Ухвала

від 22.03.2017 по справі 826/9214/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 березня 2017 року м. Київ № 826/9214/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс про скасування заходів реагування в адміністративній справі

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Добро ЛТД Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс прозастосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Добро ЛТД , Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві громадського-житлового комплексу по вул. Харківське шосе, 210 в Дарницькому районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення товариства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов задоволено, застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю Добро ЛТД (код ЄДРПОУ 20006192), Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс (код ЄДРПОУ 36590344) заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві громадського-житлового комплексу по вул. Харківське шосе, 210 в Дарницькому районі міста Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщення товариства.

06.03.2017 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс через канцелярію суду надійшла заява про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих до постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2016 у справі №826/9124/16.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2017, у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді, у якого попередньо перебувала вказана справа у провадженні, адміністративну справу №826/9124/16 для розгляду заяви про скасування заходів реагування передано судді Мазур А.С. у порядку ст. 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши зазначену заяву на підставі ч. 13 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у порядку письмового провадження, суд зазначає таке.

За результатами проведеної Дарницьким районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 30.05.2016 №273, у якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог правил пожежної і техногенної безпеки, а саме: 1) відстань від об'єкта будівництва до найближчого пожежного депо по дорогам загального користування більше нормативної відповідно п.6.1 табл.6.1*ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ; 2) значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначені шляхом випробувань за ДСТУ Б В. 1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва та центральним органом державного пожежного, нагляду в порушення п.2.10.2. Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва ; 3) розміщення виробничих, складських та допоміжних будинків і споруд на території будівництва не відповідає затвердженому у встановленому порядку генплану, опрацьованому у складі проекту організації будівництва; 4) відстань від мобільних будівель до будівлі, що експлуатується менше 10 м в порушення таблиці 1 додатку 3.1. Державних будівельних норм ДБН 360-92** Планування та забудова міських та сільських поселень ; 5) не передбачено проїзд і під'їзд пожежних машин до житлових і громадських будинків і доступ пожежників з авто драбин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення на відстані від краю проїзду до стін будинку 8-10 м., шириною не менше 3,5 м. відповідно до п. 2* додатку 3.1. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ; 6) протипожежні відстані між будівлями, що будуються та будівлями і спорудами, розташованими на сусідніх ділянках (церква, магазин, АЗС, тощо) не відповідають вимогам таблиці 1, таблиці 2 додатку 3.1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ; 7) нежитлові приміщення громадського призначення, розташовані на першому поверсі секції № 2 (позн. 108) не мають евакуаційного виходу, ізольованого від житлової частини будинку в порушення п. 2.53 державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ; 8) не передбачено обладнання приміщення сміттєзбірної камери спринклерним пожежогасінням із розрахунковою витратою води 1,8 л/с відповідно до п. 4.28 Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення ; 9) вихід зі сходової клітки типу Н2 секції 1, влаштований через вестибюль, не відокремлений від суміжних приміщень (позн.109) протипожежними перегородками 1-го типу з заповненням прорізів протипожежними дверима 2-го типу в порушення п.п 5.44, 5.32 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1 -7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва ; 10) проектом не передбачено відчинення дверей евакуаційних виходів сходових кліток типу Н1 секції 1 у вісях (5 1 -6 1 )(И 1 ) та секції 2 у вісях (4 2 -5 2 )(Ж 2 ) в напрямку виходу людей з будинку в порушення п. 5.18 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва ; 11) вводи електрокабелів в інвентарних будинках мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом; 12) допускається використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ на об'єкті будівництва та в мобільних будинках; 13) на об'єкті будівництва відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання; 14) електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); 15) особа відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті не забезпечила проведення з працюючими на будівництві інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки; 16) не затверджений керівником об'єкта регламент очищення від горючого сміття та відходів виробництва території підприємства, (терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об'єкта або підприємства); 17) на об'єкті наказом або інструкцією не визначено: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки; 18) в тимчасових (мобільних) приміщеннях з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо); 19) на кожному тимчасовому, мобільному будинку та споруді не вивішені таблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідальної за її експлуатацію та протипожежний стан; 20) територія об'єкта, а також тимчасові, мобільні будинки та споруди не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, ГОТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ; 21) вогнегасники не встановлено у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів; 22) для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности . Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників. Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за №555/9154. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди); 23) будівництво не забезпечено повною мірою первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском; на кожні 20 м довжини риштовання (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштовання - бочка з водою; 24) на території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень відсутні бочки з водою, пожежні щити (стенди) не укомплектовані відповідно до норм, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

Вважаючи факт усунення вказаних порушень, на підтвердження чого заявником надано суду особливу думку експерта щодо стану усунення порушень, виявлених органами ДСНС при перевірці об'єкта Житловий комплекс Харківський , розташованого за адресою: Харківське шосе, 210, м. Київ, останній звернувся зі заявою про скасування заходів реагування.

Згідно з ч. 12 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Приписами ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У силу вимог ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Водночас, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Як вбачається зі змісту заяви про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) від 06.03.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс не зверталось до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з повідомленням про усунення ним усіх встановлених судом порушень, що передбачено положеннями ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (у тому числі в особі його територіальних підрозділів), відповідно, не вчинялось перевірки з метою встановлення факту усунення усіх таких порушень.

Таким чином, з метою встановлення факту усунення всіх попередньо виявлених порушень Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс повинно звернутись до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві з відповідним повідомленням, на підставі якого проводиться позапланова перевірка з даного питання. Вказаного у межах спірних правовідносин зроблено не було, що, як наслідок, не підтверджує факт усунення порушень у встановленому чинним законодавством порядку.

Разом з тим, слід зазначити, що надана заявником особлива думка експерта щодо стану усунення порушень, виявлених органами ДСНС при перевірці об'єкта Житловий комплекс Харківський , розташованого за адресою: Харківське шосе, 210, м. Київ, згідно з яким встановлено усунення життєво-небезпечних чинників щодо здійснення будівельно-монтажних робіт на об'єкті, а також не виявлено передумов, які створюють пряму загрозу виникненню пожежі, що може призвести до загибелі людей під час пожежі та великими матеріальними збитками, є лише одним з джерел доказування у справі, який суд оцінює у сукупності з усіма наявними у справі. За результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів, враховуючи факт відсутності повідомлення заявником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про усунення всіх попередньо виявлених порушень та без проведення на підставі цього перевірки, суд дійшов до висновку про необґрунтованість розглядуваної заяви та про відмову в її задоволенні.

Згідно з ч. 13 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс про скасування заходів реагування від 06.03.2017 відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню та не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Суддя А.С. Мазур