Постанова

від 29.03.2017 по справі 814/2003/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2003/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Сємак О.В.,

представника позивача Чамара Л.В., представника відповідача Гаргун Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро - Бузький морський термінал на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро - Бузький морський термінал до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.10.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро - Бузький морський термінал (надалі ДБМТ ) звернулося до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС України (надалі - СДПІ у м. Одесі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.07.2016р. №0000084902.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.12.2016р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 05.04.2016р. по 11.04.2016р. СДПІ у м. Одесі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість операцій з оренди та з припинення оренди портальних кранів Кондор (зав. №1190) та Альбатрос (зав. №1711) за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

В ході перевірки встановлено, що позивачем було здійснено ввіз (імпорт) на митну територію України відповідно до договорів оперативного лізингу (без переходу права власності) за №04-10/12 від 01.10.2012 та № 05-10/12 від 01.10.2012 портального крану Кондор , Німеччина, №1190, та портального крану Альбатрос , №1711, Німеччина. Ввіз (імпорт) портальних кранів здійснено на підставі вантажно-митних декларацій від 05.11.2012 року. При ввезені портальних кранів Кондор та Альбатрос підприємством сплачено податок на додану вартість митним органам в сумі 2259621,10грн. та 821680,40грн. та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

ТОВ ДБМТ та Милленио Бизнес ЛТД (Шотландія) укладено договори лізингу майна (оперативного лізингу) за № 04-01/15 від 01.01.2015 року портального крану Кондор , Німеччина, №1190, та за № 03-01/15 від 01.01.2015 року портального крану Альбатрос , №1711, Німеччина, на виконання умов яких ТОВ ДБМТ отримано послуги з оренди портальних кранів та здійснено сплату лізингових платежів за отримані послуги. Згідно з додатковою угодою №2 від 30.06.2015 к договору лізингу майна №04-01/15 від 01.01.2015 року портального крану Кондор та з додатковою угодою №2 від 30.06.2015 к договору лізингу майна № 03-01/15 від 01.01.2015 року портального крану Альбатрос термін дії оренди припиняється з моменту підписання актів прийому-передачі майна портальних кранів. Відповідно до актів прийому - передачі №1,2 від 21.07.2015 року з'ясовано, що передача портальних кранів Кондор та Альбатрос позивачем лізингодавцю Милленио Бизнес ЛТД (Шотландія) відбулось 21.07.2015 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем не було експортовано основні фонди при їх поверненні нерезиденту Милленио Бизнес ЛТД (Шотландія), тому, раніше ввезені (імпортовані) платником податку з метою оренди основні фонди при їх поверненні нерезиденту використані в операціях, що не є об'єктом оподаткування, відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, такі основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною в податковому періоді, на який припадає їх вивезення.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату почату фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Внаслідок цього СДПІ у м. Одеси дійшла до висновку, що вказані договори лізингу від 01.01.2015р. двох кранів не є договорами фінансового лізингу у розумінні Податкового кодексу України, тому підприємство повинно було відобразити у рядку 3 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015р. вартість обох кранів в сумі 35863908грн. (по курсу 23,909272грн. на дату 21.07.2015р.).

Також, ТОВ ДБМТ повинен був нарахувати податкові зобов'язання по операціях з повернення з оренди портальних кранів та відобразити зазначені суми в рядку 1.1 Декларації з ПДВ за липень 2015р. в сумі 7172781,60грн. /т.1 а.с.54-57/

За результатами перевірки складений акт №59/28-08-14/31613749 від 18.04.2016р., яким встановлено порушення п.189.1 ст.189, абз.2 п.п.196.1.2 п.196.1 ст.196, пп а п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого ТОВ ДБМТ занижено податок на додану вартість в сумі 7172781,60грн. /т.1 а.с.13-58/

На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення №0000084902 від 19.07.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 8965977,50грн. /т.1 а.с.10/

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що СДПІ у м. Одесі діяла у межах і порядку встановленому законом, висновки перевірки не спростовуються доводами позивача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, статтею 196 (п.196.1) ПК України передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з: 196.1.2. передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Згідно з п. 189.1 ст.189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Висновки щодо заниження податку на додану вартість у загальній сумі 7172781,60грн. обґрунтовано в акті перевірки тим фактом, що ТОВ ДБМТ повинно було нарахувати податкові зобов'язання по операціях з повернення з оренди портальних кранів Кондор , зав.№1190, та Альбатрос , зав.№1711, та відобразити зазначені суми у рядку 1.1 декларації з ПДВ за липень 2015 року в сумі 7172781,60грн., адже в 2012 році позивачем був відображений податковий кредит з ПДВ в сумі 3081301,50грн. за операціями з імпорту вказаних кранів.

При цьому, метою проведення перевірки було питання відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість операцій з оренди та з припинення оренди портальних кранів Кондор (зав. №1190) та Альбатрос (зав.№1711) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року.

В акті перевірки зазначено, що 01.01.2015 року між позивачем та його контрагентом укладені договори лізингу майна (оперативного лізингу) за №04-01/15 щодо портального крану Кондор , заводський №1190, та за договором №03-01/15 щодо портального крану Альбатрос . На виконання умов вищевказаних договорів лізингу 01.01.2015 року за актами приймання - передачі, які перелічені в акті перевірки, ТОВ ДБМТ отримало вказані крани.

Крім того, актом перевірки встановлено, що протягом всього перевіряємого періоду в складі податкового кредиту з ПДВ жодної суми ПДВ за операцією отримання в оперативний лізинг майна нерезидента ТОВ ДБМТ за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 року відображено не було.

Незважаючи на вказане, судом першої інстанції не прийнятий до уваги факт того, що вищевказані договори лізингу укладені лише в січні 2015 року, та жодним чином не вплинули на виникнення у позивача податкового кредиту з ПДВ з операцій імпорту вказаних кранів в 2012 році.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до додаткової угоди №2 від 30.06.2015р. до договору лізингу майна №04-01/15 від 01.01.2015р. та акту прийому - передачі №2 від 21.07.2015р., додаткової угоди №2 від 30.06.2015р. до договору лізингу майна №03-01/15 від 01.01.2015р., та акту прийому - передачі №1 від 21.07.2015р., ТОВ ДБМТ повернуло з оренди лізингодавцю портальні крани Кондор , заводський номер №1190, та кран Альбатрос , заводський номер №1711.

В свою чергу, норми ПК України не визначають обов'язку платника податку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ під час повернення об'єктів оренди лізінгодавцю.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу та місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Отже, оскільки в перевіряємому періоді за вказаними договорами лізингу майна (оперативного лізингу) №04-01/15 від 01 січня 2015 року та № 03-01/15 від 01 січня 2015 року ТОВ ДБМТ не здійснювалися операції з придбання або виготовлення необоротних активів, внаслідок чого суми податку на додану вартість не були включені до складу податкового кредиту з причини її відсутності; повернення майна, попередньо переданого в лізинг, згідно із пп.196.1.2 п.196.1 ст.196 ПК України не є об'єктом оподаткування ПДВ; повернення майна лізингодавцю не є тотожною операцією щодо використання необоротних активів в операціях, що не є об'єктом оподаткування, так як відсутній факт використання такого майна.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, на думку судової колегії, не відповідають обставинам справи.

Крім того, відповідно до п. 189.1 статті 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування по необоротним активам визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни. Однак орендовані активи у відповідності до норм ПК України ніколи не відображаються в податкову обліку основних засобів платника податку за нормами ПК України, тому за правилами податкового обліку не матимуть балансову (залишкову) вартість станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

При цьому, жодною нормою не передбачено право контролюючого органу самостійно визнавати балансову (залишкову) вартість повернутого 21 липня 2015 року з оперативного лізингу майна, зокрема, портального крану Кондор , зав.№1190, та портального крану Альбатрос , зав. №1711, яка визначена відповідачем у сумі 35863908 грн., застосовуючи курс долару США на дату повернення майна лізингодавцю - на 21.07.2015р.

Під час розгляду справи судом, відповідачем будь-яких доводів щодо обґрунтованості розрахунку вартості майна суду не надано. Разом з тим, доказів на спростування доводів позивача щодо фактичного припинення права користування портальних кранів суду також не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що портальні крани Альбатрос та Кондор , що були ввезені на територію України за договорами лізингу 2012р., також фактично поверталися лізингодателю 31.12.2013р., що було підтверджено ГУ Міндоходів у Миколаївський області у довідці від 01.09.2014 року №011/22-05/0031613749 Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань митної справи за період діяльності з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. .

На підставі викладеного, ТОВ ДБМТ не мало нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з повернення в липні 2015 року майна за договорами лізингу, а відповідач не мав законних підстав для ствердження про порушення ТОВ ДБМТ норм податкового законодавства та винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 19.07.2016р. №0000084902.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги ТОВ ДБМТ щодо протиправності та скасування оскарженого податкового повідомлення рішення підлягають задоволенню.

Оскільки, при вирішенні справи, суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального закону, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст.198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро-Бузький морський термінал задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000084902 від 19.07.2016р.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія