Постанова

від 08.08.2006 по справі 11/176а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/176а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "08" серпня 2006 р.                                                  Справа № 11/176а

12 год. 50 хвил.

Суддя   Бобров Ю.М.,  розглянувши матеріали за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Н-Сіверському районі 16000, м. Н- Сіверський, вул. Б.Майстренка, 6

До: Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна16033, Н-Сіверський район, с. Шептаки

Про стягнення 12203,37 грн. заборгованості по пільговим пенсіям

                                                                                                                       Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                           Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Голуб Г.М.  –гол. спеціаліст –юрисконсульт, дов. від 07.07.06 р. № 1486/06.

Від Відповідача: Марченко Є.Я. –директор, паспорт НК 875145 Н-Сіверським РВ УМВС 14.02.00 р.,

Криловський М.Л. –представник, дов. від 08.08.06 р. б/н.

                                                         СУТЬ СПОРУ :

Позивачем –Управлінням Пенсійного фонду України в Н-Сіверському районі подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна Н-Сіверського району про стягнення 12203,37 грн. заборгованості зі сплати витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи відкладався.

                 В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

          Відповідач у запереченнях на позовну заяву позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що згідно абз. 5 п.п. 1 п. 2 Розділу XV „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058) виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах  (включаючи особовий  склад гірничорятувальних  частин) з видобутку вугілля,  сланцю,  руди та інших корисних  копалин,  на  будівництві шахт  та рудників,  за списком  робіт і  професій,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України,  та  особам,  пенсії  яким  призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок  коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Тобто, на думку позивача, виплата пільгових пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому вимоги позивача відшкодовувати витрати на такі виплати відповідає вважає безпідставними.

           Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву та письмових поясненнях.

            Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Н-Сіверському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) з 31.03.00 р. за  № 13.04.0787.

          Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством,  що діяло раніше;  кошти,  сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно  до цього Закону.

            Пунктом 2 розділу XV „Прикінцевих положень” Закону № 1058 передбачено, що пенсійне забезпечення  застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних  роботах, на роботах з  особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із  шкідливими  і важкими умовами праці за списком  №  2  виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів  України , та за результатами атестації робочих місць,  на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років,  які  відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  мали право на  пенсію на  пільгових  умовах  або  за  вислугу  років, здійснюється  згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на оплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.91 року № 1788-XII (далі –Закон № 1788) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону № 1788 за ставкою 100% від об'єкта оподаткування.

Статтею 1 Закону № 400/97-ВР визначено коло платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, якими, зокрема, відповідно до пунктів 1 та 2 є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до п. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року за № 1788-XII (далі –Закон № 1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і  важкими  умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників,  затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами  атестації  робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи  чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської  продукції в колгоспах,  радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після  досягнення  50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком  виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів  України,  -  після досягнення 50 років і при стажі  зазначеної  роботи  не  менше  20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і  великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній  роботі  не  менше  12  років  6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на  зазначеній  роботі  не  менше 10 років.

Отже, право на пенсію у особи, зокрема, на пільгових умовах, виникає при наявності чітко визначених законодавством про пенсійне забезпечення умов, а саме, з моменту досягнення конкретного пенсійного віку та при наявності відповідного стажу роботи.

Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 2.1.1 Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники:

роботодавці –підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених  підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб  - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Рекомендованим листом від 25.01.05 р. № 93/03 відповідачу було направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2005 рік, відповідно до яких за період з 01.07.05 р. по 01.01.06 р. фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах  гр. Лунь М.М. та Бикову С.Г. становлять1336,26 грн.

Згідно надісланого відповідачу розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2005 р., від 16.01.06 р. № 75/03 фактичні витрати на  виплату та доставку пенсій, призначених гр. Бикову С.Г., Атрощенко Т.І., Лунь М.М. та Нішейко Г.П. за 2005 р. становлять 10867,15 грн.

Дані розрахунки відповідачем отримані, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень від 28.01.05 р. № 1649 та від 19.01.06 р. № 2203.

Всього згідно вказаних вище розрахунків фактичні витрати Управління Пенсійного фонду України в Н-Сіверському районі Чернігівської області  на виплату та доставку пенсій за період з 01.07.05 р. по 01.01.06 р. зазначеним особам –працівникам відповідача становлять  12203,37 грн.  

В порушення вищевказаних вимог, відповідачем заборгованість сплачено не було.

Доказів сплати, як і належних доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини та доводи позивача,  відповідач не надав.

Заперечення відповідача з посиланням на абз. 5 п.п.1 п.2 „Прикінцевих положень” Закону № 1058, яким встановлено, що виплата пільгових пенсій тим категоріям працівників, які мали трудові стосунки з відповідачем, з 01.01.2005 р. здійснюється за рахунок Державного бюджету України, судом не приймається, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні правових норм. Слід зазначити, що норма абзацу 5 в контексті з іншими нормами цього підпункту вказує лише на джерело походження коштів, якими сплачуються пільгові пенсії з 01.01.2005 р., однак не звільняє платника страхових внесків здійснювати покриття таких витрат у встановлених розмірах та в адресу Пенсійного фонду України, оскільки абзацом 3 цього підпункту встановлено збереження порядку покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити повністю.

           3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна (16033, Н-Сіверський район, с. Шептаки, р/р 2600390043 в Н-Сіверському відділенні Ощадбанку № 3048, МФО 343143, код 30924865) на користь Управління Пенсійного фонду України в Н-Сіверському районі (16000, м. Н-Сіверський, вул. Б.Майстренка, 6, р/р 2560230301303 в Н-Сіверському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України” № 3048, МФО 343143, код 14254052)   12203,37 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

         Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

         У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.     

         Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

         Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Чернігівської області.

         Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного господарського суду.

         Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

         Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 08.08.06 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова суду в повному обсязі виготовлена 14.08.06 р.    

Суддя                                                            Ю.М. Бобров