ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2017Справа №910/517/17
За позовомПублічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард до Товариства з обмеженою відповідальністю Кремень НП простягнення 487388,00 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін:
від позивачаПетренко В.В. - представник від відповідачане з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство Агрохолдинг Авангард звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кремень НП 487388,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання охоронних послуг №011214-01 від 01.12.2014, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 35510,50 грн, завданих внаслідок розкрадання переданого під охорону майна, штрафу за виявлення охоронців на постах в нетверезому стані у розмірі 15877,50 грн, а також штрафу за відсутність охоронців на постах у розмірі 436000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/517/17 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі №910/517/17 та відкладено розгляд справи на 22.03.2017.
В судове засідання, призначене на 22.03.2017, представник позивача з'явився, позов підтримав.
Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Як зазначено в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м.Київ, вулиця Бережанська, будинок 9, на яку було направлено ухвали суду, підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано у позові.
Таким чином, про час і місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кремень НП (охоронне агентство або охорона) та Публічним акціонерним товариством Птахофабрика Перше травня (замовник), правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство Агрохолдинг Авангард було укладено договір про надання охоронних послуг №011214-01 від 01.12.2014 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до Договору), а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим Договором плату.
У відповідності до п.п. 2.2 - 2.4 Договору об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною. Охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток №1 до договору) та згідно інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток №2). Система охорони, регламент несення служби на постах об'єкту та дислокація постів спільно визначається охоронним агентством та замовником. Додаток №1 та Додаток №2 підписуються замовником та охоронним агентством разом з Договором. Зміни та доповнення у Додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін.
За змістом п. 3.1 Договору охорона зобов'язана організувати та забезпечити цілодобову охорону об'єкту охорони згідно даного договору та Інструкції по охороні об'єкта замовника від розкрадань шляхом: контролю за цілісністю об'єкта та схоронністю майна (в тому числі, ТМЦ), що на ньому зберігається; здійснення на об'єкті охорони затвердженого замовником перепускного режиму, у тому числі не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт, а також несанкціоновані замовником перебування його працівників на об'єкті у визначений замовником час; контролю за ввезенням та вивезенням (внесенням та винесенням) товарно-матеріальних цінностей на територію об'єкта по матеріальним перепусткам за формою, встановленою замовником; контролю за списанням ТМЦ в номенклатурі, зазначеній в актах прийому-передачі ТМЦ тощо.
Відповідно до п. 3.2 Договору охоронне агентство зобов'язано прийняти ТМЦ за вимогою замовника при прийнятті об'єкта під охорону та брати участь у прийманні ТМЦ, які надходять замовнику в ході здійснення охорони. За підсумками прийому-передачі ТМЦ складаються акти прийому-передачі ТМЦ, зазначені в п. 2.6 Договору.
Згідно з п.п. 3.3, 3.4 охоронне агентство зобов'язано дотримуватися пропускного режиму та порядку переміщення товарно-матеріальних цінностей на території об'єкту охорони, які встановлює замовник; забезпечити виконання контрольно-пропускного режиму на об'єкті охорони та охорону по периметру огорожі.
01.12.2014 сторонами підписано акт прийняття об'єкту під охорону, в якому наведено перелік приміщень, переданих під охорону.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання за Договором, в результаті чого мало місце розкрадання переданих під охорону товарно-матеріальних цінностей, у зв'язку з чим позивачу було завдано матеріальних збитків. Крім того, позивач стверджує, що ним неодноразово було виявлено факт відсутності співробітників охорони на посту, а також неодноразово виявлено охоронців на постах в нетверезому стані, що у відповідності до п.п.5.7, 5.8 Договору є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафів.
Так, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач просить стягнути з відповідача суму коштів в загальному розмірі 487388,00 грн, з яких:
- 35510,50 грн збитків, завданих внаслідок розкрадання товарно-матеріальних цінностей;
- 15877,50 грн штрафу за виявлення охоронців на постах в нетверезому стані;
- 436000,00 грн - сума штрафів за відсутність охоронців на постах.
За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором охорони.
Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Позивач зазначає, що 03.04.2015 під час огляду трактора Т-150, д.н. 20603 СА, який перебував на території стоянки автотранспорту Тракторної бригади ПАТ Птахофабрика Перше травня , виявлено зникнення двох акумуляторних батарей 6СТ-190, балансова вартість яких згідно бухгалтерського обліку позивача становить 2293,40 грн. Крім того, 26.07.2015 під час огляду пташників №№16,17 та 24 виявлено зникнення товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 33217,10 грн, про що позивачем складено відповідні акти.
Як стверджує позивач, в даному випадку мала місце крадіжка вказаних вище товарно-матеріальних цінностей, а тому їх вартість (35510,50 грн) позивач просить стягнути з відповідача як суму збитків, заподіяних внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору охорони.
За умовами п. 5.1 Договору охоронне агентство несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання нею своїх зобов'язань, зокрема:
- заподіяні розкраданням товарно-матеріальних цінностей під час знаходження об'єкту під охороною, здійснені шляхом крадіжки, грабежу, в результаті незабезпечення належної охорони або внаслідок невиконання охороною встановленого на об'єкті порядку вносу-виносу (ввозу-вивезення) товарно-матеріальних цінностей.
- понесені замовником внаслідок нестачі ТМЦ, переданих охороні по актах прийому-передачі ТМЦ, зазначених в п. 2.6 Договору.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Однак, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту крадіжки (грабежу) майна позивача, зокрема, не надано відомостей про наявність відкритого кримінального провадження за даним фактом, інформації про результати досудового розслідування, а також будь-яких судових рішень у відповідному кримінальному провадженні.
При цьому, названі позивачем товарно-матеріальні цінності окремо за актами прийому-передачі в порядку, визначеному п.п. 2.6, 3.2 Договору та Інструкції, наведеної у додатку №2 до Договору, під охорону не приймались. Відповідно, відсутні підстави вважати такі товарно-матеріальні цінності прийнятими під охорону відповідача і покладати на відповідача відповідальність за їх збереження.
Отже, позивачем не доведено факту крадіжки майна позивача, а також передання відповідних товарно-матеріальні цінностей, про нестачу яких заявляє позивач, під охорону за актом приймання-передачі (як того вимагають положення п. 5.1 Договору).
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено порушення Публічним акціонерним товариством Агрохолдинг Авангард умов Договору охорони №011214-01 від 01.12.2014, тобто не доведено наявності з боку відповідача протиправної поведінки як необхідної складової складу цивільного правопорушення та підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
З огляду на наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 35510,50 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу за виявлення охоронців на постах в нетверезому стані, а також штрафу за відсутність охоронців на постах, суд відзначає таке.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що для виконання даного Договору охорона зобов'язана виставити пости на об'єкті згідно дислокації (додаток №1) та призначити одного відповідального працівника від охоронного агентства, який буде здійснювати керівництво та контроль за роботою цілодобових постів, здійснювати додаткові заходи, спрямовані на виявлення розкрадачів, вдосконалення форм та методів охорони, покращення безпеки на об'єкті.
Пунктом 5.7 Договору визначено, що за виявлення відсутності співробітника охорони на посту, охоронне агентство сплачує замовникові штраф у розмірі 1000,00 грн за кожен такий випадок. Під відсутністю охорони на посту сторони розуміється відсутність понад 30 хвилин на місці.
Відповідно до п. 5.8 Договору в разі виявлення охоронця на посту в нетверезому стані або у стані наркотичного чи іншого сп'яніння під час ведення охоронних заходів, про що складається акт, який підписується представниками сторін, виконавець на підставі акту сплачує на користь замовника штраф у розмірі 5% від вартості охоронних послуг за місяць за кожен такий випадок, не пізніше 5 днів з дня заявлення замовником вимоги.
За твердженням позивача, його представниками виявлено відсутність охоронців понад 30 хвилин на постах, а саме:
- 14.08.2015 на постах №2 та №4 підрозділу Промислова зона №1 , №12 підрозділу Промислова зона №2 , №15 підрозділу Тракторна бригада ;
- 28.09.2015 - на постах №4, №5, №7 та №12;
- 29.09.2015 - на постах №4, №5 та №12;
- у період з 30.09.2015 по 16.10.2015 (сімнадцять діб) - на постах №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17 (при цьому, відповідно до п. 7.2 Договору охоронне агентство забезпечує надання послуг одночасним перебуванням на об'єкті охорони 25 охоронців).
Отже, за твердженням позивача, протягом дії Договору ним було виявлено та зафіксовано 436 випадків відсутності співробітника охорони на постах, а тому з урахуванням положень п.5.7 Договору позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 436000,00 грн. Крім того, позивач вказує, що представники охорони в порушення умов Договору неодноразово перебували на посту в нетверезому стані, а тому з посиланням на п. 5.8 Договору, нарахував відповідачу штраф у загальному розмірі 15877,50 грн.
Наявними в матеріалах справи документами, а саме: актами про виявлення відсутності охоронця на посту від 14.08.2015, від 28.09.2015 та від 29.09.2015, підтверджується факт відсутності охоронців на постах №2 та №4 підрозділу Промислова зона №1 , №12 підрозділу Промислова зона №2 , №15 підрозділу Тракторна бригада 14.08.2015, на постах №4, №5, №7 та №12 28.09.2015 та на постах №4, №5 та №12 29.09.2015. Вказані акти підписані як представниками позивача, так і представником відповідача (старшим зміни охорони ТОВ Кремінь НП ), а тому приймаються судом як належні та допустимі докази на підтвердження 11 випадків відсутності співробітників охорони на постах.
За таких обставин, враховуючи положення п. 5.7 Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за відсутність охоронців на постах у розмірі 11000,00 грн підлягають задоволенню.
В той же час, долучені до справи акти (датовані з 30.09.2015 по 16.10.2015) складені позивачем в односторонньому порядку, а тому не можуть бути прийняті судом як допустимі докази відсутності охорони на місцях у вказаний період.
Також суд відзначає, що надані позивачем акти від 11.05.2015 та від 22.09.2015 самі по собі (без доказів проведення огляду компетентною особою із використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або відповідного медичного висновку) не є належними та допустимими доказами перебування представників охорони на посту у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, оскільки належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відсутності охоронців на постах в період з 30.09.2015 по 16.10.2015, а також перебування представників охорони на постах у стані алкогольного сп'яніння позивачем не надано, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 425000,00 грн, нарахованого на підставі п.5.7 Договору, а також штрафу у розмірі 15877,50 грн за виявлення охоронців на постах в нетверезому стані, задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кремень НП (04074, м.Київ, вулиця Бережанська, будинок 9, ідентифікаційний код 38180147) на користь Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (03115, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, ідентифікаційний код 00851519) збитки у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 49 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 04.04.2017
Суддя Ю.М. Смирнова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2017 |
Оприлюднено | 07.04.2017 |
Номер документу | 65740505 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні