Ухвала

від 31.03.2017 по справі 522/5935/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/5935/17

Провадження 1-кс/522/5476/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12013170500000811 від 22.01.2013 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

слідчого - ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за наступних обставин.

У провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170500000811 від 22.01.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що потягом 2000-2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 склались дружні стосунки, в ході яких ОСОБА_7 неодноразово надавав в борг ОСОБА_4 грошові кошти у невеликих розмірах, які осатанній в свою чергу повертав. Враховуючи вказані обставини, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою останнього.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шахрайським шляхом, в серпні 2007 року, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_7 з проханням надати йому грошові кошти в розмірі 90 000 доларів США. При цьому ОСОБА_4 пояснив ОСОБА_7 , що вказані грошові кошти останній за його допомогою отримає у ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» шляхом оформлення кредитного договору. В ході розмови ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7 , що предметом застави по кредитному договору будуть майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка на підставі договору № 50 « Про інвестування в будівництво жилого комплексу по АДРЕСА_3 » від 28.02.2005 на даний час належить ОСОБА_4 , та в четвертому кварталі 2007 року, після введення будинку в експлуатацію, буде передана йому СУ -463 ОАО «Черноморгідрострой» у власність. На зазначену пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_7 відповів згодою.

В подальшому, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом шахрайства, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самостійно звернувся до ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», що за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 20, де з`ясував умови та порядок кредитування фізичних осіб, а також перелік документів, які необхідно надати до банківської установи для оформлення кредитного договору та, в подальшому, отримання грошових коштів в кредит.

В подальшому, протягом серпня-вересня 2007 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_7 документи щодо працевлаштування та заробітної плати останнього, з метою забезпечення вимог ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», достеменно знаючи, що будь яких договорів інвестування з СУ-463 ОАО «Черноморгидрострой» він не укладав, надав кредитному спеціалісту ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_8 підроблений невстановленою особою договір № 50 «Про інвестування в будівництво жилого комплексу по АДРЕСА_3 » та оригінал договору купівлі-продажу майнових прав за інвестиційним договором № 50 від 28 лютого 2005 р. укладеного між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_7 , (покупець), згідно якого останній придбав у ОСОБА_4 , квартиру що за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 282 900 грн.

На підставі зазначених документів, введений в оману ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 20, уклав з ВАТ «Райфайзен Бванк Аваль» кредитний договір №014/79790/74/81190 від 05.09.2007, відповідно до якого ОСОБА_7 , отримав від ВАТ «Райфайзен Бванк Аваль» грошові кошти у розмірі 91 350 доларів США.

Далі, 05.09.2007, між ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» (іпотеко держатель) та ОСОБА_7 , (іпотекодавець) у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , було укладено іпотечний договір до кредитного договору № 014/79790/74/81190 від 05.09.2007, відповідно до якого предметом застави по укладеному кредитному договору є майнові права на неіснуючу квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 96,27 кв.м., яка на підставі договору № 50 «Про інвестування в будівництво жилого комплексу по АДРЕСА_3 », в четвертому кварталі 2007 року, після введення будинку в експлуатацію, буде передана у власність ОСОБА_7 від СУ -463 ОАО «Черноморгидрострой».

В той же день, ОСОБА_7 , знаходячись у відділені ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 20, будучи необізнаним про злочинний намір ОСОБА_4 та переконаний останнім в тому, що він є власником майнових прав на квартиру що за адресою: АДРЕСА_2 , та у разі несплати ОСОБА_4 боргових зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_7 , як позичальник за кредитним договором, відповідатиме за вказаними зобов`язаннями майновими правами на квартиру переданими йому ОСОБА_4 , передав останньому грошові кошти в сумі 91 350 доларів США.

В подальшому ОСОБА_4 , достеменно знаючи про те, що майнових прав відповідно до договору інвестування №50 на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_2 не існує, маючи намір шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7 , власноруч, написав розписку згідно якї він отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 91 350 доларів США, за переуступку визначених майнових прав.

Отримані від ОСОБА_7 грошові кошти ОСОБА_4 , при невстановлених слідством обставинах витратив на власні потреби, тим самим спричинивши ОСОБА_7 матеріальний збиток на зазначену суму.

Згідно відповіді Товариства з додатковою відповідальністю «Черноморгідрбуд» БУ № 463 в м. Одесі № 254 с від 04.07.2012., встановлено, що договір № 50 «Про інвестування в будівництво жилого комплексу по АДРЕСА_3 », від 28.02.2005, з ОСОБА_4 не укладався. Довідка № 1516 від 05.09.2007., СУ № 463 ОАО «Черноморгидрострой» про наявність на ім`я ОСОБА_7 , договору інвестування будівництва не видавалася.

Таким чином ОСОБА_4 , зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_7 , шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами останнього у розмірі 91 350 доларів США, що згідно даних НБУ на момент скоєння кримінального правопорушення складало 461317,5 грн, що в 600 та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент скоєння злочину.

Слідчим 28.03.2017 складено та погоджено з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Черкаси, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджений, однак за вказаною адресою не проживає.

Як вказано в клопотанні слідчого, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому злочину підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: розписками ОСОБА_4 про отримання грошових коштів, висновками почеркознавчих експертиз, листами ТОВ «Черноморгідрбуд», матеріалами кредитної справи вилученими в ході тимчасового доступу, допитом свідків та потерпілого, оригіналом договору купівлі-продажу майнових прав між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

У зв`язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням, про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що ризики, наведені слідчим в клопотанні слідчого є необґрунтованими, просили обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім цього, підозра пред`явлена слідчим - необґрунтована, свій номер мобільного телефону підозрюваний ОСОБА_4 не змінював біля 10 років, останній раз підозрюваний був допитаний в 2013 році, ухвала слідчого судді відносно нього була скасована Апеляційним судом Одеської області, а прокуратурою тричі було закрито вказане кримінальне провадження. ОСОБА_4 сам з`явився до слідчого та просив його допитати, проте слідчий цього не зробив.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, заслухавши прокурора та захисника, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 необхідно відмовити та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в якості доказу щодо наявності ризиків, сторона обвинувачення посилається лише на рапорт оперуповноваженого УЗК в Одеській області ДЗЕ ГУНП ОСОБА_10 , відповідно до якого, підозрюваний ОСОБА_4 постійно змінює місце проживання та номер мобільного телефону, проте які саме номери телефонів змінював в рапорті не вказано, тому суд критично відноситься до вказаної інформації, викладеній в рапорті о/у ОСОБА_10 .. В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що він постійно дзвонив слідчому, зі свого мобільного телефону, в тому числі і на протязі останніх двох тижнів, постійно з`являвся до кабінету слідчого ОСОБА_11 за першою вимогою.

Також, зважаючи на те, що досудове слідство проводиться з 2013 року, слідчий суддя критично відноситься до наявності ризику того, що ОСОБА_4 зможе знищити, сховати чи спотворити будь-які речі, які мають відношення до кримінального провадження.

Клопотання слідчого про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вмотивоване належним чином, тому слідчий суддя залишає його без задоволення.

Так, сама лише тяжкість інкримінованого злочину, не є підставою для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується розписками ОСОБА_4 про отримання грошових коштів, висновками почеркознавчих експертиз, листами ТОВ «Черноморгідрбуд», матеріалами кредитної справи, вилученими в ході тимчасового доступу, допитом свідків та потерпілого, оригіналом договору купівлі-продажу майнових прав між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .

В клопотанні слідчого не вказано, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, проте підозрюваний за першою вимогою завжди з`являвся до слідчого, виконував усі вимоги, після проведення обшуку, він співпрацює з органом досудового розслідування.

Слідчий суддя вважає що прокурором в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_4 переховувався від органу досудового слідства, ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та місце проживання, за яким проживає разом зі своїми батьками, тобто має міцні соціальні зв`язки, а тому досягнути мети кримінального провадження та запобігти ризикам переховування Бояковського від органу досудового слідства та суду можливо, обравши йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Виходячи з вищевикладеного, а також зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, з метою запобігання вказаних ризиків, а також з метою забезпечення належної поведінки та виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, з огляду на особу підозрюваного та міцні соціальні зв`язки підозрюваного, а саме, зважаючи на те, що він проживає з батьками, раніше не судимий, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вважаю за необхідне застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, оскільки саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку Боякоського, досягнути мети кримінального провадження та запобігти ризикам переховування його від органу досудового слідства та суду.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23:00 до 06:00 години.

Покласти на підозрюваного обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, у розумні строки;

2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали слідчого судді становить два місяці і обчислюється з моменту оголошення ухвали слідчого судді, тобто з 31.03.2017 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію о 30.05.2017 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

31.03.2017