Постанова

від 21.03.2017 по справі 569/10082/16-а

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10082/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Панас О.В.

при секретарі - Корнійчук А.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови № 202-ф по справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2016р.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.07.2016 співробітником відповідача було складено акт без № про недопущення посадових осіб відповідача до перевірки, яким зафіксовано факт відмови позивачем у проведенні перевірки на підставі п. З Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Одночасно з зазначеним актом співробітником відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення без № по ч.2 ст. 188-42 КУпАП.

На підставі зазначеного вище акту без № 02.08.2016 року позивач був визнаним винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 188-42 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн., про що була складена постанова № 202-ф по справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2016 року. Зазначену постанову позивач вважає незаконною, та такою, що підлягає скасуванню з зазначених нижче підстав:

1. Як встановлено п. З Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

-з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

-з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи -підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Застосовуючи словосполучення "контролюючі органи" у наведеному вище абзаці п. З Прикінцевих положень Закону від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, законодавець не визначив на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження.

При цьому п. З Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України. На думку позивача, відсутні правові підстави вважати, що застосоване у ньому поняття контролюючих органів необхідно розуміти в значенні, наведеному в п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, згідно якого контролюючими органами є виключно органи Державної фіскальної служби України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, позивач вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 року № 817/98, відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Також з аналізу абз. 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вбачається, що під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, які здійснюють державний нагляд щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

З огляду на це, позивач вважає, що вимоги п. З Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України та її територіальних органів.

Таким чином, виходячи з наведеного та враховуючи зазначені вище приписи законодавства, якими визначений правовий статус та коло повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції, позивач вважає, що відповідач є контролюючим органом в розумінні норми п. З Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

При цьому необхідно врахувати, що станом на час подання даної позовної заяви чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408, якою затверджений Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого віднесено і Держархбудінспекція.

Отже, в 2015 - 2016 роках, відповідач має право без отримання дозволу Кабінету Міністрів України здійснювати перевірки лише тих підприємств, обсяг доходу за попередній календарний рік яких становить більше 20 мільйонів гривень, або ж за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, крім винятків, передбачених п. З Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.

Зазначена правова позиція підтверджується й судовою практикою Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, що була відображена, зокрема, в прийнятих в межах розгляду справи № 826/13378/15 рішеннях.

Між тим, відповідачем на час проведення перевірки не було надано документів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки приватного підприємства "Торговий центр-Д", звернення приватного підприємства "Торговий центр-Д" із за заявкою щодо його перевірки, наявність відповідного рішення суду або підстав для проведення перевірки, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Надана під час проведення перевірки копія рішення суду від 07 червня 2016 року по справі № 569/7117/16-к не може бути підставою для проведення перевірки, оскільки за зазначеним рішенням суду в той самий час вже здійснювалася перевірка, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №481 від 25.07.2016 року, про що свідчить запис №13 в журналі перевірок приватного підприємства "Торговий центр-Д".

Таким чином, враховуючи обмеження, встановлене Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, у відповідача були відсутні правові підстави для проведення повторної позапланової перевірки приватного підприємства "Торговий центр-Д" відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки № 492 від 29.07.2016 року.

Вважає, що він не вживав ніяких дій щодо недопущення співробітників відповідача до проведення перевірки, фізично не перешкоджав проведенню перевірки, а лише обмежився повідомленням про недопуск до перевірки у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Він не є посадовою особою, яка може приймати рішення щодо допуску чи недопуску співробітників відповідача до проведення перевірки.

Просив визнати незаконною та скасувати постанову № 202-ф по справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2016 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі в межах доводів позовної заяви, та просив задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.188-42 КУпАП № 202-ф від 02.08.2016 року відносно ОСОБА_1 про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 5100 гривень .

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Згідно поданих до суду письмових заперечень, підтриманих в суді зазначив, що правові та організаційні питання здійснення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю визначені у Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок). Даним нормативним документом не передбачається для проведення позапланової перевірки видання наказу на проведення такої, враховуючи конституційний принцип щодо діяльності органів державної влади у межах та спосіб, що визначений законом, твердження позивача про недотримання порядку під час даної перевірки є надуманими. Законодавчі акти, котрими визначалися обмеження для органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо проведення перевірок, зокрема ст. 31 Про державний бюджет України на 2014 рік визначала обмеження протягом серпня-грудня 2014 року; Закон України №76-VIII від 28.12.2014 року Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , протягом січня-червня 2015 року. Відповідно перелік органів, котрим Кабінет Міністрів України надав дозвіл на проведення перевірок є додатком до постанови Кабінету Міністрів України №408, яка як уже зазначалося визначала терміни, на протязі яких діяли обмеження щодо проведення перевірок, з серпня по грудень 2014 року та прийнята у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень, відповідно на даний час не є підзаконним актом для п.З Прикінцевих положень ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71.

Одночасно, обмеження, що визначені п.З Прикінцевих положень ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71 не можуть стосуватися органів державного архітектурно-будівельного контролю, виходячи з наступного.

Відповідно до п.41.1 статті 41 Податкового кодексу України, в контексті кодексу, контролюючими органами є органи доходів і зборів, до яких відносяться: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Враховуючи зазначене, перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проводиться без дозволу Кабінету Міністрів України в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553.

Щодо суті правопорушення визначеного оскаржуваною постановою. Згідно ч.2 ст. 188-42 КУпАП, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв'язку з тим, що уповноваженою особою замовника ОСОБА_1А, який є посадовою особою було недопущено посадову особу Управління ДАБІ у Рівненській області на об'єкт будівництва, споруду на земельній ділянці площею 4059 м2 в м.Рівне на вул.Здолбунівська (кадастровий номер 5610100000:01:041:0397), відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2016 за ч.2 ст. 188-42 КУпАП, примірника такого було вручено позивачу, на підставі постанови по справі про адмінправопорушення від 02.08.2016№202-ф накладено штраф. Просили відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що згідно запису в журналі реєстрації перервірок № 2 п.п.13 ОСОБА_3 в період з 25.07.2016 р. по 29.07.2016 повинен був провести позапланову перервірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності у зв'язку з чим йому було видане направлення для проведення позапланової перевірки № 481 від 25.07.2016 р. Підставою проведення перевірки було звернення правоохоронних органів -лист ГУНП в Рівненській області від 05.07.2016 № 11442/200/6-2016 та ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 07.06.2016 р. (справа № 569/7117/16-к). 26.07.2016 р. у зв'язку з надходженням звернення депутата РМР ОСОБА_4 від 25.07.2016 р., ОСОБА_3 звертався зі службовою запискою до начальника УДАБІ у Рівненській області з приводу передачі розгляду звернення ГУНП в Рівненській області від 05.07.2016 р. № 11442/200/6-2016, іншому працівнику управління, та зняття з нього контролю. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позапланова перевірка за направленням № 491 від 25.07.2016 р. не була проведена, акт перевірки не складався. У зв'язку з тим, що звернення ГУНП в Рівненській області від 05.07.2016 р. № 11442/200/6-2016 та ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Сидорука Є.І. від 07.06.2016 р. (справа № 569/7117/16-к) не були виконані, 29.07.2016 р. було видане направлення для проведення позапланової перервірки з тих же підстав. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що не допустив до перевірки інспектора ДАБІ, так як вважав, що це повторна перевірка,що є порушенням, оскільки інспектором Стародубом А.В. перевірка проведена. Проте, будь-яких документів за результатами перевірки йому для ознайомлення не наддавалось, та як встановлено судом не складалось. Судом встановлено, що правовою підставою для проведення позапланової перевірки була ухвала слідчого судді. Так, відповідно до ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду , які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. 29.07.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Держбудінспекції у Рівненській області ОСОБА_5 було складено акт без № про недопущення посадових осіб Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області до перевірки, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 у проведенні перевірки на підставі п. З Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VII., та протокол про адміністративне правопорушення без № за ч.2 ст. 188-42 КУпАП. На підставі зазначеного вище акту без № 02.08.2016 року позивач був визнаним винним у адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 188-42 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень, про що була складена постанова № 202-ф по справі про адміністративне правопорушення від 02.08.2016 року. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 р. адміністративний позов ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 підприємство Торговий центр-Д до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, припису - задоволено частково, визнано протиправним та скасовано припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області № 210 від 29.07.2016. З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 щодо недопущення до перевірки були безпідставними та такими, що перешкоджали діяльності посадових осіб інспекції ДАБК, а тому дії ОСОБА_1 були правильно визнані як такі, що є неправомірними внаслідок недопущення посадових осіб ДАБІ в особі територіального органу на об'єкт будівництва. На підставі достовірно встановлених судом доказів, суд прийшов до висновку, що вина позивача в скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 188-42 КУпАП повністю доведена. Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку КУпАП. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При призначенні адміністративного стягнення обставини, пом'якшуючі відповідальність за адміністративне правопрушення відповідно до ст. 34 КУпАП, не враховувалися. Вище вказане правопорушення вказує на малозначність вчиненого адміністративного правопорушення позивачем. За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, в частині скасування накладеного на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. звільнити його від адміністративної відповідальності в силу малозначності вчиненого адміністративного правопорушення та закриття провадження у справі. В іншій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови № 202-ф по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову № 202-ф від 02.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 5100 грн. скасувати частково, в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 5100 грн., звільнивши його від адміністративної відповідальності в силу малозначності та обмежитись усним зауваженням.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.В.Панас