Рішення

від 03.04.2017 по справі 474/185/17

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/185/17

Провадження № 2/474/99/17

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.17року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

03.03.2017р. ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини померлого брата - ОСОБА_1 григоровича, яка складається з ? частини житлового будинку розташованого по вул. Перемоги, 15, смт. Врадіївка Миколаївської області та ? частини земельної ділянки площею 5,49 га, розташованої в межах території Кумарівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли він та його брат - ОСОБА_1, яка складається з будинку по вул. Перемоги, 15 в смт. Врадіївка Миколаївської області та земельної ділянки загальною площею 5,39 га (земельна ділянка № 1 кадастровий номер 4822383000:01:000:0084 та земельна ділянка кадастровий номер 4822383000:01:000:0085) розташованої в межах території Кумарівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 038339, виданого 12.11.2003р. Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївській області, належного ОСОБА_5.

21.03.2013р. помер ОСОБА_1, який за життя не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_5.

Позивач зазначає, що не зміг звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після свого брата - ОСОБА_1, оскільки був юридично необізнаний у порядку прийняття спадщини.

Крім того, позивач вказує на те, що він звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_1, однак йому повідомили, що він пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку визначеному ст. 74 ЦПК України, повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на те, що позивач є спадкоємцем другої черги, в той час коли відповідач є спадкоємцем першої черги та прийняла спадщину. Крім того, представник вказав на те, що юридична необізнаність не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28.05.2011р. померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії І-ФП № 140823 від 01.06.2011р.), після смерті якої залишилися спадкоємці ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії 1-ФП № 076630 від 13.02.2008р.) та ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії ІІ-КА № 319069 від 12.06.1967р.)

21.03.2013р. помер ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть серії І-ФП № 174907 від 26.03.2013р.).

З матеріалів спадкової справи № 63/2013 вбачається, що після смерті ОСОБА_1, 26.03.2013р. до Врадіївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_4 (заяву зареєстровано за № 131), яка є донькою спадкодавця, а відтак відноситься до першої черги спадкування.

Згідно рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 06.10.2014р. у справі № 474/889/14-ц, яке набрало законної сили 17.10.2014р. за відповідачем, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_1, померлого 21 березня 2013 року, визнано право власності на ? частини земельної ділянки площею 5,49 га, яка розташована в межах території Кумарівської сільської ради Врадіївського району, Миколаївської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №038339, виданого 12 листопада 2003 року Врадіївською районною державною адміністрацією Миколаївської області, належного ОСОБА_5.

05.08.2015р. ОСОБА_4 звернулася до Врадіївської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку розташованого по вул. Перемоги № 15, смт. Врадіївка Миколаївської області (заяву зареєстровано за № 329).

28.02.2017р. позивач звернувся до Врадіївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_1 (заяву зареєстровано за № 79).

Згідно постанови державного нотаріуса Врадіївської державної нотаріальної контори від 28.02.2017р. позивачу, в силу приписів ст. 1258, 1259, 1262 ЦК України, відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину після смерті ОСОБА_1, оскільки позивач є спадкоємцем другої черги, а спадщину прийняла спадкоємиця першої черги.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 1259 ЦК України, черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Статтями 1261 та 1262 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Отже, в даному випадку враховуючи, що після померлого ОСОБА_1 спадщину прийняла його донька, яка є спадкоємцем першої черги, а судом не встановлено наявності нотаріального посвідченого договору чи судового рішення про зміну черги спадкування в порядку визначеному ст. 1259 ЦК України, у позивача, який є спадкоємцем другої черги, не виникло права на спадкування, після померлого ОСОБА_1, а відтак і права звертатися до суду з вказаним позовом.

Водночас, щодо суті позовних вимог суд роз'яснює наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (далі - лист ВССУ) роз'яснено судам, що відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Як роз'яснено Верховним Судом України у п. 24 постанови Пленуму від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» , суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При чому в листі ВССУ роз'яснено, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Таким чином, в сукупності вищевикладеного, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 197, 212, 214, 215, 218, 292 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Г. Сокол