Постанова

від 14.03.2017 по справі 925/740/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2017 р. Справа№ 925/740/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін:

від ВДВС: не з'явився;

від позивача : Левченко М.Д. - адвокат за посв. №592 від 10.06.2016 року;

від відповідача: Василина Р.П. - представник за дов. №1 від 03.11.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року

у справі № 925/740/16 (суддя : Скиба Г.М.)

за скаргою Худяківської сільської ради на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016р.

за позовом Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви

до Худяківської сільської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Парафія Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Худяківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності відповідача з розгляду заяви про виділення земельної ділянки в постійне користування, та зобов'язання вчинити дії по розгляду цієї заяви.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.12.2016 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність відповідача: Худяківської сільської ради, при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,40 га по вул. Благовісній, 26а в с. Худяки, під розміщення культової споруди. Зобов'язано відповідача на найближчій сесії ради розглянути по суті заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,40 га по вул. Благовісній, 26а в с. Худяки, під розміщення культової споруди з прийняттям відповідного рішення.

17.08.2016 року на виконання рішення суду від 28.07.2016 року видано накази.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016р. накладено штраф на Худяківську сільську раду у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні №52457420 за невиконання вимоги державного виконавця.

11.01.2017 року до суду першої інстанції надійшла скарга Худяківської сільської ради на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016 року, в якій просив суд:

- визнати незаконною вимогу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. щодо прийняття Худяківською сільською радою конкретного рішення - або надати дозвіл або відмовити Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки, при виконанні наказу господарського суду Черкаської області №925/740/16 від 17.08.2016 року;

- визнати незаконною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016 року про накладення штрафу на Худяківську сільську раду у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №52457420;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016 року про накладення штрафу на Худяківську сільську раду у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №52457420.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року скаргу задоволено частково. Визнано незаконною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016року про накладення штрафу на Худяківську сільську раду у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №52457420; скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016 року про накладення штрафу на Худяківську сільську раду у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №52457420. В решті вимог скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 26.01.2017 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2016 року по справі № 925/740/16 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні скарги боржника відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Так, скаржник вказав, що резулятивна частина наказу Господарського суду Черкаської області чітко вказує про необхідність розгляду заяви по суті, що означає її задоволення, або відмову у задоволенні.

Крім того, скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку щодо заборони ВДВС оцінювати суть рішення.

Також, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку що постанову про накладення арешту було прийнято незважаючи на прийняте сільською радою відповідне рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року апеляційну скаргу Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року у справі № 925/740/16 було прийнято провадження.

У судовому засіданні 14.03.2017 року представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви залишити без задоволення.

Представник ВДВС у судове засідання 14.03.2017 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №17048760.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, ВДВС не скористалося належними їй процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.03.2017 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника ВДВС за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Посадові особи органів державної влади (в тому числі і державної виконавчої влади) мають діяти лише у спосіб, визначений законом - і не інакше, що вказано в ст. 19 Конституції України.

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушень прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, як передбачено статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний неупереджено вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За таких обставинах, законодавство України про виконавче провадження гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об'єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавче провадження № 52457420 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/740/16 від 17.08.2016 року про зобов'язання Худяківську сільську раду на найближчій сесії ради розглянути по суті заяву позивача Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,40 та по вул. Благовісній, 26а в с. Худяки, під розміщення культової споруди з прийняттям відповідного рішення.

Так, причиною спору, який виник між сторонами була бездіяльність відповідача, що виражалась в ухиленні депутатського корпусу Худяківської сільської ради від розгляду заяви позивача по суті та прийняття рішення відповідно до законодавства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.07.2016 року таку бездіяльність визнано протиправною та зобов'язано Худяківську сільську раду розглянути заяву по суті на найближчій сесії.

Рішення суду, ухвалене іменем держави, є обов'язковим до виконання на всій території держави відповідно до вимог Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

03.10.2016 року до боржника було направлено вимогу № 5548/2, якою зобов'язано виконати рішення суду з наданням підтверджуючих документів.

01.11.2016 року до боржника направлено вимогу № 2.3-30/6028/2, якою зобов'язано виконати рішення суду з наданням підтверджуючих документів.

17.11.2016 року у відповідь на вимогу отримано лист від 09.11.2016 року № 02-17/358, яким повідомлено про виконання рішення суду та на підтвердження надано витяг з протоколу від 22.09.2016 року, з якого вбачається, що за результатами розгляду звернення Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,40 га по вул. Благовісній, 26а в с. Худяки - рішення не прийняте.

У зв'язку із тим, що боржником не прийняте рішення, як того вимагає резолютивна частина виконавчого документа, державним виконавцем була направлена втретє вимога від 18.11.2016 року № 2.1-30/6402/2, якою боржника зобов'язано виконати рішення суду з наданням підтверджуючих документів.

29.11.2016 року відділом ВДВС було отримано лист боржника, яким повідомлено, що виконати вимогу державного виконавця у вказаний у ній строк - неможливо, оскільки, сесія ради буде скликана лише 29.11.2016 року.

Листом від 01.12.2016 року № 456/02-17, боржник направив копію рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Худяківської сільської ради № 13-4/УІІ від 29.11.2016 року, з якого вбачається, що за результатами розгляду радою вимоги державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Черкаської області, Худяківська сільська рада вирішила рекомендувати Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви звернутись із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду.

Постановою державного виконавця від 14.12.2016 року № 52457420 за невиконання рішення суду на боржника було накладено штраф в сумі 5100,00 грн.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що державний виконавець дійшов вірного висновку про невідповідність рішення боржника від 29.11.2016 року (про надання стягувачу рекомендації звернутись із іншою заявою) вимогам щодо виконання рішення суду.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що резулятивна частина наказу Господарського суду Черкаської області чітко вказує про необхідність розгляду заяви по суті, що означає її задоволення, або відмову у задоволенні.

Отже, рішення щодо суті заяви стягувача, прийняття якого передбачено наказом Господарського суду Черкаської області № 925/740/16 від 17.08.2016 року боржником не приймалось. Державний виконавець при виконанні даного виконавчого провадження зобов'язаний пересвідчитись у тому, що рішення сільської ради прийняте саме за результатами розгляду заяви стягувача. Державним виконавцем не вимагалось прийняти конкретне рішення (про задоволення заяви стягувача), водночас, це не означає, що будь-яке рішення Худяківської сільської ради має бути прийнято в якості виконання наказу суду.

Статтею 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що юрисдикція Європейського суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права і свободи викладені в цій Конвенції, порушуються має право ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід'ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі за заявою №48553/99 Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999р. у справі за заявою №28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України"(заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України"(заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В силу ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згадані судові рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії встановлена ст. 75 Закону України Про виконавче провадження . Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до п. 9 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.

А отже, постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання рішення суду є законною, та такою що відповідає вимогам Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження суду першої інстанції щодо заборони ВДВС оцінювати суть рішення, оскільки відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. З аналізу ст. 63 цього закону вбачається, що державний виконавець зобов'язаний перевірити та переконатись у дійсному виконанні рішення суду та отримавши документ від боржника, повинен ознайомитись з його змістом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні скарги Худяківської сільської ради на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016 року.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, згідно п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року по даній справі підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, апеляційна скарга Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви - підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.01.2017 року у справі №925/740/16 - скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні скарги Худяківської сільської ради на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вельгана О.В. від 14.12.2016 року відмовити повністю.

3. Стягнути з Худяківської сільської ради (19643, Черкаська область Черкаський район, с. Худяки, вул. Черкаська, 96а, код ЄДРПОУ 26357403) на користь Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Черкаської Єпархії Української Православної церкви (19643, Черкаська область Черкаський район, с. Худяки, вул. Благовісна 26а, код ЄДРПОУ 25213317) 1600,00 грн (одна тисячі шістсот гривен 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

5. Матеріали справи №925/740/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк

дата підписання повного тексту постанови 03.04.2016 року у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці.