Рішення

від 27.03.2017 по справі 222/173/17

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 222/173/17

Провадження 2/222/116/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 року Володарський районний суд Донецької області у складі

судді: Доценко С.І.,

при секретарі: Болбат Н.І.,

за участю прокурора: Сімонової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовом:

Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури

до

Боївської сільської ради Нікольського району, Донецької області, ОСОБА_1 Ісмаіла Шаміловича

про визнання незаконним та скасування рішення Боївської сільської ради Нікольського району, Донецької області, скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, -

встановив:

Прокурор звернувся до суду з дійсною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати незаконними та скасувати п. 17, 17.1, 17.2 рішення Боївської сільської ради Володарського району Донецької області від 19.05.2015 року № 6/59-519 Про розгляд та затвердження землевпорядної документації , визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 1421781100:05:000:0254, б/н від 06.07.2016, укладений між Боївською сільською радою Нікольського району Донецької області та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2016, з внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування даного права оренди та зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність Територіальної громади Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області земельну ділянку, площею 2.0000 га із кадастровим номером1421781100:05:000:0254.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Волноваською місцевою прокуратурою, під час вивчення матеріалів адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП встановлено, що ОСОБА_1, будучи депутатом Боївської сільської ради, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , будучи депутатом Боївської сільської ради, згідно пп. б п.1 ч. І ст. З Закону України Про запобігання корупції суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, 19.05.2015 року, приблизно о 14-00 год., перебуваючи в приміщенні Боївської сільської ради за адресою: Донецька область, Нікольський район, с. Бойове, вул. Сенатосенко, 74 г , публічно не повідомив про наявний конфлікт інтересів колегіальний орган Боївську сільську раду о наявності конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки в оренду для себе та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів проголосував за шляхом підняття руки на п'ятдесят дев'ятій сесії Боївської сільської ради під час вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1, тобто собі, при цьому публічно не повідомив колегіальний орган, в якому працює сесію Боївської сільської ради про наявний конфлікт інтересів. Рішенням Боївської сільської ради Володарського району Донецької області від 19.05.2015 року № 6/59-519 Про розгляд та затвердження землевпорядної документації ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для городництва та передано земельну ділянку площею 2,000га із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Малинівка, Володарського району, Донецької області в оренду ОСОБА_1 Відповідно до інформації Боївської сільської ради від 01.11.2016 на підставі зазначеного рішення між Боївською сільською радою та ОСОБА_1 06.07.2016 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, який відповідно до Інформаційної довідки з Державного на нерухоме майно 01.12.2016 (реєстраційний № 1053978114217) реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано у Державному реєстрі речових прав. Постановою Володарського районного суду від 08.09.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Постанова набула чинності 19.09.2016 року. Статтею ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що питання щодо регулювання земельних відносин, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян вирішується виключно на пленарних засіданнях ради. Тобто, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями у сфері земельних відносин на відповідній території, тому в силу цих норм Закону уповноважені приймати рішення, пов'язані із надання громадянам земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та вирішення інших питань у галузі земельних відносин. Положеннями ч. 1 ст.74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до ч.1 ст. 67 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 (в редакції станом на 05.01.2017) нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог Закону Про місцеве самоврядування підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Тому, просить суд п.17,17.1,17.2 рішення Боївської сільської ради Володарського району Донецької області від 19.05.2015 року № 6/59-519 Про розгляд та затвердження землевпорядної документації в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду строком на 10 років для городництва та передання йому земельної ділянки площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Малинівка, Нікольського району, Донецької області визнати незаконним та скасувати, договір, укладений на підставі цього рішення визнати недійсним, запис в Державному реєстрі речових прав щодо даного права оренди скасувати, а земельна ділянку повернути до Боївської сільської ради Нікольської сільської ради Донецької області. Також просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просить суд їх задовольнити в межах уточнених позовних вимог.

