Ухвала

від 29.03.2017 по справі 815/5762/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5762/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Ступакової І.Г.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький молочний завод" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року у справі за позовом Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький молочний завод" про стягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И Л А :

01.11.2016р. Котовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький молочний завод" про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 148632,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість по орендній платі на землю - 141438,49 грн., по податку на додану вартість - 7031,02 грн., надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях - 162,52 грн., яка у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що позивачем пропущено строки звернення з даним позовом до суду. Крім того, відповідач посилається на недоведеність податковим органом наявності у товариства заборгованості по орендній платі, в зв'язку із відсутністю доказів, які б свідчили про орендні відносини з відповідачем та на підставі якого документу відповідач орендує землю та взагалі яку землю, місце її розташування. Крім того, з адміністративного позову неможливо визначити підставу, відповідно до якої відповідач розміщував відходи у спеціально відведених місцях. Також з аналізу наданих позивачем документів неможливо встановити чи правомірно нарахована заборгованість та штрафні санкції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року позов задоволений в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем станом на 24.10.2016р. рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі 148 632,03 грн. в т.ч. по орендній платі за землю (18010600) -141438,49 грн., по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) - 7031,02 грн., надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях (19010300) - 162,52 грн.

Заборгованість по надходженням від розміщення у спеціально відведених місцях виникла внаслідок проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності по платі за збір води загальнодержавного значення, за результатами якої складено акт № 90 від 04.02.2015 р. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 та п.п.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) неподання до податкових органів податкової звітності з екологічного податку з ІІІ квартал 2014 року. На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 04.02.2015 р. на суму 170 грн. Станом на 31.01.2016 р. за відповідачем рахувалась передплата 7,48 грн. Отже, заборгованість становить 162,52 грн. ( 170 грн. - 7,48 грн.).

Крім того, як вбачається з довідки Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2016 р. № 4048/10/07-001, детального розрахунку боргу від 24.10.2016 р. № 4049/10/17-00-21 заборгованість ТОВ "Троїцький молочний завод" по податку на додану вартість (код платежу 14010100) станом на 24.10.2016 р. складає 7031,02 грн., у тому числі основний платіж - 5905,43 грн., пеня - 1125,59 грн.; заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб (код платежу 18010600) на суму 141438,49 грн., у тому числі основний платіж - 140990,75 грн., пеня - 447,74 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 148 632,03 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з наявності узгодженого податкового боргу, який відповідач в самостійному порядку у встановлений законодавством строк не сплатив та не надав доказів, які б спростували наявність заборгованості.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання відповідача, яке виникло на підставі податкових повідомлень-рішень, за результатами судового оскарження є узгодженим. Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України узгодженим вважається і зобов'язання, яке платник податків самостійно обчислює та зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

З матеріалів справи, а саме з детального розрахунку боргу, складеного Котовською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2016 р. № 4049/10/17-21, а також податкової декларації ТОВ "Троїцький молочний завод" з плати за землю за 2014р., вбачається, що заборгованість відповідача по орендній платі землі виникла 30.05.2014р. в сумі 7 042,71 грн., яка визначена відповідачем у податковому розрахунку земельного податку (а.с.17-20, 40).

Внаслідок щомісячного збільшення земельного податку на підставі самостійного визначення відповідачем зобов'язання протягом 2014-2015 років, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2014-2015рр., нарахуванням податковим органом штрафної санкції відповідними повідомленнями-рішеннями, які не оскаржувались платником податків, частковим погашенням ТОВ "Троїцткий молочний завод" зазначеної заборгованості, загальна сума заборгованості по орендній платі за землю станом на 24.10.2016р. становила 141 438,49 грн.

Доводи апелянта про недоведеність боргу з орендної плати за землю та відсутністю доказів факту оренди ТОВ "Троїцький молочний завод" земельних ділянок спростовуються вищезазначеним розрахунком боргу та деклараціями з податку на землю за 2014-215рр., з додатків яких також вбачається, що відповідач на підставі двох договорів оренди з Троїцькою сільською радою Любашівського району від 13.09.2011р. орендує дві земельні ділянки, площею 2,45 га та 0,42 га, строком на 49 років в с.Троїцьке (а.с.40зв.,42).

За даними позивача заборгованість ТОВ "Троїцький молочний завод" виникла 20.12.2014р. та додатково визначалась податковим органом протягом 2015-2016р. на підставі податкових повідомлень-рішень за несвоєчасну подачу податкової звітності з ПДВ, які відповідачем не оспорювались (а.с.58-60, 64-67). Таким чином, заборгованість по ПДВ станом на 24.10.2015р. складала 7 031,02 грн.

Заборгованість по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених місцях виникла 16.02.2015р. в сумі 162,52 грн. шляхом визначення ДПІ вказаного збору на підставі акту камеральної перевірки та відповідного повідомлення-рішення, про що зазначалось раніше, яке внаслідок не оскарження відповідачем є узгодженим та має бути сплачене ТОВ "Троїцький молочний завод".

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що пред'явленню вимоги про стягнення, як це передбачено п.59.1 ст.59 ПК України, передували обставини направлення на адресу відповідача податкової вимоги про сплату боргу.

Разом з цим, в ході апеляційного перегляду встановлено, що належною податковою вимогою є вимога від 06.05.2014р. № 115-25 по сплату узгоджених зобов'язань в розмірі 26 157,91 грн., а не вимога від 31.03.2014р. № 70-25, яка була погашена відповідачем.

Щодо доводів апелянта про пропуск ДПІ строку звернення з позовом про стягнення заборгованості, судова колегія зазначає, що вони не ґрунтуються на законі.

Так, відповідачем в ході розгляду справи судом першої інстанції заявлялось клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку із пропуском ДПІ строку звернення до суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016р. відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки позов пред'явлений в межах 1095 днів з дня виникнення заборгованості. Вказані доводи суду колегія суддів вважає абсолютно вірними та такими, що ґрунтуються на положеннях п.102.4 ст.102 ПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцький молочний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: І.Г.Ступакова

Суддя: А.В.Крусян