Ухвала

від 23.03.2017 по справі 761/21943/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ТВІНКАМ ТК» - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТОВ "БАРТОН ПЛЮС" (39462098) - №26000013047341, №26001001047341; ТОВ "ГРАНД ОМНІЯ" (39923976) - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , №26056013044246; ТОВ "АЛЬМЕРА КОМПАНІ" (40026699) - № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , №26057013044676; ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" (40041964) - № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 ; ТОВ "ГЕСТОРА" (40060589) - № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 ; ТОВ "НІКОТРАНС" (40067741) - № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 ; ТОВ "КЕПІТАЛ-АЛЬЯНС" (40107459) - № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 ; ПП "ГРІН-А КОМПАНІ" (40226735) - № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 ; ТОВ "АМБЕР ТРЕЙД ПЛЮС" (40232691) - № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 ; ТОВ "БРІГ КЕПІТАЛЗ" (40256466) - № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 , № НОМЕР_25 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 ; ТОВ "САТЕЛІТ КРАФТ" (40278647) - № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 ; ТОВ "АНТОС" (37838102) - № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_32 ; ТОВ "ВІДА ЛАЙН" (38997475) - № НОМЕР_33 , № НОМЕР_34 , № НОМЕР_35 ; ТОВ "ТБ`ПРОДСЕРВІС" (39343801) № НОМЕР_36 , № НОМЕР_37 , № НОМЕР_38 ; ТОВ "САНДРА ТРЕЙД" (39464802) - № НОМЕР_39 , № НОМЕР_40 , № НОМЕР_41 ; ТОВ "ГАЛАНТ ЕСТЕЙТ" (39569886) - № НОМЕР_42 , № НОМЕР_43 , № НОМЕР_44 ; ТОВ "ЯНІГА КЛАБ" (39611199) - № НОМЕР_45 , № НОМЕР_46 , № НОМЕР_47 ; ТОВ "АВЕРАЖ КОМПАНІ" (39696288) - № НОМЕР_48 , № НОМЕР_49 , № НОМЕР_50 ; ТОВ "САРТАНА-М" (39808038) № НОМЕР_51 , № НОМЕР_52 , № НОМЕР_53 ; ТОВ "ОКТАВІЯ ТРЕЙД" (39817477) - № НОМЕР_54 , № НОМЕР_55 , № НОМЕР_56 , № НОМЕР_57 , № НОМЕР_58 , № НОМЕР_59 ; ТОВ "ЮКРЕЙНІАН ТЕРРА ЛЕКС" (39829765) - № НОМЕР_60 , № НОМЕР_61 , № НОМЕР_62 ; ТОВ "МАКРОС КОМПАНІ" (39890280) - № НОМЕР_63 , № НОМЕР_64 , № НОМЕР_65 ; ТОВ "ФОРД МАКРОС" (39939031) № НОМЕР_66 , № НОМЕР_67 , НОМЕР_68 ; ТОВ "ХСФ МОДУС" (39948025) - № НОМЕР_69 , № НОМЕР_70 , № НОМЕР_71 ; ТОВ "СТОУН ТРЕЙДІНГ" (39969438) - № НОМЕР_72 , № НОМЕР_73 , № НОМЕР_74 , № НОМЕР_75 , № НОМЕР_72 , № НОМЕР_72 ; ТОВ "АГРОБУДКОНСАЛТ ЛТД" (39981078) - № НОМЕР_76 , № НОМЕР_76 , № НОМЕР_76 , № НОМЕР_76 , № НОМЕР_77 , № НОМЕР_77 , № НОМЕР_77 , № НОМЕР_78 , № НОМЕР_79 ; ТОВ "МІТ СЕЙЛ" (39982820) - № НОМЕР_80 , № НОМЕР_81 , № НОМЕР_82 ; ТОВ "ЛЕОНГАРД-ЛЮКС" (39989098) - № НОМЕР_83 , № НОМЕР_84 , № НОМЕР_85 ; ТОВ "ТВІНКАМ ТК" (40002820) - № НОМЕР_86 , № НОМЕР_87 , № НОМЕР_88 ; ТОВ "БІЗ-ІНФОРМА" (40004539) - № НОМЕР_89 , № НОМЕР_90 , № НОМЕР_91 ; ТОВ "МАКСУС БУД ТОРГ" (40024417) - № НОМЕР_92 , № НОМЕР_93 , № НОМЕР_94 в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, у зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК клопотання слідчого було частково задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «ТВІНКАМ ТК» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.06.2016 року про арешт майна грошових коштів ТОВ «ТВІНКАМ ТК».

Мотивуючи свою апеляційну скаргу посилається на те, що службовим особам ТОВ «ТВІНКАМ ТК» не повідомлялось про підозру, у зв`язку з чим підстав для накладення арешту на грошові кошти товариства відсутні.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, то враховуючи, що про наявність оскаржуваної ухвали представнику власника майна стало відомо лише 06.03.2017 року, строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був завчасно повідомлений, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає дійшла наступного висновку.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 16.06.2016 року без виклику представника ТОВ «ТВІНКАМ ТК» і лише 06.03.2017 року представнику власника майна стало відомо про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді, а 10.03.2017 року до Апеляційного суду м. Києва подана сама апеляційна скарга. Таким чином, апелянт не пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то слід зазначити про наступне.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням розслідування кримінальних проваджень ГСУ ФР ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015100010000126 від 28.07.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

14.06.2016 року старший слідчий з ОВС слідчого управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти в тому числі і ТОВ «ТВІНКАМ ТК», посилаючись на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, оскільки воно є знаряддям та предметом вчиненого кримінального правопорушення, тобто наявністю правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.

16.06.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було частково задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена представником власника майна ТОВ «ТВІНКАМ ТК» - ОСОБА_5 в частині накладення арешту на грошові кошти цього товариства, які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо інших осіб, на рахунки яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на рахунки останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Зокрема, старший слідчий в клопотанні, ставлячи питання про накладення арешту на майно, вказує, що вказане майно є знаряддям та предметом вчиненого кримінального правопорушення. При цьому він, як на правову підставу накладення арешту на майно, посилається на ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України в редакції, яка з 11 грудня 2015 року втратила чинність відповідно до Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року. В свою чергу, 28 лютого 2016 року ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 769-VІІІ від 10 листопада 2015 року теж втратила чинність і з цього числа діє ст. 170 КПК України в редакції Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року.

Отже, старший слідчий, який ініціював внесення клопотання про арешт майна, при визначенні правової підстави для арешту майна, завдань та мети такого арешту мав керуватися ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України в редакції, яка вступила в силу 28 лютого 2016 року відповідно до Закону України № 1019-VІІІ від 18 лютого 2016 року, однак він в клопотанні, всупереч п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, керуючись нормою закону, яка втратила чинність, визначив правову підставу і мету арешту майна, які є взаємовиключними, причому, навіть за тією редакцією ст. 170 КПК України, яка втратила чинність з 11 грудня 2015 року.

Таким чином, клопотання старшого слідчого було розглянуто як таке, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тому слідчий суддя, хоча і послався в оскаржуваній ухвалі на діючу редакцію ст. 170 КПК України, однак, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, мав повернути це клопотання прокурору для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситись з обставинами кримінального провадження.

В порушення наведених вимог кримінального процесуального закону, в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі, взагалі не обґрунтувано, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчинених злочинів, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ТВІНКАМ ТК» - ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТОВ «ТВІНКАМ ТК» скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , відкритих ТОВ «ТВІНКАМ ТК» (40002820)в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , в частині накладення арешту на майно, належного ТОВ «ТВІНКАМ ТК» (40002820), а саме коштів, які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , відкритих ТОВ «ТВІНКАМ ТК» (40002820)в ПАТ "СБЕРБАНК" (МФО 320627), юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/1619/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1