Ухвала

від 29.03.2017 по справі 814/1262/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1262/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) «Миколаївський глиноземний завод» звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі – Миколаївська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.12.2015 року №504000006/2015/000028/2; визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00077 від 18.12.2015р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що Миколаївська митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила у їх митному оформленні, оскільки товариством надано відповідачу всі документи, які підтверджують складову задекларованої митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2016р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2013 року між позивачем та АТ «Єдіна торгова компанія» РФ був укладений зовнішньоекономічний контракт №RF/RD/79-13/11-M про поставку товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в кількості 7500т за ціною 252,67 доларів США за тонну на загальну суму 1895025 доларів США. /а.с.18-22/

З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 14.12.2015 року була подана електронна митна декларація №504010000/2015/003088 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту. /а.с.11-12/

Для підтвердження митної вартості товару були надані: контракт від 01.04.2013 року, специфікація №31 від 24.11.2015, інвойс №V-274 від 03.12.2015, накладна СМГС №20755527 від 10.12.2015, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікат походження товару від 03.12.2015, паспорта якості.

В повідомленні від 14.12.2015 року митний орган зазначив про необхідність надання додаткових документів: бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, банківські документи про здійснення оплати за товар, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни товару на 39,33 дол. США; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Листом від 18.12.2015 року, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи: біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації №31 від 23.10.2015, 30.10.2015, 06.11.2015, 13.11.2015, 20.11.2015; експертний висновок №120-1614 від 15.12.15; копію митної декларації країни відправлення від 03.12.2015; повідомлення про формування ціни шляхом зменшення її на 39,33 дол. США у результаті комерційних переговорів, товар-сода каустична не страхувався, договори із третіми особами, пов'язані з контрактом про поставку товару не укладались, оскільки ТОВ «МГЗ» є кінцевим споживачем продукту.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.12.2015 року №504000006/2015/000028/2 відповідачем зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрати на доставку товару до пункту призначення, страхування), не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень, обґрунтування зниження ціни на 39,33 дол. США, цінова інформація, зазначена у експертному висновку 15.12.2015 суперечить біржовій ціновій інформації агентства ICIS. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі на рівні 0,364 дол./кг (МД від 01.07.2013 року). /а.с.14/

На підставі вказаного рішення, митним органом складено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2015/00077 від 18.12.2015 року, з зазначенням того, що митне оформлення може бути здійснене за умови подання нової митної декларації. /а.с.15/

У зв'язку з потребою використання товару у виробництві, позивач подав до Миколаївської митниці нову митну декларацію, в якій визначив ціну товару відповідно до прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, після чого товар було випущено у вільній обіг під гарантійні зобов'язання.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відмова Миколаївської митниці у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу носять протиправний характер, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом.

Так, за визначенням, наведеним в п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до експортної декларації та інвойсу компанією «Єдина торгівельна компанія» 03.12.2015р. відправлено на адресу позивача 507,320т товару на загальну суму 62315,24 дол. США. /а.с.23,25/ Вказаний товар у відповідності до інвойсу подано для подальшого митного оформлення митному органу України. /а.с.11/

Приймаючи оскаржену картку відмови в прийнятті митної декларації та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості, відповідач виходив з того, що подані позивачем документи, не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем надано всі необхідні документи, які не містять розбіжностей, дані яких піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому висновок митного органу щодо застосування другорядного методу обчислення митної вартості є безпідставним.

Оскільки, позивачем було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо протиправності відмови митниці у митному оформленні товару та подальшому коригуванні його вартості за допомогою другорядного методу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія