Рішення

від 29.03.2017 по справі 910/1506/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017Справа №910/1506/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО до про Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ стягнення заборгованості у розмірі 142 564 грн. 96 коп. Представники:

від Позивача: Ломако М.О. (представник за довіреністю);

Хашко О.М. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 142 564 грн. 96 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 22.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ (Покупець) було укладено Договір поставки №2211-20/16 відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти Покупцеві товари (запчастини, АКБ і/або шини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні згідно з заявою Покупця, узгодженої Сторонами за допомогою факсового або електронного зв'язку, або в усній формі, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його на умовах даного Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму в розмірі 157 818 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО в розмірі 139 158 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ пеню у розмірі 3 406 грн. 96 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 року порушено провадження у справі № 910/1506/17, судове засідання призначено на 08.02.2017 року.

08.02.2017 року в судове засідання представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 31.01.2017 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) сторін надати докази на підтвердження здійснення часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ" за Договором №2211-20/16 від 22.11.2016 року;

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості за Договором №2211-20/16 від 22.11.2016 року у розмірі 139 158,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року відкладено розгляд справи на 22.02.2017 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

08.02.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію), після судового засідання, від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 31.01.2017 року.

22.02.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

В судовому засіданні представники позивача подали документи на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2017 року та заяву про зменшення позовних вимог.

Щодо заяви Позивача про зменшення позовних вимог, Суд зазначив наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

З огляду на викладене, Суд прийняв заяву Позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 року відкладено розгляд справи на 23.03.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

23.03.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду не виконав.

В судовому засіданні представники позивача подали заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою суми основного боргу, в якій просили Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ" суму основного боргу в розмірі 116 658,00 грн., пеню у розмірі 3 406,96 грн. та судовий збір у розмірі 2 138,47 грн.

Суд прийшов до висновку про відкладення розгляду заяви представників позивача про зменшення позовних вимог до встановлення фактичних обставин по справі.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати сторін надати докази на підтвердження здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ" часткових оплат за Договором №2211-20/16 від 22.11.2016 року на час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року відкладено розгляд справи на 29.03.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

28.03.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ" суму основного боргу в розмірі 112 658 грн., пеню у розмірі 3 406,96 грн. та судовий збір у розмірі 2 138,47 грн.

В судовому засіданні 29 березня 2017 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року у справі № 910/1506/17, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ є 02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗРОШУВАЛЬНА, будинок.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/1506/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО про зменшення розміру позовних вимог від 23.03.2017 року , зазначає. Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО про зменшення розміру позовних вимог від 23.03.2017 року.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО про зменшення розміру позовних вимог від 28.03.2017 року, зазначає.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО про зменшення розміру позовних вимог від 28.03.2017 року.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 29 березня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

22.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ (Покупець) було укладено Договір поставки №2211-20/16, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти Покупцеві товари (запчастини, АКБ і/або шини до транспортних засобів) в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні згідно з заявою Покупця, узгодженої Сторонами за допомогою факсового або електронного зв'язку, або в усній формі, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору умови поставку товару: СРТ (Інкотермс 2010) склад перевізника, за рахунок Постачальника. Згідно з п.2.2 Договору моментом поставки вважається дата підписання представником Покупця видаткової накладної на товар, що поставляється.

У п.4.4 Договору визначено, що оплата товару здійснюється шляхом відстрочки платежу 14 робочих днів згідно рахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несвоєчасної оплати.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2016 року включно, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. У разі, коли жодна із Сторін за 15 календарних днів до закінчення терміну дії Договору письмово не сповістить другу сторону про розірвання договору, дія цього Договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік. (п.9.3 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №2211-20/16 від 22.11.2016 року Позивач у період з 26.11.2016 року по 15.12.2016 року поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними на загальну суму в розмірі 157 818 грн. 00 коп., проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий товар.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО в розмірі 112 658 грн. 00 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 28.03.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ пеню у розмірі 3 406 грн. 96 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №2211-20/16 від 22.11.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №2211-20/16 від 22.11.2016 року Позивач у період з 26.11.2016 року по 15.12.2016 року поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними на загальну суму в розмірі 157 818 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий товар у розмірі 45 160 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку Позивача.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ перед Товариством з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО за Договором поставки №2211-20/16 від 22.11.2016 року становить 112 658 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО в розмірі 112 658 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 112 658 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 16.12.2016 р. по 24.01.2017 р. у розмірі 3 406 грн. 96 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день несвоєчасної оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 16.12.2016 р. по 24.01.2017 р. у розмірі 3 406 грн. 96 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО підлягає стягненню заборгованість у розмірі 112 658 грн. 00 коп., пеня у розмірі 3 406 грн. 96 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача. При цьому, Суд зазначає, що пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п. 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що Судом прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО про зменшення розміру позовних вимог від 28.03.2017 року, Позивач має право відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір звернутись до суду з відповідним клопотанням про повернення сплаченого судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗРОШУВАЛЬНА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 39537147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТБС - АВТО (03115, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЬВІВСЬКА, будинок 22, ПРИМ. 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 38955026) заборгованість у розмірі 112 658 (сто дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 3 406 (три тисячі чотириста шість) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. та судовий збір у розмірі 1 740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 97 (дев'яносто сім) коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 квітня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин