Рішення

від 30.03.2017 по справі 916/247/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2017 р.Справа № 916/247/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.07.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 27.02.2017р., ОСОБА_3, директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬПІНА ФУД (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 49-Б, код ЄДРПОУ 40121164)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛФРОСТ-В (65025, м. Одеса, 19км Старокиївського шосе, код ЄДРПОУ 38368296)

про: стягнення 71243,95 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬПІНА ФУД звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛФРОСТ-В про стягнення 68501,01 грн., з яких: 64654,40 грн. боргу, 2566,31 грн. пені, 274,96 грн. 3% річних та 1005,34 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №24/1 від 29.06.2016р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2017р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 01.03.2017р. о 12:30; витребувано додаткові документи.

27.02.2017р. за вх.№4800/17 до суду від відповідача надійшли заперечення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У запереченнях відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав неналежної якості товару та відмови позивача від повернення відповідачем товару з дефектами.

01.03.2017р. за вх.№2-1214/17 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 71243,95 грн., з яких: 64654,40 грн. боргу, 4401,43 грн. пені, 471,58 грн. 3% річних та 1716,54 грн. індексу інфляції, а також додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. розгляд справи відкладено на 22.03.2017р. о 10:30; витребувано додаткові документи.

22.03.2017р. за вх.№6697/17 до суду від позивача надійшов відзив на заперечення відповідача та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У відзиві на заперечення позивач вказав на те, що відповідач не надіслав позивачу жодних претензій щодо якості спірного товару, актів про виявлення недоліків товару складено не було.

22.03.2017р. за вх.№6702/17 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.03.2017р. оголошувалась перерва до 30.03.2017р. о 10:00.

29.03.2017р. за вх.№7395/17 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

30.03.2017р. за вх.№7465/17 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У письмових поясненнях позивач вказав на недотримання відповідачем передбаченого Інструкцією №П-7 порядку приймання продукції за якістю.

30.03.2017р. за вх.№7459/17 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

29.06.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬПІНА ФУД (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛФРОСТ-В (Покупець, відповідач) укладений договір поставки №29, відповідно до якого (з урахуванням протоколу розбіжностей до нього) Постачальник зобов'язується здійснити поставку та передати у власність Покупця товар відповідно до поданих Покупцем та підтверджених Постачальником замовлень, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору під товаром у тексті цього договору слід розуміти продукти харчування, назва, асортимент і кількість яких зазначається у видатковій накладній або рахунках, котрі є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору визначається сторонами при підписанні видаткових накладних на поставку товару шляхом її збільшення на суму наступної, погодженої сторонами, партії товару.

У відповідності до п.2.1 договору сторони дійшли згоди про те, що ціна цього договору визначається сумарно вартістю всіх поставлених зо цим договором товарів згідно видаткових накладних з врахуванням 20% ПДВ.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що якість товару, що постачається Постачальником Покупцю, відповідає вимогам, що звичайно ставляться до якості даного виду товару, повинна бути підтверджена відповідними сертифікатами або іншими необхідними документами згідно чинних правил торгівлі, повинна бути підтверджена відповідними сертифікатами або іншими необхідними документами згідно чинних правил торгівлі, санітарно-епідеміологічного законодавства України та законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з п.п. 4.1-4.5 договору товар поставляється на умовах DDP-склад (Інкотермс в редакції 2000 року) до місця призначення, вказаного в замовленні, а саме - адреса складу Покупця: м. Одеса, 19 км Старокиївського шосе, Одеський хладокомбінат, ТОВ ВЕЛФРОСТ-В. Товар повинен бути затарений і спакований Постачальником таким чином, щоб виключити можливість його знищення, пошкодження в період поставки та прийняття Покупцем на складі. Поставка товару здійснюється окремими партіями товару на підставі прийнятих Постачальником до виконання замовлень. Поставка товару здійснюється при наявності довіреності від Покупця. До моменту поставки товару Покупець зобов'язаний передати Постачальнику через електронні засоби зв'язку, по факсу довіреність на представника Покупця. При фактичній передачі товару і підписанні видаткової накладної Покупець передає представнику Постачальника оригінал цієї довіреності. Датою постачання товару вважається дата підписання транспортної накладної та видаткової накладної сторонами, що засвідчує прийняття товару Покупцем від Постачальника в місці поставки (п. 4.1 договору). Підписання сторонами видаткової накладної свідчить, що товар поставлений в повному обсязі, з усією необхідною товаросупровідною документацією, та без наявних дефектів упаковки товару, на момент отримання.

Відповідно до п.4.7 договору розвантаження товару з транспортного засобу відбувається силами Покупця протягом двох робочих годин з часу його прибуття на склад Покупця.

Пунктом 4.8 договору встановлено, що право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту одержання Покупцем товару на складі та підписання транспортної накладної, видаткової накладної та несе, в зв'язку з цим, всі подальші ризики пошкодження, недостачі, знищення товару, а також усі інші витрати пов'язані з доставкою товару.

Згідно з п.4.9 договору в разі поставки товару (готової продукції) в упаковці Постачальника, Покупець в процесі послідуючої реалізації товару споживачам зобов'язаний забезпечувати цілісність упаковки товару, не змінювати, не вилучати, не вносити жодних самостійних змін до упаковки, позначок, найменування, змісту етикеток на них та не пошкоджувати внутрішній зміст. Покупець несе цивільну та іншу встановлену чинним законодавством відповідальність за використання будь-яким шляхом торгівельної марки Постачальника під час реалізації товару, а також на реалізацію продукції Постачальника під торговельною маркою або найменуванням інших виробників.

У відповідності до п.5.2 договору Покупець має право пред'явити претензії відносно поставки товару у відповідності з наступним: по якості по кількості та асортименту, за явних дефектів упаковки товару - на момент прийому товару; з прихованих недоліків - впродовж встановленого строку придатності для даного виду товару.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що товар, який передається згідно цьому договору повинен мати строки придатності не менш ніж 80% від встановлених виробником, відповідати усім вимогам законодавства, щодо якості, маркування та інше.

Згідно з п.п. 6.1-6.4 договору Покупець приймає та оплачує товар у відповідності з цінами, вказаними у видатковій накладній Постачальника. Оплата за поставлений товар може здійснюватись у формі безготівкової попередньої оплати, оплати по факту поставки товару, або з відстрочкою платежу шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, реквізити якого вказані у розділі 12 цього договору, або в додаткових угодах до цього договору, або вносяться Покупцем самостійно до каси Постачальника. Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару в національній валюті України протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати отримання товару від постачальника. Сторони домовились, що днем здійснення платежу за поставлений товар вважається день, в який кошти будуть зараховані на поточний рахунок Постачальника. Покупець зобов'язаний у платіжному документі в призначенні платежу зазначити: за товар по договору поставки №___ від __

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 договору сторони у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного договору несуть відповідальність, передбачену цим договором та діючим законодавством України. Покупець у разі порушення строків оплати вартості товару, передбачених в п.п. 6.2-6.3 договору, сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пені за кожен день прострочення від суми заборгованості без обмеження строків її нарахування починаючи з наступного банківського дня коли кошти мали бути зараховані на поточний рахунок Постачальника. Пеня не нараховується, або нараховується частково, якщо сторони письмово домовляться про іншу дату здійснення платежу, шляхом обміну листами в порядку та на умовах визначених розділом 7 даного договору.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що сторони домовились, що цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2016 р. (включно). Якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь з зобов'язань сторін не виконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання.

На виконання умов договору позивач з 03.11.2016р. по 17.11.2016р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 66778,80 грн., про що свідчать відповідні підписані сторонами та скріплені печатками сторін видаткові та товарно-транспортні накладні:

- видаткова накладна №АП-000446 від 03.11.2016р. на суму 25649,40 грн. та товарно-транспортна накладна №АП-000446 від 03.11.2016р.;

- видаткова накладна №АП-000572 від 10.11.2016р. на суму 18462 грн. та товарно-транспортна накладна №АП-000572 від 10.11.2016р.;

- видаткова накладна №АП-000681 від 17.11.2016р. на суму 22667,40 грн. та товарно-транспортна накладна №АП-000681 від 17.11.2016р.

Поставлений позивачем товар з 03.11.2016р. по 17.11.2016р. за договором поставки №24/1 від 29.06.2016р. відповідачем оплачений частково, а саме: на 2124,40 грн., про що свідчить відповідна виписка по рахунку позивача.

Решту вартості товару відповідачем не оплачено.

Іншого відповідачем не доведено.

Претензією від 20.12.2016р. за вих.№20/12 позивач просив відповідача сплатити 64654,40 грн. боргу за договором поставки №24/1 від 29.06.2016р.

