Постанова

від 31.03.2017 по справі п/811/1490/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2017 року Справа № П/811/1490/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський завод будівельних матеріалів № 1" (надалі - позивач) до Головного управління ДСФ у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.10.2016 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2016 р. № Ю-0000651302, а також рішення про застосування штрафних санкцій від 12.10.2016 р. № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні рішення були винесені податковим органом на підставі акта документальної планової виїзної перевірки товариства з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2016 р. та з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 р., яким встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Однак, позивач вважає висновки перевірки такими, що ґрунтуються виключено на припущеннях перевіряючих та які не підтверджені жодним письмовим документом, а також на підставі автоматизованих інформаційних баз даних ДПА України. Натомість, первинні документи по правовідносинах товариства з контрагентами не досліджувались в ході перевірки. Таким чином, на думку позивача, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, згідно поданих до суду заперечень представник відповідача посилається на те, що аналізом наданих до перевірки первинних документів та інформаційних баз даних ДФС неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між товариством та його контрагентами ТОВ "Актилорд", ПП "Сельмах", ПП "Доджевіт", ТОВ "Дніпроінмаш", ТОВ"КСВ-Груп", первинні документи яких є дефектними. Таким чином, позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (т.4 а.с.146-148).

Дослідивши наявні в справі матеріали та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржено.

ТОВ "Кіровоградський завод будівельних матеріалів №1" (код ЄДРПОУ : 05402789) зареєстроване 19.05.1993 року як юридична особа, діє відповідно до Статуту та перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків (т.1 а.с.27-59).

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати позивачем податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а також правильності нарахування, обчислення та слати позивачем єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складено Акт №74/11-28-14-04/05402789 від 28 вересня 2016 року (т.1 а.с.67-157).

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення товариством:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 29 197 грн.;

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 109 195 грн.;

та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 37 500 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2016 року в сумі 37 500 грн., в т.ч. за 1 квартал 2016 року в сумі 18 750 грн.;

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість в сумі 175 370,0 грн., в т.ч.: за липень 2014 р. на 10 752 грн.; за серпень 2014 р. на 7 757 грн.; за вересень 2014 р. на 10 450 грн.; за жовтень 2014 р. на 3 483 грн.; за червень 2015 р. на 75 000 грн.; за липень 2015 р. на 16 859 грн.; за серпень 2015 р. на 22 357 грн.; за вересень 2015 р. на 21 850 грн.; за жовтень 2015 р. на 6 862 грн.;

- п.1, п.6 статті 263 Податкового кодексу України - занижено податок на 7512,95 грн., в т.ч. за 3 квартал 2014 р. в сумі 7512,95 грн.;

- п.243.1 статті 243 Податкового кодексу України - занижено сплату екологічного податку в сумі 1328,72 грн., в т.ч. за 2 квартал 2015 р. в сумі 691,84, за 3 квартал 2015 р. в сумі 638,88 грн.;

- абз.2 п.5 статті 8, п.п.3, 7 п.11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування": занижено єдиний внесок за січень 2016 року на 10,99 грн. (донараховано штрафну санкцію в сумі 5,50 грн.); своєчасно не нарахованого єдиний внесок (донараховано штрафну санкцію в сумі 23,10 грн.); несвоєчасне подання звіту за квітень 2016 року.

На підставі вказаних висновків відповідачем винесено:

1) податкові повідомлення-рішення від 12.10.2016 року:

- №0000281404, про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 263 055 грн., в т.ч.: 175 370 грн. основного платежу; 87 685 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.18-19);

- №0000291404, про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 152 991 грн., в т.ч.: 138 392 грн. основного платежу; 14 599 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.20);

- №0000301404, про зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 37 500 грн. (т.1 а.с.21-22);

2) податкову вимогу від 12.10.2016 р. № Ю-0000651302 про сплату недоїмки в сумі 10,99 грн. (т.1 а.с.23);

3) рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску від 12.10.2016 р. № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій в сумі 28,60 грн. (т.1 а.с.25-26).

4) рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 12.10.2016 р. № НОМЕР_5 про застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. (т.1 а.с.24).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. було встановлено їх завищення всього в сумі 162 208 грн., в т.ч. за 2014 рік в сумі 162 208 грн.. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначені фінансового результату до оподаткування, за період з 01.01.2015р. по 30.06.2016 р. було встановлено їх завищення всього в сумі 587 892 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 587 892 грн.. Отже, на порушення вимог податкового законодавства занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 29 197 грн.; за 2015 рік в сумі 109 195,00 грн.. Крім того, перевіркою визначення податкового кредиту за період з 01.04.2014 р. по 30.06.2016 р. встановлено його завищення на суму 175 370,00 грн. по операціях з ТОВ "Актилорд", ПП "Сельмах", ПП "Доджевіт", ТОВ "Дніпроінмаш", ТОВ "КСВ-Груп".

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що враховуючи ІС "Податковий блок", а також податкову інформацію (від 19.02.2015 №810/7/20-33-22-03 відносно ТОВ "КСВ-Груп", від 26.11.2015 №1336/04-61-15-01 відносно ТОВ "Дніпроінмаш") та матеріали кримінального провадження №32015100070000201 від 30.09.2015 (зокрема, тільки пояснення директора ОСОБА_1 щодо не причетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Актилорд"), посадові особи відповідача дійшли висновку про те, що усі первинні бухгалтерські та податкові документи по взаємовідносинах з ТОВ "Актилорд", ПП "Сельмах", ПП "Доджевіт", ТОВ "Дніпроінмаш" та ТОВ "КСВ-Груп" не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод. Крім того, посадові особи посилаються на неможливість фактичного здійснення вказаними суб'єктами господарювання господарських операцій щодо постачання товарів (робіт або послуг) через відсутність у них майна, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів, тощо. Відтак, усі господарські операції, проведені даними контрагентами, не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 134 Податкового кодексу України визначено те, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно із п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, за приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно вимог ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідності ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз даних норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факт отримання товару (робіт, послуг) та його (їх) оплати, а також наявність мети отримання такого товару (робіт, послуг), пов'язаної із його (їх) подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

ТОВ "Актилорд", код 39674369.

Позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ операції з придбання у ТОВ "Актилорд" товару (автомобіль КрАЗ 6510, 1997 року) на загальну суму 375 000 грн., в тому числі ПДВ 75 000 грн..

Встановлено, що між ТОВ "Актилорд" (продавець) та позивачем (покупець) до укладено Договір купівлі-продажу №18/06 від 18.06.2015 р., згідно до предмету якого продавець зобов'язувався передати самоскид КрАЗ 6510 покупцю, а останній - прийняти у власність транспортний засіб (т.1 а.с.238-240).

Виконання умов даного договору підтверджено: податковою накладною (т.1 а.с.241), видатковою накладною (т.1 а.с.242), актом приймання-передачі (т.1 а.с.243); платіжним дорученням (т.1 а.с.245-246, т.4 а.с.102-103), ордером (т.1 а.с.247), а також свідоцтвом про реєстрацію ТЗ (т.1 а.с.248).

ПП "Сельмах", код 39000123.

Позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ операції з придбання у ПП "Сельмах" товару (гранули палива з лушпиння соняшникового) на загальну суму 186 450 грн., в т.ч. ПДВ 31 075 грн..

Встановлено, що ПП "Сельмах" поставлено позивачу гранули палива з лушпиння соняшникового на загальну суму 186 450,0 грн. (в т.ч. ПДВ 31 075,0 грн.), що підтверджується: рахунками-фактури (т.1 а.с.181-184); видатковими накладними (т.1 а.с.185-193); податковими (т.1 а.с.194-211), а також товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.212-219); ордерами (т.1 а.с.229-237).

Оплата підтверджена платіжними дорученнями (т.1 а.с.220-228, т.4 а.с.93-101).

ПП "Доджевіт", код 36585114 (т.2 а.с.5-6).

Позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ операції з придбання у ПП "Доджевіт" товару (паливні гранули (пеллети)) на загальну суму 657 937,04 грн., в т.ч. ПДВ 73 798,34 грн..

Між ПП "Доджевіт" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено Договір №25 від 16 липня 2015 року, згідно якого продавець зобов'язувався продати і передати покупцеві у власність, а покупець - оплатити і прийняти на умовах даного Договору, паливні гранули (пеллети) з лушпиння соняшника (т.2 а.с.7-8).

Виконання сторонами взятих на себе зобов'язань підтверджується: рахунками-фактури (т.2 а.с.9-14), видатковими накладними (т.2 а.с.15-53), податковими накладними (т.2 а.с.54-77), а також товарно-транспортними (т.2 а.с.78-92), ордерами (т.2 а.с.131-169).

Оплата підтверджена платіжними дорученнями (т.2 а.с.93-130, т.4 а.с.104-141).

ТОВ "КСВ-ГРУП", код 39216634.

Позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ операції з придбання у ТОВ "КСВ-Груп" послуг по перевезенню на загальну суму ПДВ 1366,67 грн., в т.ч. за липень 2014 р. на 466,67 грн., за серпень 2014 р. на 900 грн..

