Рішення

від 05.04.2017 по справі 563/718/16-ц

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/718/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого - судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Степанюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лендком Симонів до Товариства з обмеженою відповідальністю Селянське Агро , ОСОБА_1, третя особа Корецьке районне управління юстиції, про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

ТОВ Лендком Симонів звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 15 квітня 2011 року між ними та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,60 га., який зареєстровано 14 жовтня 2011 року в Управлінні Держкомзему у Корецькому районі. Даний договір укладено строком на 5 років з дня його державної реєстрації.

05 травня 2015 року незважаючи на діючий договір оренди землі, відповідачі ТОВ Селянське Агро та ОСОБА_1, як новий власник земельної ділянки (спадкоємець ОСОБА_2М.), уклали договір оренди землі щодо вже орендованої ними земельної ділянки. 30 листопада 2015 року Корецьким районним управлінням юстиції проведено державну реєстрацію зазначеного договору.

Укладення даного договору оренди землі призвело до порушення їхнього права як орендаря щодо користування земельною ділянкою.

А тому, просять суд, визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 05 травня 2015 року укладеного між відповідачами про передачу в строкове користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а також стягнути судовий збір.

В заяві на ім'я суду представник позивача позов підтримала повністю, просить його задоволити, справу розглянути без їх участі.

Представник відповідача ТОВ Селянське Агро , відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи: Корецького районого управління юстиції в судове засідання не з'явились, хоча неодноразово повідомлялись про час та місце проведення судових засідань.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

15 квітня 2011 року між ТОВ Лендком Симонів та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого останній передав позивачу в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 1,60 га., кадастровий номер 5623082200:03:008:0024, сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 5 років.

14 жовтня 2011 року даний договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Корецькому районі Рівненської області, про що вчинено відповідний запис за № 562308224001037.

Відповідно до п.39 Договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Договір набирає чинності з дня реєстрації (п.8, п.43 Договору).

Згідно із положеннями ст.ст.125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтями 18, 20 ЗУ Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Підпунктом 6 п.2 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Статтею 2 цього ж Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст.638 ЦК України, ст.ст.125, 126 ЗК України, договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. Такого висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши правову позицію із цього питання у постанові від 13 червня 2016 року у справі №6-643цс16, яка відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України; суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

05 листопада 2014 року приватним нотаріусом Корецького районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 видано свідоцтво відповідно на ім'я ОСОБА_1 про право на спадщину (на дану земельну ділянку), після смерті ОСОБА_2 Також внесено відповідний запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем на спірну земельну ділянку. (Інформаційна довідка № 84283234 від 05 квітня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомості)

У відповідності до ч.4 ст.32 ЗУ Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

За змістом пункту 40 Договору, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку з орендарем.

За правила статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не переходять в порядку спадщини тільки права та обов'язки, стосовно яких спеціально передбачено їх припинення на випадок смерті суб'єкта, який має відповідні права або несе обов'язки. Стосовно прав та обов'язків орендодавця в Договорі таке не встановлено. Отже, права та обов'язки орендодавця земельної ділянки переходять в порядку спадкування, як це передбачено загальним правилом ст.1218 ЦК України.

Таким чином, після набуття земельної ділянки у власність, до відповідача перейшли також права та обов'язки за Договором оренди земельної ділянки від 15 квітня 2011 року.

Згідно із інформаційної довідки № 57574446 від 18 квітня 2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, 30 листопада 2015 року Корецьким районним управлінням юстиції Рівненської області проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ТОВ Селянське Агро та ОСОБА_1 від 05 травня 2015 року.

Відповідно до договору від 05 травня 2015 року, ОСОБА_1 передала ТОВ Селянське Агро в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площею 1,6047 га., кадастровий номер 5623082200:03:008:0024, сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Жадківської сільської ради Корецького району Рівненської області, строком на 7 років.

У відповідності до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст.627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного судочинства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ч.1 ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне правило містить і ст.35 Закону України Про орендну землі .

Статтею 27 Закону України Про оренду землі забезпечено права орендаря на орендовану ним земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі між ТОВ Селянське Агро та ОСОБА_1, діяв інший договір оренди тієї ж самої земельної ділянки, укладений між ТОВ Лендком Симонів та ОСОБА_2.

Тобто, укладенням договору оренди між ТОВ Селянське Агро та ОСОБА_1, остання в односторонньому порядку відмовилась від виконання умов договору і виконання зобов'язань за договором оренди, раніше укладеним між ТОВ Лендком Симонів та ОСОБА_2.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при укладанні 05 травня 2015 року оспорюваного договору оренди землі, сторонами недодержані вимоги ст.ст.203, 215 ЦК України та приписи Закону України Про орендну землі , оскільки був укладений без попереднього розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного між ТОВ Лендком Симонів та ОСОБА_2.

А тому є всі підстави для визнання договору оренди від 05 травня 2015 року недійсним.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають до стягнення на користь позивача сплачені судові витрати.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 60, 79, 80, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 05 травня 2015 року укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Селянське Агро про передачу в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення під кадастровим номером 5623082200:03:008:0024.

Стягнути з ТОВ Селянське Агро на користь ТОВ Лендком Симонів судовий збір в розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Лендком Симонів судовий збір в розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :