Постанова

від 04.04.2017 по справі 826/15070/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2017 року № 826/15070/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Трейдинг до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Вог Трейдинг (надалі - позивач, ТОВ Вог Трейдинг ) з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (надалі також - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення:

від 05.07.2016 № 0001131401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 433 150 439,00 грн.,

від 05.07.2016 № 0001151401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 26 131 940,00 грн., з яких 20 905 522,00 - за основним платежем, 5 226 388,00 грн. за штрафними санкціями,

від 05.07.2016 № 0001161401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 451 935 440,00 грн., з яких 361 548 352,00 - за основним платежем, 90 387 088,00 грн. за штрафними санкціями,

від 05.07.2016 № 0001091401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 43 918,89 грн.,

від 05.07.2016 № 0001101401, яким збільшено суму грошового зобов'язання в тому числі з пені по військовому збору всього в розмірі 3 636,63 грн.,

від 05.07.2016 № 0001171402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 22 659,94 грн.,

від 05.07.2016 № 0001141401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за затримку реєстрації податкових накладних в розмірі 48 484,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем вказаних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору, прибутку на прибуток, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску є необґрунтованими, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено завищення позивачем витрат за наслідками взаємовідносин з нерезидентом, завищення податкового кредиту за рахунок включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками, по яким неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій, тобто операцій які не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ ВОГ Трейдинг , заниження податку на додану вартість за рахунок ненарахування податкового зобов'язання по ПДВ з вартості товарів, які були передані на зберігання Державному підприємству Підприємство по забезпеченню нафтопродуктами , заниження податку на додану вартість за рахунок не нарахування податкового зобов'язання по ПДВ на суму передоплати, перерахованої в адресу ТОВ Сетерес , яке згідно ухвали Господарського суду Рівненської області визнано банкротом, заниження податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску. За таких обставин, представники відповідача просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Виходячи з положень частини 6 статті 128 КАС України, за згодою сторін судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ Вог Трейдинг зареєстроване розпорядженням Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією від 04.10.2012 за № 1070 102 0000 047673, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 38390515 та взяте на податковий облік в органах державної податкової служби від 09.10.2012 за номером 63356.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Вог Трейдинг з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 15.06.2016 № 727/28-10-14-01/38390515.

На підставі висновків акту перевірки від 15.06.2016 № 727/28-10-14-01/38390515 відповідачем 05.07.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001131401, № 0001151401, № 0001161401, № 0001091401, № 0001101401, № 0001171402, № 0001141401.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, в порушення пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України ТОВ ВОГ ТРЕЙДИНГ до складу витрат включено вартість придбаного товару в обсязі 100 % при цьому оплату за товари здійснено на користь постачальника - нерезидента, що має офшорний статус, чим завищено витрати всього на загальну суму 469 578 115 грн.

В ході перевірки встановлено, що у 2014 році ТОВ ВОГ Трейдинг на підставі контрактів, митних декларацій, залізничних накладних придбало нафтопродукти у постачальників - нерезидентів Компанії Marshell Oil LLP (Велика Британія) на загальну суму 477 397 588 грн. та Компанії Marshell Oil TRADING LLP (Велика Британія) на загальну суму 2 653 123 178 грн. для їх подальшого продажу.

Відповідач стверджує, що оскільки партнерами (учасниками) зазначених вище двох контрагентів позивача є ADVANCE DEVELOPMENTS LIMITED та CORPORATION SOLUTIONS LIMITED, які, за інформацією, отриманою ДПІ з мережі Інтернет (www.gow.uk), є резидентами Белізу - офшорної зони, то відповідно до положень п. 161.2 Податкового кодексу України, позивачем завищено витрати на суму 469 578 115 грн., оскільки ТОВ ВОГ Трейдинг придбано нафтопродукти у компаній Marshell Oil TRADING LLP та Marshell Oil LLP .

Як передбачено п. 161.2 Податкового кодексу України у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Натомість, перевіривши доводи, якими відповідач обґрунтовує правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, суд звертає увагу, що суб'єктом владних повноважень, на власний розсуд, допущене розширене тлумачення положень Income and CorporationTaxes Act 1988 (section 112), враховуючи наступне.

Виходячи із положень Income and Corporation Taxes Act 1988 (section 112), якщо контроль та управління партнерством здійснюється з-за кордону, то з метою оподаткування партнерство визнається нерезидентом Великобританії, навіть якщо один із учасників є резидентом Великобританії.

Таким чином, щоб довести ту обставину, що Компанії нерезиденти, які виступали контрагентами позивача не є резидентами Великобританії, відповідач повинен був довести той факт, що контроль та управління Компаніями Marshell Oil TRADING LLP та Marshell Oil LLP здійснюється з-за кордону та встановити, з території якої саме країни здійснюється такий контроль та управління та перевірити, чи включена така країна до переліку офшорних зон.

Тобто податковим органом вказане вище положення Income and Corporation Taxes Act 1988 (section 112) розтлумачено наступним чином: якщо партнерами (засновниками) компанії організаційно-правової форми LLP виступають юридичні (фізичні) особи, які зареєстровані в офшорних зонах та, з огляду на особливості оподаткування партнерів (засновників) таких партнерств, підприємства-імпортери при здійсненні операцій з вищезазначеними компаніями повинні застосовувати обмеження, визначені п.161.2 ст.161 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом залишено поза увагою той факт, що п. 161.2 Податкового кодексу України застосовується лише у випадку, якщо контроль та управління партнерством здійснюється з-за кордону, а не у випадку, якщо партнерами (засновниками) компанії організаційно-правової форми LLP виступають юридичні (фізичні) особи, які зареєстровані в офшорних зонах.

Відповідачем не доведено суду з посиланням на належні та допустимі докази того, що контроль та управління фірмами Marshell Oil TRADING LLP і Marshell Oil LLP , на час виникнення спірних правовідносин, здійснювався з-за кордону, тим більше з офшорної зони.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що у відповідності до п. 161.3. ст. 161 Податкового кодексу України, положення якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин, під терміном нерезиденти, що мають офшорний статус розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента.

Перелік офшорних зон затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №143-р Про перелік офшорних зон . Така країна як Великобританія у даному переліку відсутня, а відповідно не є офшорною зоною.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про помилковість тверджень контролюючого органу щодо наявності в контрагентів позивача, а саме нерезидентів компанії Marshell Oil TRADING LLP та компанії MARSHELL OIL LLP офшорного статусу та наявності факту контролю та управління даними компаніями з-за кордону, зокрема з офшорної зони Белізу.

За таких обставин, застосування в контексті наведених правовідносин податковим органом п. 161.2 Податкового кодексу України є безпідставним, а твердження з приводу неправомірного віднесення позивачем до витрат завищеної вартості паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 449 578 115 грн. є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами.

Окрім того, згідно акту перевірки, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у 2015 році ТОВ ВОГ Трейдинг включило до витрат - у Звіт про фінансові результати - виробничу собівартість товарів в сумі 79 714 281 грн., по придбанню яких неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Перевіркою відображення показників встановлено взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ Артрікс Трейд , ТОВ Страйд Трейд , ТОВ Тріада Гранд , по яким, на думку відповідача, неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій.

Судом встановлено, що між ТОВ ВОГ Трейдинг (покупець) та ТОВ Артрікс Трейд (постачальник) укладений договір поставки нафтопродуктів від 01.07.2015 за № 8-010715/НП. Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору поставки нафтопродуктів від 01.07.2015 № 8-010715/НП постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти бензин неетильований АИ-92- К5 євро на суму 9 629 426,47 грн., в тому числі ПДВ 1 604 904,41 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Артрікс Трейд виписало на адресу позивача податкову накладну від 03.07.2015 № 10 на суму 9 629 426,47 грн., в тому числі ПДВ 1 604 904,41 грн. та видаткову накладну від 03.07.2015 на суму 9 629 426,47 грн.

ТОВ ВОГ Трейдинг здійснено ТОВ Артрікс Трейд оплату в розмірі 9 911 615,54 грн., про що свідчать банківські виписки від 08.07.2015 на суму 3 000 000 грн., від 09.07.2015 на суму 5 000 000 грн., від 10.07.2015 на суму 1 629 426,47, від 30.07.2015 на суму 282 189,07 грн.

На підтвердження походження товару надано сертифікат відповідності № UA1.145.0003127-153, виданий ВАТ Мозирський нафтопереробний завод , Республіка Білорусь, 247760, Гомельска обл., м. Мозирь.

Подальший рух даного товару підтверджується залізничними накладними, актами форми 5 нп, та актами прийому-передачі до договору зберігання № 02/13-7 від 02.12.2013 року.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Артрікс Трейд сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2015 року на суму 1 604 904,41 грн. та за серпень 2015 року на суму 47 031,51 грн. на загальну суму 1 651 935,92 грн. та включено у витрати по даним взаємовідносинам суму в розмірі 8 259 680 грн.

Судом також встановлено, що між ТОВ Страйд Трейд (продавець) та ТОВ ВОГ Трейдинг (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів від 05.01.2015 №05/01-НП.

В підтвердження виконання умов цього договору, ТОВ Страйд Трейд виписало на адресу ТОВ ВОГ Трейдинг податкові та видаткові накладні на загальну суму 18 482 739,10 грн., в тому числі ПДВ 3 080456,52 грн.

На виконання умов договору від 05.01.2015 №05/01-НП ТОВ ВОГ Трейдинг перерахувало ТОВ Страйд Трейд попередню оплату в розмірі 38 000 000,00 грн., проте було повернення кошти у розмірі 20 000 000,00 грн., про що свідчать банківські виписки.

На підставі специфікацій № 1 та № 2 до договору від 05.01.2015 №05/01-НП ТОВ Страйд Трейд передало у власність ТОВ ВОГ Трейдинг на умовах EXW згідно з Інкотермс у редакції 2010, а ТОВ ВОГ Трейдинг прийняло та оплатило Бензин автомобільний підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) в кількості 398,815 т на суму 6 580 447,50 грн., в тому числі ПДВ 1 096 741,25 грн. та Бензин автомобільний підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) в кількості 696,314 т на суму 11 419 549,60 грн., в тому числі ПДВ 1 903 258,16 грн. Приймання-передача нафтопродуктів здійснювалась на нафтобазах, вказаних у видаткових накладних.

По взаємовідносинам з ТОВ Страйд Трейд позивачем віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року суму в розмірі 2 999 999,52 грн., та включено до складу витрат по даним взаємовідносинам суму в розмірі 14 999 998 грн.

Також встановлено, що між ТОВ Тріада Гранд (продавець), та ТОВ ВОГ Трейдинг (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів від 17.02.2015 №17/02-НП. Номенклатура, асортимент, кількість та ціна нафтопродуктів обумовлена в специфікаціях до договору поставки.

На виконання умов даного договору ТОВ Тріада Гранд виписало на адресу ТОВ ВОГ Трейдинг податкові та видаткові накладні на загальну суму 67 745 523,60 грн., в тому числі ПДВ 11 290 920,60 грн.

ТОВ ВОГ Трейдинг перерахувало ТОВ Тріада Гранд попередню оплату в розмірі 67 745 517,60 про що свідчать виписки банку.

Згідно Специфікацій № 1-№ 7 до даного договору встановлено, що постачальник передав у власність ТОВ ВОГ Трейдинг на умовах EXW згідно з Інкотермс у редакції 2010 - відгрузка, перехід обов'язків - на місці відправки. Приймання-передача товару здійснювалася по нафтобазам вказаним у Специфікаціям та підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів. По нафтобазі, розташованій м. Київ, вул. Куренівська 14,б продавцем було передано 987,475 тон бензину автомобільного підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) на суму 19 255 762,5 грн. та 528,263 тон бензину автомобільного підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) на суму 10 142 649,6 грн. По нафтобазі, розташованій в м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52 продавцем було передано 367,033 тон бензину автомобільного підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) на суму 7 157 143, 50 грн. та 569,016 тон бензину автомобільного підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) на загальну суму 10 925 107,2 грн. По нафтобазі розташованій за адресою Вінницька область, Тиврівський район, м. Гнівань, вул. Фрунзе, 15 продавцем передано 182,449 тон бензину автомобільного підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) на суму 3 557 755,5 грн. та 117,06 тон бензину автомобільного підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) на загальну суму 2 247 552 грн. По нафтобазі, розташованій за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 9 продавцем було передано 100 тон бензину автомобільного підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) на суму 1 950 00 грн. та 85,540 тон бензину автомобільного підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) на суму 1 642 368,00 грн. По нафтобазі, розташованій в м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 200 продавцем було передано 396,004 тон бензину автомобільного підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) на загальну суму 7 603 276,80 грн. По нафтобазі, розташованій в Дніпропетровській області с. Партизанське, вул. Леніна, 13 продавцем передано 8,644 тон бензину автомобільного підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) на суму 168 588,00 грн. та по нафтобазі, розташованій в м. Черкаси, пр. Хіміків, 8 продавцем було передано 45,003 тони бензину автомобільного підвищеної якості EURO PLUS UNLEADED GASOLINE (EURO PLUS 95) на суму 877 558,50 грн. та 115,51 тон бензину автомобільного підвищеної якості UNLEADED GASOLINE (RON 92) на загальну суму 2 217 792 грн.

На підтвердження походження товару продавцем надано сертифікат відповідності (зареєстрований в реєстрі під № UA1/072/0203394-13), виданий ТОВ Ромпетрол Україна , код 34553505, який є імпортером нафтопродуктів.

Також, як вбачається з акту перевірки на думку податкового органу, ТОВ ВОГ Трейдинг в порушення пп. г п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання по ПДВ за грудень 2015 року на суму 26 310 183 грн. за рахунок ненарахування податкового зобов'язання по ПДВ з вартості товарів, які були передані на зберігання Державному підприємству Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами , а станом на 31.12.2015, враховуючи вимоги Постанови КМУ від 16.12.2015 № 1035 та беззаперечне повідомлення ДП Підприємство із забезпечення нафтопродуктами про неможливість виконання своїх зобов'язань відповідно до вимог договору, нафтопродукти, що залишились на зберіганні на території Криму, є товарами, що почали використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пп. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається із наявних документів, та інформації розміщеної в реєстрі судових рішень на даний час триває господарський спір (справа № 910/7520/15-г) позивача із ДП Підприємство по забезпеченню нафтопродуктами щодо повернення дизельного палива у кількості 25 591,56 тон та бензину марки А-95 у кількості 1 795,17 тон., який позивачем було передано протягом 2013-2014 років на зберігання ДП Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами по місцезнаходження останнього в м. Феодосія.

Суд звертає увагу, що предметом договору від 27.01.2013 № 372, який укладено між позивачем і ДП Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродукти , є надання останнім послуг з перевалки бензину та дизельного палива об'ємом 60000тон в місяць з можливим збільшенням об'єму перевалки.

Відповідно до класифікації речей, яка надана ст. 184 Цивільного кодексу України бензин та дизельне паливо належать до речей, які визначені лише родовими ознаками, тобто має ознаки властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Згідно з п. 2 ст. 184 Цивільного кодексу, якщо річ визначена лише родовими ознаками вона є замінною.

В пред'явленій позивачем вимозі про повернення бензину та дизельного палива, останній не ставить вимогу повернути саме той бензин та дизельне паливо, яке ним було передано на зберігання ДП Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами та залишилося на тимчасово окупованій території Криму, а просить повернути дизельне паливо та бензин такої ж якості та в такій же кількості, як і той, що позивачем було передано на зберігання.

