Ухвала

від 30.03.2017 по справі 907/154/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

30.03.2017 Справа № 907/154/16

Головуючий суддя господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "І.В.", м. Ужгород від 19.01.2017р. б/н на дії Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, скасування оцінки майна та зупинення реалізації іпотечного майна

у справі №907/154/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» , м. Ужгород

ДО відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ІВ» , м. Ужгород

ПРО звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки від 20.12.12, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 4249 та Додатковою угодою до нього №1 від 11.12.13, в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ" (88000 Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Минайська, 15/32, код 22102422) за договором кредиту за овердрафтом № 02-1/3о-47-12 від 26.11.12 у сумі 105650,92 грн., в т. ч. 45000грн. боргу по кредиту, 13684,67 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 1745,75 грн. (трьох відсотків) річних, 22023,40грн. втрат від інфляції, 11250грн. штрафу та 10057,81 грн. пені, а саме: на нежитлову будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на користь ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код 19355562) на прилюдних торгах з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна

Представники сторін:

від заявника - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 14.02.2017 року;

ОСОБА_2, директор;

від позивача (стягувача) - ОСОБА_3, представник за довіреністю від 06.12.16;

від органу ДВС - ОСОБА_4Г, представник за довіреністю від 26.01.2017 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2016 року у справі №907/154/16 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки від 20.12.12, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 4249 та Додатковою угодою до нього №1 від 11.12.13, в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ" (88000 Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Минайська, 15/32, код 22102422) за договором кредиту за овердрафтом № 02-1/3о-47-12 від 26.11.12 у сумі 105650,92 грн., в т. ч. 45000грн. боргу по кредиту, 13684,67 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 1745,75 грн. (трьох відсотків) річних, 22023,40грн. втрат від інфляції, 11250грн. штрафу та 10057,81 грн. пені, а саме: на нежитлову будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на користь ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код 19355562) на прилюдних торгах з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

26.05.2016 року судом видано наказ для примусового виконання рішення у справі.

Боржник звернувся із скаргою на дії Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, вчинені ним в межах виконавчого провадження та зазначає про неправомірність здійсненої в межах виконавчого провадження оцінки іпотечного майна, її занижену вартість та просить суд зупинити реалізацію іпотечного майна.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2017 року дану скаргу було призначено до розгляду на 15.02.2017 року.

Згідно з розпорядженням керівника апарату господарського суду Закарпатської області від 15.02.2017 року, у зв'язку з перебуванням раніше визначеного у судовій справі головуючого судді Івашкович І.В.. у відпустці та втратою працездатності, що унеможливлює передачу їй вказаної справи, за протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 15.02.2017 року автоматизованою системою документообігу суду справу №907/154/16 передано на розгляд судді О.Ф. Ремецькі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2017 року справу №907/154/16 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду скаргу в засіданні суду на 06.03.2017 року.

У судовому засіданні 06.03.2017 року судом в порядку ст. 77 ГПК України за згодою сторін оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду скарги до 13.03.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2017 року розгляд справи було відкладено на 28.03.2017р.

В засіданні суду 28.03.2017 року судом за згодою представників сторін та ДВС було оголошено перерву в засіданні суду на 30.03.2017р.

Стягувач просить у задоволенні скарги боржника відмовити з мотивів, викладених у поданому суду письмовому поясненні, вказуючи на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами. Вказує на те, що звіт ПП Бізнес-Експерт , який виготовлений на замовлення боржника не може вважатися підставою для оскарження оцінки ТОВ Експерт і К , адже він виконаний не в визначеному законом порядку (ч. 4, ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження ), не на замовлення державного виконавця.

Також просить взяти до уваги те, що згідно виконаного на замовлення ПАТ КОМІНВЕСТБАНК 15 березня 2017 року рецензування на звіт про оцінку зазначено, що: ОСОБА_2 вартості, яка визначалась у звіті про оцінку майна, відповідає меті оцінки, умовам використання результатів оцінки, особливостям об'єкта оцінки, нормативним актам. Виконавцем звіту зібрані необхідні вихідні дані, інша інформація, необхідна для оцінки майна. Методичні підходи, методи, оціночні процедури відповідають базі оцінки (виду вартості), яка визначалася, обґрунтовано зроблені у звіті про оцінку майна та правильно проведено розрахунки . Загальним висновком визначено, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Боржник просить подану ним суду скаргу задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у поданій суду заяві, посилаючись на її обгрунтованість наявними у справі матеріалами. При цьому зазначає, що визначена оцінювачем в межах виконавчого провадження вартість об'єкту явно нижча від її реальної ринкової вартості, а така вартість майна порушує права боржника. В обгрунтування своєї позиції стверджує, що оцінювачем для порівняння були взяті приміщення, що розміщенні в абсолютно інших районах Закарпатської області. Більше того, взяті для порівняння приміщення мають кардинально іншу загальну площу, та перебувають у ветхому або непридатному стані. Оцінювач особисто не проводив інспекцію об'єктів, що використані для порівняння, а тому використання вказаних приміщень для порівняння є не об'єктивним. Оцінювач ОСОБА_5, при здійсненні оцінки, використовував лише дані пропозицій про продаж, а не інформацію про фактичну ціну, за якою були реалізовані об'єкти нерухомого майна на вторинному ринку.

Інші методичні підходи визначення ринкової вартості об'єктів рухомості (витратний та дохідний) оцінювачем не використовувались, що беззаперечно доводить, що вартість майна, що зазначена у звіті про оцінку не відповідає дійсній ринковій вартості.

Крім того, оцінювачем безпідставно визначена оцінка технічного стану приміщення як задовільний , хоча як видно із фотографій приєднаних до Звіту, - стан приміщення Добрий оскільки пошкоджень і деформацій має, а окремі несправності, не впливають на експлуатацію об'єкта і усуваються під час ремонту.

У підтвердження своєї позиції надав суду рецензію на висновок експерта, здійснений в межах виконавчого провадження, згідно якого рецензентом вказано на певні порушення, які призвели до неправильного визначення вартості об'єкту.

З огляду на наведене, просить суд визнати незаконними дії Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з визначення оцінки майна боржника по виконавчому провадженню №51451790 на підставі Звіту про оцінку майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, складеного на дату 26.10.2016 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Експерт і К в особі оцінювача ОСОБА_5. Також просить скасувати оцінку майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, встановлену суб'єктом оціночної діяльності.

Представник відділу ДВС також заперечує по суті скарги боржника з мотивів, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що призначення експерта-оцінювача для визначення вартості предмету іпотеки було здійснено у цілковитій відповідності до вимог чинного законодавства та попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження. За відповідність висновку вимогам чинного законодавства експерт-оцінювач несе відповідальність згідно вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Також просить взяти до уваги те, що на момент складання опису та арешту майна від 10.08.2016 року діяла редакція статті 57 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999р., яка не містила вимог, які зазначені в статті 56 цього ж Закону в редакції від 05.10.2016 року.

Дослідивши матеріали за скаргою на дії органу ДВС, заслухавши пояснення уповноважених представників скаржника, стягувача та органу ДВС, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції станом на дату подання скарги) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 10 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження (набрав чинності 05.10.2016) скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 7 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження (набрав чинності 05.10.2016) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12. 2012 №18-рп/2012).

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України Про виконавче провадження , юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 74 Закону України Про державну виконавчу службу , дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з п. 7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

19.09.2016 року державним виконавцем відповідно до ст. 13 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999р.) для оцінки описаного майна було залучено експерта (суб'єкта оціночної діяльності) - ТОВ Експерт і К в особі ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999р., яка діяла на момент призначення оцінки) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Пунктом 5 розділу 3 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) передбачено, що підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" при підготовці до проведення прилюдних торгів початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України "Про іпотеку" й у ній потрібно зазначити, зокрема, початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі № 6-969цс16).

Відповідно до положень пп. 4.3.6 п. 4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Як вбачається із рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.05.2016 року у справі №907/154/16 позовні вимоги задоволено повністю, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки від 20.12.12, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 4249 та Додатковою угодою до нього №1 від 11.12.13, в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ" (88000 Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Минайська, 15/32, код 22102422) за договором кредиту за овердрафтом № 02-1/3о-47-12 від 26.11.12 у сумі 105650,92 грн., в т. ч. 45000грн. боргу по кредиту, 13684,67 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 1745,75 грн. (трьох відсотків) річних, 22023,40грн. втрат від інфляції, 11250грн. штрафу та 10057,81 грн. пені, а саме: на нежитлову будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на користь ПАТ «КОМІНВЕСТБАНК» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код 19355562) на прилюдних торгах з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна.

