Рішення

від 29.03.2017 по справі 334/5031/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 29.03.2017

Справа № 334/5031/16-ц

Провадження № 2/334/560/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Добрєва М.В.,

при секретарі - Матвієнко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району до ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав ОСОБА_1, вказавши, що малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відділі по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах, батьки якої ухиляються від виконання батьківських обов'язків.

У позові зазначив, що дитина народжена у шлюбі між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

07.09.2015 р. відділом служби було отримано повідомлення від КУ Запорізька міська багато профільна дитяча лікарня № 5 ЗМР про те, що 27.07.2015 р. з обласного перинатального центру у відділення реанімації для новонароджених в супроводі медичних працівників була доставлена малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Мати - ОСОБА_1, за проханням лікаря (по телефону) прийшла 25.08.2015 до відділення, але ні ліки, ні одежу та засоби гігієни для дитини не принесла. Мати від госпіталізації для догляду за дитиною відмовилася. З 25.08.2015 по 07.09.2015 мати до лікарні не з'являлася, засобами зв'язку про стан дитини та її потреби не цікавилася. Дані обставини стали приводом для звернення КУ Запорізька міська багато профільна дитяча лікарня № 5 ЗМР з метою вирішення подальшої долі дитини. Також з моменту народження дитини до отримання відділом по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради повідомлення від закладу охорони здоров'я дитина залишалася незареєстрованою у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Мати зареєструвала дитину 15.09.2016 у зв'язку з чим, було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Оскільки мати залишила дитину в медичному закладі, 14.09.2015 працівниками КУ Запорізька міська багато профільна дитяча лікарня № 5 ЗМР було складено акт про покинуту дитину.

12.01.2016 р. малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було переведено до КУ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко ЗОР. Згідно повідомлення КУ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко ЗОР від 27.05.2016 № 798 за час перебування малолітньої в даному закладі ніхто із батьків та родичів дитину не відвідував. Письмових, усних запитів про дитину від батьків або родичів не надходило.

За результатами неодноразових виходів працівників відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради за місцем проживання батьків, залишених ним повідомлень та телефонних дзвінків, за весь період перебування дитини на обліку до відділу служби ніхто із батьків не з'явився.

17.6.2016до відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради з'явилася мати - ОСОБА_1, яка пояснила, що на час сумісного проживання з ОСОБА_3, який є батьком спільної дитини, він вчиняв домашнє насильство, виносив з дому речі та нараховану державну допомогу по народженню дитини витратив на власні потреби. Також у відділі служби з матір'ю було проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків, про що підписано відповідне ознайомлення та надано консультацію щодо можливості повернення малолітньої ОСОБА_2 на

виховання в сім'ю, але за весь час батьки з заявою щодо повернення дитини не звернулися.

Всі вище перераховані обставини надають підстави стверджувати, що гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1, не бажають змінювати власне відношення щодо виконання батьківських обов'язків, забезпечення дитини належними умовами для достатнього рівня життя, фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з відповідача аліменти, у розмірі ? заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму - на дитину, затвердженого для дитини відповідного віку на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися дитина.

Відповідач до суду не з'явився, про місце і час розгляду справи у суді був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов пред'явлений обгрунтовано і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

В абзаці 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матерю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ОСОБА_4 залишила дитину в медичному закладі, про що, 14.09.2015 працівниками КУ Запорізька міська багато профільна дитяча лікарня № 5 ЗМР, було складено акт про покинуту дитину.

12.01.2016 р. малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було переведено до КУ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко ЗОР.

Згідно повідомлення КУ Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини Сонечко ЗОР від 27.05.2016 № 798 за час перебування малолітньої в даному закладі ніхто із батьків та родичів дитину не відвідував. Письмових, усних запитів про дитину від батьків або родичів не надходило.

Відповідач по справі не має ніякого впливу на доньку, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не створює належні умови для розвитку його природних здібностей.

Крім того, рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 18.12.2012 р. відповідача було позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_5, та стягнуто з неї аліменти у розмірі 1/3 частина усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

У відповідності до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Оскільки відповідач не приймає ніяких достатніх мір по виконанню своїх батьківських обов'язків, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському районну від 23.06.2016 року №13/6, на підставі якого було зроблено висновок від 05.08.2016 р. № 05/01-25/0812 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_1, яким районна адміністрація ЗМР вважає за необхідне, з метою захисту прав і інтересів малолітньої дитини, позбавити відповідача батьківських прав.

За таких підстав, у суду немає підстав вважати, що ОСОБА_1 може змінити своє відношення до своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до п.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 367 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", суд

В И Р І Ш И В:

Позов Органа опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти у розмірі 1/6 заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину, затвердженого для дитини відповідного віку на користь особи чи установи, на утриманні якої буде знаходитися дитина, починаючи стягнення із дня пред'явлення позову, тобто з 08.08.2016 р.

Рішення в цій частині піддати до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 судовий збір в дохід держави в сумі 551,20 грн.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд роз'яснює відповідачу його відповідальність за прострочення сплати аліментів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Добрєв М. В.