Рішення

від 29.03.2017 по справі 910/74/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.03.2017Справа №910/74/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» простягнення заборгованості у розмірі 10 018 грн. 74 коп. Представники: від Позивача: не з'явились; від Відповідача: не з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 10 018 грн. 74 коп. Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» (Замовник) було укладено Договір транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016, відповідно до умов якого Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника зобов'язується забезпечити організацію перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міських, міжміських сполученнях, на підставі письмових заявок Замовника, погоджених з Експедитором, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Замовник своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість наданих послуг на умовах даного Договору. Як зазначає Позивач, він належним чином виконав умови цього Договору, що підтверджується актом, товарно – транспортною накладною на суму 4 900 грн. 00 коп., проте Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за виконані роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» становить 4 900 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» інфляційні у розмірі 227 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 39 грн. 87 коп. та пеню у розмірі 4 851 грн. 00 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 року порушено провадження у справі №910/74/17, судове засідання призначене на 07.02.2017 року. Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/74/17, у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Головатюком Л.Д. Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/74/17 передано до розгляду судді Чинчин О.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року справу №910/74/17 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 01.03.2017 року. 17.01.2017 року та 21.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли клопотання про участь у справі в режимі відеоконференції, в якому просив Суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 року та 22.02.2017 року відмовлено в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю “ФРЕГАТ-ТРЕЙД” про участь у справі в режимі відео конференції. 28.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.01.2017 року. 01.03.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.01.2017 року не виконав. Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості за Договором №12/09/2016 від 12.09.20196 року у розмірі 4      900,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2017 року відкладено розгляд справи на 29.03.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі. 01.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача. В судове засідання 29 березня 2017 року представники Сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні та поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 09.03.2017 року уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали суду від 01.03.2017 року. Представник Позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Позивача, яке Судом розглянуто та задоволено. Представник Відповідача про поважні причини неявки суд не повідомив. Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач та Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Приймаючи до уваги, що Позивач та Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі. Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України    рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. В судовому засіданні 29 березня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ 12.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» (Замовник) було укладено Договір транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016, відповідно до умов якого Експедитор від свого імені та за рахунок Замовника зобов'язується забезпечити організацію перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міських, міжміських сполученнях, на підставі письмових заявок Замовника, погоджених з Експедитором, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Замовник своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість наданих послуг на умовах даного Договору.           Згідно з п.3.1 Договору оплата за Договором здійснюється в безготівковій формі, у національній валюті України. Розрахунки за надані послуги здійснюються Замовником відповідно до рахунку на оплат, що виставляється Експедитором. Надання послуг транспортно – експедиторського обслуговування вантажів оформляється Актом наданих послуг. Відповідно до п.3.2 Договору Замовник перераховує Експедитору грошові кошти в сумі, узгодженій Сторонами у відповідній заяві, протягом 5 календарних днів після надання послуг. Датою надання послуг вважається дата вивантаження товару, зафіксована в ТТН. Для отримання оплати за надані послуги Експедитор надає Замовнику за допомогою засобів факсимільного або електронного зв'язку наступні документи: Акт наданих послуг, рахунок на оплату та ТТН з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу. Пунктом 4.9 Договору передбачено, що за порушення Замовником зобов'язань по оплаті наданих послуг, він зобов'язаний виплатити Експедитору пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. У п.7.1 Договору встановлено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, прийнятих до виконання в період дії Договору, і від відповідальності за порушення Договору. Додатком №1 до Договору транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року, що є Заявкою №1 від 13.09.2016 року, Сторони узгодили вантаж, вартість послуг у розмірі 4    900 грн. 00 коп., час і місце завантаження й вивантаження, маршрут, номер автомобіля, дані водія. