Постанова

від 03.04.2017 по справі 917/1846/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Справа № 917/1846/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю 48/03-17 від 15 березня 2017 року,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 12 травня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №557 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16,

за позовом Приватного підприємства "Полтавахімзахист", с. Лукищина, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат", м. Гадяч, Полтавська область

про стягнення суми основного боргу

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" на користь Приватного підприємства "Полтавахімзахист" заборгованість за виконані роботи у сумі 267192,60грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4007,89 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Крім того, зазначив, що у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" просить розстрочити виконання оскаржуваного рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що відповідно до умов договору підряду на будівництво № 22915-1 від 22.09.2015р. сторони погодили, що остаточний розрахунок за виконанні роботи з будівництва об'єкта проводиться після підписання Актів форми КБ-2в та Довідки КБ-3, а також проведення акту звірки по всіх роботах, а тому вважає, що обов'язок відповідача з оплати виконаних робіт виникає не з моменту закінчення таких робіт, а після підписання Актів форми КБ-2в, Довідки КБ-3 та акту звірку.

Вказує на те, що відповідачем призупинено оплату виконаних робіт за вказаним договором, оскільки позивач не виконав умови договору щодо передачі Актів форми КБ-2в, Довідки КБ-3 та акту звірку.

Крім того, вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у розстроченні виконання рішення, не врахував, що відповідач перебуває у складному матеріальному становищі, а отже, стягнення боргу призведе до виникнення заборгованості перед бюджетом з податків та зборів, заробітної плати, погіршення фінансового стану відповідача, тоді як розстрочення виконання рішення суду призведе до організації та створення умов для подальшого виконання рішення суду, покращення власного фінансового стану, виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем та третіми особами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16 прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи призначено на 21 березня 2017 року.

Відповідно до статті 77 ГПК України у судовому засіданні апеляційної інстанції 21 березня 2017 року оголошено перерву до 03 квітня 2017 року.

03 квітня 2017 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" надішли договори поставки, укладені між відповідачем та іншими контрагентами в підтвердження факту виробництва та реалізації молочної продукції, а також лист інформаційного характеру про заплановане надходження прибутку ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" у 2017 році (вх. № 3506).

У призначеному судовому засіданні представник відповідача просив розстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16.

Представник позивача, заперечуючи проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. При цьому, зазначив, що сторонами уже погоджувався графік проведення поступової оплати, але відповідач порушив домовленість сторін та не сплатив протягом визначеного терміну грошові кошти, що стало підставою звернення з відповідним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення учасників процесу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат", керуючись приписами ст. ст. 526, 612 Цивільного кодексу України, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду на будівництво № 22915-1 від 22.09.2015р. у частині повного та своєчасного розрахунку за виконані підрядні роботи, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 267192,60грн.

Як убачається із матеріалів справи, 22 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (замовник) та Приватним підприємством "Полтавахімзахист" (підрядник) укладено договір підряду на будівництво № 220915-1 (далі - договір), відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик в установлений цим договором строк відповідно до проектної документації, договірної ціни, виконати роботи: влаштувати кислотривкі підлоги у відділенні згущення №3 ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» , а замовник - прийняти та оплатити виконані належним чином роботи (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна ціна робіт, доручених для виконання підряднику за цим договором, визначена в Кошторисі та Договірній ціні, є приблизною і на момент підписання цього договору становить 389105,62 грн., у тому числі ПДВ 64 850,94 грн. Фактична ціна визначається після закінчення будівництва на підставі локальних кошторисів на окремі види робіт.

Згідно з пунктом 2.2 договору замовник фінансує виконання робіт з будівництва Об'єкта згідно актів виконаних робіт № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 (далі - Акти форми КБ-2в та Довідки КБ-№).

Розрахунок за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному цим договором (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі Актів виконаних робіт форми № КБ-2в, Довідки про вартість виконання підрядних робіт форми № КБ-3.

Акти форми КБ-2в та Довідки КБ-3 складаються і підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Підрядник зобов'язаний надавати зазначені форми в електронному вигляді у форматі необхідному Замовнику.

У разі виявлення замовником невідповідності у наданих до оплати підрядником документів, а саме: невідповідність робіт пред'явлених до оплати, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок, затверджених договірними цінами, які вплинули на ціну виконаних робіт, а так само зауважень зроблених службою технічного нагляду замовника, замовник має право затримати оплату виконаних робіт аж до повного усунення підрядником невідповідностей і зауважень у визначений замовником термін (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору, підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, і готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику протягом 5 (п'яти) банківських днів після виконання робіт. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання відповідних документів.

Замовник підписує представлені підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або зобов'язаний обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5-(п'яти) банківських днів з дня отримання. Відмова від підписання наданих підрядником документів оформляється замовником у письмовій формі і висилається підряднику поштовим повідомленням чи вручається уповноваженому представнику підрядника.

У пункті 3.5 договору сторони погодили, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається з урахуванням виконаних робіт і фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами.

Відповідно до пункту 3.6 договору всі платежі за виконані роботи (включаючи проміжні) замовник проводить згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, складених на підставі відомості виконаних обсягів робіт з зазначенням переліку закінчених і готових до здачі будівельно-монтажних робіт, складеного і підписаного з боку замовника - представником служби замовника, що здійснює технічний нагляд за будівництвом і виконробом будівництва.

Протягом п'яти днів замовник перевіряє акти і підписує їх в якості фактично виконаних обсягів робіт. Оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів після Актів форми КБ-2В та Довідки КБ-3.

Згідно пункту 3.7 договору замовник має право зменшувати суму оплати за виконані роботи з будівництво Об'єкта на вартість робіт, виконаних з порушенням діючих норм і правил на період до усунення цих порушень. Порушення оформляються відповідним дефектним актом.

Відповідно до пункту 3.9 договору остаточний розрахунок за виконані роботи з будівництва Об'єкта проводиться замовником не пізніше 10 робочих днів після підписання Замовником останніх Актів форми КБ-2в та Довідки КБ-3, також проведення сторонами та підписання акту звірки по всіх роботах пов'язаних з даним договором. Оплата здійснюється із врахуванням усіх раніше зроблених по ньому платежів.

Відповідно до пункту 13.1, 13.2 договору приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог Загальних умов; передача Об'єкта будівництва оформлюється Актом прийому-передачі.

Згідно пункту 15.1 договору відповідальність сторін за порушення зобов'язань цього договору та порядок урегулювання спорів визначається законодавством України.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, передбачених цим договором (пункт 17.1 договору).

Невід'ємним додатком до договору є Договірна ціна № 1, у якій визначено вартість будівельних робіт та інших витрат у розмірі 389106,00 грн., у тому числі ПДВ 64 851,00 грн. (а.с. 13).

25 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (замовник) та Приватним підприємством "Полтавахімзахист" (підрядник) укладено Додаткову угоду до Договору підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р., відповідно до якої оплата вартості підрядних робіт, виконаних і не оплачених станом на 25.05.2016р. на суму 324401,79 грн., здійснюється замовником в наступні терміни: 27209,19 грн. до 29.07.2016 р. включно; 59450,00 грн. до 26.08.2016р. включно; 59450,00 грн. до 30.09.2016р. включно; 59450,00 грн. до 28.10.2016р. включно; 59450,00 грн. до 25.11.2016р. включно; 59392,60 грн. до 30.12.2016 р. включно (а.с. 16).

