Ухвала

від 15.03.2017 по справі 205/7347/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/657/17 Справа № 205/7347/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноармійськ Донецької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

засуджено за ч. 1 ст. 213 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 25500 гривень на користь держави.

Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за те, що він, у період часу з 25.12.2015 року по 03.06.2016 року на території майданчика, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,умисно організував незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту, а саме: розробив план функціонування пункту, розмістив на території приміщення ваги для зважування прийнятого, демонтованого та сортованого металобрухту, різноманітне обладнання, підготував територію приміщення для схову та зберігання металобрухту.

Після чого, ОСОБА_8 , у період часу з 25.12.2015 року по 03.06.2016 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), знаходячись на території майданчика, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, як фізична особа, керуючись корисливим мотивом, здійснював операції із заготівлі (купівлі) брухту чорних та кольорових металів шляхом його придбання у різних фізичних осіб за готівкові грошові кошти.

Крім того, ОСОБА_8 , у період часу з 25.12.2015 року по 03.06.2016 року, знаходячись на території майданчика, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливої заінтересованості, по мірі заповнення незаконного пункту прийому металобрухту брухтом чорних та кольорових металів, з метою безперервної роботи незаконного пункту прийому металобрухту, при накопиченні достатньої кількості металобрухту планував та здійснював збут металобрухту шляхом передачі права власності на металобрухт іншим власникам в обмін на еквівалентну суму грошових коштів.

03.06.2016 року під час проведення обшуку на території майданчика, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: металобрухт чорних металів вагою 11 тонн, металобрухт кольорових металів (алюмінію) вагою 90,0 кг; обладнання та знаряддя для зважування, завантаження/розвантаження, перевезення (транспортування) металобрухту, які ОСОБА_8 , будучи фізичною особою, використовував для здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів та організації роботи незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту.

Не погоджуючись з вироком, ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу в якій, не оскаржуючи фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення і кваліфікації дій, просить вирок суду в частині звернення речових доказів в дохід держави скасувати, як незаконний та не обґрунтований.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, доводи захисника ОСОБА_7 , яка підтримала доводи апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, дане кримінальне провадження в суді першої інстанції розглядалося згідно вимог ст.349 КПК України за скороченою процедурою. Перевіривши надані матеріали кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що обвинувачений в суді першої інстанції, не заперечував стосовно правильності кваліфікації кримінального правопорушення, за яким його звинувачують, але вказував, що вилучений металобрухт чорних та кольорових металів, які за вироком суду звернуті у дохід держави, належить не йому, а ТОВ «Промресурс-Трейдінвест», на що адвокатом та обвинуваченим надані відповідні документи. Тобто обвинувачений фактично не визнав себе винним щодо належності йому металобрухту, оспорював фактичні обставини кримінального провадження.

Але районний суд не звернув увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З аналізу зазначеної статті випливає, що обов`язковою умовою розгляду провадження в порядку ч. 3ст. 349 КПК України,є повне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, в тому числі і згода з кваліфікацією вчиненого ним діяння .

Зі звукозапису судового засідання від 16 січня 2017 року вбачається, що суд належним чином не виконав вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України. Так , питання про можливість скороченого розгляду головуючим поставлено було. Думка учасників судового розгляду, які були присутні в судовому засіданні, судом була з`ясована. Проте під час допиту обвинуваченого, він пояснив перебіг скоєного кримінального правопорушення, та вказав, що металобрухт належить не йому, а ТОВ «Промресурс-Трейдінвест». Але судом не було звернуто належної уваги на вказане пояснення обвинуваченого та продовжено судовий розгляд у скороченому порядку.

Вирішення зазначеного питання у такий спосіб, як це відбувалося у вказаному судовому засіданні, на думку колегії суддів, є процесуально неприпустимим, оскільки за змістом ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, перш ніж ухвалити відповідні процесуальні рішення, повинен ретельно з`ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст фактичних обставин скоєного, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, - є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно вимог ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законує такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Тому на переконання колегії суддів, під час розгляду кримінального провадження районним судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого у кримінальному провадження стосовно ОСОБА_8 вироку.

Відповідно до положень ст.7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: законність, забезпечення права на захист та доступ до правосуддя.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України та встановленого факту порушення місцевим судом вимог ст.349 КПК України при проведенні судового розгляду, внаслідок чого були позбавлені гарантованих КПК України прав учасники кримінального провадження та недотримання визначеної законом процедури судочинства, апеляційний суд вважає наведені порушення вимог кримінально процесуального закону істотними та у відповідності до положень ч.6 ст.9 КПК України та ст. 412 КПК України, визнає їх підставою для скасування вироку суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Остільки даний вирок скасовано з процесуальних підстав то колегія суддів не входить в оцінку доводів обвинуваченого щодо необхідності скасування вироку в частині звернення речових доказів в дохід держави.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року, відносно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розглядв суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню на підлягає.

Судді апеляційного суду: