Постанова

від 27.03.2017 по справі 925/1422/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа№ 925/1422/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Жук Г.А.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача - Стрілець О.С. (довір. б/н від 27.10.2016р.);

від відповідача - Школьна І.П. (довір. б/н від 20.03.2017р.;

Яцюк Ю.І. (довір. б/н від 24.03.2017р.);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017р.

у справі №925/1422/16 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС"

про стягнення 79870, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017р. у справі №925/1422/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 79870 грн. штрафу і 1378 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що неправильне зазначення відповідачем, як вантажовідправником, у перевізних документах маси вантажу у вагоні №95358958 підтверджується допустимим доказом - комерційним актом форми ГУ-22 АА №055466/88/61 і є порушенням, за яке позивач правомірно застосував до відповідача штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу у вагоні №95358958, що становить суму 79970 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які б давали підстави однозначно стверджувати, що відповідач допустив порушення ст.24, ст. 122 Статуту залізниць і має нести відповідальність, а суд першої інстанції не надав цьому належну правову оцінку.

Скаржник зазначає й про те, що існує два судових рішення за однією двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу - накладною №44023745 від 25.08.2016р., тобто судом присуджено вдруге до стягнення штраф у п'ятикратному розмірі від суми провізної плати за накладною №44023745.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановила.

25.08.2016 на залізничній станції Преддонбасівська Південної залізниці товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" (відповідач) за накладною від 25.08.2016 №44023745 здало Південній залізниці, а остання прийняла для перевезення товариству з обмеженою відповідальністю "ДССК" на залізничну станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці чотири вагони з пшеницею і вказало масу вантажу 240000 кг і, зокрема, у вагоні №95358958 - 60000 кг, тара - 21200 кг. При цьому у накладній від 25.08.2016 №44023745 зазначено, що маса вантажу визначалася відправником на вагонних 150 тонних вагах.

29.08.2016 працівниками станції Тимкове Одеської залізниці складено акти загальної форми ГУ-23 щодо встановлення невідповідності маси вантажу та направлення вагону №95799425 на перевірку.

30.08.2016 на залізничній станції Тимкове Одеської залізниці останньою було проведене контрольне зважування вказаного вагону на справних, повірених 150 тонних вагонних вагах, в результаті чого було встановлено, що у вагоні №95358958, який прибув у технічно справному стані з непошкодженими запірно - пломбувальними пристроями вантажовідправника, фактична маса вантажу на 5400 кг менша від його маси, вказаної вантажовідправником у перевізних документах, про що 30.08.2016 станцією Тимкове Одеської залізниці був складений комерційний акт форми ГУ-22 АА №055465/87/60.

Зважування на станції Тимкове Одескьої залізниці здійснювалось на вагонних вагах типу ВТВ-1СТ, заводський №87 (власник - ДН-З Знамянська дирекція залізничних перевезень), дата попередньої повірки - 29.04.2016.

При прибутті зазначеного вагону на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зроблено запис в розділі "Є" комерційного акту: "Під час перевірки маси вантажу різниці проти цього акта не виявлено".

Зважування на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці виконувалось на вагонних вагах №218, повірених 14.06.2016, що підтверджується копією виписки із книги переважування.

Встановлена Одеською залізницею невідповідність вказаної вантажовідправником маси вантажу у вагоні №95358958, її фактичній масі стала підставою для нарахування позивачем відповідачу відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України штрафу у сумі 79870 грн. 00 коп., що становить п'ятикратний розмір провізної плати за всю відстань перевезення вантажу у вагоні №95358958.

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що неправильне зазначення відповідачем, як вантажовідправником, у перевізних документах маси вантажу у вагоні №95358958 підтверджується допустимим доказом - комерційним актом форми ГУ-22 АА №055466/88/61 і є порушенням, за яке позивач правомірно застосував до відповідача штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу у вагоні №95358958, що становить суму 79970 грн.

Судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі, є заявлена позивачем, як перевізником, вимога до відповідача, як замовника перевезення і вантажовідправника, про стягнення штрафу у сумі 79870 грн. за невірне зазначення маси вантажу у накладній № 44023745 від 25.08.2016 р.

Відповідно до ч.ч 5, 6 ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України), перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

В статті 2 Статуту залізниць України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, вказано, що цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Пунктами 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084, встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989).

Таким чином, вищевказаними нормативними актами передбачена можливість перевезення вантажу груповою відправкою з оформленням єдиної накладної, чого при прийнятті рішення місцевим господарським судом враховано не було.

Так, як вбачається з матеріалів справи спір стосується стягнення штрафу у сумі 79 870,00 грн. за невірне зазначення маси вантажу у накладній №44023745, по якій 25 серпня 2016 року відповідачем було відправлено зі станції Преддонбасівська Південної залізниці на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці чотири вагони з пшеницею і вказало масу вантажу 2400000 кг і, зокрема, у вагоні №95358958. 60000 кг, тара 21600 кг.

Як зазначалось раніше 30.08.2016 на залізничній станції Тимкове Одеської залізниці останньою було проведене контрольне зважування вказаного вагону на справних, повірених 150 тонних вагонних вагах, в результаті чого було встановлено, що у вагоні №95358958, який прибув у технічно справному стані з непошкодженими запірно-пломбувальними пристроями вантажовідправника, фактична маса вантажу на 5400 кг менша від його маси, вказаної вантажовідправником у перевізних документах, про що 30.08.2016 станцією Тимкове Одеської залізниці був складений комерційний акт форми ГУ-22 АА №055465/87/60.

Встановлена Одеською залізницею невідповідність вказаної вантажовідправником маси вантажу у вагоні №95358958 її фактичній масі стала підставою для нарахування позивачем відповідачу відповідно до статтей 118, 122 Статуту залізниць України штрафу у сумі 79870 грн., що становить п'ятикратний розмір провізної плати на всю відстань перевезення вантажу у вагоні №95358958.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 129 обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач за неправильне зазначення в накладній маси вантажу нарахував відповідачу штраф згідно статті 118 Статуту залізниць України у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 79 870,00 грн. за невірне зазначення в залізничній накладній №44023745 від 25.08.2016р. маси вантажу у вагоні №95358958. При цьому судом встановлений факт перевезення вантажу груповою відправкою (чотири вагони з пшеницею) з оформленням однієї накладної №44023745.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12 січня 2017р. у справі №925/1422/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017р., задоволено в повному обсязі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАК А-ТРАНС про стягнення грошових коштів у розмірі 79 870 грн. штрафу за невірне зазначення в залізничній накладній №44023745 від 25.08.2016р. маси вантажу у вагоні №95799425.

Отже, існує два судових рішення за однією накладною №44023745 від 25.08.2016р.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, судом при прийнятті в основу рішення покладено як доказ невідповідності маси вантажу, зазначеного в перевізних документах, комерційний акт. Разом з тим, в матеріалах справи міститься акт загальної форми №3904 від 30.08.2016р.

Стаття 129 Статуту залізниць України розділяє випадки необхідності складання комерційного акту та акту загальної форми. Так, ст. 129 Статуту визначає, що комерційний акт складається для засвідчення наступних обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (ч.4 ст. 129 Статуту залізниць України).

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК- А-ТРАНС" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017р. у справі №925/1422/16 скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Справу №925/1422/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Г.А. Жук

Н.Ф. Калатай