Ухвала

від 28.03.2017 по справі 824/1015/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1015/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

28 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Буковина" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Буковина" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в грудні 2016 року звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001001402 від 25.11.2016.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.01.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.11.2016 №0001001402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 636 871 грн 50 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Тема-Буковина" судовий збір у розмірі 9 538, 92 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким, позивач просить адміністративний позов задовольнити повністю, а відповідач - в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідача заперечив.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.04.2007 ТОВ "Тема-Буковина" (ідент. код 35029568, місце знаходження: 58008, м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Чкалова, 34 К) взято на податковий облік в органах державної фіскальної служби за №4521.

13.09.2016 наказом № 333 Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області доручено провести документальну планову перевірку ТОВ "Тема-Буковина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 тривалістю 20 робочих днів з 23.09.2016.

21.10.2016 на підставі наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №386 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Тема-Буковина" на 10 робочих днів з 24.10.2016.

11.11.2016 за результатами проведеної документальної планової перевірки складено акт №39/24-13-14-02/35029568.

Вказаний акт містить висновки про порушення ТОВ "Тема-Буковина":

- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1, пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2014 рік на суму 90,0 грн;

- підпункту 14.1.32 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України (із змінами та доповненнями), пункти 10,11,12 П (С) БО "Доходи", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 90,0 грн, у тому числі за 2015 рік на суму 90,0 грн;

- підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 565 269 грн, у тому числі за січень 2014 року в сумі 69 276,0 грн, лютий 2014 року в 72 723,0 грн, березень 2014 року в сумі 73 430,0 грн, квітень 2014 року в сумі 81 119,0 грн, травень 2014 року в сумі 79 603,0 грн, червень 2014 року в сумі 41 642,0 грн, липень 2014 року в сумі 23 511,0 грн, серпень 2014 року в сумі 101 908,0 грн, вересень 2014 року в сумі 9,0 грн, жовтень 2014 року в сумі 9,0 грн, грудень 2014 року в сумі 18,0 грн, березень 5 року в сумі 5 832,0 грн, квітень 2015 року в сумі 16 121,0 грн, травень 2015 року в сумі 8,0 грн, липень 2015 року в сумі 16,0 грн, жовтень 2015 року в сумі 26,0 грн, листопад 2015 в сумі 9,0 грн, грудень 2015 року в сумі 9,00 грн;

- пунктів 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), а саме, встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів належно оформлених згідно із законодавством України платіжних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на загальну суму 3 343,76 грн;

- пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та пункту 3 Порядку складення звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а саме, у періоді, що перевірявся, проводилась видача відповідній особі готівкових коштів під звіт без дотримання нею умови щодо звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт кошти на загальну суму 3 011,10 грн;

- пункту 164.1, підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 170.9 статті 170 та пункту 176.2.а) статті 176 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме, не перераховано та не утримано до бюджету податку на доходи з фізичних осіб, виплачених на користь платників податку, що кінцево оподатковуються при виплаті та за рахунок платників за період вересень 2014 року - грудень 2015 року в сумі 590,06 грн;

- підпункту 176.2.а) пункту 176.2 статті 176, пункту 177.8 статті 177 ПК України (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством за І - ІV квартали та за І квартал 2015 року не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб по фізичній особі-підприємцю, по якому відсутні документи, що підтверджують його державну реєстрацію на загальну суму 4 453, 02 грн.

11.11.2016 посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області складено акт №19/24-13-14-02/35029568 про те, що посадові особи ТОВ "Тема-Буковина", а саме директор та головний бухгалтер відмовилися підписати акт №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016. При цьому примірник акту перевірки №39/24-13-14-02/35029568 вказані посадові особи товариства отримали, що підтверджується їх підписами в даному акті, проте, з висновками перевірки вони не погоджуються.

25.11.2016 на підставі акту перевірки №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016, за порушення позивачем підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.7 статті 201 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2015), пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за формою "Р" №0001001402.

Згідно вказаного рішення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 847 904, 50 грн, з них 565 269, 00 грн - за основним платежем, 282 635, 50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, ТОВ "Тема-Буковина" звернулось до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, (неправильне зазначення постачальниками адреси покупця), не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість при формуванні позивачем податкового кредиту.

При цьому суд першої інстанції також дійшов висновку про правомірність донарахування відповідачем в оскаржуваному рішенні 177 850 грн. за не включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за першою подією отриманих аваснових платежів за товар по контрагенту - покупцю "Недостаченко".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України) податок на додану вартість визначено як загальнодержавний податок.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У відповідності до підпункту б) пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій за результатами акту планової перевірки ТОВ "Тема-Буковина" №39/24-13-14-02/35029568 від 11.11.2016 (в частині нарахування ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25.11.2016) порушення податкового законодавства полягало у не включенні до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Українські промислові ресурси", не включенні до складу податкових зобов'язань податку на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю "Недостаченко", завищенні податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", завищенні від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 24) за лютий 2015 року.

З матеріалів справи слідує, що позивачем не заперечуються виявленні відповідачем за результатом проведення перевірки порушення, а саме: не включення до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з вартості наданих послуг відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Українські промислові ресурси" та завищення від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 24) за лютий 2015 року, тому підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0001001402 від 25.11.2016 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" відсутні.

Щодо не включення позивачем до складу податкових зобов'язань податку на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю "Недостаченко" та, донарахування позивачу в оскаржуваному рішенні 177 850,50 грн судом першої інстанції вірно встановлено, що в 2014 році ТОВ "Тема-Буковина" проведено господарську операцію по контрагенту-покупцю "Недостаченко".

Згідно акту від 11.11.2016 станом на 01.01.2014 на бухгалтерському рахунку 361 по контрагенту "Недостаченко" значиться дебетове сальдо у розмірі 711400,74 грн. У липні-серпні 2014 року по даному контрагенту були проведенні господарські операції з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку записами по Д-ту рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

З матеріалів справи слідує, що в ході перевірки посадовим особам не було представлено жодного первинного документу, який би підтверджував виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту "Недостаченко".

Разом з тим згідно пояснень посадових осіб ТОВ "Тема-Буковина", ОСОБА_3 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ "Тема-Буковина" (на той час ТОВ "Космея-Тема") на підставі наказу №44-К від 06.05.2014. При передачі справ від попереднього директора ОСОБА_4 була виявлена дебіторська заборгованість по контрагенту ОСОБА_5 в сумі 711400,74 грн.

При цьому зазначено, що 25.12.2012 від фізичної особи ОСОБА_5 надійшов лист про те, що він визнає заборгованість перед ТОВ "Космея-Тема" і зобов'язується сплатити борг найближчим часом.

З урахуванням того, що борг був протермінованим, директором ОСОБА_3 було прийнято рішення не звертатися до суду, а в 2014 році контрагент ОСОБА_5 повністю сплатив свої борги перед товариством.

При цьому, позивачем не було представлено жодного первинного документу, який би підтверджував виникнення дебіторської заборгованості по контрагенту ОСОБА_5 (відсутній договір про реалізацію товарів, укладений з фізичною особою ОСОБА_5; видаткові накладні на реалізацію товарів фізичній особі ОСОБА_5, виписані податкові накладні; товарно-транспортні накладні на доставку даного товару чи довіреності тощо).

Згідно акту перевірки, відповідно до представлених товариством регістрів бухгалтерського обліку в порушення пункту 187.1 статті 187 ПК України не включено до складу податкових зобов'язань за першою подією отримані авансові платежі за товар в липні 2014 року на суму 100 000,0 грн, в тому числі ПДВ 16 667,0 грн та в серпні 2014 року на суму 611 400,74 грн, в тому числі ПДВ 101 900 грн.

Тому, як зазначено відповідачем, ТОВ "Тема-Буковина" в порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України занизило податкове зобов'язання всього на суму 118567 грн, а саме не відобразило в складі податкового зобов'язання суми податку на додану вартість отриманої від попередньої оплати за товар.

Положенням п. 44.1 ст. 44 ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

Згідно п.п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Частиною 1ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно ст. 1 вищевказаного Закону, первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ні в ході проведення відповідачем перевірки, ні в ході судового розгляду справи не надав жодних первинних документів на підтвердження господарських операцій із ОСОБА_5, які за твердженням позивача мали місце у 2009 році.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено про наявність неточностей та неповноту відомостей в меморіальних ордерах та платіжних дорученнях, складених протягом липня-серпня 2014 року, й наданих позивачем при перевірці посадовим особам контролюючого органу, а також суду. Так, в розділі «призначення платежу» вказано "плата за товар згідно накладної", однак не у кожному випадку зазначено дату та номер такої накладної; у меморіальному ордері №@2PL497140 від 01.08.2014 на суму 80 000,00 грн у розділі "призначення платежу" вказано плата за товар згідно накладної №1 ОСОБА_6, однак жодних документів та обґрунтованих пояснень з приводу господарських операцій із такою особою позивачем не надано.

Отже, суд правомірно дійшов висновку про правомірність донарахування відповідачем в оскаржуваному позивачем рішенні за не включення до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість за першою подією отримані авансові платежі за товар по контрагенту-покупцю "Недостаченко".