Вказану претензію відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, надав до суду видаткові накладні постачальнику (повернення) від 01.02.2017р. №ВФ-0001173, №ВФ-0001172, №ВФ-0000950, №ВФ-0000948, №ВФ-0000949, які позивачем не підписані; акт виявлення розбіжностей за якістю товару та маркування упаковки від 10.01.2017р., який підписаний директором та комірником відповідача, позивачем не підписаний; акт огляду поставленого товару від 28.03.2017р.; фотокартки продукції.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №24/1 від 29.06.2016р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що на виконання вимог договору поставки №24/1 від 29.06.2016р. позивач з 03.11.2016р. по 17.11.2016р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 66778,80 грн. за видатковими накладними №АП-000446 від 03.11.2016р., №АП-000572 від 10.11.2016р., №АП-000681 від 17.11.2016р. та товарно-транспортними накладними №АП-000446 від 03.11.2016р., №АП-000572 від 10.11.2016р., №АП-000681 від 17.11.2016р.

Відповідачем поставлений товар оплачений частково, а саме: на 2124,40 грн., про що свідчить відповідна виписка по рахунку позивача.

Решту вартості товару відповідачем не оплачено.

Посилання відповідача на те, що поставлений позивачем товар є неякісним та підлягає поверненню на підставі видаткових накладних постачальнику (повернення) від 01.02.2017р. №ВФ-0001173, №ВФ-0001172, №ВФ-0000950, №ВФ-0000948, №ВФ-0000949, в якості підстави для відмови у позові судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Пунктом 6.2 договору поставки №24/1 від 29.06.2016р. встановлено, що строк оплати товару - протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня отримання товару від постачальника.

Отже строк оплати за поставлений 03.11.2016р. товар становить - 24.11.2016р., за поставлений 10.11.2016р. товар становить - 01.12.2016р., за поставлений 17.11.2016р. товар становить - 08.12.2016р.

Таким чином, договором поставки №24/1 від 29.06.2016р. строк оплати товару не визначений саме календарним періодом в 21 день та не ставить в залежність від його якості.

Складені відповідачем видаткові накладні постачальнику (повернення) №ВФ-0001173, №ВФ-0001172, №ВФ-0000950, №ВФ-0000948, №ВФ-0000949 датовані 01.02.2017р., при цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження неякісності частини поставленого товару, саме в тих обсягах та з тими показниками, які наводить відповідач.

На запитання суду представники відповідача ствердили про відсутність підстав призначення у даній справі судової експертизи; наміру заявити відповідне клопотання та оплатити вартість такої експертизи саме у даній справі не виявили; просили суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас господарський суд бере до уваги, що відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження неякісності частини поставленого товару, вартість якого стягується по даній справі, в тому числі в тих обсягах та з тими показниками, які наводяться відповідачем односторонньо; надані відповідачем фотокартки та акт огляду від 28.03.2017р. такими належними та допустимими доказами вважатися не можуть з огляду на відсутність підтвердження належних повноважень на складення вказаних документів, відсутність відповідного висновку експерта (спеціаліста).

За таких обставин, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором поставки №24/1 від 29.06.2016р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 64654,40 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 4401,43 грн. пені, 471,58 грн. 3% річних та 1716,54 грн. індексу інфляції, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.8.2 договору поставки №24/1 від 29.06.2016р.

Господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконані позивачем розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції, оскільки останні виконані позивачем частково неправильно, а саме: позивачем при розрахунку пені та 3% річних не враховано кількість днів у високосному році, індекс інфляції обрахований з арифметичними помилками.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, виконано розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції та визначено, що:

- пеня за загальний період з 25.11.2016р. по 01.03.2017р. склала 4397,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача;

- 3% річних за загальний період з 25.11.2016р. по 01.03.2017р. склали 471,16 грн., які підлягають стягненню з відповідача;

- індекс інфляції за загальний період з грудня 2016р. по лютий 2017р. (включно) склав 1959,03 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони .

З огляду на відсутність в матеріалах справи відповідного клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в межах заявленої до стягнення суми індексу інфляції у розмірі 1716,54 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬПІНА ФУД підлягають частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬПІНА ФУД задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛФРОСТ-В (65025, м. Одеса, 19км Старокиївського шосе, код ЄДРПОУ 38368296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬПІНА ФУД (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 49-Б, код ЄДРПОУ 40121164) 64654 (шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 40 коп. боргу, 471 (чотириста сімдесят одну) грн. 16 коп. 3% річних, 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 54 коп. індексу інфляції, 4397 (чотири тисячі триста дев'яносто сім) грн. 40 коп. пені та 1599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 04 квітня 2017р.

Суддя Ю.С. Бездоля