Представник Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву в якій зазначив, що Боївська сільська рада проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить розглядати без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву в якій зазначив,що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить розглядати справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до рішення Боївської сільської ради від 01.12.2010 року № 6/1-2 Про підсумки виборів депутатів та селищного голови та визнання їх повноважень п., визнано його повноваження, як депутата Боївської сільської ради шостого скликання, і відповідно до пп б п.1 ч.І ст. З Закону України Про запобігання корупції , є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 6,7,8 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , з часу обрання депутатом селищної ради, на ОСОБА_1 поширюються вимоги про обмеження, пов'язані з набуттям статусу депутата місцевої ради, в тому числі встановленими із змінами та доповненнями Законом України Про запобігання корупції .

Постановою Володарського районного суду від 08.09.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за те, що він, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , будучи депутатом Боївської сільської ради, згідно пп. б п.1 ч.І ст. З Закону України Про запобігання корупції будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, 19.05.2015 року, приблизно о 14-00 год., перебуваючи в приміщенні Боївської сільської ради за адресою: Донецька область, Нікольський район, с. Бойове, вул. Сенатосенко, 74 г , публічно не повідомив про наявний конфлікт інтересів колегіальний орган Боївську сільську раду о наявності конфлікту інтересів під час вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки в оренду для себе та не вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів проголосував за шляхом підняття руки на п'ятдесят дев'ятій сесії Боївської сільської ради під час вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА1, тобто собі, при цьому публічно не повідомив колегіальний орган, я якому працює сесію Боївської сільської ради про наявний конфлікт інтересів. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Постанова набула чинності 19.09.2016 року.

Пунктом № 17 рішенням Боївської сільської ради Володарського району Донецької області від 19.05.2015 року № 6/59-519 Про розгляд та затвердження землевпорядної документації ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для городництва та п. 17.1 цього рішення ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту с. Малинівка, Володарського району, Донецької області.

Відповідно до інформації Боївської сільської ради від 01.11.2016 на підставі зазначеного рішення між Боївською сільською радою та ОСОБА_1 06.07.2016 року укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, який відповідно до Інформаційної довідки з Державного на нерухоме майно 01.12.2016 (реєстраційний № 1053978114217) реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст.144 Конституції України).

Відповідно до ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року (з наступними змінами та доповненнями) сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із ст.12 Земельного Кодексу України та відповідно до ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території населених пунктів належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

В силу ч.1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Водночас, ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що питання щодо регулювання земельних відносин, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян вирішується виключно на пленарних засіданнях ради.

Таким чином, органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями у сфері земельних відносин на відповідній території, тому в силу цих норм Закону уповноважені приймати рішення, пов'язані із надання громадянам земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Положеннями ч. 1 ст.74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України Про запобігання корупції № 1700-VII від 14.10.2014 (в редакції станом на 05.01.2017) нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Згідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України № 161-XIV від 16.01.2003 (редакція від 18.02.2016 - надалі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України Про оренду землі № 161 -ХІУ (в редакції Закону від 24.11.2015 № 818-VIII) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4- 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі № 161-ХЩв редакції Закону від 24.11.2015 № 818-VIII) - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України Про оплату за землю , та перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки.

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (в редакції від 01.02.2016) і частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Таким чином, обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Крім того, при укладенні договору оренди земельної ділянки між Боївською сільською радою Нікольського району Донецької області та ОСОБА_1ПІ. від 06.07.2016 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, проведена не була, тому договір оренди в цій частині суперечить приписам чинного законодавства.

Окрім того, відповідно до інформації Відділу Держземкадастру у Володарському районі від 17.01.2017 стосовно розроблення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1421781122:05:000:0254 не проводилась.

Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, факт не проведення нормативної грошової оцінки, у порядку встановленим законодавством, є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Згідно положеннями ч. 3 ст.152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Це може бути реституція, віндикація чи кондиція.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції, може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма ч.1 ст.216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Разом із тим, відповідно до закріпленого в ст.387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст.388 ЦК України.

Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

У випадках, коли в позовах заявляються вимоги про віндикацію та реституцію, суд повинен самостійно визначати, яку вимогу по суті (а не за формою) пред'являє позивач, і, відповідно, застосувати належні норми законодавства, керуючись при цьому нормами статті 4, пунктів 3, 4 частини першої статті 214 ЦПК України.