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав", слід вказати наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 ТОВ "Тема-Буковина" придбавало засоби гігієни у ТОВ "Фрешбері" (договір поставки №Ф/2012-09 від 03.01.2012), товари побутової хімії у ТОВ "Домосвіт" (договір поставки №Д/2012-11 від 03.01.2012), товари особистої гігієни у ТОВ "Тема-Станіслав" (договір купівлі-продажу №КТ-28 від 23.01.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані ТОВ "Тема-Буковина" податкові накладні від ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкової накладної, а саме: вказана невірна "податкова адреса покупця". Отримані податкові накладні від ТОВ "Тема-Станіслав" за ставкою 20% на загальну суму податкового кредиту в розмірі 18576,07 грн зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником, з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкової накладної, а саме: вказана невірна "податкова адреса покупця".

На підставі зазначеного, посадовими особами контролюючого органу зроблено висновок про завищення позивачем в періоді, що перевірявся, податкового кредиту з ПДВ за ставкою 20% всього на суму 422057,0 грн, чим порушено підпункт 14.1.181 пункт 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України, пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Згідно акту від 11.11.2016 перевіркою відображених у рядку 10.1.1, колонки Б Декларацій (для 2014-2015 років) або у рядку 10.2, колонки Б Декларацій (для 2016 року) "Придбання з податком на вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків та нульовою ставкою" показників за період з 01.01.2014 по 30.06.2016 в загальній сумі 59 860,0 грн встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операції з придбання товарів медичного призначення.

Згідно матеріалів справи, проведеною перевіркою відображеного показника за січень-грудень 2014 року, за січень-грудень 2015 року та за січень-червень 2016 року встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 10.1.1, колонки Б Декларацій (для 2014-2015 років) або у рядку 10.2, колонки Б Декларацій (для 2016 року) "Придбання з податком на вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків та нульовою ставкою" всього на суму 2524,0 грн.

З акту перевірки слідує, що указаний показник було сформовано за рахунок того, що ТОВ "Тема-Буковина" придбало товари особистої гігієни у ТОВ "Тема-Станіслав" (код ЄДРПОУ 33860155) відповідно до договору купівлі-продажу №КТ-28 від 23.01.2014.

Так, отримані позивачем від ТОВ "Тема-Станіслав" накладні за ставкою 7% на загальну суму податкового кредиту в розмірі 2524 грн зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником, з допущенням помилки при заповненні реквізитів податкової накладної, а саме: вказана невірна "податкова адреса покупця".

З наведеного слідує, що ТОВ "Тема-Буковина" порушено підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 ПК України, пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Разом з тим, інших недоліків в первинних бухгалтерських документах та, відповідно, сумнівів стосовно реальності господарських операцій позивача з указаними вище контрагентами відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Положеннями п.п. 201.2 та 201.6 ст. 201 ПК України вказано, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі

Форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (на час здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав") затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Пункт 6.2 Порядку передбачає, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно п. 6.3 Порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, порушення порядку заповнення податкової накладної.

Таким чином, за операціями поставки обов'язком постачальника є заповнити усі обов'язкові реквізити податкової накладної, зареєструвати її у реєстрі та видати покупцю на його вимогу.

Згідно матеріалів справи щодо вищевказаних постачальників позивачем обрано паперовий вигляд податкової накладної, що відповідає положенням статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій). В таких податкових накладних відсутня відмітка про те, що такі податкові накладні складені в електронній формі, тому, отримавши від постачальників податкові накладні, складені в паперовому вигляді та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких відсутні будь-які недоліки, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що вказані в таких накладних.

Разом з тим, пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено виключний перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, відповідно до якого такий реквізит як "місцезнаходження покупця" не відноситься до вказаного переліку.

При цьому, актом перевірки від 11.11.2016 не визначено будь-яких порушень у частині складання спірних податкових накладних вимогам, що містяться саме у пункті 201.1 статті 201 ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сама по собі помилка у необов'язкових реквізитах податкової накладної, допущена контрагентами позивача, за відсутності у контролюючого органу інших претензій до досліджуваних господарських операцій позивача з ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав" не може бути підставою для позбавлення платника податку на податковий кредит згідно таких накладних. Платник податку не може нести відповідальність за помилки контрагентів.

Отже, недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, (неправильне зазначення постачальниками адреси покупця), не роблять накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість при формуванні позивачем податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 636871, 50 грн (за основним платежем - 424 581,0 грн, за штрафними санкціями - 212290,50 грн) за порушення, яке полягало у завищенні податкового кредиту по господарським операціям з придбання товарів від продавців ТОВ "Фрешбері", ТОВ "Домосвіт", ТОВ "Тема-Станіслав" - протиправне, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційних скарг сторін не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Буковина" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8