Справа № 2-248/2010
Провадження 6/574/1/2017
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2017 року Буринський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Куцан В.М.
з участю секретарі Кошелєвій Н.В.
представника ДВС ОСОБА_1
боржника ОСОБА_2
розгляднувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду подання начальника Буринського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області про встановлення тимчасового обмеження виїзду за кордон відносно ОСОБА_2,
в с т а н о в и в:
Начальник Буринського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження виїзду за кордон відносно ОСОБА_2 мотивуючи тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист виданий Буринським районним судом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_4. Посилаючись на те, що боржник рішення суду не виконує і має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 13107 грн. просила обмежити йому виїзд за кордон.
В судовому засіданні представник Буринського РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області ОСОБА_1 подання підтримав, разом з тм, повідомив, що ОСОБА_2 частину заборгованісті вже сплатив і станом на 01.01.2017 її розмір становить 8349 грн.
Боржник ОСОБА_2 просив відмовити в задовленні подання, оскільки він декілька разів на рік виїжджає на роботу за кордон. Має нестабільний дохід, у зв'язку з чим аліменти сплачує періодично та борг по них також погашає. Заборонивши виїзд за межі України він залишиться без роботи і не буде мати змоги платити аліменти взагалі.
Дослідивши обставини справи, матеріали виконавчого провадження та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Буринського районного суду Сумської області від 26.05.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та видано відповідний виконавчий лист (справа №2-248/2010).
01.07.2010 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаного рішення суду.
У зв'язку з досягненням старшою дитиною - дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повнолітня, аліменти з 16.06.2016 року стягуються на одну дитину.
В ході виконавчого провадження державним виконавцем проведено відповідні виконавчі дії щодо встановлення майна боржника та грошових коштів в банківських установах, що вбачається з відповідних запитів та відповідей на них, які знаходяться в матеріалах виконавчого провадження.
Разом з тим,жодних активів боржника, на які може бути накладено стягнення в рахунок погашення заборгованості не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством.
Пунктом 5 ч. 1 цієї ж статті передбачено, що право громадянина на виїзд з України може бути тимчасово обмежено, в тому числі, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, однак періодично виїжджає за кордон, де працює за договорами найму. При цьому останній добровільно сплатив частину заборгованості по аліментам, завіривши суд, що решту погасить на протязі місяця.
Аналізуючи вказані обставини, суд, враховуючи інтереси дитини на утримання якої стягуються з боржника аліменти, приходить до висновку, що заборона виїзду для ОСОБА_2 може погіршити становище дитини, оскільки останній буде позбавлений роботи і , як наслідок, втратить фінансову можливість сплачувати аліменти.
Таким чином суд вважає, що обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон є передчасним, у зв'язку з чим в задоволенні даного подання необхідно відмовити.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, ст.ст. 6-8 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , ст.ст.5,11 Закону України Про виконавче провадження , ст. 19 Закону України Про державну прикордонну службу України , суд -
у х в а л и в :
В задоволенні подання начальника Буринського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області про встановлення тимчасового обмеження виїзду за кордон відносно ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий:
Суд | Буринський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2017 |
Оприлюднено | 10.04.2017 |
Номер документу | 65765661 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Буринський районний суд Сумської області
Куцан В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні