Ухвала

від 23.03.2017 по справі 537/845/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Ткачука О.С., Умнової О.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 - на рішення Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2016 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 19 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з листопада 1999 року по квітень 2012 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

Позивач вказувала, що до розірвання шлюбу між ними було досягнуто домовленості, що розподіл майна ними буде здійснюватися вже після розірвання шлюбу, але відповідач сплативши їй лише частку у розмірі 15000 доларів США, ухиляється від сплати залишку коштів.

За час перебування у шлюбі ними було придбане наступне майно : 1/3 частини приміщень офісів № № 7 та 8 по АДРЕСА_1, автомобіль ГАЗ-2752 , державний номерний знак НОМЕР_1, причіп ПФ 01 Фермер , державний номерний знак НОМЕР_2, автомобіль Skoda Fabia , державний номерний знак НОМЕР_3, а також зроблено вклад до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аксон (далі - ТОВ НВП Аксон ) у розмірі 4 012 грн, на підставі чого вони мають частку чистих активів вказаного товариства пропорційно частці статутного капіталу.

Посилаючись на те, що доходи від зробленого внеску до статутного фонду ТОВ НВП Аксон вона не отримує та на те, що спірне майно є їхньою спільною сумісною власністю, відтак вона має право на половину спірного майна, просила, із урахуванням уточнених повних вимог, визначити, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить по 1/3 частині приміщень офісів № № 7 та 8 по АДРЕСА_1, розподілити майно нажите під час шлюбу між нею та ОСОБА_5, відхилившись від рівності часток та виділити ОСОБА_5 1/3 частин нежитлових приміщень - офісів № № 7, 8, площею 151 кв. м та 89, 8 кв. м відповідно, що розташовані по АДРЕСА_1, вартістю 515 053 грн та 306 303 грн відповідно, автомобіль ГАЗ-2752 , державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за відповідачем 05 червня 2003 року на підставі довідки-рахунку, вартістю 39 630 грн, причіп ПФ 01 Фермер , 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за відповідачем 28 лютого 2006 року на підставі акта прийому-передачі, вартістю 2 136 грн 76 коп., автомобіль Skoda Fabia , державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_5 30 жовтня 2007 року на підставі довідки-рахунку вартістю 167 434 грн 80 коп., грошові кошти у розмірі 4 012 грн, як вклад до статутного капіталу ТОВ НВП Аксон , частку чистих активів вказаного товариства пропорційно частці статутного капіталу, що підлягає виплаті ОСОБА_5 у разі його виходу зі складу засновників у розмір 116 700 грн, а всього на суму 1 151 269 грн 56 коп. та визнати за ним право власності на вказане майно, а також стягнути з ОСОБА_5 на її користь грошову компенсацію у розмірі 575 634 грн 78 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2013 року ОСОБА_5 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, обґрунтовуючи його тим, що за час перебування у шлюбі, а саме - з 13 листопада 1999 року по листопад 2009 року, ним та ОСОБА_4 було придбане наступне майно: автомобіль Skoda Fabia , причіп ПФ 01 Фермер та 1/10 частки нежилих приміщень - офісів № № 7, 8 по АДРЕСА_1 та автомобіль ГАЗ-2752 , який на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 01 жовтня 2007 року був відчужений на користь ОСОБА_9, тому не може бути предметом поділу.

Також зазначає, що вклад, який був внесений до статутного капіталу ТОВ НВП Аксон у розмірі 4 012 грн не є об'єктом спільної сумісної власності, а поділу підлягають лише одержані доходи.

Посилаючись на наведене та на те, що ним вже були передані ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок розподілу спільного майна у розмірі 15 000 доларів США, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив виділити йому та визнати за ним право власності на автомобіль Skoda Fabia , державний номерний знак НОМЕР_3, причіп ПФ 01 Фермер , державний номерний знак НОМЕР_2, автомобіль ГАЗ-2752 , державний номерний знак НОМЕР_1, 1/10 частки нежилих приміщень - № № 7 та 8 по АДРЕСА_1, стягнути з нього на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості її Ѕ частки майна подружжя у розмірі 227 803 грн 78 коп., стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США, що в еквіваленті становить 372 750 грн, виділити та визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частку офісних приміщень № № 7 та 8 по АДРЕСА_1.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визначено , що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належить кожному по 1/3 частині приміщень - офісів № № 7 та 8 по АДРЕСА_1.

Виділено та визнано за ОСОБА_5 право власності на: 1/3 частини нежитлових приміщень - офісів № № 7, 8, площею 151 кв. м та 89, 8 кв. м відповідно, що розташовані по АДРЕСА_1 вартістю 515 053 грн та 306 303 грн відповідно, автомобіль ГАЗ-2752 , державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 39 630 гр., причіп ПФ 01 Фермер , державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 2 135 грн 76 грн, автомобіль Skoda Fabia , державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 167 434 грн 80 коп., грошові кошти у розмірі 4 012 грн, як вклад до статутного капіталу ТОВ НВП Аксон , частку чистих активів ТОВ НВП Аксон , пропорційно частці статутного капіталу, що підлягає виплаті ОСОБА_5 в у разі його виходу зі складу засновників у розмірі 116 700 грн, а всього на суму 1 151 269 грн 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості її частки у спільному майні у розмірі 202 884 грн 78 коп.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частини нежитлових приміщень - офісів № № 7, 8, загальною площею 151 кв. м та 89, 8 кв. м відповідно, що розташовані по АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні первинного та зустрічного позовів в іншій частині відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 19 вересня 2016 року рішення суду першої інстанцій змінено та зменшено розмір грошової компенсації, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 з 202 884 грн 75 коп. до 144 534 грн 78 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанцій залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 - просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині визначення розміру грошової компенсації вартості частки ОСОБА_4 у спільному майні подружжя та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошову компенсацію у розмірі 575 634 грн 78 коп., мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_5 в частині стягнення з останнього на користь ОСОБА_4 грошової компенсації вартості частки у спільному майні, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), врахувавши висновки та мотиви, з яких були скасовані попередні рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі (ч. 4 ст. 338 ЦПК України), суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та зменшуючи розмір грошової компенсації, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, з 202 884 грн 75 коп. до 144 534 грн 78 коп., апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що у ОСОБА_4 виникло право лише на отримання половини суми внеску ОСОБА_5, тобто на 2 006 грн, а не на половину вартості чистих активів ТОВ НВП Аксон , пропорційно частці статутного капіталу, що підлягає виплаті ОСОБА_5 у разі його виходу зі складу засновників, розмір якої станом на 30 вересня 2015 року складає 116 700 грн.

При цьому, апеляційним судом правильно враховано, що грошову компенсацію, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_4, необхідно зменшити й на суму компенсації, що була добровільно сплачена ОСОБА_5 під час розгляду справи, розмір якої складає 15 000 доларів США, що в еквіваленті станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції становило 144 534 грн 78 коп.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації у розмірі 144 534 грн 78 коп.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 квітня 2016 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та рішення апеляційного суду Полтавської області від 19 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.К. Гримич

О.С.Ткачук

О.В.Умнова