Рішення

від 03.04.2017 по справі 474/915/16-ц

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/915/16-ц

Провадження № 2/474/38/17

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.17 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Врадіївської селищної ради Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні позивача ОСОБА_2, про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, -

встановив:

30.12.2016р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Врадіївської селищної ради Миколаївської області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнання за нею як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 21.03.2013р. права приватної власності на ? частину житлового будинку загальною площею 40,4 м 2 (коридор площею 4,1 м 2 , кухня площею 5,1 м 2 , санвузол площею 10,6 м 2 , житлова площа 20,6 м 2 ), розташованого по вул. Перемоги, 15, смт. Врадіївка Миколаївської області, який останній успадкував після ОСОБА_4.

Позов мотивований тим, що її батько за життя успадкував, але не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері та бабусі позивача ОСОБА_4, померлої 28.05.2011р. Звернувшись до нотаріального контори за місцем відкриття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, вона отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що не був наданий оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок, який на даний час не зберігся та втрачений, через що вона змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилася, однак 22.02.2017р. подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у її відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 03.04.2017р. подав до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу за його відсутності, а також просив судові витрати залишити за позивачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 13.03.2017р. подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу в його відсутність.

Третя особа в судове засідання не з'явився, проте 03.04.2017р. подав до суду заяву, в якій просить винести рішення на розсуд суду та розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що визнання відповідачем пред'явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом встановлено наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_3, який помер 21.03.2013р., що підтверджуються свідоцтвом про народження позивача серії І-ФП № 205061 від 29.04.2014р. та свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії І-ФП №174907 від 26.03.2013р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з укладенням шлюбів позивач змінювала прізвище з «Шевчук» на «Фасій» та в подальшому на «Тимінська» , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-ФП № 078817 від 23.11.2003р., рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2011р. у справі 3 2-3492/2011р. про розірвання шлюбу та свідоцтвом про шлюб серії І-ФП № 084679 від 25.05.2012р.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно - Ѕ частка житлового будинку, який розташований по вул. Перемоги, 15, смт. Врадіївка Миколаївської області, належний його матері ОСОБА_4, після смерті якої він прийняв спадщину, однак не оформив своїх спадкових прав.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна - житлового будинку по вул. Перемоги, 15, смт. Врадіївка Миколаївської області, станом на 18.10.2016р. вартість нерухомого майна становить 18 228 грн. 50 коп.

Так, судом встановлено, що вказаний житловий будинок 13.02.1986р. зареєстрований за ОСОБА_5, що підтверджується договором купівлі-продажу. Посвідченого 2-ою Первомайською державною нотаріальною конторою від 16.05.1973р., реєстр № 1563, випискою з матеріалів Комунального підприємства «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» на об'єкт нерухомості № 88/06-03-03 від 14.09.2016р. та технічним паспортом на житловий будинок.

Відповідно до актового запису № 6 від 07.09.1957р. ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_6, яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_5.

Згідно актового запису № 71 від 16.05.2017р. ОСОБА_5 помер 16.05.2007р., в зв'язку з чим видано свідоцтво про смерть серії 1-ФП № 049812.

На день смерті ОСОБА_5 проживав разом з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Врадіївської селищної ради Миколаївської області № 6034 від 21.12.2016р.

Відповідно до інформації № 23/01-16 від 12.01.2017р. Врадіївської державної нотаріальної контори після померлого ОСОБА_5 спадкова справа не відкривалася, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46401387 від 12.01.2017р.

Згідно актового запису № 78 від 01.06.2011р. ОСОБА_4 померла 28.05.2011р., в зв'язку з чим видано свідоцтво про смерть серії 1-ФП № 140823.

На день смерті ОСОБА_4 проживала сама, що підтверджується довідкою Врадіївської селищної ради Миколаївської області № 6035 від 21.12.2016р.

Відповідно до інформації № 24/01-16 від 12.01.2017р. Врадіївської державної нотаріальної контори після померлої ОСОБА_4 відкрита спадкова справа № 210/2011. Заяву про прийняття спадщини подали:

- син, ОСОБА_2 (заява зареєстрована за № 606 від 23.11.2011р.), який отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки, площею 4,39 га, кадастровий номер- 4822383000:01:000:0084, за реєстровим № 1-523 від 22.06.2012р. та свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки, площею 1,10 га, кадастровий номер- 4822383000:01:000:0085, за реєстровим № 1-524 від 22.06.2012р., що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46401485 від 12.01.2017р.;

- син ОСОБА_3 (заява зареєстрована за № 623 від 28.11.2011р.), відомості про тримання свідоцтва про право на спадщину за законом відсутні.

Згідно інформації № 025/01-16 від 12.01.2017р. Врадіївської державної нотаріальної контори після померлого ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 63/2013, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46401453 від 12.01.2017р. Заяву про прийняття спадщини подала донька ОСОБА_1, тобто позивач (заява зареєстрована за № 329 від 05.08.2015р.).

Постановою від 13.08.2016р. державний нотаріус Врадіївської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_7 відмовила позивачу у вчиненні нотаріальних дій та отриманні свідоцтва на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

14.01.2017р. у випуску газети «Вісник Врадіївщини» № 3 (9753) позивачем розміщено оголошення про втрату оригіналу договору-купівлі продажу вказаного житлового будинку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, особи мають право на спадкування за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогами ч.ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При чому, п. 3.14. «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» , затверджених наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р.,визначено, що прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Оскільки позивач вчасно подав до нотаріальної контори заяву, то він вважається таким, що спадщину прийняв.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до п. 6 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ). Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ).

Відповідно ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

За вимогами ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи той факт, що після смерті ОСОБА_2 позивач, яка є єдиним спадкоємцем першої черги, звернулася із заявою про прийняття спадщини, однак не має іншої можливості, аніж у судовому порядку, поновити своє право на спадкове майно, яке у неї виникло у зв'язку із смертю ОСОБА_2, який прийнявши спадщину після своєї матері не встиг за життя зареєструвати вказане право в порядку визначеному чинним законодавством, отже її право підлягає захисту в судовому порядку, а відтак позов є законним і обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України та думку представника позивача судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачами.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 158, 174, 197, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Врадіївської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні позивача ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_3, який помер 21.03.2013 року, право приватної власності на Ѕ частину житлового будинку загальною площею 40,4 м 2 (коридор площею 4,1 м 2 , кухня площею 5,1 м 2 , санвузол площею 10,6 м 2 , житлова площа 20,6 м 2 ), розташованого по вул. Перемоги, 15, смт. Врадіївка Миколаївської області, який останній успадкував після ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення Врадіївського районного суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Г. Сокол