ТОВ "КСВ-Груп" надано позивачу послуги по організації перевезень за маршрутом : м. Кіровоград - м. Дніпропетровськ, автомобілем НОМЕР_6/АВ 9032 ХХ, у зв'язку з чим було виписано податку накладну від 28.07.2014 р. №673 на суму 2800 грн., в т.ч. 466,67 грн., від 07.08.2014 р. №169 на суму 2600 грн., в т.ч. ПДВ 433,33 грн., від 12.08.2014 р. №267 на суму 2800 грн., в т.ч. ПДВ 466,67 грн. (т.1 164, 168, 175).

Виконання зобов'язань підтверджено: актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1 а.с.165, 169, 176), товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.166, 171, 177).

Оплата підтверджена платіжними дорученнями (т.1 а.с.178-180, т.4 а.с.90-92).

Послуги використані позивачем у господарській діяльності на виконання своїх зобов'язань перед ПАТ "Нова Лінія" щодо поставки цегли (т.1 а.с.170, 173).

ТОВ "Дніпроінмаш", код 36960652.

Позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ операції з придбання у ТОВ "Дніпроінмаш" товару (підшипник), що підтверджено: рахунком на оплату (т.2 а.с.170), видатковими (т.2 а.с.171-174) та податковими накладними (т.2 а.с.175-178), ордерами (т.2 а.с.191-194).

Перевезення товару здійснено ТОВ "Делівері" та ПП "Нічний Експрес" (т.2 а.с.183-190).

Оплата підтверджена платіжними дорученнями (т.2 а.с.179-182, т.4 а.с.142-145).

Отриманий від контрагентів товар (послуги) використано позивачем у господарській діяльності, що підтверджено відповідними письмовими доказами (т.2 а.с.195-198, 208-216, т.3 а.с.236-250, т.4 а.с.1-28).

Контрагентами, зокрема ТОВ "Дніпроінмаш" (т.4 а.с.170-183), ПП "Доджевіт" (т.4 а.с.185-251, т.5 а.с.1-12), підтверджено факт перебування у господарський відносинах з позивачем

Отже, з аналізу наведених норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ "Актилорд", ПП "Сельмах", ПП "Доджевіт", ТОВ "Дніпроінмаш", ТОВ "КСВ-Груп" вбачається те, що позивачем, окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано обов'язкових вимог, пов'язаних з формуванням платником податку податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність належно оформленої податкової накладної. Судом також враховано, що наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з ПДВ є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було одержання позивачем податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів того, що договори укладені позивачем з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено факт, що дані юридичні особи були створені з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави. До того ж, законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання (постанова Верховного Суду України № 21-47а10 від 31.01.2011 року).

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість та, відповідно, засновано штрафні (фінансові) санкції, а також зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому податкові повідомлення-рішення від 12 жовтня 2016 року №0000281404, №0000291404 та №0000301404 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. При цьому, за приписами частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку по доказуванню правомірності прийняття спірних рішень, а тому суд вважає їх такими, що винесені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано Законом України від 08 липня 2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

За правилами ч.5 ст.8 Закону у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно ч.11 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, в т.ч.: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (п.п.3); за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою (п.п.7).

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року №441) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905, страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

Перевіркою встановлено те, що у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за січень 2016 року застрахованим особам (перелік наведено в додатку 1) нарахована заробітна плата нижче мінімальної заробітної плати. Отже, занижено єдиний внесок за січень 2016 на 10,99 грн. (донараховано штрафну санкцію в сумі 5,50 грн.), що не спростовано представником позивача.

Перевіркою своєчасності подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску встановлено несвоєчасне подання звіту за квітень 2016 р. Так, при терміну подання не пізніше 20.05.2016 р. фактично подано 01.06.2016 р. за №19036. Крім того, перевіркою було встановлено своєчасно не нарахування єдиний внеску, що також не спростовано позивачем.

Тому, враховуючи вищевказане, податкова вимогу від 12.10.2016 р. № Ю-0000651302 про сплату недоїмки в сумі 10,99 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 12.10.2016 р. № НОМЕР_4 в сумі 28,60 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій від 12.10.2016 р. № НОМЕР_5 в сумі 170 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12 жовтня 2016 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12 жовтня 2016 року № НОМЕР_2.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 12 жовтня 2016 року № НОМЕР_3.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградський завод будівельних матеріалів № 1" (код за ЄДРПОУ: 05402789) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір у сумі 6 803 (шість тисяч вісімсот три) грн. 19 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2