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року Позивач надав послуги з організації перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом, а Відповідач у свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується Товарно – транспортною накладною №Р2743 від 13.09.2016 року та Актом надання послуг №47 від 14.09.2016 року у розмірі 4 900 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за виконані роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» становить 4 900 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» інфляційні у розмірі 227 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 39 грн. 87 коп. та пеню у розмірі 4 851 грн. 00 коп. 30.11.2016 року Позивачем на адресу Відповідача була надіслана претензія №123 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 4900 грн. 00 коп., що фіскальним чеком від 30.11.2016 р., яка залишена Відповідачем без відповіді і виконання. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ – ТРЕЙД»  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Внаслідок укладення Договору транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2    статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України    як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері. Відповідно до абзацу 2 пункту 1    статті 193 Господарського кодексу України    до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення    Цивільного кодексу України    з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно зі    статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до    статті 6 цього Кодексу    сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього    Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1    статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1    статті 628 Цивільного кодексу України    визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України    зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог    Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною першою    статті 193 Господарського кодексу України    встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7    статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі статтями    33,    34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року Позивач надав послуги з організації перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом, а Відповідач у свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується Товарно – транспортною накладною №Р2743 від 13.09.2016 року та Актом надання послуг №47 від 14.09.2016 року у розмірі 4 900 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. Крім того, на виконання умов п.3.2 Договору транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року Позивачем був виставлений Відповідачу рахунок на оплату №47 від 14.09.2016 року на суму 4 900 грн. 00 коп., проте вказаний рахунок залишився несплаченим Відповідачем. Таким чином, Суд зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ – АРМАТУРА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» за Договором транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року становить 4 900 грн. 00 коп., що також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період вересень 2016 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» в розмірі 4 900 грн. 00 коп. Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 4 900 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 20.09.2016 р. по 27.12.2016 р. у розмірі 39 грн. 87 коп. та інфляційні за період жовтень 2016 року – листопад 2016 року у розмірі 227 грн. 87 коп. Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року). Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані й прийняті послуги за Договором транспортно – експедиторського обслуговування вантажів автомобільним транспортом в Україні №12/09/2016 від 12.09.2016 року за загальний період прострочки з 20.09.2016 р. по 27.12.2016 р. у розмірі 39 грн. 87 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на корись Позивача підлягають 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за загальний період прострочки з 20.09.2016 р. по 27.12.2016 р. у розмірі 39 грн. 76 коп. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від  17.12.2013 року) Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 227 грн. 87 коп. за загальний період прострочки жовтень 2016 року – листопад 2016 року підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 20.09.2016 р. по 27.12.2016 р. у розмірі 4 851 грн. 00 коп. Згідно з приписами ст. ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року) Пунктом 4.9 Договору передбачено, що за порушення Замовником зобов'язань по оплаті наданих послуг, він зобов'язаний виплатити Експедитору пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 20.09.2016 р. по 27.12.2016 р. у розмірі 4 851 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача. Так, при здійсненні розрахунку пені Позивач не врахував, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 381 грн. 29 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 20.09.2016 року по 27.12.2016 року. Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4 900 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 39 грн. 76 коп., інфляційні у розмірі 227 грн. 87 коп. та пеня у розмірі 381 грн. 29 коп. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. На підставі викладеного, керуючись статтями    32,    33,36,    43,    49,    82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -                 ВИРІШИВ 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» - задовольнити частково. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ - АРМАТУРА» (04655, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 72, офіс 303, Ідентифікаційний код юридичної особи 39115152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕГАТ - ТРЕЙД» (11500 40000, Сумська обл., місто Суми, ВУЛИЦЯ ПЕРЕКОПСЬКА, будинок 11, Ідентифікаційний код юридичної особи 37053099) заборгованість у розмірі 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 39 (тридцять дев'ять) грн. 76 (сімдесят шість) коп., інфляційні у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 87 (вісімдесят сім) коп., пеню у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп. та судовий збір у розмірі 763 (сімсот шістдесят три) грн. 17 (сімнадцять) коп. 3. В іншій частині позову – відмовити. 4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 квітня 2017 року. Суддя                                                                                          О.В. Чинчин