Рішення

від 29.03.2017 по справі 484/563/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/563/17

Провадження № 2/484/576/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.

секретаря судового засідання - Завірюхи В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

22.02.2017 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що 12 березня 2009 року в м. Миколаїв Миколаївської області помер її батько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, що складалося з автомобіля Таврія-Нова 11, державний номерний знак НОМЕР_1 і ? частки двух земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,9 га та 4,92 га відповідно, що розташовані в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Позивач зазначає, що померлий спадкодавець і його сестра ОСОБА_2 мали рівні частки на успадковані вищезазначені земельні ділянки на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, видані Третьою Миколаївської державною нотаріальною конторою 13.12.2007 року за №4-295 та №4-297.

Після смерті спадкодавця, спадщину прийняла позивачка шляхом подачі відповідної заяви до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області. Проте, постановою від 16.01.2017 року, приватним нотаріусом ОСОБА_6 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно через те, що у позивачки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на нього.

Отримати дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно неможливо, оскільки органи, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, видають дублікати лише власникам або уповноваженим ними особам за довіреністю. Тобто, неможливо отримати дублікат правовстановлюючого документу, стороною якого є фізична особа, правоздатність якої припинилася внаслідок смерті.

Таким чином, на даний час ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом, і в той же час, за незалежними від неї обставин, не має змоги оформити спадщину і користуватися спадковим майном, хоча згідно діючого законодавства має на це всі права.

Від позивачки на адресу суду надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Від відповідачки ОСОБА_2 на адресу суду надійшла електронне повідомлення з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 помер 06 жовтня 2004 року.

Після його смерті з заявою про прийняття спадщини звернулась його дружина ОСОБА_7 та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом 08.11.2010 року на спадкове майно, що складається з грошових вкладів та ? частини частки в праві спільної часткової власності на квартиру.

Позивачка до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталась.

Земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею, що є предметом даного розгляду справи, а саме: 4,9 га, кадастровий номер 4825487600:09:000:0122, та площею 4,92 га, кадастровий номер 4825487600:09:000:0123, які розташовані в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, належали на підставі державного акту на

право власності на земельну ділянку серії МК №084367 від 06.11.2003 року (а.с. 15) ОСОБА_4 та відповідно на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №084368 від 06.11.2003 року ОСОБА_5 (а.с. 16).

ОСОБА_5 померла 09 листопада 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 09.11.2006 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції серії 1-ФП №041766 (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_5 все належне їй спадкове майно успадкували її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 13.12.2007 року за №4-295, 4-297, 4-286, 4-288, виданих Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою (а.с. 12, 13).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_3В його дружина ОСОБА_7 згідно п. 3 ст. 1268 ЦК України спадкових прав на земельні ділянки не оформила.

28.02.2013 року ОСОБА_7 померла.

Позивачка прийняла спадщину від померлої матері ОСОБА_7, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль Таврія-Нова 11, державний номерний знак НОМЕР_1 і 1/2 частки двух земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,9 га та 4,92 га відповідно, що розташовані в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області , через те, що надані документи не підтверджують право власності на земельні ділянки та автомобіль.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3. ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно абз.3 ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У пункті 3.5 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", звертається увага на те, що спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується зокрема цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:

- ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;

- виготовлення технічної документації на земельні ділянки;

- визначення меж земельної ділянки в натурі;

- погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;

- одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;

- реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст.1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

У пункті 3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , також звертається увага і на те, що належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду.

Відповідно до статті 22,23 Земельного кодексу України (в редакції 06.04.1999 року) право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку відповідно до статті 23 ЗК України є державний акт.

Крім того, в силу ст. 79 ЗК України, земельна ділянка, як об'єкт права власності це - частина земної поверхні, з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на обєкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 1299 Цивільного кодексу України визначено спеціальний порядок набуття права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, а саме: встановлено обов'язок спадкоємця зареєструвати таке майно за собою та визначено, що право власності в порядку спадкування виникає з моменту державної реєстрації цього майна за ним.

ОСОБА_7, яка були спадкодавицею в даних правовідносинах, за своє життя не провела реєстрації права власності на свої частки земельних ділянок за собою, що підтверджується спадковою справою та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

При таких обставинах спадкодавиці ОСОБА_7 права власності на 1/2 частки земельних ділянок не набула, а отже її права за законом не могли перейти до інших спадкоємців.

Суд також враховує ту обставину, що зареєструвати у встановленому порядку право власності на ? частки земельних ділянок з часу їх набуття у спадщину з 2010 року до дати смерті ОСОБА_7, останній нічого не заважало, отже реалізацію свого права на землю вона не здійснила зі своєї вини.

Аналізуючи наведені вище норми права та з урахуванням того, що частини земельних ділянок, на яку позивачка просить суд визнати за нею право власності не увійшли до складу спадщини, а також те, що право власності на частини земельних ділянок за померлою спадкодавицею ОСОБА_7 не було зареєстроване з її вини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у заявлений позивачкою спосіб.

Керуючись ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 130, 205, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, про визнання права власності на 1/2 частки двух земельних ділянок

для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,9 га (кадастровий номер 4825487600:09:000:0122) та 4,92 га (кадастровий номер 4825487600:09:000:0123), що розташовані в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3, який помер 13.12.2007 року в місті Миколаєві Миколаївської області, - відмовити .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, в разі якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: