Постанова

від 20.03.2017 по справі 820/4571/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 березня 2017 р. №820/4571/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Макаренко О.А.,

представника відповідача - Юсупової М.С.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011408 від 31.05.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення ТОВ "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" вимог податкового законодавства виходить виключно з того, що господарська діяльність позивача не пов'язана з отриманими послугами у ТОВ "СТС ПРОЕКТ". Проте, позивач не погоджується з твердженнями податкового органу та вважає, що вказана позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Юсупової М.С. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що первинні документи, які складені на підтвердження господарської діяльності позивача з контрагентами, носять узагальнюючий характер та не місять обсягів господарських операцій, зокрема, у звітах за результатами укладених договорів про надання послуг не міститься висновків та результатів наданих послуг, що фактично не визначає мети для отримання вказаних послуг.

Представник позивача - Макаренко О.А. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Юсупова М.С. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" (далі - ТОВ "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків, є платником податку на додану вартість, як вбачається з акту перевірки.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" є збирання дикорослих не деревних продуктів; виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля фармацевтичними товарами; діяльність агентств зі стягування платежів і бюро кредитних історій; неспеціалізована оптова торгівля (основний); роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; надання інших інформаційних послуг н.в.і.у.; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (т.3 а.с.153-159).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "СТС Проект" (код ЄДРПОУ 38775672) та ТОВ "Торгактив" за січень 2016 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки складений акт від 11.05.2016 №220/20-40-14-08/38526039 (т.1 а.с.10-21), у висновках якого встановлено порушення вимог ст. 185, ст. 187 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податкові зобов'язання на суму 66714 грн. за період січень 2016 року; п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит на суму 659707 грн., за період січень 2016 року, що в свою чергу призвело до заниження ПДВ до сплати у розмірі 592993 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0000011408, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 889489,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 592993 грн. та штрафними санкціями - 296496,50 грн. (т.1 а. с.9).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 11.05.2016 №220/20-40-14-08/38526039, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом під час проведення перевірки визначено, що первинні документи (податкові, видаткові накладні тощо) по взаємовідносинам з ТОВ "СТС Проект" не є документами податкового обліку та не можуть бути підставою для подальшого декларування податкових показників з ПДВ, через що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит.

Судом встановлено, що між ТОВ "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" (замовник) та ТОВ "СТС ПРОЕКТ" (виконавець), укладено декілька договорів про надання послуг з проведення досліджень та аналізу ринку разом з відповідними додатковим угодами, а саме:

- від 18.12.2015 №1-СТС (т.1 а.с.27-28). Згідно п.п.1.1 зазначеного договору - замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати останньому по проведенню досліджень по вивченню ринку на тему: Світовий ринок ваніліну . Відповідно до п.п.1.2 вказаного договору - дослідження повинні в результаті бути представлені у вигляді інформації, що необхідна для ефективного здійснення замовником своєї господарської діяльності;

- від 18.12.2015 №2-СТС (т.1 а.с.35-37). Згідно п.п.1.1 зазначеного договору - замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати останньому по проведенню досліджень по вивченню ринку на тему: Світовий ринок продуктів гідролізу крохмалю . Відповідно до п.п.1.2 вказаного договору - дослідження повинні в результаті бути представлені у вигляді інформації, що необхідна для ефективного здійснення замовником своєї господарської діяльності;

- від 21.12.2015 №3-СТС (т.1 а.с. 43-45). Згідно п.п.1.1 зазначеного договору - замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати останньому по проведенню досліджень по вивченню ринку на тему: Світовий ринок натуральних підсолоджувачів, що використовуються для фармацевтичних препаратів . Відповідно до п.п.1.2 вказаного договору - дослідження повинні в результаті бути представлені у вигляді інформації, що необхідна для ефективного здійснення замовником своєї господарської діяльності;

- від 21.12.2015 №4-СТС (т.1 а.с.51-53). Згідно п.п.1.1 зазначеного договору - замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати останньому по проведенню досліджень по вивченню ринку на тему: Світовий ринок анабазіну . Відповідно до п.п.1.2 вказаного договору - дослідження повинні в результаті бути представлені у вигляді інформації, що необхідна для ефективного здійснення замовником своєї господарської діяльності;

- від 28.12.2015 №11-СТС (т.1 а.с.60-62). Згідно п.п.1.1 зазначеного договору - замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати останньому по проведенню досліджень по вивченню ринку на тему: Світовий ринок амінокислот . Відповідно до п.п.1.2 вказаного договору - дослідження повинні в результаті бути представлені у вигляді інформації, що необхідна для ефективного здійснення замовником своєї господарської діяльності.

Позивачем до матеріалів справи надано первинні документи щодо господарських операцій за вказаними договорами, а саме: звіти про проведені дослідження та аналізу ринку за відповідними напрямками дослідження, платіжні доручення, акти звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с.29-34,38-42, 46-50, 54-59, 63-67), оборотно - сальдові відомості по рахунку 631 (т.1 а.с.89), акти приймання - передачі послуг (т.1 а.с.30,39,47,55,64).

Відповідно до п.п.14.1.185 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є:

а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;

б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;

г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;

д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України передбачено Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України (пп. в п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено з письмових пояснень представника позивача, проведення вищезазначених досліджень на світових ринках щодо відповідних речовин були направлені на підвищення ефективності здійснення торгівлі фармацевтичними препаратами та речовинами, що використовуються у фармацевтичній промисловості, а також з метою розширення асортименту продукції.

Виходячи із змісту наданих позивачем звітів про проведені дослідження та аналізу світових ринків за відповідними речовинами, суд зазначає, що вказані звіти не можуть бути належними доказами отримання позивачем послуг з дослідження світових ринків за певними напрямками, оскільки: по - перше, не містять висновків щодо практичного застосування отриманих результатів досліджень в господарській діяльності позивача, а також у вказаних звітах фактично відсутні рекомендації замовнику за результатами досліджень.

По - друге, вказані звіти не містять джерел, які використовувались виконавцем для співставлення показників та визначення результатів при вказаних досліджень.

Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів збільшення обсягів реалізації фармацевтичних препаратів та речовин, що використовуються у фармацевтичній промисловості чи використання у власній господарській діяльності шляхом розширення асортименту, продукції, щодо якої було здійснено дослідження ТОВ "СТС Проект", тобто реального виконання результатів отриманих послуг у господарській діяльності, а саме - первинних документів на підтвердження використання позивачем послуг з дослідження та аналізу відповідних світових ринків (зокрема, докази щодо придбання та оприбуткування товарів щодо яких було здійснено дослідження ринків, тощо). Отже, позивачем не доведено впливу на господарську діяльність позивача отриманих послуг з дослідження та аналізу відповідних світових ринків у ТОВ"СТС Проект".

Оскільки акти приймання - передачі вказаних послуг не містять деталізацію опису господарських операцій, а надані звіти не дають можливість зробити висновок про те, що фактично понесені витрати спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, через що акти приймання - передачі вказаних послуг не є належними первинними документами, відповідно до положень чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача щодо порушення ТОВ "СІНТА -ФАРМ КОМПАНІ" вимог податкового законодавства, а саме безпідставного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, витрачених на придбання у ТОВ "СТС Проект" послуг з дослідження та аналізу ринку щодо відповідних продуктів, оскільки позивачем не надані документи, які б підтверджували реальне виконання послуг, факт надання послуг, мету та сенс таких послуг, а також їх вплив на господарську діяльність підприємства позивача.

При цьому суд зазначає, що позивачем надано платіжні доручення стосовно сплати вартості отриманих послуг з дослідження та аналізу ринку щодо відповідних продуктів, проте, в даному випадку рух коштів не забезпечує зв'язок з господарською діяльністю учасників вказаної господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06.12.2016 по справі №21-1440а16.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З огляду на викладене, податковим органом правомірно визначено про те, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ"СТС Проект" не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників, зокрема, з ПДВ, у зв'язку з чим ТОВ "СІНТА -ФАРМ КОМПАНІ" безпідставно сформовано податковий кредит, оскільки в ході судового розгляду справи підтверджується встановлені порушення позивачем положень ст. 185, ст. 198 ПК України, внаслідок чого ТОВ "СІНТА -ФАРМ КОМПАНІ" завищено податковий кредит в розмірі 6597069,80 грн. за період січень 2016 року, що в свою чергу призвело до заниження ПДВ до сплати в розмірі 592993 грн.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0000011408 є обґрунтованим та прийняте у відповідності до чинного законодавства, через що у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення необхідно відмовити.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТА-ФАРМ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2016 №0000011408 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30 березня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.