Відповідно до ч.1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Частиною 1 ст. 950 Цивільного кодексу України визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Позивачем надано інформацію про те, що ДП Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами в травні 2014 року змінено назву та змінено юридичну адресу підприємства на Державне підприємство Підприємство із забезпечення нафтопродуктами (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, літ. А, кімната 712-713, код ЄДРПОУ 03482347). Підприємство продовжує здійснювати на території України господарську діяльність та надавати суб'єктам підприємницької діяльності послуги по зберіганню нафтопродуктів.

Позивач пояснив, що розгляд судового спору про зобов'язання ДП Підприємство по забезпеченню нафтопродуктами не завершився, остаточне рішення у справі відсутнє на час розгляду справи. Відповідно висновок контролюючого органу про те, що товари, які залишилися на тимчасово окупованій території не відповідають ознакам запасів, оскільки фактично товари не утримуються та платник податків не здійснює контроль та управління за ними є помилковим.

Крім того, в акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. г) п. 198.5, ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке полягало в занижені податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2015 року на суму 733 182 грн. за рахунок ненарахування податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 733 182 грн. на суму передоплати, перерахованої в адресу ТОВ Сетерус , яке згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.09.2015 по справі № 918/1729/14 визнано банкрутом.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Щодо наявності та форми податкових накладних у відповідача ні під час перевірки, ні в судовому засіданні зауважень не було.

Суд не погоджується з позицією контролюючого органу щодо необхідності проведення позивачем корегування сум податкового кредиту отриманого від контрагента ТОВ Пром-Газ-Інвест у зв'язку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності (відсутністю факту сплати податку постачальнику за отримані товари/послуги), оскільки в пункті 192.2 статті 192 Податкового кодексу України зазначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зазначений перелік підстав корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, ліквідація суб'єкта господарювання, якому надана попередня оплата (і який, в свою чергу, не виконав свої зобов'язання з причин не залежних від позивача) не є підставою для корегування податкового кредиту в розумінні норм податкового законодавства.

Щодо тверджень відповідача про те, що оскільки контрагента було визнано банкрутом, то ТОВ ВОГ-Трейдинг не отримає нафтопродуктів, які були предметом договору купівлі-продажу № 0304 від 03.04.2014, а відтак він не має можливості використати їх в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, то слід вважати, що така господарська операція не відбулась взагалі і це є підставою для проведення відповідних корегувань податкового кредиту.

Така позиція контролюючого органу є помилковою оскільки, позивачем на виконання умов договору перераховано відповідні кошти на рахунки контрагента, що підтверджується належними доказами, також з матеріалів справи вбачається і підтверджено в судовому засіданні, що ТОВ ВОГ Трейдинг вчиняло активні дії щодо повернення перерахованих коштів в сумі 4 399 092 грн. попередньої оплати, шляхом заявлення кредиторських вимог після порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Сетерус та безпосередньої участі у процедурі ліквідації останнього.

Суд звертає увагу на те, що оскільки ТОВ Сетерус рішенням Господарського суду Рівненської області ліквідовано, то за правилами пункту абзацу в підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заборгованість товариства контрагента (ТОВ Сетерус ) перед ТОВ ВОГ Трейдинг визнана як безнадійна.

Правила врегулювання безнадійної заборгованості, які передбачені пунктом 159.1 статті 159 Податкового кодексу України стосуються заборгованості покупця за неоплату отриманих товарів. Враховуючи, що у товариства (покупця) виникла заборгованість за попередньо оплачені, але не поставлені товари/послуги витрати товариства при визначенні об'єкта оподаткування коригуванню не підлягають.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивач довів правомірність формування сум податку на додану вартість при декларуванні за вересень 2015 року, а відповідач, в свою чергу, не довів, що ТОВ ВОГ Трейдинг при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2015 року порушено пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 733 182 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 встановлено його завищення на загальну суму 329 242 950 грн. за рахунок включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками, по яким неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій, тобто по операціям, які не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ ВОГ Трейдинг .

Під час здійснення перевірки контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Вог Трейдинг з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ Реліст , ТОВ Центрбуд ВМС , ТОВ НСТ Маркет , ТОВ Максима Груп , ТОВ ВТК Сіріус , ТОВ Транс-Нафто-Продукт , ТОВ Джеко , ТОВ Арабікус , ТОВ Техно-Торг 2011 , ТОВ Барбадос ЛТД , ТОВ Енергосталь , ТОВ Страйд Трйд , ТОВ Тріада Гранд , ТОВ Лівкейк , ТОВ Авант-Контракт , ТОВ Компанія Турбовектор , ТОВ Артрікс Трейд .

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що за перевірений період між позивачем, як покупцем, та рядом контрагентів, як продавцями, укладено типові договори поставки нафтопродуктів, згідно яких позивачем здійснено перерахування попередньої оплати за придбання нафтопродуктів, а продавцем виписано в адресу покупця податкову накладу. В результаті чого, ТОВ Вог Трейдинг сформовано по операціях з:

з ТОВ Авант Контракт (код ЄДРПОУ 39202297) за січень 2015 року на загальну суму 10 000 000,00 грн.,

з ТОВ Промислове об`єднання Енергосталь (код ЄДРПОУ 39170145) на загальну суму 7 612 637,50 грн., в т.ч. по періодах: грудень 2014 року на загальну суму ПДВ 3 529 166,67 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за грудень 2014 року); січень 2015 року на загальну суму ПДВ 4 083 470,83 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за січень 2015 року),

з ТОВ Лівкейк (код ЄДРПОУ 39574440) за лютий 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за лютий 2015 року) на загальну суму 33 000 000,00 грн.

з ТОВ НСТ Маркет (код ЄДРПОУ 39176545) на загальну суму 73 087 776,07 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2015 року на загальну суму ПДВ 23 331 583,33 грн.; травень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 665 150 грн.; червень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 665 600 грн.; липень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 425 442,74 грн.;

з ТОВ Реліст (код ЄДРПОУ 39281955) на загальну суму 96 656 926,66 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2014 року на загальну суму ПДВ 9 983 333,33 грн.; січень 2015 року на загальну суму ПДВ 10 000 000 грн.; березень 2015 року на загальну суму ПДВ 19 999 959,99 грн.; квітень 2015 року на загальну суму ПДВ 23 334 666,67 грн.; травень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 669 166,67 грн.; червень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 669 800 грн.,

з ТОВ Страйд Трейд (код ЄДРПОУ 39314608) за січень 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за січень 2015 року) на загальну суму 2 999 999,52 грн.,

з ТОВ Транс-Нафто-Продукт (код ЄДРПОУ 37848613) за жовтень 2014 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за жовтень 2014 року) на загальну суму 30 000 000,00 грн.,

з ТОВ Тріада Гранд (код ЄДРПОУ 39333712) за лютий 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за лютий 2015 року) на загальну суму 11 290 920,60 грн.,

з ТОВ Центрбуд ВМС (код ЄДРПОУ 38903230) на загальну суму 80 238 673,35 грн., в т.ч. по періодах: березень 2015 року на загальну суму ПДВ 20 000 040,01 грн.; квітень 2015 року на загальну суму ПДВ 23 334 666,67 грн.; травень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 665 150 грн.; червень 2015 року на загальну суму ПДВ 16 665 600 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за червень 2015 року); липень 2015 року на загальну суму ПДВ 3 573 216,67 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за липень 2015 року),

з ТОВ Арабікус (код ЄДРПОУ 39795071) за вересень 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за листопад 2015 року) на загальну суму 25 001 190,00 грн.,

з ТОВ Артрікс Трейд (код ЄДРПОУ 39314152) за липень 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за липень 2015 року на суму 1 604 904,41 грн. та за серпень 2015 року на суму 47 031,51 грн.) на загальну суму 1 651 935,92 грн.,

з ТОВ БАРБАДОС ЛТД (код ЄДРПОУ 39861332) на загальну суму 17 605 032,13 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2015 року на загальну суму ПДВ 9 462 819,29 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за жовтень 2015 року), листопад 2015 року на загальну суму ПДВ 8 142 212,84 грн. (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за листопад 2015 року);

з ТОВ ВТК Сіріус (код ЄДРПОУ 39707891) на загальну суму 44 684 475,02 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2015 року на загальну суму ПДВ 24 988 891,69 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за листопад 2015 року), грудень 2015 року на загальну суму ПДВ 19 695 583,33 грн.; (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за грудень 2015 року),

з ТОВ Джеко (код ЄДРПОУ 39738469) за жовтень 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за жовтень 2015 року) на загальну суму 30 000 000,00 грн.,

з ТОВ ІНФОПРОМГРУП (код ЄДРПОУ 39548295) на загальну суму 5 158 799,98 грн., а саме: - за листопад 2015 року - 5 005 466,65 грн. (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за листопад 2015 року), за грудень 2015 року - 153 333,33 грн. (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за грудень 2015 року),

з ТОВ Техно-Торг 2011 (код ЄДРПОУ 37703015) за грудень 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за грудень 2015 року) на загальну суму 24999975,84 грн.,

з ТОВ Компанія Турбовектор (код ЄДРПОУ 39525131) за грудень 2015 року (до податкового кредиту в податкову декларацію по ПДВ включено за грудень 2015 року) на загальну суму 5 254 996,25 грн.

По договорах з усіма вище переліченими контрагентами позивачем перераховано передоплату у розмірі 100 % ціни договору, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Строк поставки за договорами становить кінець 2016 року, 2017 рік.

Також судом встановлено, що з окремими контрагентами між сторонами укладено правочини про перевід боргу, відповідно до яких, Первісний Боржник, передав Новому Боржнику ТОВ Золотий Екватор взяті на себе зобов'язання по поставці в адресу ТОВ ВОГ Трейдинг нафтопродуктів. Контролюючим органом в ході здійснення перевірки ТОВ ВОГ Трейдинг не було надано оцінки правочинам про перевід боргу та не було досліджено можливість виконання ТОВ Золотий Екватор зобов'язань по поставці нафтопродуктів, а висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються виключно на припущеннях перевіряючи відповідача.

Судом встановлено, що між ТОВ Авант Контракт (Продавець), в особі директора Богатиренко Ю.М., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 19.01.2015 № 1901/1.

Також судом встановлено, що згідно правочину про перевід боргу від 20.01.2016 Первісний Боржник ТОВ Авант Контакт передав Новому Боржнику ТОВ Золотий Екватор взяті на себе зобов'язання згідно вищевказаного договору купівлі-продажу від 19.01.2015 № 1901/1.

Також, між ТОВ Промислове об`єднання Енергосталь (Продавець), в особі директора Петрученко А.І., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 20.12.2014 № 201214. 25 лютого 2016 року до даного договору між сторонами укладено Угоду про його розірвання, відповідно до умов якої, Продавець зобов'язується повернути грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати за непоставлений товар.

Судом встановлено, що між ТОВ Лівкейк (Продавець), в особі директора по фінансам Пірогової І.В., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 27.02.2015 № 98.

Як вбачається з матеріалів справи, що не враховано відповідачем, за результатами досягнутої домовленості між сторонами даного договору останніми підписано Додаткову угоду до даного договору від 31.12.2015, відповідно до умов якої дію договору та строк поставки товарів визначено до 31.12.2017.

Окрім того, між ТОВ НСТ Маркет (Продавець), в особі директора Хвостової Н.О., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договори від 22.04.2015 № 2204-1, від 15.05.2015 № 1505-1, від 18.06.2015 № 1806/1 та від 17.07.2015 № 1707/1.

Перевіркою не було враховано, що до даних договорів укладені додаткові угоди відповідно до яких термін дії договорів було продовжено до 31 грудня 2017 року, а строк поставки товару визначено до 31 березня 2017 року.

Також, між ТОВ Реліст (Продавець), в особі директора Усенко М.О., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договори від 22.10.2014 № 2210/14-1, від 21.01.2015 №2101-01, від 23.03.2015 № 2303-1, від 27.04.2015 № 2704-1, від 25.05.2015 № 2505-1 та від 22.06.2015 № 2206-1. Відповідно до укладених додаткових угод, термін дії договору продовжено до 31 грудня 2017 року, а строк поставки товару визначено до 31 березня 2017 року.

Судом встановлено, що між ТОВ Транс-Нафто-Продукт (Продавець) та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець) укладено договір від 10.10.2014 №101014. Водночас, згідно Додаткової угоди від 30.12.2015 до даного договору, термін поставки товару за договором продовжений до 31.12.2016.

Також, між ТОВ Арабікус (Продавець), в особі директора Сингаєвського О.І., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 23.09.2015 №2309/1. Відповідно до умов Додаткової угоди від 31.12.2015 до даного договору термін дії даного договору продовжено та термін поставки товару був продовжений до 31.12.2017.

Між ТОВ Барбадос ЛТД ( Продавець), в особі директора Каракаш С.В., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договори від 21.10.2015 №2110 та від 05.11.2015 № 0511. Відповідно до умов додаткових угод до вищевказаних договорів, термін дії договорів та строк поставки товару продовжено до 31.12.2017.

Також, між ТОВ ВТК Сіріус (Продавець), в особі директора Міщенко М.С., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено типові договори від 30.11.2015 № 345 та від 30.11.2015 № 346. Згідно додаткових угод до даних договорів було продовжено термін дії договорів та строк поставки товару до 31.12.2017.

Крім того, між ТОВ Джеко (Продавець), в особі директора Богатиренко Ю.М., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 20.10.2015 № 2010/1. Водночас, відповідно до умов Додаткової угоди від 31.12.2015 до даного Договору термін дії договору та строк поставки товарів було продовжено до 31.12.2017. Крім того, згідно умов Правочину про перевід боргу Новим Боржником по зобов'язаннях згідно вищевказаного Договору від 20.10.2015 № 2010/1 стало ТОВ Золотий екватор .

Також, між ТОВ Інфопромгруп (Продавець), в особі директора Соболев В.В., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договори від 22.12.2015 № 2212 та від 30.11.2015 № 3011. Згідно правочину про перевід боргу від 12.01.2016 Первісний Боржник (ТОВ Інфопромгруп ) передав Новому Боржнику (ТОВ Золотий екватор ) взяті на себе зобов'язання згідно вищевказаного договору від 30.11.2015 № 3011.

Між ТОВ Техно-Торг 2011 (Продавець), в особі директора Крачинов М.А., та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 07.12.2015 № 526. Відповідно до умов додаткової угоди термін дії договору, а відповідно строк поставки товару за ним встановлений до 31.12.2016. Крім того, в забезпечення зобов'язань ТОВ Техно-Торг 2011 за даним договором укладено договір поруки № 12/1-16 від 12.01.2016, де поручителем виступило ТОВ Золотий екватор .

Також, між ТОВ Компанія Турбовектор (Продавець), в особі директора Коровко І.В. , та ТОВ ВОГ Трейдинг (Покупець), в особі директора Гриненко Т.В., укладено договір від 23.12.2015 №2312/1. Термін дії договору, а відповідно строк поставки товару за ним встановлений до 31.12.2016. Крім того, 11.01.2016 позивачем укладений правочин про перевід боргу, відповідно до умов якого Новим Боржником по зобов'язанням згідно вказаного Договору від 23.12.2015 № 2312/1 стало ТОВ Золотий екватор .

Також суд не може погодитися із висновком відповідача про те, що ТОВ ВОГ Трейдинг вчинило порушення підпункту 134.1.11 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , п. 19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , щодо включення у витрати - у Звіт про фінансові результати - виробничу собівартість товарів в сумі 79 714 2814 грн. по придбанню яких неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій, тобто які не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ ВОГ Трейдинг .

З документів, що подані до суду вбачається виконання сторонами укладених договорів.

Зокрема, такими підтверджуючими документами по взаємовідносинах між ТОВ ВОГ Трейдинг та ТОВ Артрікс Трейд є: договір від 01.07.2015 за № 8-010715/НП, платіжні доручення про перерахування коштів, видаткові накладні, податкові накладні. По відносинах із постачання нафтопродуктів до перевірки надано сертифікат відповідності. Суд звертає увагу, що висновок контролюючого органу про те, що жоден із контрагентів по ланцюгу постачання: ТОВ Артрікс Трейд , ТОВ ЛНГ-Трейдінг , ТОВ Олсам - Авто не мав зовнішньоекономічної діяльності із нерезидентом ОАО Мозирський нафтопереробний завод є безпідставним, оскільки імпортований товар, який був предметом договору, укладеного між ТОВ ВОГ Трейдинг з ТОВ Артрікс Трейд може бути без обмеження кількості разів проданий постачальниками товару по території України.

До податкової звітності ТОВ ВОГ Трейдинг включено витрати пов'язані із придбанням нафтопродуктів у ТОВ Страйд Трейд , відбулося формування податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ТОВ Страйд Трейд за січень 2015 р. на загальну суму 2 999 999,52 грн.

Підтверджуючими документами про здійснення реальних господарських операцій між ТОВ ВОГ Трейдинг та ТОВ Страйд Трейд є укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 05.01.2015, видані постачальником видаткові накладні на товар, що придбавався нашим Товариством, виписані податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів за товар, що придбавався у відповідності до укладеного договору купівлі-продажу.

Підтверджуючими документами про здійснення реальних господарських відносин між ТОВ ВОГ Трейдинг та ТОВ Тріада Гранд є договір купівлі-продажу, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів у відповідності до умов укладеного договору купівлі-продажу нафтопродуктів.

Відтак ТОВ ВОГ Трейдинг доведено правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських операціях з ТОВ Атрікс Трейд , ТОВ Страйд Трейд , ТОВ Тріада Гранд та включено у витрати підприємства. Всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Наявність незначної кількості працівників на юридичних особах по ланцюгу постачання не є беззаперечним доказом відсутності реальності здійснення фінансово-господарських відносин із постачальниками. Більше того, господарські операції відбулися у відповідності до основних видів діяльності ТОВ ВОГ Трейдинг , що додатково підтверджує про те, що товар придбавався з метою здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Як уже зазначалось згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Суд зазначає, що право позивача на податковий кредит виникло по першій події, тобто у зв'язку зі списанням коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкові накладні, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд критично ставиться до висновку відповідача про нереальність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентами з підстав відсутності поставок нафтопродуктів, оскільки, як з'ясовано судом, жодних поставок нафтопродуктів позивачу від контрагентів на час розгляду справи не відбувалося. Строк поставки за вище переліченими договорами ще не настав та згідно додаткових угод сторонами продовжено.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд також критично ставиться до висновків відповідача щодо неможливості з боку контрагентів у майбутньому здійснити поставки товарів на користь позивача, оскільки висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Фіктивність господарських операцій, яка описана в акті перевірки, також не доведена відповідачем належними і допустимими доказами. Господарська операція, у розумінні ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Усі господарські операції позивача мають незавершений характер, що, у свою чергу, свідчить про неможливість зробити висновок про нереальність їх здійснення.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ ВОГ Трейдинг , як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було одержання ним податкової вигоди. Також не було в акті наведено доказів, що свідчили б, що зазначені договори укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

ТОВ ВОГ Трейдинг не може нести відповідальність за неналежне оформлення контрагентом позивача документації по взаємовідносинах з третіми особами, за неподання контрагентами будь-яких документів чи за неналежне ведення контрагентами позивача бухгалтерського та/чи податкового обліку.

До того ж, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 21-47а10 від 31 січня 2011 року, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

При цьому, відповідних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість здійснено відповідачем необґрунтовано і протиправно.

Щодо порушень у сфері заниження податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, судом встановлено наступне.

ТОВ ВОГ Трейдинг укладено договір найму (оренди) автомобілів у фізичних осіб, де ТОВ ВОГ Трейдинг є Орендарем. Одним із обов'язків взятих на себе Орендарем є здійснення за власний рахунок заправок автомобілів паливно-мастильними матеріалами у період використання автомобіля по даним договорам.

Орендовані автомобілі використовувались для здійснення господарської діяльності товариства виключно його працівниками, як це передбачено умовами договору.

Інструкцією зі статистики заробітної плати затвердженою Наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004, а саме п.2.3 визначено склад інших заохочувальних та компенсаційних витрат, які відносяться до фонду оплати праці. Надання паливно-мастильних матеріалів працівникам не належить до таких витрат.

Поряд з цим, пп.3.22 п.3 даної Інструкції затверджено виплати, що не належать до фонду оплати праці, зокрема компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та особистого транспорту.

Актом перевірки встановлено факт відрядження працівників у вихідні (святкові й неробочі дні) та порушення ст. 72 КЗпП України.

Водночас, згідно ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі .

Тобто вихідні дні, в які працівники перебували у відрядженні, могли компенсуватись (за згодою з роботодавцем) або наданням іншого дня відпочинку, а бо у грошовій формі у подвійному розмірі.

Зазначене знайшло своє відображення у наказі по товариству №14-ПП від 02.12.2013, згідно якого передбачено надання працівнику, який перебував у відрядженні у вихідний (святковий) день, за його бажанням іншого дня для відпочинку. Працівники проти вказаної компенсації не заперечували, з жодними вимогами про оплату в подвійному розмірі не звертались. Відтак, працівник, маючи реальну можливість скористатись своїм правом отримання днів відпочинку, відповідно до ст. 72 КЗпП України вправі звернутись до роботодавця з відповідною заявою, при цьому у роботодавця відсутні правові підстави видати наказ про надання такому працівнику дні відпочинку в односторонньому порядку.

Тому, твердження перевіряючих про ненадання працівникам іншого дня відпочинку в порушення ст.72 КЗпП України не відповідає дійсності.

Разом з тим, відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду .

Згідно із пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1 і пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом .

Також, в розумінні норми ст. 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу .

За пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу .

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету .

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31.07.2014 № 1621-VII (далі - Закон № 1621-VII) Податковий кодекс України, а саме - розділ XX Перехідні положення підрозділ 10 доповнено пунктом 16-1, відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Вказаний Закон № 1621-VII набрав чинності з 03.08.2014.

Відповідно до пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.

Згідно п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Зокрема, визначення податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб міститься у пп.14.1.180 п.14. ст.14 Податкового кодексу України. Також, згідно з п.18.1 ст.18 зазначеного Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу.

В силу норм п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Статтею 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що єдиний внесок зокрема нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7, і 8 частини першої цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

З контексту наведених норм слідує, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, військовим збором та нарахування єдиного внеску є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту .

Водночас, підпунктом 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу.

В силу норми п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку .

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, під час виплати оподатковуваного доходу.

Згідно пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст.171 Податкового кодексу України .

Тобто, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

В силу норм пп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу .

Згідно положень п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Таким чином, з контексту наведених вище норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору (в т.ч. працівника), сплати єдиного внеску є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

Тобто, передумовою нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску є безпосередньо нарахування та сплата заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат працівнику.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВОГ Трейдинг не здійснювало нарахування (виплату, надання) працівникам заробітної плати у вигляді інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а саме надання паливно-мастильних матеріалів працівникам, а лише здійснювало заправку автомобілів відповідно до умов укладених договір найму (оренди) таких транспортних засобів, а також не здійснювало нарахування (виплату, надання) компенсації у грошовій формі в подвійному розмірі за роботу у вихідний день, оскільки відповідно до ст.72 КЗпП України, в рахунок компенсації працівнику, погоджено надання іншого дня відпочинку.

Суд не погоджується з висновком контролюючого органу щодо порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій в результаті яких винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 № 0001171402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 22 659,94 грн. у зв'язку з наступним .

Відповідно до ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

В акті перевірки зазначено, що позивачем по зовнішньоекономічному контракту від 15.04.2014 № 643/38504529/14/145 з ООО Шкаповское ГПП (452017, Российская Федерация, Республика Башкортостан, п. Приютово) порушено вимоги ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994 (із змінами та доповненнями):

- протерміновано надходження ТМЦ у сумі 9 570,00 дол.США на 37 днів (граничний термін надходження товарів 04.10.2015, фактично кошти повернулись 13.11.2015);

- протерміновано надходження ТМЦ у сумі 20,00 дол. США на 40 днів (граничний термін надходження товарів 04.10.2015, фактично товар надійшов 13.11.2015) - стор. 244 акта.

Також підприємством по зовнішньоекономічному контракту № 643/38504401/180/14 від 21.04.2014 з ООО Туймазинское ГПП (452754, Российская Федерация, Республика Башкортостан, Туймазинский район, д. Нуркеево) порушено вимоги ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994 (із змінами та доповненнями) - протерміновано надходження ТМЦ у сумі 1 142,00 дол. США на 2 дня (граничний термін надходження товарів 04.10.2015, фактично кошти повернулись 06.10.2015) - стор. 245 акта.

Проте, дослідивши матеріали справи, вбачається, що строк повернення валютних коштів не перевищував 180 календарних днів з моменту здійснення платежу, відповідно порушень ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті не було.

Суд критично оцінює додаткові письмові пояснення відповідача щодо наявності в проваджені слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби об'єднаного кримінального провадження № 32015110000000010 відносно невстановлених осіб та службових осіб ТОВ ВОГ Трейдинг за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 України, оскільки зазначені аргументи не були підставою для написання акту перевірки та прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В той час, позивачем надано достатньо доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, підсумовуючи усе вище викладене в сукупності, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, зважаючи на наявність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, якими підтверджується факт реальності господарських операцій за участю позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС:

форми П від 05.07.2016 № 0001131401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 433 150 439,00 грн.

форми Р від 05.07.2016 № 0001151401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 26 131 940,00 грн., з яких 20 905 522,00 грн. - за основним платежем, 5 226 388,00 грн. за штрафними санкціями.

форми Р від 05.07.2016 № 0001161401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 451 935 440,00 грн., з яких 361 548 352,00 грн. - за основним платежем, 90 387 088,00 грн. за штрафними санкціями.

форми Д від 05.07.2016 № 0001091401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 43 918,89 грн.

форми Д від 05.07.2016 № 0001101401, яким збільшено суму грошового зобов'язання в тому числі з пені по військовому збору всього в розмірі 3 636,63 грн.

форми У від 05.07.2016 № 0001171402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 22 659,94 грн.

форми Н від 05.07.2016 № 0001141401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за затримку реєстрації податкових накладних в розмірі 48 484,33 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВОГ Трейдинг (код ЄДРПОУ 38390515) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1366999357 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур