Ухвала

від 29.03.2017 по справі 147/1346/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1346/15-ц Провадження № 22-ц/772/591/2017Головуючий в суді першої інстанції Волошин І. А. Категорія 23Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої судді Шемети Т. М.,

суддів: Зайцева А. Ю., Рибчинського В. П.

за участі: секретаря судового засідання Куленко О. В.,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Тиховського М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства Агропромислова фірма Іззія про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

за апеляційною скаргою Приватного підприємства Агропромислова фірма Іззія на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2017 року, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ПП Агропромислова фірма Іззія про розірвання договору оренди земельної ділянки, позовні вимоги мотивує тим, що вона 30.04.2004 року уклала договір оренди земельної ділянки з ПП АФ Іззія , згідно якого передала в оренду даному підприємству належну їй на праві власності земельну ділянку, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, загальною площею 4,2302 га. Вказаний договір оренди зареєстрований Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК 10.05.2007 року. Однак ПП АФ Іззія всупереч пунктів 9, 11 договору оренди землі систематично, з 2010 по 2015 рік, не виконує зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, яка жодного разу за цей час не виплачувалась ні в грошовому, ні в товарному вигляді. Окрім того, відповідач припинив обробіток землі та передав функції по обробітку й оплати орендної плати в період 2013 -2015 років без її згоди як власника земельної ділянки ТОВ Торгмортранс .

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено: розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ПП АФ Іззія 30.04.2004 року, зареєстрований 10.05.2007 року Вінницькою регіональною філією ДП Центр ДЗК за № 040780600016 згідно якого ОСОБА_4 передала в оренду ПП АФ Іззія земельну ділянку загальною площею 4,2302 га, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Стягнуто з ПП АФ Іззія на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати в сумі 487 грн. 20 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду, ПП АФ "Іззія" подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд не взяв до уваги, що ПП АФ Іззія уклало договір про спільний обробіток землі з ТОВ Торгмортранс 1 , за яким на ТОВ покладено обов'язок сплачувати орендну плату. Крім того, як їм стало відомо уже після рішення суду, існує зареєстрований договір оренди земельної ділянки позивача з Украгро ТТК , тому питання дострокового розірвання укладеного договору оренди між позивачем та ними не може бути предметом судового розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Тиховський М.О. подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, представник позивача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до наступних висновків.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що між позивачкою та ПП АФ Іззія було 30.04.2004 року укладено договір оренди, належної позивачці земельної ділянки, яка знаходиться на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2013 року встановлено, що за 2011-2012 року ОСОБА_4 було отримано орендну плату, однак за період з 2013 - 2015 роки відповідач не сплачував орендну плату, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця (ст. ст. 15, 24, 25, 31, 32 закону України Про оренду землі , п.п.11, 31 договору ). На підтвердження своїх заперечень щодо позивних вимог представником відповідача ПП АФ Іззія до суду не надано жодного доказу. Відповідно до п. д ст. 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Враховуючи те, що згідно вимог ЗУ Про оренду землі та умов спірного договору оренди землі на відповідача, як орендаря покладається обов'язок своєчасно вносити орендну плату на користь позивача - орендодавця, тягар доказування цих обставин, а саме виконання обов'язку щодо сплати орендної плати, покладається на відповідача. Останній, будучи обізнаним з вимогами позивача, його доводи не спростував, доказів виконання свого обов'язку перед орендодавцем не надав.

Такий висновок суду є вірним і ґрунтується на об'єктивно та повно встановлених обставинах по справі, ухвалений з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Так, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 4,2302 га, що розташована на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 23.04.2004 року на підставі розпорядження Тростянецької РДА від 26.12.2003 (а.с. 5).

- 30.04.2004 року між позивачем та ПП АФ Іззія укладено договір оренди землі строком дії 20 років відповідно до п.8 договору, який зареєстровано 10.05.2007 року у Вінницькій регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру за №040780600016 (а.с. 6-8).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільного кодексу України щодо загальних положень про договір, Земельного кодексу України, а також Законом України Про оренду землі

Спір між сторонами виник з приводу порушення істотних умов договору, зокрема щодо систематичної несплати орендарем орендної плати за період з 2010 року по 2015 рік.

Відповідно до частин першої та другої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Пунктами 9 та 11 Договору від 30.04.2004 року, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, послугами, натуроплатою, перші два роки 1%, що складає 327,39 грн., далі не менше 1,5% від вартості паю, що складає 491,08 грн. Орендна плата вноситься у строк до 15 листопада поточного року і не пізніше. (а.с. 6).

Суд першої інстанції вірно врахував те, що відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31.05.2013 року встановлено, що ОСОБА_4 була виплачена орендна плата за 2011-2012 роки у грошовому еквіваленті та продукцією, а тому суд першої інстанції правильно зазначив, що обставини відносно виплати орендної плати позивачу за вказаний період не підлягають доказуванню, оскільки були встановлені під час розгляду зазначеної справи.

Щодо сплати орендної плати ПП АФ Іззія за період з 2013 року по 2015 рік, представник відповідача зазначив, що 22.02.2013 року між ПП АФ Іззія та ТОВ Торгмортанс 1 було укладено договір про спільний обробіток землі, в тому числі й землі належної ОСОБА_4, яка зі слів представника ПП АФ Іззія у період з 2013 по 2015 рік отримувала орендну плату саме від ТОВ Торгмортанс 1 , а саме: у 2013 році - 1900 гривень, у 2014 році - 1900 гривень, у 2015 році - 2373 гривень, в підтвердження в апеляційний суд надав копії видаткових касових ордерів, зазначивши що не може надати оригінали так як це бухгалтерська документація ТОВ Тормортранс (а.с.72-73).

Предметом договору між ПП АФ Іззія та ТОВ Торгмортранс 1 було спільне використання земельних ділянок, які знаходяться в оренді відповідача, та розташовані на території Будянської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору - Договір укладено строком на 3 роки, згідно п. 7.3. вказаного договору - розмір орендної плати власникам земельних ділянок сплачується Стороною - 2 (ТОВ Торгмортранс 1 ) у грошовому або натуральному вигляді за кожен пай та має відповідати розміру орендної плати, яка не менше 3% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок.

Про укладення договору про спільний обробіток землі, укладений між ПП АФ Іззія та ТОВ Торгмортанс 1 , ОСОБА_4 відомо не було та своєї згоди на передачу належної їй на праві власності земельної ділянки в користування ТОВ Торгмортанс 1 вона не надавала.

Надані ПП АФ Іззія докази сплати орендної плати не можуть бути визнані судовою колегією як належні та допустимі, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Проте, ПП АФ Іззія надало лише копії видаткових касових ордерів, з якими не погоджується позивач ОСОБА_4, про що повідомив її представник таз наданих копій касових ордерів вбачається виплата орендної плати не ПП АФ Іззія , а виплата орендної плати ТОВ Торгмортранс 1 (без зазначення на підставі якого договору),з яким у позивача відсутні договірні відносини.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду визнає копії видаткових касових ордерів, копію самого договору про спільний обробіток землі від 22.02.2013 року, надані суду представником відповідача в якості доказів у справі, неналежними доказами.

Окрім того сіл д зазначити, що, відповідно до ч.1, 2 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

В свою чергу докази ПП АФ Іззія : копії касових ордерів та копія договору про спільний обробіток землі, про які йдеться в апеляційній скарзі, були надані відповідачем лише в суд апеляційної інстанції та не були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ПП АФ Іззія не надав суду належних і допустимих доказів про сплату позивачеві у 2013, 2014, 2015 роках орендної плати за використання належної позивачу на праві власності земельної ділянки, а тому існує факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди землі та наявність законних і достатніх підстав для його розірвання, - є вірним.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що право оренди даної земельної ділянки, що належить позивачу, зареєстроване за іншим підприємством Украгро ТТК код ЄДРПОУ 36532118, у зв'язку з розірванням договору оренди землі, що є предметом даного спору згідно укладеного договору оренди землі від 01.11.2016 року, про що відповідачеві стало відомо лише 19.01.2017 року, тобто після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78463115 від 19.01.2017 року державним реєстратором Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області Фаренюком Сергієм Анатолійовичем було прийнято рішення №32996579 від 18.12.2016 року про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) за ПП Украгро ТТК на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить Позивачу (а.с.190).

Однак існування такої реєстрації не є перешкодою для вирішення по суті заявленого позову: підстави припинення договору оренди землі закріплені в статті 31 закону України Про оренду землі , в якій відсутня така підстава припинення договору як укладення під час його дії іншого договору оренди землі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, не підтверджені відповідними доказами, а тому подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін як таке, що ґрунтується на об'єктивно та повно встановлених обставинах справи та постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис А. Ю. Зайцев

підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуюча суддя Т. М. Шемета