Рішення

від 03.04.2017 по справі 916/2897/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2017 р.Справа № 916/2897/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нотапс»

до відповідачів: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Совагро» ;

2. Селянське фермерське господарство „Оріана»

про солідарне стягнення 12864,34 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ : 31.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нотапс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Совагро» (далі - відповідач 1) та Селянського фермерського господарства „Оріана» (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 316,34 грн.

21.11.2016 року, через канцелярію, суд отримав заяву Позивача про збільшення позовних вимог в якій останній просить солідарно стягнути із Селянського (фермерського) господарства „ОРІАНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „НОТАПС» 3 965 гривень 11 копійок штрафу 7 572 гривні 78 копійок відсотків за користування чужими грошовими коштами, 320 гривень 39 копійок пені, 453 гривні 46 копійок 36% - річних та 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 60 копійок інфляційних витрат на підставі Угоди №02-09-14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 вересня 2014 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно Угоди №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило за законну силу, та на підставі договору поруки №09-07-2015 від 09 липня 2015 року.

14.12.2016 року суд (суддя Смелянець Г. Є.) залишив позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

25.01.2017 року Постановою Одеського апеляційного господарського суду скасовано Ухвалу господарського суду Одеської області від 14.12.2016 року, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. В порядку ст. 2-1. ГПК України справу призначено до розгляду судді Демешину О. А.

Відповідач 2 (СФГ „Оріана» ) звернувся до суду із заявам від 15.03.2017 року № 4 та від 25.03.2011 року № 11 про відхилення позову на підставі усної домовленості між ним та Позивачем про відсутність фінансових претензій останнього до Відповідача 2).

Суд не приймає вказані заяви до розгляду, оскільки викладені в них обставини не підтверджені належними доказами в розумінні розділу V „Докази» ГПК України.

Відповідачі відзивів на позов не надали, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За клопотанням позивача судове засідання 17.03.2017 року та 03.04.2017 року проводилось з використанням системи відеоконференцзв'язку.

В С Т А Н О В И В :

25.06.2014 року між ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС» та Відповідачем 2 укладена угода №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2014 року у справі №911/628/14, що вступило за законну силу, якою погодили, зокрема, наступне:

1. СТОРОНИ підтверджують те, що станом на дату укладення даної Угоди, заборгованість СТОРОНИ-2 (Відповідач 2 по цій справі) згідно Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило в законну силу, становить 15860 гривень 45 копійок.

2. СТОРОНА-2 зобов'язується сплатити суму, зазначену у пункту 1 даної Угоди, на користь СТОРОНИ-1 (ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС» ) наступним чином: грошову суму в розмірі 5 000 гривень 00 копійок в строк до 15 серпня 2014 року включно; грошову суму в розмірі 10 860 гривень 45 копійок в строк до 29 серпня 2014 року включно.

3. СТОРОНА-1 зазначає, а СТОРОНА-2 погоджує те, що платіжним реквізитами СТОРОНИ-1 у порядку виконання (перерахування коштів) умов даної Угоди - погашення заборгованості згідно Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило в законну силу, є наступні реквізити:…»

4. СТОРОНИ погодили те, що перерахування коштів СТОРОНОЮ-2 має здійснюватись за вказаними у пункті реквізитами із наступним призначення платежу - погашення заборгованості згідно Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі № 911/628/14, що вступило в законну силу.

5. Сторони погодили те, що зобов'язання вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на поточний рахунок Сторони-1.

6. На підставі ст. 536 ЦК України, сторони домовились, що за період користування чужими грошовими коштами (із 25 червня 2014 року по 29 серпня 2014 року) Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти від суми, визначеної у пункті 1 даної Угоди, розмір яких розраховується наступним чином: СП=(СПП*0,5*Д)/100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Стороною-2 на користь Сторони-1, СПП - сума коштів, котрими користується Сторона-2, Д - кількість календарних днів.

7. У випадку неналежного, несвоєчасного або неповного виконання СТОРОНОЮ-2 умов даної Угоди, Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило в законну силу, підлягає примусовому виконанню.

8. За прострочення виконання зобов'язання та/або порушення умов даної Угоди, котрі передбачені даною Угодою, СТОРОНА-2 зобов'язана сплатити на користь СТОРОНИ-1 штраф в розмірі 25% від суми, передбаченої у пункті 1 даної Угоди, та пеню в розмірі 1% від суми, передбаченої у пункті 1 даної Угоди, за кожен день прострочення.

9. СТОРОНИ, згідно и. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що СТОРОНА-2 у випадку прострочення оплати заборгованості за користування коштами СТОРОНИ-1 сплачує на користь останнього 36% річних.»

Селянським фермерським господарством „Оріана» на поточний рахунок ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС» були перераховані наступні кошти: 12000 грн. - 29.09.2014 року та 3860,45 грн. - 28.10.214 року.

Отже, відповідач-2 виконав своє зобов'язання по вказаній угоді, але з простроченням термінів, встановлених Угодою №25-06-2014 від 25.06.2014 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч..2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно п. 8 Угоди, за прострочення виконання зобов'язання та/або порушення умов даної Угоди, котрі передбачені даною Угодою, СТОРОНА-2 зобов'язана сплатити на користь СТОРОНИ-1 штраф в розмірі 25% від суми, передбаченої у пункті 1 даної Угоди, та пеню в розмірі 1% від суми, передбаченої у пункті 1 даної Угоди, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 9 Угоди, СТОРОНИ, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що СТОРОНА-2 у випадку прострочення оплати заборгованості за користування коштами СТОРОНИ-1 сплачує на користь останнього 36% річних.