Відповідач на виконання умов договору підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р. та Додаткової угоди до вказаного договору від 25.05.2016р. лише частково сплатив за виконані будівельні роботи у розмірі 57209,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.07.2016р. № 1885, від 27.07.2016р. №7840, від 11.08.2016р. № 8014 (а.с.17-19), у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

При прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, керуючись приписами ст.ст. 11, 526, 530, 610, 612, 837, 846, 875 Цивільного кодексу України та ст. ст. 318, 193 Господарського кодексу України, посилаючись на порушення відповідачем умов договору підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р. та Додаткової угоди до вказаного договору від 25.05.2016р. в частині повного розрахунку за виконані підрядні роботи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, посилаючись на статтю 121 ГПК України, дійшов висновку, що збиткова фінансова діяльність відповідача та відсутність грошових коштів не є винятковими обставинами, що унеможливлюють виконання судового рішення, у зв'язку з чим відмовив у задоволені заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є стягнення суми основного боргу за виконані будівельні роботи за договором підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 526 ЦК України та 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" (замовник) та Приватним підприємством "Полтавахімзахист" (підрядник), є договором підряду на капітальне будівництво, особливості укладення та виконання якого повинні відповідати положенням глави 33 Господарського кодексу України та 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 318 Господарського кодексу України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Аналогічні положення містяться у статті 875 Цивільного кодексу України щодо договору будівельного підряду.

Відповідно до ч.1, ч. 2 статті 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону (ч.1 ст. 323 Господарського кодексу України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005 року затверджено "Загальні умови укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві" (далі - Загальні умови) (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 року N 601, від 28 грудня 2011 року N 1390), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Згідно пункту 22 Загальних умов якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об'єкта). Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо.

Згідно пункту 2.1 договору загальна ціна робіт, доручених для виконання підряднику за цим договором, визначена в Кошторисі та Договірній ціні, є приблизною і на момент підписання цього договору становить 389105,62 грн., у тому числі ПДВ 64 850,94 грн. Фактична ціна визначається після закінчення будівництва на підставі локальних кошторисів на окремі види робіт.

Таким чином, сторони у договорі визначили приблизну (динамічну) договірну ціну на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду, та встановили, що фактична ціна визначається після закінчення будівництва.

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України та п. 91 Загальних умов передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 96 Загальних умов підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання (п. 98 Загальних умов).

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи (п. 99 Загальних умов).

Виходячи з пунктів 3.2, 3.6 договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі Актів виконаних робіт форми № КБ-2в, Довідки про вартість виконання підрядних робіт форми № КБ-3; всі платежі за виконані роботи (включаючи проміжні) замовник проводить згідно Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, складених на підставі відомості виконаних обсягів робіт з зазначенням переліку закінчених і готових до здачі будівельно-монтажних робіт, складеного і підписаного з боку замовника - представником служби замовника, що здійснює технічний нагляд за будівництвом і виконробом будівництва. Протягом п'яти днів замовник перевіряє акти і підписує їх в якості фактично виконаних обсягів робіт. Оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів після Актів форми КБ-2В та Довідки КБ-3.

Відповідно до пункту 3.9 договору остаточний розрахунок за виконані роботи з будівництва Об'єкта проводиться замовником не пізніше 10 робочих днів після підписання Замовником останніх Актів форми КБ-2в та Довідки КБ-3, також проведення сторонами та підписання акту звірки по всіх роботах пов'язаних з даним договором. Оплата здійснюється із врахуванням усіх раніше зроблених по ньому платежів.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні, жовтні, та грудні 2015 року позивач виконав обумовлені договором будівельні роботи на загальну суму 344674,01 грн., та на виконання п.3.2, п.3.6 договору, склав та передав на підписання замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, які підписані відповідачем без зауважень, скріплені печатками сторін та є підставою для здійснення відповідачем оплати за виконані роботи (а.с. 20-22, 75-77).

Отже, підписавши вказані довідки та акти, замовник (відповідач) тим самим підтвердив прийняття ним від позивача виконаних будівельних робіт, а також підтвердив факт прийняття від позивача повного комплекту виконавчої документації, у зв'язку з чим спростовується твердження апелянта про те, що обов'язок з оплати виконаних робіт у нього не виник у зв'язку з ненаданням йому вказаної виконавчої документації.

При цьому, право відмовитися від прийняття робіт замовник має лише у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (частина 6 статті 882 Цивільного кодексу України).

У разі виявлення замовником невідповідності у наданих до оплати підрядником документів, а саме: невідповідність робіт пред'явлених до оплати, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок, затверджених договірними цінами, які вплинули на ціну виконаних робіт, а так само зауважень зроблених службою технічного нагляду замовника, замовник має право затримати оплату виконаних робіт аж до повного усунення підрядником невідповідностей і зауважень у визначений замовником термін (пункт 3.3 договору).

Тобто, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Оскільки замовником жодних заперечень щодо виконаних робіт підряднику не викладено, акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені печатками без будь-яких зауважень, та матеріали справи не містять жодних письмових претензій від замовника, повідомлень про відмову від виконання своїх зобов'язань, про відмову від підписання актів приймання виконаних робіт з обов'язковим наданням підряднику вмотивованої відмови, складання дефектних актів з переліком необхідних доробок (недоробок), дефектів та строків їх виконання, то роботи вважаються прийнятими, а у підрядника відсутні причини вважати свій обов'язок не виконаним.

Відповідач на виконання умов договору підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р. та Додаткової угоди до вказаного договору від 25.05.2016р. сплатив за виконані будівельні роботи 57209,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.07.2016р. № 1885, від 27.07.2016р. №7840, від 11.08.2016р. № 8014 (а.с.17-19), у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 267192,60 грн.

Зважаючи на те, що відповідач частково сплатив за виконані будівельні роботи, враховуючи умови Додаткової угоди до договору підряду на будівництво №220915-1 від 22.09.2015р., якої визначено вартість виконаних і не оплачених робіт у сумі 324401,79 грн., судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно стягнуто суму грошових коштів у розмірі 267192,60 грн.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення та доводи скаржника щодо необґрунтованості такої відмови, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, задоволення заяви про розстрочку або відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Враховуючи, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право розстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Обов'язковою умовою надання розстрочки чи відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Разом з тим, дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто, відстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому наявні виняткові та виключні обставини для відстрочення виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, заявник як у заяві, так і у апеляційній скарзі посилається на те, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" знаходиться в важкому матеріальному та фінансовому стані. В підтвердження зазначеного відповідачем надано до суду першої інстанції звіт про фінансові результати за I півріччя 2016 року (а. с. 69-70).

Крім цього, відповідачем в підтвердження реальної можливості виконання рішення суду в подальшому надані до суду апеляційної інстанції договори поставки, укладені між відповідачем та іншими контрагентами, та також лист інформаційного характеру про заплановане надходження прибутку ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" у 2017 році.

Проте, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду, зокрема, банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості; доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що виконання судового рішення у справі №917/1846/16 може мати наслідком доведення підприємства-відповідача до банкрутства.

Сам по собі важкий фінансовий стан, в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, оскільки їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача), в ході здійснення якої відповідач діє на власний розсуд та має і повинен розуміти всі ризики, які можуть мати його правовідносини з контрагентами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" не надано суду доказів, що можуть засвідчити неможливість виконання боржником судового рішення, а також не надано доказів винятковості такого випадку, що може бути підставою для розстрочення судом його виконання.

Враховуючи, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, судова колегія враховує закріплені в нормах матеріального права, а також у Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, що є частиною національного законодавства, підстави та допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Так, пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд".

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

При цьому, у рішення Європейського суду з прав людини від 15.01.2010р. у справі "ОСОБА_3 проти України" зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Таким чином, рішення про розстрочення виконання рішення суду є перш за все судженням, яке ґрунтується на додержанні балансу інтересів кредитора та боржника, у зв'язку з чим розстрочка не може надаватися виключно в інтересах боржника із посиланням на необхідність поліпшення фінансового стану боржника. Така розстрочка, надана за відсутності виняткових обставин, негативно впливає на охоронюваний законом інтерес кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оскільки шляхом позасудового врегулювання спору між сторонами вже було укладено Додаткову угоду до Договору підряду на будівництво № 220915-1 від 22.09.2015р., якою розстрочено здійснення оплати вартості підрядних робіт на 6 місяців, проте відповідач порушив взяті на себе зобов'язання в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16 підлягає залишенню без змін.

У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в силі, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2017 року у справі №917/1846/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повна постанова складена 04 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.