Рішення

від 03.04.2017 по справі 913/112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 квітня 2017 року Справа № 913/112/17

Провадження № 5/913/112/17

За позовом Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма Автопостач , м. Бориспіль Київської області,

до відповідача ОСОБА_1 Юнайтес , м. Луганськ,

про стягнення 35000 грн. 00 коп.

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 35000,00 грн., яка була перерахована за поставку електричних приладів на підставі рахунків - фактур (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка подана позивачем до суду 27.02.2017).

Від представника позивача до суду 27.03.2017 надійшла заява від 23.03.2017, в якій надані пояснення, що Бориспільським відділом поліції Головного управління ОСОБА_2 поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12015110100001598, в межах якого, на підставі ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 10.02.2016 були вилучені документи ПП ВКФ Автопостач щодо розрахунків з ОСОБА_1 Юнайтес , в тому числі рахунки-фактури, на підставі яких позивачем було здійснено перерахування відповідачеві грошових коштів на загальну суму 203000,00 грн.

Водночас, позивач надав виписки ПАТ ОСОБА_2 Кредит по особовому рахунку ПП ВКФ Автопостач за період з 22.07.2010 по 26.01.2011 та податкові накладні №6 від 23.07.2010, №8 від 23.07.2010, №15 від 22.12.2010, №1 від 26.01.2011, на підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачеві в сумі 203000,00 грн., які долучені до матеріалів справи.

Крім того, представник позивача подав заяву від 23.03.2017 про проведення судового засідання за його відсутності, в якій просить позовні вимоги задовольнити повністю, яка прийнята судом до відома.

Від представника позивача 31.03.2017 на електронну пошту суду надійшло клопотання про долучення копії листа-вимоги від 21.11.2014 №11/14-В, згідно якого позивач звертався до відповідача з вимогою поставки оплачених електричних приладів, а у разі неможливості, повернути попередню плату в сумі 35000,00 грн., яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.02.2017 місцезнаходженням юридичної особи - відповідача є: вул. Карла Лібкнехта, буд.62А, м. Луганськ, 91002.

Згідно інформації, розміщеній на сайті даного підприємства, Українське державне підприємство поштового зв'язку Укрпошта , повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень, зокрема, до м. Луганськ.

За таких обставин, у відповідності до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в інформаційних листах від 05.06.2014 №01-06/745/2014 Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , від 12.09.2014 №01-06/1290/14 Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції (із відповідними змінами), з метою належного інформування відповідача як учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, судом розміщены оголошення про час і місце судового засідання на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчать роздруковані сторінки із сайту.

Крім того, ухвали суду від 03.02.2017, 21.02.2017, 06.03.2017 та 21.03.2017 надсилалися на адресу електронної пошти відповідача: unites34@yandex.ru , що міститься в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сайті Міністерства юстиції України, про що свідчать роздруковані сторінки з електронної пошти.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд розглядає справу за наявними матеріалами, враховуючи наступне: сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи; будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило; явка сторін не була визначена судом обов'язковою; нез'явлення відповідача у засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих позивачем у справі доказів, суд встановив наступне.

У період з 22.07.2010 по 26.01.2011 позивачем були перераховані відповідачеві грошові кошти у загальному розмірі 203000,00 грн., на підставі виставлених відповідачем на оплату продукції рахунків-фактур, про що свідчать платіжні доручення №269 від 22.07.2010 на суму 120000,00 грн., №661 від 21.12.2010 на суму 48000,00 грн., №732 від 26.01.2011 на суму 35000,00 грн. (а.с.13-15) та виписка ПАТ ОСОБА_2 Кредит по особовому рахунку ПП ВКФ Автопостач за період з 22.07.2010 по 26.01.2011, яка долучена до матеріалів справи.

Позивачем оформлені податкові накладні, які долучені до матеріалів справи, а саме: №6 від 23.07.2010, №8 від 23.07.2010, №15 від 22.12.2010, №1 від 26.01.2011.

Отже, з вказаних документів вбачається, що відповідач виразив своє волевиявлення щодо отримання коштів за продаж позивачу відповідної продукції.

Позивач виконав своє зобов'язання з перерахування коштів за продукцію.

Водночас, продукція, зазначена у рахунках-фактурах та сплачена позивачем, відповідачем поставлена повністю не була.

Так, відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 168000,00 грн. за видатковими накладними (а.с.48-51):

- № РН-0000021 від 28.10.2010 на суму 30390,00 грн.;

- № РН-0000022 від 28.10.2010 на суму 4320,00 грн.;

- № РН-0000023 від 22.12.2010 на суму 81690,00 грн. ;

- № РН-0000028 від 28.10.2010 на суму 51600,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою поставити залишок продукції.

Так, позивач направив відповідачу лист-вимогу №11/14-В від 21.11.2014 з вимогою поставки оплачених електричних приладів, а у разі неможливості, повернути попередню плату в сумі 35000,00 грн.

У зв'язку з неотриманням позивачем залишку продукції та неповерненням грошових коштів, позивач звернувся до суду з вимогою про стягненням з відповідача перерахованих грошових коштів у сумі 35000,00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи вимог позивача не спростував, докази часткової або повної сплати суми позову не надав.

Оцінивши фактичні обставини, подані позивачем у справі докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом виставлення рахунків-фактур та його оплати, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виставлення відповідачем позивачу рахунків-фактур та здійснення позивачем їх оплати на загальну суму 203000,00 грн., свідчить про укладення між сторонами договору у спрощений спосіб.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач вказаний у рахунках-фактурах та оплачений позивачем товар позивачу повністю не передав.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач направив відповідачу лист-вимогу №11/14-В від 21.11.2014 з вимогою поставки оплачених електричних приладів, а у разі неможливості, повернути попередню плату в сумі 35000,00 грн.

Відповідач вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 4 3 , 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про повернення грошових коштів у сумі 35000,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача в повному обсязі на підставі статті 49 ГПК України.

Позивачем зменшено позовні вимоги, у зв'язку з чим, судовий збір в сумі 154,85 грн. буде повернутий позивачу в частині зменшення за ухвалою суду за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» .

У судовому засіданні відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма Автопостач до ОСОБА_1 Юнайтес про стягнення 35000,00 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 Юнайтес , вул. Карла Лібкнехта, буд.62А, м. Луганськ, 91002, ідентифікаційний код 31259592, на користь Приватного підприємства Виробничо - комерційна фірма Автопостач , вул. Горького, буд.53, м. Бориспіль Київської області, 08300, ідентифікаційний код 24923502, грошові кошти в сумі 35000,00 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 03.04.2017 .

Суддя ОСОБА_3