Ухвала

від 23.03.2017 по справі 804/15482/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2017 рокусправа № 804/15482/15 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 804/15482/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому, просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (що сплачується податковими агентами) на загальну суму 510,00 грн. ( у тому числі штрафна санкція 510,00 грн.); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (що сплачується за результатами річного декларування) на загальну суму 64952,34 грн. (у тому числі основний платіж 51961,87 грн., штрафна санкція - 12990,47 грн.); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2015 року № НОМЕР_3 про збільшення грошового зобов'язання з єдиного внеску на загальну суму 80969,95 грн. (у тому числі основний платіж 73019,91 грн., штрафна санкція - 7950,04 грн.); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2015 року № НОМЕР_4 про застосування штрафної санкції на загальну суму 510,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначала, що суд при прийнятті рішення не врахував, що контрагенти ТОВ Будмен , ТОВ Будмен Інтер , ТОВ Схід Бізнес Центр , ТОВ ПФ Лісна , фактично надали послуги, з контрагентами було укладено договори про поставку товарів, замовлення послуг, реальність яких підтверджується первинними документами, операції з поставки товару були задекларовані як витрати фізичної особи-підприємця. Апелянт вказувала, що господарські операції з контрагентами пов'язані з господарською діяльністю позивача, придбані товари та послуги використовувались у діяльності, всі господарські операції щодо яких у податкової інспекції виникли сумніви, підтверджені первинними документами, товари і послуги оплачені. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Колегія суддів зазначає, що 23.03.2017 року до суду надійшло клопотання представника ФОП ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки повноваженого представника, поважність неявки до суду не було обґрунтовано.

Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У клопотанні про відкладення розгляду справи представник ФОП ОСОБА_1 не наводить підстави та не надає докази, які роблять неможливим участь представника або самої позивачки у судовому засіданні.

За відсутності обґрунтованих обставин про відкладення розгляду справи, колегією суддів ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін. Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за клопотаннями позивача або її представника, суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи. При цьому позивач не надає доказів з метою обґрунтування своїх позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що річний податок на доходи фізичних осіб, визначений позивачем на підставі господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Будмен , ТОВ Будмен Інтер , ТОВ Схід Бізнес Центр , ТОВ ПФ Лісна , не підтверджується первинними документами. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами не є фактичними, не мають ознак реальних господарських відносин, відсутні докази які б доводили реальність виконання операцій з надання послу та поставки товару, відповідність цих операцій дійсному економічному змісту. Суд першої інстанції вказував, що сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб-підприємців та сума штрафної санкції визначені відповідачем вірно, з огляду на недоведеність вірного декларування позивачем показників витрат, що впливають на визначення суми чистого прибутку. Суд першої інстанції зазначав, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п.138.1 ст.138, пунктів 177.2, 177.4 ст.177 ПК України, відповідно, занижена база нарахування єдиного внеску, встановлена п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , що призвело до заниження суми єдиного внеску, що підтверджено документами первинної господарської діяльності позивача.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 12.02.2015 року по 03.03.2015 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки 11.03.2015 року складено акт № 1159/173/НОМЕР_5. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ФОП ОСОБА_1 порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 51961,87 грн.; порушено п. 4 ч. 1, п. 2 ст. 6, п. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого занижено сплату єдиного соціального внеску у сумі 73019,91 грн.; також встановлено порушення пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. б п. 172.2 ст. 176 ПК України, в результаті чого ФОП ОСОБА_1 не надано розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1-ДФ за 4 квартал 2012 року, 1, 3-4 2013 року та 1-3 квартали 2014 року; зафіксовано порушення п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 ст. 177, п. 178.6 ст. 178, п. 121.1 ст. 121 ПК України, а саме, незабезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів. Серед іншого, підставою для визначення таких висновків на думку податкового органу є нереальність здійснення господарських відносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ Будмен , ТОВ Будмен Інтер , ТОВ Схід Бізнес Центр , ТОВ ПФ Лісна , відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій по ланцюгу з надавачем послуг та товарів, не підтвердження формування витрат при взаємовідносинах з суб'єктами господарювання.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 17.04.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 64952,34 грн., з яких 51961,87 грн. за основним платежем, та 12990,47 грн. сума штрафних санкцій; винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4, яким до ФОП застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.; винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до ФОП застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Також, 17.04.2015 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі висновків акту перевірки було винесено рішення № НОМЕР_3 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким ФОП ОСОБА_1 донараховано 73019,91 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції у розмір 7850,04 грн.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішення та рішенням про збільшення грошового зобов'язання з єдиного внеску, подала до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скаргу. Рішенням від 27.05.2015 року № 5435/10/04-36-10-07-09 збільшено на 100,00 грн. суму штрафної санкції, визначену рішенням № НОМЕР_3 від 17.04.2015 року та зобов'язано ДПІ за наслідками розгляду скарги сформувати та надіслати платнику окреме рішення на суму збільшення штрафу; скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 17.04.2015 року; залишено без змін податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.04.2015 року, прощо повідомлено листом від 04.06.2015 року № 5557/10/04-36-10-07-09.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішення, рішенням про збільшення грошового зобов'язання з єдиного внеску та рішенням від 27.05.2015 року № 5435/10/04-36-10-07-09, подала до Державної фіскальної служби України скаргу, яка рішенням від 03.07.2015 року № 6432/К/99-99-10-01-03-14 залишена без розгляду.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ Будмен (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1557 (У) від 01.08.2014 року, згідно якого виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги по передпродажній підготовці товару, що реалізується через торговий центр виконавця згідно договору поставки, а виконавець зобов'язувався прийняти надані послуги та оплатити їх. Господарські взаємовідносини з ТОВ Будмен було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. Виконання договору нічим не підтверджується, відсутні рахунки на оплату послуг, акти приймання-передачі виконаних послуг, будь-які докази оплати за отримані послуги.

Відповідно до умов договору про надання послуг № 1557 (У) від 01.08.2014 року, сторони зобов'язувались підписати акти приймання-передачі виконаних послуг, виконавець зобов'язувався надавати інформацію про результати досліджень, виконання послуг приймається шляхом підписання актів виконаних послуг.

Матеріалами справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ Будмен (покупець) було укладено договір про поставку товару на реалізацію № 1557 (Р) від 01.08.2014 року. За договором постачальник зобов'язувався передати покупцю товар за асортиментом, ціною та у строки визначені специфікаціями, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товари. Згідно умов договору покупець повинен був та направляє постачальнику замовлення, та приймати товар по кількості, асортименту та якості на основі видаткових накладних та інших супровідних документів товару. Виконання договору ні чим не підтверджується, відсутні рахунки на оплату товару, видаткові накладні, відсутні будь-які докази оплати.

Як вбачається з акту документальної перевірки, між позивачем та ТОВ Будмен було укладено договір № 13-11/618, згідно якого ФОП ОСОБА_1 (постачальник) зобов'язувалась поставити товар ТОВ Будмен на умовах ДДР м. Харків, вул.. Ключковська, 119-А (будівельний гіпермаркет Будмен ).

Також 13.11.2011 року між позивачем та ТОВ Будмен було укладено договір № 13-11/618 (У) про надання маркетингових послуг, згідно якого позивач замовила вищевказані послуги.

У матеріалах справи відсутні вищевказані договори та докази, щодо їх виконання.

Встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ Будмен Інтер (покупець) було укладено договори про поставку товару на реалізацію № 1560 (Р) від 01.08.2014 року. За договором постачальник зобов'язувався передати покупцю товар за асортиментом, ціною та у строки визначені специфікаціями, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товари. Згідно умов договору покупець повинен був оформлювати та направляти постачальнику замовлення. Товар покупцем приймається по кількості, асортименту та якості на основі видаткових накладних та інших супровідних документів товару. Виконання договору нічим не підтверджується, відсутні рахунки на оплату товару, видаткові накладні, відсутні будь-які докази оплати та докази поставки товару.

Встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Будмен Інтер (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1560 (У) від 01.08.2014 року, згідно якого виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги по передпродажній підготовці товару, що реалізується через торговий центр виконавця згідно договору поставки, а виконавець зобов'язувався прийняти надані послуги та оплатити їх. Виконання договору нічим не підтверджується, відсутні рахунками на оплату послуг, акти приймання-передачі виконаних послуг. Відсутні докази оплати за отримані послуги та акти приймання-передачі виконаних послуг.

Як вбачається з акту документальної перевірки, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Будмен Інтер було укладено договір від 13.11.2010 року № 13-11/618 (Р), згідно якого ФОП ОСОБА_1 повинна була поставити товар, вказаний у специфікаціях на умовах ДДР м. Харків, вул.. 50-річчя СРСР, 2/2 (будівельний гіпермаркет Будмен Інтер ).

13.11.2011 року ФОП ОСОБА_1 (замовник) було укладено договір № 13-11/619 (У) про надання маркетингових послуг ТОВ Будмен Інтер (виконавець).

У матеріалах справи відсутні вищевказані договори та докази їх виконання.

Відповідно до матеріалів справи між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ Схід Бізнес Центр (виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг № 371/М від 25.01.2013 року, згідно якого виконавець зобов'язувався надати замовнику маркетингові послуги по розміщенню товару на окремих стелажах та площадках виконавця, формування споживчого кошику покупця поденно, проведення інформаційного обслуговування товару, інформування щодо залишку товару замовника на стелажах маркету, а виконавець зобов'язувався прийняти надані послуги та оплатити їх. Виконання договору нічим не підтверджується, відсутні рахунки на оплату послуг, акти приймання-передачі виконаних послуг, будь-які докази оплати за отримані послуги.

Між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ Схід Бізнес Центр (покупець) було укладено договір поставки № 23/14Р від 21.01.2013 року, згідно якого постачальник зобов'язувався передати покупцю товар за асортиментом, ціною та у строки визначені специфікаціями, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товари. Виконання договору ні чим не підтверджується, відсутні рахунки на оплату товару, видаткові накладні, будь-які докази оплати, товарно-транспортні накладні про перевезення товару від постачальника до покупця.

Відповідно до матеріалів справи, зокрема акту податкової перевірки від 11.03.2015 року № 1159/173/НОМЕР_5, ФОП ОСОБА_1 мала господарські відносини з ТОВ ПФ Лісна , видатки здійснені ФОП ОСОБА_1 як оплата за отримані від ТОВ ПФ Лісна послуги (комплектація та упаковка карнизів) задекларовано позивачем у 2012 році 25536 грн., у 2013 році 25536 грн., у 2014 році 25536 грн.

Матеріалами справи не доведено використання замовлених послуг для власних потреб або для потреб обслуговування інших договорів укладених з цими контрагентами.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п. 177.1 - 177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що сума, яка позивачем визначена як сума видатків на придбання послуг та сума доходу від реалізації товарів отримана від контрагентів, визначається як сума безоплатно отриманої вартості товарів або сума безповоротно отриманої фінансової допомоги, зважаючи на не підтвердження первинними документами реальність господарських операцій. Витрати, здійснені ФОП ОСОБА_1 не пов'язані з придбанням товарів або послуг.

Відносини між учасниками ланцюгів постачань товарів та послуг мають безпосередній вплив на дослідження факту реальності господарської операції, тим більше господарські відносини слід визначати виходячи з наявності первинних документів які стосуються товарних операцій між суб'єктами господарювання. Актом перевірки ФОП ОСОБА_1 досліджувалось питання взаємовідносин з ТОВ Будмен , ТОВ Будмен Інтер , ТОВ Схід Бізнес Центр , ТОВ ПФ Лісна , встановлено декларування сум видатків на обслуговування договорів, що були укладені з ТОВ Будмен , ТОВ Будмен Інтер , ТОВ Схід Бізнес Центр , ТОВ ПФ Лісна , однак такі видатки не підтверджені.

Колегія суддів зазначає, що сума, яка позивачем визначена як сума видатків на отримання послуг була визначена як сума здійснених видатків які не підтверджені первинними документами, що викликає обґрунтований сумнів в реальності господарських операцій, а тому, такі витрати не можуть враховуватись як витрати фізичної особи-підприємця. За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковою інспекцією правомірно збільшено суму податку на доходи фізичних осіб, враховуючи, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, який вираховується як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Відповідно до п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Сума, з якої податкова інспекція визначила розмір єдиного внеску як з чистого оподаткованого доходу є сумою прибутку, яка підлягала збільшенню у зв'язку з завищенням витрат. Єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності, що підлягав обкладенню податком на доходи фізичних осіб. З огляду на встановлену правомірність донарахування ФОП ОСОБА_1 податку на дохід фізичних осіб, збільшенню підлягає сума єдиного внеску.

Колегія суддів звертає увагу на рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 17.04.2015 року є відкликаним, що виключає його оскарження у судовому порядку.

Згідно пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Згідно п. 192. ст. 192 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

ФОП ОСОБА_1 не спростовано твердження податкового органу щодо не зберігання первинних документів пов'язаних з господарськими операціями за 2012 - 2014 роки. Матеріалами справи встановлено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.04.2015 року, у зв'язку з недотриманням ФОП ОСОБА_1 пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, не виконано обов'язок по зберіганню документів первинного обліку. Згідно чинного законодавства, у позивача існував обов'язок надати до перевірки всі наявні первинні документи за період, що перевірявся. Первинні документи до перевірки надані не були як і не були надані до суду з метою спростування висновків ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фізично особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі № 804/15482/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 211 - 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий