Рішення

від 27.03.2017 по справі 632/2360/16-ц

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/2360/16-ц

провадження № 2/632/103/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"27" березня 2017 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Бойченко С.В.,

представника позивача за довіреністю - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Первомайський Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дмитровка , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління держгеокадастру у Первомайському районі Харківської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2016 року позивач через свого представника звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 15.09.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дмитровка , який був зареєстрований 31.03.2016 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №13992155.

Ухвалою судді від 22.12.2016 року провадження по справі було відкрито.

13.02.2017 року представник позивача надав суду змінену позовну заяву, в якій просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки №224 (з урахуванням виправлення описки, а.с.62) площею 5,9132 га, кадастровий номер 63245830000:06:000:0035, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Первомайського району Харківської області від 15.09.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем по справі, зареєстрований 08.09.2008 року за №040868000069 та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31.03.2016 року за №13992155. Вказана заява була прийнята до розгляду ухвалою суду від 13.02.2017 року, яка набрала законної сили.

У судовому засіданні представник позивача, а у судовому засіданні 09.03.2017 року також і сам позивач позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, додатково пояснивши, що відповідач незважаючи на укладений з померлим батьком позивача ОСОБА_3 договір жодного року спірну земельну ділянку не обробляв, після переходу до позивача права власності на спірну земельну ділянку та повноліття позивача він за допомогою своїх родичів самостійно обробляв землю (засіював, здійснював польові роботи, збирав врожай та реалізовував продукцію). Окремо було зазначено, що відповідач на протязі 2013-2016 років не сплачував позивачу оренду плату, однак суд вказану вимогу позивача у судовому засіданні не розглядав та не з`ясовував обставини справи в цій частині, оскільки такі вимоги позивача знаходяться за межами поданої позовної заяви та вимог, на які позивач посилався при зверненні до суду в частині розірвання договору оренди землі (не використання земельної ділянки протягом тривалого часу за призначенням).

Представник відповідача із заявленими позовними вимогами у судовому засіданні 09.03.2017 року не погодився, надавши суду в особі директора СТОВ Дмитровка лист від 09.03.2017 року за №13, в якому повідомив суд, що земельна ділянка знаходиться в користуванні відповідача та орендна плата за договором між відповідачем та померлим ОСОБА_4 виплачується відповідно до договору оренди від 15.09.2007 року. У судові засідання 24.03.2017 року (яке відбулося без сторін по справі та третьої особи через шпиталізацію представника позивача по справі, про що був наданий відповідний документ у судовому засіданні 27.03.2017 року) та 27.03.2017 року (про яке представник відповідача був повідомлений у відповідності до ч.6 ст.74 ЦПК України, при цьому дату та час судового засідання суд погодив первинно саме з представником відповідача за його графіком) відповідач в особі свого представника за ордером та витягом з договору не прибув, про судові засідання був повідомлений належним чином. При цьому 23.03.2017 року та раніше судом розглядалися дві аналогічні справи щодо предмету спору щодо відповідача (23.03.2017 року було проголошено одне з рішень по вказаним справам) та призначення справ відбувалося виключно за погодженням, зокрема із представником відповідача.

Таким чином, судом встановлена повторність неприбуття представника відповідача у судове засідання, що є підставою для розгляду справи по суті. Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2017 року згоди на заочний розгляд справи не надав, тому суд розглядає справу у загальному порядку без участі відповідача по справі.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління держгеокадастру у Первомайському районі Харківської області, в собі своєї уповноваженої особи надало суду заяву від 16.01.2017 року за №9-20.05-0.3-137/2-17, в якій просило слухати справу без участі представника третьої особи та визначило свою позицію щодо правомірності реєстрації оспорюваного правочину у 2008 році (а.с.28).

Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, рідна тітка позивача по справі, у судовому засіданні 09.03.2017 року повідомила суд, що вона здійснює нагляд за спірною земельною ділянкою (обрання культури для засіювання, осіб, які будуть здійснювати механічні роботи через відсутність у позивача власної техніки, поточний нагляд за врожаєм, його збір та реалізацію), оскільки позивач навчається у м. Харкові та не має можливості постійно відлучатися для ведення господарства. Відповідач ні при померлому ОСОБА_3, ні при позивачі по справі, коли він став власником земельної ділянки, земельною ділянкою не користувався, нічого на ній не сіючи та не обробляючи її. Свідок зазначив культури, які були засіяні на земельній ділянці у 2014-2016 році на вибір свідка зі згоди позивача та зазначила, що відповідач фактично втратив будь-яке право на користування земельною ділянкою за вказаним договором, а тому вказаний договір між сторонами на даний час не діє (а.с.63).

Вислухавши під час судового розгляду позивача, представників позивача та відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

15.09.2007 року між ОСОБА_3 та СТОВ Дмитровка був укладений договір оренди земельної ділянки №224 площею 5,9132 га, кадастровий номер 6324583000:06:000:0035, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Первомайського району Харківської області та який був зареєстрований в ХРФ ДП Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08 вересня 2008 року за №040868000069 та який був зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31 березня 2016 року за №13992155 (а.с.32-33). Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР №061764, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Первомайського району Харківської області від 28.02.2002 №7 (а.с.38) та була на підставі акту прийому передачі була передана 08.09.2008 року відповідачу по справі (а.с.36).

ОСОБА_3 помер 25.04.2013 року, а позивач по справі 17.07.2014 року набув право власності на вказану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 по спадковій справі №344/2011, реєстровий номер 1-1117 (а.с.6).

Право власності на вказану земельну ділянку позивач зареєстрував одночасно з отриманням свідоцтва про право на спадщину у державного нотаріуса ПДНО Харківської області ОСОБА_6 17.07.2014 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №56535385 від 02.04.2016 року (а.с.43-44).

В той же час 31.03.2016 року відповідач зареєстрував в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно вищевказаний договір оренди земельної ділянки від 15.09.2007 року, що підтверджується також вищевказаною інформаційною довідкою, при цьому точно знаючи, що власником земельної ділянки є саме позивач по справі, а не померлий на той час ОСОБА_3 (а.с.43-44).

На даний час земельна ділянка засіяна позивачем по справі пшеницею, що не оспорювалося сторонами у судовому засіданні 09.03.2017 року

Сторони суду доказів того, що ними подавалися в органи Національної поліції, до прокуратури (коли такі повноваження були у вказаного органу у спірний період), один одному або в інші державні органи заяви щодо протиправної поведінки іншої сторони не надали, тобто відсутні докази того, що сторони заперечували обставини оренди, які фактично склалися між ними у 2014-2016 роках.

Позивач на доказ своєї позиції надав суду довідку Первомайського відділення Лозівської ОДПІ ГУ ДФС України в Харківській області від 24.03.2017 року за №257/10/20-28-08-01, в якій було зазначено, що у 2013-2016 роках відповідачем податкова звітність по сплаті податків за позивача по справі за відповідною формою 1ДФ не надавалася (а.с.73) та довідку виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Первомайського району Харківської області №02-16-127 від 02.08.2011 року, в якій було зазначено, що померлий ОСОБА_3 станом на 2011 рік самостійно обробляє спірну земельну ділянку.

При вирішенні справи по суті суд виходить з доказів, які були досліджені судом під час судового розгляду, а саме показів свідка ОСОБА_5, інших письмових доказів, наданих позивачем. При цьому суд критично ставиться до довідки відповідача про те, що земельна ділянка обробляється саме відповідачем, оскільки жодних доказів щодо предмету позову відповідно до ст.60 ЦПК України представник відповідача за весь час розгляду справи суду не надав, як і не надав доказів хоча б нарахування та повідомлення позивача (враховуючи, що ще 31.03.2016 року йому було достеменно відомо про право власності позивача на спірну земельну ділянку) про можливість отримання орендної плати, що не є підставою для розірвання договору оренди, заявлену у позовній заяві, однак на вказані обставини представник відповідача посилався у своїх запереченнях на позов.

Окремо суд зазначає, що на питання суду представник відповідача у судовому засіданні 09.03.2017 року, ні в подальшому уповноважений представник відповідача за посадою письмово або в інший спосіб, не змогли надати суду відомості, що саме було посіяно відповідачем на спірній земельній ділянці у 2014-2016 роках, що також вказує на те, що відповідач спірною земельною ділянкою не користувався, оскільки за кожну посіяну культуру відповідач повинен складати відповідні звіти, тобто така інформація повинна бути у нього в наявності.

Таким чином, при вирішенні справи суд виходить з норм п.п.15-17 договору оренди земельної ділянки від 15.09.2007 року, відповідно до яких земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського використання - вирощування сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, умови збереження стану об'єкта оренди: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

На момент укладання договору оренди земельної ділянки його істотними умовами були орендна плата, строк, об'єкт оренди та використання об'єкту оренди за цільовим призначенням.

Судом встановлено, що відповідач саме тривалим не використанням земельної ділянки (відповідно до заявлених позовних вимог) за призначенням умови договору оренди порушив, у зв'язку з чим оспорюваний договір слід розірвати. При цьому встановлено, що позивач заперечує право відповідача на земельну ділянку з моменту як він став власником земельної ділянки у 2014 році.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 5 Земельного кодексу України визначені основні принципи земельного законодавства, зокрема й принцип раціонального використання та охорони земель. Раціональним вважається таке використання земель, у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель зі сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості ґрунтів, охорона навколишнього середовища.

Згідно з п. г ч.1 ст. 141 ЗК України підставами припинення користування земельної ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зокрема і не використання земельної ділянки, яка повинна використовуватися.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Аналогічна норма закріплена і у ст. 31 Закону України Про оренду землі .

На підставі ч.1 ст.32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 ЗУ Про оренду землі та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, а саме стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.16, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди земельної ділянки №224, площею 5,9132 га, кадастровий номер 6324583000:06:000:0035, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Первомайського району Харківської області, укладений 15 вересня 2007 року між померлим 25.04.2013 року ОСОБА_3 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Дмитровка , який був зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 08 вересня 2008 року за №040868000069 та який був зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 31 березня 2016 року за №13992155.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Дмитровка (код ЄДРПОУ - 30774357, ІПН - 3077435200211, р/р 26004108467 у ПАТ Райффайзен банк Аваль м. Київ, МФО - 380805, адреса: Харківська область, Первомайський район, с. Дмитрівка, вул. Леніна) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (гуртожиток) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які приймали участь у справі, однак не були присутніми під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_7