Рішення

від 29.03.2017 по справі 193/1501/16-ц

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1501/16-ц

Провадження №2/193/23/17

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

29 березня 2017 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Ратушній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди від 01 березня 2013 року укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належить на підставі акту серії ЯК № 014050 від 22.10.2012 року виданого Софїївською районною державною адміністрацією та Додатку до державного акту на право власності на земельну ділянку серії АА № 096315 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, земельна ділянка розташована - Софіївська селещна рада Софіївського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту) кадастровий номер 1225255100:03:005:0316, площею 9,1000 га, договір посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за №177 та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 гривень.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 014050 від 22.10.2012 року виданого Софіївською районною державною адміністрацією та Додатку до державного акту на право власності на земельну ділянку серії АА № 096315, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, земельна ділянка розташована - Софіївська селищна рада Софіївського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер 225255100:03:005:0316, площею 9,1000 га належить ОСОБА_1, цільове призначення (використання) земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2013 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір оренди на земельну ділянку належної на прав власності ОСОБА_1 та згідно додатку, співвласнику ОСОБА_3, згідно акту серії ЯК № 014050 від 22.10.2012 року виданого Софіївською районною державною адміністрацією та Додатку до державного акту на право власності на земельну ділянку серії АА № 096315, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, земельна ділянка розташована - Софіївська селищна рада Софїївського району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту), кадастр номер 1225255100:03:005:0316, площею 9,1000 га, договір посвідчено ОСОБА_4, приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за №177.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заперечення, згідно якого позовні вимоги вважає необгрунтованими та незаконними. Заперечення обгрунтовує тим, що договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2013 року є укладений та погоджений сторонами, нотаріально посвідчений(зареєстрований в реєстрі за №177), пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зобов'язання стосовно орендної плати виконано повністю, відповідно до умов договору оренди землі та чинного законодавства, а саме виплачено 65000,00грн в рахунок орендної плати з врахуванням індексації та зміни розміру нормативно-грошової оцінки землі.

п.4.5. Договору оренди передбачено, що вказана в цьому договорі орендна плата корегується у разі зміни законодавства щодо мінімальною розміру орендної плати та в разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Зважаючи на наявність в договорі такої умови, з боку орендаря обов»язково буде проводитись доплата проіндексованої орендної плати.

В укладеному сторонами Договорі оренди наявні всі істотні умови договору оренди земельної ділянки, які встановлені ст. 15 ЗУ Про оренду землі , а саме

- об»єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) - визначені п.1.1 та п.1.2. Договору;

- строк дії договору оренди - визначений п.3.1. Договору;

- орендна плата із зазначенням ії розміру, індексації, способу та умов,розрахунків, строків, порядку її внесення та відповідальності за її несплату визначені п.4.1., п. 4.2. та п.4.5. Договору.

Всі істотні умови договору передбачені в договорі оренди земельної ділянки від 01.03.2013 року і погоджені сторонами про що засвідчують підписи обох сторін на правочині.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановила свободу договору - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору а тому сторони можуть вільно за взаємною згодою установлювати істотні умови договору.

Така ж норма, щодо свободи договору оренди наявна в Законі України "Про оренду землі" (ст. 21), де прописано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Позивач ОСОБА_3 надав суду заву щодо розгляду справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи судом повідомлений належно, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Проти позовних вимог заперечує.

У зв'язку із неявкою учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.197 ЦПК України).

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав:

1 березня 2013 року між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, площею 9,1000 га, що розташована в межах Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 12252551100:03:005:0316, та належить орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку(а.с. 3). Строк дії договору становить 10 років, орендна плата сплачується орендарем орендодавцеві готівковими грошовими коштами. За користування земельною ділянкою орендар вносить орендодавцеві платіж - орендну плату, що за згодою сторін складає суму в розмірі 65000,00 грн. одноразовою виплатою до підписання цього договору. Вказана в цьому договорі орендна плата корегується у разі зміни законодавством мінімального розміру орендної плати та в разі індексації законодавством грошової оцінки землі (а.с. 6-7).

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Верховний Суд України у своїй постанові від 12 грудня 2012 року № 6-146/цс12 в ході перегляду судового рішення, зазначив про наявність підстав для розірвання договору оренди через порушення умов щодо виплати орендної плати лише в разі систематичності таких порушень, та відповідно до приписів статей 214 ч. 2, 360-7 ЦПК України інші суди загальної юрисдикції мають враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Спірний договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2013 року (далі - Договір оренди) є укладений та погоджений сторонами, нотаріально посвідчений (зареєстровано в реєстрі за № 177), пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, що засвідчує Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с.39-40).

Зобов'язання стосовно орендної плати виконано повністю на сьогоднішній день, відповідно до умов договору оренди землі та чинного законодавства, а саме сплачено 65 000,00 грн. в рахунок орендної плати з врахуванням індексації та зміни розміру нормативно-грошової оцінки землі.

Вищевказане підтверджується п. 4.1. Договору оренди - Орендна плата сплачується Орендарем Орендодавцеві готівковими грошовими коштами та п. 4.2. Договору оренди - За користування земельною ділянкою Орендар вносить Орендодавцеві платіж - орендну плату, що за згодою сторін складає суму в розмірі 65 000,00 гривень, одноразовою виплатою до підписання цього договору.

Таким чином, підписуючи Договір оренди, Орендодавець засвідчив факт отримання орендної плати в розмірі 65000,00 грн., і відповідно, зобов'язання з боку Орендаря виконані на день розгляду справи в повному обсязі. Тому відсутні порушення ст. 610, 611, ч.2 ст. 651 ЦК України на які посилається позивач в позові.

П.4.5. Договору оренди передбачено, що вказана в цьому договорі орендна плата корегується у разі зміни законодавством мінімального розміру орендної плати та в разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Зважаючи на наявність в договорі такої умови, з боку орендаря обов'язково буде проводитись доплата проіндексованої орендної плати.

В укладеному сторонами Договорі оренди наявні всі істотні умови договору оренди земельної ділянки, які встановлені ст. 15 ЗУ Про оренду землі , а саме: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) - визначені п.1.1 та п.1.2. Договору, строк дії договору оренди - визначений п.3.1. Договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення та відповідальності за її несплату - визначені п.4.1., п. 4.2. та п.4.5. Договору.

Всі істотні умови договору передбачені в договорі оренди земельної ділянки від 01.03.2013 року і погоджені сторонами про що засвідчують підписи обох сторін на правочині.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановила свободу договору - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а тому сторони можуть вільно за взаємною згодою установлювати істотні умови договору.

Така ж норма, щодо свободи договору оренди наявна в Законі України Про оренду землі (ст. 21), де прописано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

До моменту розгляду справи в суді до Орендаря не надходило будь-яких пропозицій про перегляд орендної плати.

Суд вважає, що всі зобов'язання по договору оренди виконувалися належним чином, тому права орендодавця не порушені.

Разом з тим частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Сторони врегулювали в договорі свої відносини на власний розсуд, як це передбачено статтею 6 ЦК України, виконували умови договору узгодженим способом, зокрема, позивачі упродовж усього часу отримували орендну плату, що ними не заперечувалось.

Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними - такий висновок викладено в Постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 710/2296/14-ц (6-1512цс16, що повинно враховуватись місцевими судами при винесенні рішень.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи норми матеріально права позивач не обґрунтував належним чином позов та не навів достатніх доказів для задоволення його вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити як необгрунтованих.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Софіївського районного

суду Дніпропетровської області ОСОБА_5