Ухвала

від 30.03.2017 по справі 826/8547/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8547/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупа Деметра до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, приватного сільськогосподарського підприємства ДОВІРА , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу і висновку, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 27.05.2016, прийнятого за результатом розгляду скарги ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 від 12.05.2016 та доповнення до скарги від 23.05.2016.

Просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 1539/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням ОСОБА_3 та Міністерство юстиції України подали апеляційні скарги, в яких просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник Мінюсту також просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Інші учасники не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, додаткові пояснення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, звертаючи увагу на порушення Комісією порядку розгляду скарги, а також зважаючи на відсутність правових підстав для скасування вказаних реєстраційних дій, оскільки оскаржуваний наказ виданий виключно на підставі висновку комісії та встановлених у ньому порушень, прийшов до висновку про протиправність оскаржуваного висновку, а також про протиправність оскаржуваного наказу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 до Мінюсту подано скаргу від 12.05.2016, яка зареєстрована 17.05.2016 за № 14451-0-33-16, та доповнення до скарги від 23.05.2016, зареєстроване за № 13191-0-32-16 на реєстраційні дії, пов'язані з проведенням реєстраційних дій щодо ПСП Довіра :

- від 01.02.2016 № 10191050023000293 - державна реєстрація змін до установчих документів ПСП Довіра , проведена державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кульбачною Ю.М.

- від 28.04.2016 № 10191050025000293 - державна реєстрація змін до установчих документів, проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С.;

- від 28.04.2016 № 10191070026000293 - внесення змін до відомостей про ПСП Довіра у частині зміни керівника, проведені приватним нотаріусом Куксовою М.С.

У своїй скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що у відомостях щодо найменування засновника допущено помилку, а саме зазначено невідповідність найменування: компанія Амтек Холдингс ЛТД замість компанії Амтек Холдінгс ЛТД . Крім того, вказує на те, що внесені нові зміни до відомостей про ПСП Довіра та відомості про новий склад учасників підприємства, згідно з якими новим учасником замість ОСОБА_4 внесено ОСОБА_2, а замість учасника компанія Амтек Холдінгс ЛТД - ТОВ Агрогрупа Деметра , які проведені на підставі протоколу загальних зборів учасників, який на його думку не відповідає вимогам законодавства.

Вказує на незаконно проведенні реєстраційні дії щодо ПСП Довіра , які призвели до порушення її прав як єдиного спадкоємця, який прийняв спадщину від померлого батька ОСОБА_8, законного учасника ПСП Довіра .

Внаслідок проведення вищевказаних реєстраційних дій, вважає, що ОСОБА_8 було незаконно позбавлено прав учасника ПСП Довіра та позбавлено його права власності на частку в статутному капіталі цього підприємства у розмірі 90 %.

Міністерством юстиції України, 30.05.2016 на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 27.05.2016 видано наказ 1539/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , яким скасовано реєстраційні дії щодо ПСП Довіра , ідентифікаційний код юридичної особи 32500959, а саме:

- від 01.02.2016 № 10191050023000293 - державна реєстрація змін до установчих документів ПСП Довіра , проведена державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кульбачною Ю.М.;

- від 28.04.2016 № 10191050025000293 - державна реєстрація змін до установчих документів ПСП Довіра , проведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С.;

- від 28.04.2016 № 10191070026000293 - внесення змін до відомостей про ПСП Довіра у частині зміни керівника, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою М.С., а саме замість компанії "Амтек Холдінгс ЛТД" внесено ТОВ "Агрогрупа Деметра", замість ОСОБА_4 - ОСОБА_2

Виданий Міністерством юстиції України наказ №1539/5 від 30.05.2016 на думку позивача є незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси, в зв'язку з чим звернувся до суду.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 34 Закону №755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону №755-IV, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії.

У відповідності до абзацу першого пункту 1, пунктів 2, 5, 7, 9 - 12 Порядку № 1128 цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерства юстиції України та його територіальними органами.

Для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерства юстиції України або відповідним територіальним органом.

Перед розглядом скарги по суті постійно діюча комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги .

У разі, коли встановлено порушення вимог законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) рекомендованою телеграмою; 2) телефонограмою; 3) факсимільним повідомленням; 4) засобами електронної пошти.

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Під час розгляду справи не підтверджено, що під час розгляду скарги по суті запрошувались скаржник, інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі, а також, що їм направлялись копія скарги та додані до неї документи.

В ЄДР містились відомості про дійсних власників ПСП Довіра та поштові адреси, інформація про місцезнаходження виконавчого органу ПСП Довіра та про засоби зв'язку з підприємством.

Вказане свідчить про позбавлення позивача, як заінтересованої особи, можливості взяти участь у розгляді скарги та/або подати пояснень чи заперечення по суті даної скарги, які обов'язково приймаються Комісією до розгляду та призвело до порушення відповідачем вимог пункту 10 Порядку № 1128 в частині обов'язку своєчасного повідомлення позивача про час і місце розгляду скарги та не вручення йому не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті, копії скарги та доданих до неї документів.

При цьому, колегія суддів вважає, що телефонограма, на яку посилаються апелянт Мінюст, як на доказ належного повідомлення заінтересованих осіб, в т.ч. й позивача про дату, час і місце розгляду скарги, не є доказом такого повідомлення, оскільки відповідачем не надано доказів направлення такої телефонограми, тому таке повідомлення згідно з вимогами ст. 70 КАС України не може вважатися належним і допустимим доказом повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду скарги.

Також суд зауважує, що з урахуванням вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128, надання копії скарги та доданих до неї документів заінтересованим особам, в т.ч. і позивачу, за допомогою засобів електрозв'язку, яким відправляється телефонограма, є технічно неможливим.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про правильність висновків суду першої інстанції щодо порушення Міністерством юстиції України вимог Порядку № 1128 та Закону №755-IV у частині забезпечення інформування суб'єктів, які заінтересовані в розгляді скарги, обов'язку надати їм копії скарги та щодо розгляду скарги по суті і що це призвело до порушення права позивача на участь у розгляді скарги та мати об'єктивну інформацію щодо її змісту для визначення правильної позиції захисту.

Апелянтами також вказано, що законом не передбачено можливості одночасної участі у приватному підприємстві громадян і суб'єктів господарювання (юридичної особи).

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В частині 1 статті 63 ГК України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, і зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Відповідно до частини 5 статті 63 ГК України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Згідно ч. 1 та 2 статті 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.

Згідно ст. 3 Закону України Про господарські товариства , засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно зі статті 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Приватне підприємство засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками є господарським підприємством (товариством), а отже його засновники наділені корпоративними правами, які включають в себе правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом.

Відтак, доводи апелянтів, що учасниками приватного підприємства не можуть бути одночасно юридичні та фізичні особи не відповідає приписам чинного законодавства.

Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів та внесення змін до відомостей про приватне сільськогосподарське підприємство Довіра 28.04.2016 приватному нотаріусу Куксовій М.С. подано всі визначені Законом №755-IV документи, зокрема:

-заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;

-протокол зборів засновників приватного сільськогосподарського підприємства Довіра від 27.04.2016 № 9;

-статут приватного сільськогосподарського підприємства Довіра , затверджений протокол зборів засновників від 27.04.2016 № 9;

-квитанцію про сплату адміністративного збору;

-квитанцію про внесення плати за проведення державної реєстрації в скорочені терміни;

-договір купівлі-продажу корпоративних прав у статутному капіталі приватного сільськогосподарського підприємства Довіра між компанією Амтек Холдінгс ЛТД та ТОВ Агрогрупа Деметра .

Суду не надано доказів того, що на час розгляду скарги будь-які документи, які подавались для здійснення державної реєстрації, не відповідали вимогам законодавства чи були скасовані.

За таких обставин, оскаржуваний Наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2016 1539/5 Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильно визнано протиправним та скасований.

Аналіз правових положень чинного законодавства та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку про те, що оскаржуваний наказ Мінюсту не відповідає правовим положенням ч. 2 ст. 37 Закону № 1952-IV та Порядку. Відповідно до правових положень Порядку, суб'єкт розгляду скарги, в даному випадку Мінюст, на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення за наслідками розгляду скарги у формі наказу. Як вбачається з оскаржуваного наказу, в ньому міститься тільки резолютивна частина про задоволення скарги і не наведено жодного мотиву прийняття такого рішення, що є порушенням вищевказаного Порядку, а тому оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Під час вирішення даної справи, суд апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні Суомінен проти Фінляндії від 01.07.2003, в якому Суд зазначив, що, попри те, що національні суди мають певну свободу розсуду під час вибору аргументів в конкретній справі і прийнятті доказів, що надаються сторонами, судовий орган зобов'язаний обґрунтовувати свої дії, вказуючи мотиви своїх рішень.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку Мінюстом, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваного наказу відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 19 Прядку №1128, рішення, дії або бездіяльність суб'єкта розгляду скарги можуть бути оскаржені до суду.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Меньшакова проти України від 08.04.2010 викладено конвенційні стандарти щодо доступу до суду і вказано, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків відповідного характеру...

У справі Шаповалов проти України (рішення від 31.07.2012) Європейський суд з прав людини вказав, щоб право доступу до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити акт, який є втручанням в її права. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права та інтереси.

Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке згідно з практикою Європейського суду з прав людини включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на с справедливий розгляд спору судом.

З урахуванням встановлених обставин справи, а також правил передбачених п.7 частини першої статті 3, статті 17 КАС України, пунктів 8,10 Положення №37/5 та пункту 12 Порядку №1128, висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації може бути оскаржений до суду, у зв'язку з чим доводи апелянтів, що висновок Комісії не є розпорядчим актом, а тому не може бути оскаржений до суду, колегією суддів не приймається до уваги.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер'їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , і Москаль проти Польщі ). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії ).

Враховуючи вищевказану позицію Європейського суду з прав людини, розгляд скарги з порушенням встановленої законом процедури, є перевищенням відповідачами наданих їм повноважень та здійсненням їх у спосіб, не передбачений законом, тому не можуть вважатися законними і обґрунтованими рішення відповідачів, які прийняті з порушенням порядку їх прийняття та без надання позивачу можливості надати свої пояснення щодо суті скарги з метою захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, апелянтами не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційних скарг, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційних скарг не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрогрупа Деметра до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, приватного сільськогосподарського підприємства ДОВІРА , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу і висновку - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.