Відтак, початкову ціну предмету іпотеки рішенням суду не встановлено.

З правового аналізу вищезазначених норм чинного законодавства слідує, що визначення вартості та оцінка майна, на підставі ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 21.04.1999р.), зокрема, шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності відбувається в тому випадку, коли іпотекодавець з іпотекодержателем не досягли згоди щодо визначення вартості майна або коли ціна продажу предмета іпотеки в рішенні суду не встановлена.

Враховуючи наведене, оскільки законодавством встановлено пріоритет норм Закону України "Про іпотеку" при здійсненні реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торів у виконавчому провадженні, а в рішенні господарського суду Закарпатської області від 05.05.2016 відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки без зазначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, державним виконавцем передано майно на реалізацію за ціною, визначеною експертом-оцінювачем.

Відтак, вимога скаржника про визнання незаконними дій Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з визначення оцінки майна боржника по виконавчому провадженню №51451790 на підставі Звіту про оцінку майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, складеного на дату 26.10.2016 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Експерт і К в особі оцінювача ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Також не підлягає задоволенню вимога боржника про скасування оцінки майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, встановлену суб'єктом оціночної діяльності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Аналогічні положення містяться в Національному стандарті № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Так, відповідно до пункту 63 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5, передбачено, що перевірка відповідності висновків вимогам нормативно-правових актів та правильності застосування методів дослідження здійснюється шляхом рецензування висновків фахівцями науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту (п. 4.9. Інструкції).

Згідно з пунктом 67 Національного стандарту № 1, рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Так, проведеною рецензією звіту про оцінку майна від 15.03.2017 року на замовлення стягувача - ПАТ Комінвестбанк встановлено, що Звіт про оцінку майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, складеного на дату 26.10.2016 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Експерт і К в особі оцінювача ОСОБА_5, у цілому відповідає вимогам нормавтино-правових актів з оцінки майна, аде має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

В свою чергу, проведеною рецензією звіту про оцінку майна від 25.03.2017 року на замовлення боржника (скаржника) встановлено, що Звіт про оцінку майна не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, має недоліки, що вплинули на достовірність оцінки (використаний тільки один методичний підхід, підбір аналогів некоректний), але може використовуватись з метою, визначеною у Звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Тобто, матеріали справи містять в собі два протилежні за висновками рецензії на Звіт про оцінку майна. При цьому, сторонами клопотань про призначення проведення судовою експертизи з визначення вартості предмету іпотеки суду не подано.

Статтею 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначалося в ч. 1 ст. 32 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, законодавчими актами тягар доказування певних обставин покладається на одну зі сторін матеріальних правовідносин.

Натомість, скаржником та наявними у справі матеріалами не доведено суду невідповідності Звіту про оцінку майна здійсненого в межах виконавчого провадження вимогам чинного законодавства. В свою чергу, для визнання звіту таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, доведенню та встановленню підлягає саме факт не відповідності цього звіту конкретним нормам конкретних нормативно-правових актів, які, як вбачається зі змісту відповідних вимог скарги, чітко скаржником не вказані, що позбавляє суд можливості здійснити перевірку правомірності відповідних вимог скаржника.

На підставі ст.ст. 63, 66-67, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "І.В.", м. Ужгород від 19.01.2017р. б/н про визнання незаконними дій Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з визначення оцінки майна боржника по виконавчому провадженню №51451790 на підставі Звіту про оцінку майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, складеного на дату 26.10.2016 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Експерт і К в особі оцінювача ОСОБА_5, а також про скасування оцінки майна, а саме: нежитлова будівлю, цех, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Есень, вул. Мала (Леніна), 107, встановлену суб'єктом оціночної діяльності відмовити.

2. Скасувати заходи, вжиті ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2017р. у справі №907/154/16.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Ремецькі О.Ф.