Рішення

від 27.03.2017 по справі 910/1871/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017Справа № 910/1871/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БСП-95" доПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення 778 064 грн 36 коп. Представники сторін: від позивача:Шатурська Л.М. - представник за довіреністю; від відповідача: Талалуєва Н.В. - представник за довіреністю,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.02.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП-95" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення 639 642 грн 85 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 21.12.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договором оренди нежитлового приміщення від 21.12.2012 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього за період з 01.07.2016 по 03.02.2017 виникла заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 639 642 грн 85 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1871/17 та справу призначено до розгляду на 20.03.2017.

17.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 778 064 грн 36 коп. заборгованість з оплати орендних платежів за період з 01.07.2016 по 20.03.2017.

20.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 20.03.2017 оголошено перерву до 27.03.2017.

22.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 27.03.2017 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 27.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БСП-95" (орендодавець за договором) та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (орендар за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю з підвалом, вхідним ганком, сходами, загальною площею 400,8кв. м. відповідно до копії по поверхового плану (додаток № 1, до даного договору), розміщене на за адресою: м. Луганськ, площа Героев ВОВ, будинок 4 (чотири літера "б").

Відповідно до пункту 1.3. статуту Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", затвердженого рішенням єдиного акціонера № від 25.01.2016 та погодженого Національним банком України від 26.01.2016, Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Відкритого акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритогоакціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Закритого акціонерного товариства "Банк НРБ", Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк НРБ-Україна".

Згідно з пунктом 4.1 договору строк оренди приміщення за даним договором складає 7 (сім) років. Обчислення строку оренди починається з моменту підписання сторонами акту

приймання-передачі приміщення та закінчується у момент підписання сторонами акту

приймання-передачі приміщення (з оренди).

Передача приміщення в оренду за цим договором (разом з майном, що знаходиться в ньому та є його невід'ємною частиною) оформляється Актом приймання-передачі приміщення, який підписується орендарем та орендодавцем у день набрання чинності цим договором. Право оренди за договором (речове право) підлягає реєстрації в порядку та в строк, встановлені чинним законодавством України. Факт проведення реєстрації права оренди за цим довго ром підтверджується витягом про державну реєстрацію права оренди та відміткою (штампом) про реєстрацію права оренди, проставленою на цьому договорі, як на правовстановлюючому документі, у порядку визначеному чинним законодавством України (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору орендар договірний розмір місячної орендної плати за користування приміщенням на момент укладення сторонами даного договору становить 79 930 грн 00 коп. (з урахуванням індексації). Сума (розмір) орендної плати еквівалентна 10 000 доларам США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день укладання цього договору (з розрахунку 7, 9930 грн за 1 долар США). Сума орендної плати коригується щомісячно з урахуванням зміни офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день здійснення платежу) наступним чином: якщо офіційний курс гривні до долара США,встановлений Національним банком України на день здійснення платежу, буде становити менший, ніж 7 (сім) грн за 1 дол. США, орендодавець і орендар розраховують орендну плату за приміщення, виходячи із розрахунку 7 (сім) грн на 1 дол. США; якщо офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на день здійснення платежу, буде становити більший, ніж 9 (дев'ять) грн за 1 дол. США, орендодавець і орендар розраховують орендну плату за приміщення, виходячи із розрахунку 9 (дев'ять) грн на 1 дол. США; у разі зміни офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України, в межах від 7 (семи) гри. за 1 дол. США до 9 (дев'яти) грн. за 1 дол. США, орендодавець i орендар розраховують орендну плату, із розрахунку офіційного курсу гривні до долара США встановленого Національним банком України на день здійснення платежу. Зазначене коригування суми (розміру) орендної плати не потребує укладення додаткового договору до цього договору.

У відповідності до пункту 5.4 договору сторони домовились про те, що витрати по сплаті спожитих орендарем комунальних послуг: водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, опалення, послуг з утримання будівлі і прибудинкової території та інших спожитих орендарем комунальних послуг компенсуються орендарем пропорційно до займаної ним площі приміщення в цій будівлі або згідно з показниками лічильників (щодо комунальних послуг, облік яких здійснюється за показниками лічильників), встановлених у приміщення та/або по будівлі (якщо у приміщенні відповідний лічильник для обліку спожитих орендарем відповідних комунальних послуг не встановлений) на першу письмову вимогу орендодавця на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання таких рахунків-фактур та документів, які підтверджують оплату відповідних комунальних послуг за звітний період орендодавцем.

Пунктом 5.5 договору визначено, що орендар зобов'язується перерахувати орендну плату, встановлену пунктом 5.1 даного договору, у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця, вказаний в розділі 14 даного договору, щомісячно на підставі цього договору, не пізніше 7 (сьомого) числа поточного місяця. Орендна плата сплачується орендарем виключно за строк фактичного користування приміщенням і не залежить від підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення (з оренди), якщо сторони ухиляються від підписання такого акту або такий акт підписаний не в день фактичного закінчення користування Об'єктом оренди. Обов'язковою умовою для сплати (починаючи з другого місяця строку оренди) коштів орендарем є підписаний сторонами акт наданих послуг (підтвердження оренди) за попередній місяць строку оренди.

06.05.2016 між сторонами підписано договір про внесення змін та доповнень № 4 до договору оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого сторони домовились доповнити розділ 5 договору оренди підпунктом 5.1.7 наступного змісту: "незважаючи на інші умови договору в період оренди з 01 січня 2016 року до 30 червня 2016 року включно договірний розмір місячної орендної плати за користування приміщенням становить 15 000,00 грн. (з урахуванням індексації)".

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди нежитлового приміщення від 21.12.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежитлову будівлю з підвалом, вхідним ганком, сходами, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, площа Героев ВОВ, буд. 4б, про що будо внесено відомості до державного реєстру правочинів, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 12360944 від 21.12.2012.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з 01.07.2016 по 20.03.2017, у зв'язку з чим, станом на день подання позову, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 778 064 грн 36 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо того, що останній звільнений від сплати орендної плати за спірний період, оскільки приміщення, яке орендується відповідачем, знаходиться на території проведення антитерористичної операції та надзвичайного режиму роботи банківської системи, з огляду на те, що відповідно до наявного в матеріалах справи відповіді на претензію позивача № 26/08 від 10.01.2017, відповідач повідомив позивача про необхідність подальшого використання приміщення та надав докази сплати заборгованості за компенсацію комунальних послуг з 01.07.2016 по 19.11.2016. Крім того, в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких відповідач визнав факт надання останньому житлово-комунальних послуг за спірний період, у зв'язку з користуванням орендним приміщенням за договором оренди нежитлового приміщення від 21.12.2012.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення від 21.12.2012 та факту наявності заборгованості за період з 01.07.2016 по 20.03.2017 вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендних платежів у розмірі 778 064 грн 36 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, ідентифікаційний код 25959784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП-95" (91055, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Советская, буд. 57, ідентифікаційний код 23491644) заборгованість по орендній платі у розмірі 778 064 (сімсот сімдесят вісім тисяч шістдесят чотири) грн 36 коп. та судовий збір у розмірі 11 670 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят) грн 97 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 31.03.2017

Суддя Н.Б. Плотницька