Ухвала

від 16.03.2017 по справі 515/1410/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/789/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фірма Південна про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 26 серпня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що згідно державного акту на право власності на землю серія П-ОД №0033884 від 6 травня 2003 року є власником земельної ділянки площею 8,43 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. 1 вересня 2008 року уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ Агро Фірма Південна строком на сім років. У вересні 2015 року в усній формі звернулась до орендаря з проханням не проводити польові роботи на її ділянці у зв'язку з закінченням строку договору оренди земельної ділянки, однак отримала відмову з підстав того, що договір оренди зареєстровано 15 грудня 2011 року і строк його дії закінчується 15 грудня 2018 року. Посилаючись на те, що договір оренди земельної ділянки укладено 1 вересня 2008 року, вважаючи, що строк дії договору оренди закінчився 1 вересня 2015 року, позивач ОСОБА_3 після уточнення 26 жовтня 2016 року вимог просила усунути їй перешкоди у здійсненні права власності на земельну ділянку площею 8,43 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради, шляхом заборони ТОВ Агро Фірма Південна виконувати на її земельній ділянці будь-які польові сільськогосподарські роботи: орати, культивувати землю, сіяти на свою користь (а.с.2-3, 25-26).

Відповідач ТОВ Агро Фірма Південна позов не визнав (а.с.27, 45).

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.62-63).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 8,43 га (кадастровий номер земельної частки (паю) 15.024.009.01.000.0352) цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташованої на території Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, що посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серія П-ОД №003884, виданого 6 травня 2003 року Дмитрівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області на підставі рішення сесії Дмитрівської сільської ради від 10 серпня 2001 року №267, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7332 (а.с.5-7).

Між ОСОБА_3 та ТОВ Агро Фірма Південна укладено 1 вересня 2008 року договір оренди земельної ділянки, об'єктом договору оренди є земельна ділянка площею 8,43 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташована на масиві №41 на території Дмитрівської сільської ради. Згідно пункту 3.1 вказаного договору договір оренди укладено на сім років. Договір оренди зареєстровано у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області 15 грудня 2011 року за реєстровим №512598194000762 (а.с.8-11).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди від 1 вересня 2008 року земельну ділянку ОСОБА_3 передано ТОВ Агро Фірма Південня 1 вересня 2008 року (а.с.11).

ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містять інформацію про те, що кадастровий номер 5125081900:01:001:1349 земельній ділянці площею 8,4299 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва власника ОСОБА_3 присвоєно, державну реєстрацію земельної ділянки за цим кадастровим номером проведено 15 грудня 2011 року; державну реєстрацію речового права користування земельною ділянкою на правах оренди орендаря ТОВ Агро Фірма Південна земельної ділянки проведено 15 грудня 2011 року (а.с.51-52).

14 липня 2016 року ОСОБА_3 письмово звернулася до ТОВ Агро Фірма Південна з заявою про намір обробляти земельну ділянку самостійно, не проведення товариством на належній їй земельній ділянці жодних польових дій у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди 1 вересня 2015 року (а.с.13-15).

26 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 як власник земельної ділянки площею 8,43 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва уклала 1 вересня 2008 року з ТОВ Агро Фірма Південна договір оренди земельної ділянки строком дії на сім років. Встановивши, що державна реєстрація права користування земельною ділянкою на правах оренди на підставі укладеного 1 вересня 2008 року договору оренди земельної ділянки проведена 15 грудня 2011 року, суд дійшов висновку про закінчення строку дії оренди 15 грудня 2018 року та, відповідно, відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності у заявлений нею спосіб.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

1 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агро Фірма Південна укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,43 га, належної орендодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія П-ОД №003884, виданого 6 травня 2003 року. Укладення договору оренди земельної ділянки не заперечується, його дійсність не є спірною. За умовами договору оренди передбачено укладення договору на сім років (п.3.1 договору), визначено, що сплив строку дії договору починається з моменту його державної реєстрації (п.3.4 договору). Тобто при укладенні договору сторони погодили строк дії договору та порядок обчислення строку його дії, за яким сплив строку дії договору починається з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Таким законом є Земельний кодекс України, Закон України Про оренду землі , при чому спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з орендою землі, є, зокрема, Закон України Про оренду землі , за змістом статей 18, 20 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації, договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, строк дії укладеного 1 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агро Фірма Південна договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тобто з моменту державної реєстрації, яка проведена 15 грудня 2011 року, а не з моменту його укладення.

Правова позиція Верховного Суду України з питання початку перебігу строку договору оренди землі орієнтує на наступне:

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін підчас укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації (постанова від 13 червня 2016 року в справі №6-643цс16);

Строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанова від 18 січня 2017 року в справі №6-2777цс16).

Отже, у сенсі правових позицій договір оренди земельної ділянки є укладеним з дати його підписання сторонами, але момент виникнення цивільних прав та обов'язків сторін та набуття чинності договором, а, відтак, й початком перебігу строку дії договору є дата державної реєстрації.

Відповідно до статті 360-7 ЦПК України, частини 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів правові позиції Верховного суду України є обов'язковими для застосування судами при вирішенні спорів.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають таким, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріально права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про початок перебігу строку дії договору оренду землі з 15 грудня 2011 року, дії такого до 15 грудня 2018 року та, відповідно, відсутності підстав вважати порушеним право власності позивача на земельну ділянку, передану в користування відповідачу на правах оренди.

ОСОБА_3 не спростовано доводи ТОВ Агро Фірма Південна про те, що реєстрація договору оренди земельної ділянки відповідно до діючих від моменту укладення договору нормативних актів (постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2010 року №749 Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці ) була неможлива без належного волевиявлення орендодавця на здійснення дій, спрямованих на присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, що є об'єктом оренди, та на державну реєстрацію такої земельної ділянки; що ні спірний договір оренди, ні законодавство не покладали саме на орендаря обов'язок здійснювати які-небудь дії, необхідні для державної реєстрації земельної ділянки чи спірного договору оренди; що державна реєстрація земельної ділянки, без якої була неможлива державна реєстрація договору оренди, відбулася тільки 15 грудня 2011 року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що саме в цей день була проведена й державна реєстрація договору оренди землі.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фірма Південна про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2