При цьому, одночасне пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація це позов неволодіючого власника про витребування майна від вододіючого не власника) і про визнання недійсним правочину із застосуванням реституції (оскільки негаторний позов це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 388 ЦК України є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

Вказана позиція викладена в рішенні Апеляційного суду Миколаївської області від 12.09.2016 (у справі № 484/608/16-ц)

До того ж одна з умов застосування віндикаційного позову відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально - правових способів.

Так, відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом цієї норми закону майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення компетентного органу, щодо цього майна, але в подальшому скасованого рішенням суду, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Із урахуванням наведеного, оскільки підставою для укладення договору оренди з ОСОБА_1 було зазначене рішення Боївської сільської ради Нікольського району, яке прийнято сільською радою з порушенням вимог законодавства, то його слід визнати недійсним.

З огляду на це, спірна земельна ділянка належить на праві власності Боївській сільській раді Нікольського району Донецької області, спірне рішення відносно землі було прийнято Боївською сільською радою внаслідок вчинення ОСОБА_2 корупційного правопорушення та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим це майно вибуло із володіння власника землі поза їх волею. А тому порушене право власності на підставі ч. 1 ст.203, ч. 215, ч. 1 ст.388 ЦК України підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і повернення спірної земельної ділянки у власність Територіальної громади Боївської сільської ради Нікольського району.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Крім того, згідно ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Також, відповідно до вказаного рішення на органи прокуратури покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 4 червня 2013 року № 21-64а13.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

На підставі викладеного, позов заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури слід задовольнити та визнати незаконними і скасувати п. 17, 17.1, 17.2 рішення Боївської сільської ради Володарського району Донецької області від 19.05.2015 року № 6/59-519 Про розгляд та затвердження землевпорядної документації , визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 1421781100:05:000:0254, б/н від 06.07.2016, укладений між Боївською сільською радою Нікольського району Донецької області та ОСОБА_1, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2016, з внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування даного права оренди та зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність Територіальної громади Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області земельну ділянку, площею 2.0000 га із кадастровим номером1421781100:05:000:0254.

Судові витрати по справі становлять: за позовні вимоги щодо визнання рішення незаконним 1600 гривень, за позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - 1600 гривень та за позовні вимоги щодо повернення земельної ділянки - 1600 гривень, що разом становить 4800 гривень. Відповідно ст. 88 ЦПК України , судові витрати понесені прокуратурою, як позивачем, при звернені до суду по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Заступника керівника Волноваської місцевої прокуратури до Боївської сільської ради Нікольського району, Донецької області, ОСОБА_1 Ісмаіла Шаміловича Про визнання незаконним та скасування рішення Боївської сільської ради Нікольського району, Донецької області, скасування рішення, визнання недійсним договору оренди - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати п. 17, 17.1, 17.2 рішення Боївської сільської ради Володарського району Донецької області від 19.05.2015 року № 6/59-519 Про розгляд та затвердження землевпорядної документації .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,0000 га кадастровий номер 1421781100:05:000:0254, б/н від 06.07.2016, укладений між Боївською сільською радою Нікольського району Донецької області та ОСОБА_1 Ісмаілом Шаміловичем, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2016, з внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування даного права оренди.

Зобов'язати ОСОБА_1 Ісмаіла Шаміловича повернути у власність Територіальної громади Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області земельну ділянку, площею 2.0000 га із кадастровим номером1421781100:05:000:0254.

Стягнути з Боївської сільської ради Нікольського району Донецької області (ЄДРПОУ 04340589) на користь Волноваської місцевої прокуратури (р/р 35216066016251, банк ДКС України м Київ. МФО 820172, код ЄДРІІОУ 25707002) понесені судові витрати в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 Ісмаіла Шаміловича (ЄДРПОУ 04340589) на користь Волноваської місцевої прокуратури (р/р 35216066016251, банк ДКС України м. Київ МФО 820172, код ЄДРІІОУ 25707002) понесені судові витрати в сумі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Повний текст рішення виготовлений 31.03.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.І. Доценко