Також, відповідно до пункту 6 Угоди, на підставі ст. 536 ЦК України, сторони домовились, що за період користування чужими грошовими коштами (із 25 червня 2014 року по 29 серпня 2014 року) Сторона-2 сплачує Стороні-1 проценти від суми, визначеної у пункті 1 даної Угоди, розмір яких розраховується наступним чином: СП=(СПП*0,5*Д)/100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Стороною-2 на користь Сторони-1, СПП - сума коштів, котрими користується Сторона-2, Д - кількість календарних днів (період користування коштами).

Отже, з наведеного Суд робить висновок, що у ТОВ „Компанія „НІКО-ТАЙС» виникло право вимоги до Відповідача-2 щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, штрафу, пені, 36% - річних та інфляційних витрат згідно Угоди №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило в закону силу.

02.09.2014 року між ТОВ КОМПАНІЯ НІКО-ТАЙС та Позивачем було укладено Угоду №02-09-14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що Первісний кредитор (ТОВ КОМПАНІЯ НІКО-ТАЙС ) відступив Новому кредитору (ТОВ Компанія НОТАПС - Позивач по справі) право вимоги виконання Селянським (фермерським) господарством „ОРІАНА» (Відповідач-2 ) зобов'язання щодо сплати розміру процентів за (користування чужими грошовими коштами штрафу, пені, 36%- річних та інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі Угоди №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило за законну силу, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно Угоди №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило за законну силу.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ КОМПАНІЯ НІКО-ТАЙС було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем-2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності До пункту 4.3. угоди, сторони погодили те, що сповіщення Боржника про поступку права вимоги за цією Угодою, Первісним кредитором відбувається на власний розсуд та не є обов'язковим, оскільки при дійсності порушеного зобов'язання у розумінні статі 518 Цивільного кодексу України відсутність письмового повідомлення не звільняє боржника від відповідальності за порушене зобов'язання.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходить права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Отже, за Угодою №02-09-14 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 вересня 2014 року. Позивач одержав право замість ТОВ КОМПАНІЯ НІКО-ТАЙС вимагати від Відповідача-2 сплати грошової суми в нарахованому розмірі процентів за користування чужими грошовими коштами, штрафу, пені, сплати 36% річних та інфляційних за період прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно Угоди №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою №02-09-14 про заміну кредитора з зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02 вересня 2014 року, 09 липня 2015 року між ТОВ Компанія НОТАПС (Кредитор) та ТОВ СОВАГРО) (Поручитель, Відповідач-1 по цій справі) було укладено Договір поруки №09-07-2015, за умовами якого Поручителі поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Селянським (фермерським господарством „ОРІАНА» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно Угоди, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується основний договір ). - пункт 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договору розуміють Угоду №25-06-2014 про добровільне виконання Рішення Господарського суду Київської області від 03 квітня 2014 року у справі №911/628/14, що вступило за законну силу.

У розділах 3 та 4 Договору поруки Поручителем та кредитором погоджено обсязі відповідальності Поручителя та розмір поруки:

пункт 3.1. - Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості у сумі 10 000 гривень 00 копійок.

пункт 4.1. - у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Позивач додатково звернувся до Відповідача-1 із вимогою вих. №01-2/08 від 03 серпня 2015 року, котра була одержана Відповідачем-1 05 серпня 2015 року, проте не виконана.

За перевіреними судом розрахунками позивача з СФГ „Оріана» на користь ТОВ „Компанія НОТАПС» за прострочення виконання зобов'язання підлягає до стягнення: 3965,11грн. - штрафу; 320,39 грн. - пені (при цьому, суд врахував, що загальна сума пені, яка підлягала до стягнення дорівнює 368,33 грн., проте Позивачем пред'явлено меншу суму); 453,46 грн. - сплати 36% річних (при цьому, суд врахував, що загальна сума річних дорівнює 530,40 грн., проте Позивачем пред'явлено меншу суму); та 552,60 грн. інфляційних витрат.

Що стосується позовних вимог про стягнення 7572,78 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, то в цій частині з відповідача слід стягнути 5154,64 грн. з у рахуванням того, що у пункті 6 Угоди сторони домовились про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст..536 ЦК України - лише у період 25.06.2014р. по 29.08.2014р., а не за період, що був розрахований позивачем у позовній заяві.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнувши з СФГ „Оріана» 3965,11 грн. - штрафу; 320,39 грн. - пені; 453,46 грн. - 36% річних; 5154,64 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами та 552,60 грн. інфляційних витрат, з покладанням на відповідача 2 витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.

Що стосується позовних вимог, заявлених до ТОВ »Совагро» , то у їх задоволенні слід відмовити, приймаючи до уваги, що порука припинилася на підставі на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, з огляду на те, що строк виконання основного зобов'язання був встановлений 15 серпня 2014 року включно на грошову суму в розмірі 5000грн. та 29 серпня 2014 року включно на грошову суму в розмірі 10 860,45грн., - оскільки позивачем протягом 6 місяців від настання строку виконання основного зобов'язання не було пред'явлено вимог до поручителя - ТОВ „Совагро» з огляду на те, що позов до суду надано 31.10.2016р.(вх.№ 3105/16).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства „Оріана» (32100, Хмельницька обл., смт. Ярмолинці, вул. Крупської, 2, код - 14160492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нотапс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код - 38964292): 3965 гривень 11 коп. штрафу; 320 гривень 39 коп. пені; 453 гривні 46 коп. сплати 36% річних; 5154 гривні 64 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами; 552 гривні 60 коп. інфляційних та 1118 гривень 94 коп. - судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю „Совагро» (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А, код - 33494460) - відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 04 квітня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин