Постанова

від 06.09.2017 по справі 925/1422/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року Справа № 925/1422/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Сибіги О.М., Данилової М.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі№ 925/1422/16 Господарського суду Черкаської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачаСтрілець О.С., Данилов А.В., - відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" про стягнення штрафу в сумі 79 870 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017 (суддя Дорошенко М.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 79 870 грн. штрафу, 1 378 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 (головуючий суддя Пашкіна С.А., судді: Жук Г.А., Калатай Н.Ф.), рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

У зв'язку з відпусткою суддів Ходаківської І.П. та Яценко О.В., здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та сформовано колегію суддів для розгляду даної справи у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Сибіга О.М., Данилова М.В. (протокол від 05.09.2017).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" не скористалось своїм правом передбаченим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не надало. Проте в силу приписів згаданої норми відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" також не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" зі станції відправлення Преддонбасівська Південної залізниці за залізничною накладною №44023745 від 25.08.2016 на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці здійснило відправлення чотирьох вагонів з вантажем - пшениця.

Відповідно до зазначеної накладної відповідачем, зокрема, у вагоні №95358958 вказано масу вантажу 60 000 кг, вантаж у вагони завантажено вантажовідправником; провізна плата склала 15 974 грн.

При проходженні зазначеного вагону через станцію Тимкове Одеської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць залізницею здійснено контрольне зважування вантажу зазначеного вагону на справних вагонних 150-тонних вагах (дата попередньої повірки - 29.04.2016) та виявлено невідповідність відомостей, зазначених вантажовідправником в накладній №44023745 фактичним параметрам.

За наслідком контрольної перевірки на станції Тимкове Одеської залізниці був складений комерційний акт АА №055466/88/61 від 30.08.2016, відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №95358958 виявилось, що фактична маса вантажу на 5400 кг менша від його маси, вказаної вантажовідправником у перевізних документах.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За приписами статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в статті 6 глави 1 Статуту залізниць накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084), а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме пункт 2.1 та пункт 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, "кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (далі - Правила № 567/6855).

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до пункту 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Судами встановлено, що на станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акта АА №055466/88/61 від 30.08.2016 про те, що під час перевірки різниці проти цього акта не виявлено. Зазначений розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб.

Зважування на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці виконувалось на вагонних вагах №218, повірених 14.06.2016, що підтверджується копією виписки із книги переважування.

Згідно з статтями 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно з статтею 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата за спірний вагон № 95358958 складає 15 974 грн.: сума штрафних санкцій 15 974 грн. х 5 = 79 870 грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно з пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом статті 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі статтею 122 Статуту залізниць, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. Штраф нарахований у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Апеляційний господарський суд, ухвалюючи постанову у справі про відмову у позові, виходив з того, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017 у справі №925/1423/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017, задоволено в повному обсязі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАК А-ТРАНС" про стягнення грошових коштів у розмірі 79 870 грн. штрафу за невірне зазначення в залізничній накладній №44023745 від 25.08.2016 маси вантажу у вагоні №95799425.

Встановивши обставини перевезення вантажу груповою відправкою (чотири вагони з пшеницею) з оформленням однієї накладної №44023745, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягнення з відповідача спірної суми штрафу у даній справі, свідчить про притягнення відповідача двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Між тим, судом апеляційної інстанції помилково не враховано, що статтею 23 Статуту визначено право під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених пунктом 6.1. Правил оформлення перевізних документів, оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона їх маса вантажу, кількість місць та провізна плата.

Таким чином, у разі виявлення невідповідності маси вантажу в окремому вагоні, штраф за невірно зазначену масу слід застосовувати саме щодо цього вагона, а не до загальної провідної плати всього маршруту або групи вагонів.

Відповідно до накладної №44023745 відповідач відправив чотири вагони з визначеною провізною платою у розмірі 63 896 грн. (по 15 974 грн. для кожного вагону).

Як вбачається з рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017 у справі №925/1423/16, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" було стягнуто штраф за невірно зазначену масу в іншому вагоні №95799425 і провізна плата, яка була взята для обрахунку розміру штрафу, склала провізну плату тільки за цей вагон, а не за всі чотири вагони, які вказані у накладній №44023745.

Апеляційний господарський суд викладеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, при цьому зробивши хибний висновок про те, що внаслідок задоволення позову у даній справі, відповідача двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відтак, доводи, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, усім обставинам справи дана належна правова оцінка і вважає, що судом вірно застосовані до спірних відносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 статті 111 9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції про задоволення позову слід залишити в силі.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 у справі № 925/1422/16 скасувати.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.01.2017 у справі № 925/1422/16 залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК А-ТРАНС" на користь регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і О. М. Сибіга

М. В. Данилова