Рішення

від 03.04.2017 по справі 903/105/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 квітня 2017 р. Справа № 903/105/17 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Сердюкова Аліна Олегівна

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№191/01-17 від 25.01.2017р., ОСОБА_2, дов. №192/01-17 від 25.01.2017р.,

від відповідача-1 : ОСОБА_3, дов. №836/28/2-16 від 08.04.2016р.,

від відповідача-2 : ОСОБА_4, дов. №0-3-0.6-8197/2-16 від 13.12.2016р.,

від третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, дов. №3 від 17.02.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Українського інституту експертизи сортів рослин, про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису державного реєстратора про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно, зобов'язання скасувати запис у Поземельній книзі,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" звернулось в господарський суду з позовом до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису державного реєстратора про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно, зобов'язання скасувати запис у Поземельній книзі.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу Мінагрополітики України від 19.04.12р. №210 Волинський державний центр експертиз сортів рослин реорганізовано шляхом його поділу на: Український інститут експертизи сортів рослин та ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , а по акту приймання-передачі майна, майнових прав і обов'язків від 03.09.12р. згідно розподільчого опису майнових прав та обов'язків усі земельні ділянки реорганізованого Волинського державного центру експертиз сортів рослин перейшли лише до ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , то правокористувачем земельної ділянки є ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , а не Український інститут експертизи сортів рослин.

Оскільки запис в Державному реєстрі речових прав №14555052, внесений державним реєстратором, суперечить чинному законодавству та відомостям, зазначеним у вищезазначених документах, то він підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.02.2017р. порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 20.02.2017р., зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті; залучено до участі в розгляді справи третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Український інститут експертизи сортів рослин.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

В судовому засіданні представник відповідача-1 позов не визнала, підтримала доводи викладені у відзиві, в якому просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача-2 позовні вимоги заперечила з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Представник третьої особи позов вважає безпідставним, у відзиві в задоволенні позову просить відмовити. 20.02.2017р. електронною поштою надіслав до суду заяву б/н від 20.02.2017р., в якій просив припинити провадження у справі, посилаючись на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Судом у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки в даному випадку позивач оскаржує правомірність набуття права користування земельною ділянкою, а не адміністративно - управлінські функції державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію, а отже такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні з ініціативи суду ставилось питання щодо можливості заміни відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на відділ Держгеокадастру у Горохівському районі Волинській області, однак представник позивача позов до відповідача-2 підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з пункту 1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №210 від 19.04.2012р. Про реорганізацію державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин (далі по тексту наказ № 210) реорганізовано шляхом поділу Волинський обласний держаний центр експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Волинської області (код ЄДРПОУ 00490174, с. Звиняче, Горохівський р-н, Волинська область). Пунктом 2 наказу № 210 передбачено приєднати частини майнових прав та обов'язків реорганізованих державних Центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями: з охорони прав на сорти рослий згідно розподільчих балансів до Українського інституту експертизи сортів рослин (код ЄДРПОУ 00488332, м. Київ, вул. Генерала Родімцева, буд.15) та державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу (код ЄДРПОУ 37884028, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 18-20). Пунктом 3 наказу №210 Український інститут експертизи сортів рослин та ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу визначено правонаступниками майнових прав і обов'язків вищезазначених реорганізованих державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин у відповідних частинах згідно з розподільчими балансами (а.с.12-13).

Відповідно до п.8.2. наказу № 210 головам комісії з реорганізації доручено забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов'язків, що знаходяться на балансі державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин, що реорганізуються, та здійснити їх передачу на баланс Українського інституту експертизи сортів рослин та ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу у відповідних частинах.

На виконання наказу № 210 комісія з реорганізації Волинського обласного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією охорони прав на сорти рослин склала акт №3 приймання - передачі майна, майнових прав і обов'язків, що знаходяться на балансі Волинського обласного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією охорони прав на сорти рослин шляхом поділу та передачі на баланс Українського інституту експертизи сортів рослин та державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу (а.с.14) в частинах визначених в розподільчому балансі та згідно з додатками, які є невід'ємною частиною цього акту.

Згідно з інвентаризаційною відомістю (а.с. 17), яка є додатком до вищезазначеного акту від 03.09.12р., на балансі Волинського обласного центру станом на 31.08.2012р. перебували земельні ділянки загальною площею 491,2 га.

Відповідно до розподільчого опису майнових прав та обов'язків ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу розподілено, зокрема, земельні ділянки загальною площею 491,2 га (pax.101 розподільчого опису).

З переліку копій актів на землю (а.с.17 зворот) вбачається, що ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу також передано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №033265 від 13.03.2006р. (а.с. 24) на земельну ділянку площею 265,2478 га та Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ВЛ №001364 від 16.09.1999р. (а.с. 21-23) на земельну ділянку площею 226,0 га.

В подальшому, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні пункту 1 Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №506 від 30.12.2015 року "Про деякі питання реорганізації державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин" (далі по тексту наказ №506), затверджено перелік закладів експертизи сортів рослин та площ угідь для проведення експертизи сортів рослин між Українським інститутом експертизи сортів рослин та державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", що додається.

Пунктами 2, 3 наказу №506 зобов'язано голів комісій з реорганізації державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин, визначених додатками до наказу Мінагрополітики України від 19 квітня 2012 року № 210 "Про реорганізацію державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин", внести відповідні зміни до розподільчих балансів згідно з додатком.

Зобов'язано директора Українського інституту експертизи сортів рослин, зокрема, вжити заходів щодо переоформлення земельних ділянок, що знаходяться у користуванні реорганізованих державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин відповідно до розподільчих балансів.

Відповідно до інформаційної довідки від 12.01.2017р. (а.с. 35) 13.05.2016р. державним реєстратором Луцької районної державної адміністрації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ВЛ №001364 від 16.09.1999р. внесено запис №14555052 про інше речове право, а саме право постійного користування земельною ділянкою, площею 226 га, кадастровий номер:0720882000:00:001:0096, адреса: Волинська область, Горохівський район, с/рада Звиняченська, де правокористувачем зазначено Український інститут експертизи сортів рослин.

Як визначено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій 13.05.2016р.) (далі по тексту Закон N 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону N 1952-IV заявник - це власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав; інший правонабувач - орендар, суб'єкт іншого права, похідного від права власності, іпотекодержатель, спадкоємець (у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно із цим Законом).

Як передбачено ст.3 Закону N 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону N 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Частина 1 ст. 24 Закону N 1952-IV передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Як визначено п.9 постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.15р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час проведення реєстраційних дій) разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1.ст. 27 Закону N 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

З дослідженого державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ВЛ №001364 від 16.09.1999р. (а.с.21-23) на земельну ділянку площею 226,0 га, вбачається, що право постійного користування вказаною земельною ділянкою надано Волинському обласному держаному центру експертизи сортів рослин.

Відповідно до наказу №210 та розподільчого опису майнових прав та обов'язків позивачу - ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу розподілено, зокрема, земельні ділянки загальною площею 491,2 га (pax.101 розподільчого опису), в т.ч. спірну земельну ділянку, площею 226 га.

З вищедослідженого п. 2 наказу №506 випливає, що для оформлення Українським інститутом експертизи сортів рослин права постійного користування спірною земельною ділянкою передує внесення відповідних змін до розподільчих балансів.

Тобто, в даному випадку Міністерство аграрної політики та продовольства України при винесенні наказу №506 передбачило певну умову, при настанні якої Український інститут експертизи сортів рослин набуде право постійного користування спірною земельною ділянкою згідно з додатком до наказу, а саме - з моменту внесення відповідних змін до розподільчих балансів.

Проте, доказів на підтвердження внесення змін до розподільчих балансів матеріали справи не містять, а додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2015 № 506 "Перелік закладів експертизи сортів рослин та площ угідь для проведення експертизи сортів рослин між Українським інститутом експертизи сортів рослин та державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" не є доказом переходу відповідних прав на спірну земельну ділянку до Українського інституту експертизи сортів рослин.

Отже, в Українського інституту експертизи сортів рослин були відсутні правові підстави для подачі документів для проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки без внесення змін до розподільчих балансів.

З огляду на вищезазначені обставини суд зазначає, що рішення відповідача-1, щодо реєстрації речового права на спірну земельну ділянку, яка здійснена без дотримання вимог законодавства, а саме відповідачем не виконані належним чином, вимоги закону щодо з'ясування обставин відносно наявності перевірки поданої заяви про державну реєстрацію прав належною особою, відповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом, перевірки поданих документів, які дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а тому його слід скасувати.

У зв'язку із тим, що запис в Державному реєстрі речових прав внесений державним реєстратором Луцької районної державної адміністрації, суперечить законодавству та документам, досліджених в судовому засіданні його також слід скасувати.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року № 3613-VI.

У відповідності до ч. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (далі по тексту Закон № 3613-VI) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 3613-VI ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (ч. 1 ст. 16 Закону № 3613-VI).

Крім того, ч.1 ст. 24 вказаного Закону № 3613-VI встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Слід зазначити, що ст. 25 Закону № 3613-VI встановлено, що поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 3613-VI, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

- особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

- власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

- органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону № 3613-VI (в редакції, чинній на момент реєстрації) земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Оскільки Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ВЛ №001364 виданий Звиняченською сільською радою 16.09.1999р., то вказана норма є спеціальною по відношенню до ч. 3 ст. 24 Закону № 3613-VI, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, державна реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі проводиться за заявою користувача земельної ділянки.

Так, як вбачається з матеріалів справи Відділом Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області записом від 12.05.2016 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 226,0 га, розташованої у Волинській області, Горохівський район, Звиняченська сільська рада, під кадастровим номером 0720882000:00:001:0096, у Державному земельному кадастрі за заявою третьої особи - Українського інституту експертизи сортів рослин, та присвоєно кадастровий №0720882000:00:001:0096.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0702706322017 від 24.01.2017р. (а.с. 31-34) в графі Інформація про власників (користувачів) вказано Український інститут експертизи сортів рослин.

Як вже зазначалось, у Державному акті на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ВЛ №001364 від 16.09.1999р. (а.с. 21-23) на земельну ділянку площею 226,0 га, зазначено, що право постійного користування вказаною земельною ділянкою надано Волинському обласному держаному центру експертизи сортів рослин.

Відповідно до наказу №210 та розподільчого опису майнових прав та обов'язків позивачу - ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу розподілено, зокрема, земельні ділянки загальною площею 491,2 га (pax.101 розподільчого опису), в т.ч. спірну земельну ділянку, площею 226 га.

З вище дослідженого п. 2 наказу №506 встановлено, що для оформлення Українським інститутом експертизи сортів рослин права постійного користування спірною земельною ділянкою передує внесення відповідних змін до розподільчих балансів.

Всупереч наведеному, відділом Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області проведено реєстрацію у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки за заявою особи, що не є користувачем земельної ділянки в розумінні п. 2 Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0702706322017 від 24.01.2017р. (а.с. 31-34), в графі Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки зазначено: Проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель під час здійснення землеустрою, 05.03.2016; ПП Владар , ОСОБА_6В.

Відповідно до копії Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Українського інституту експертизи сортів рослин на території Звинячівської сільської ради Горохівського району Волинської області (а.с. 26-30), замовником вказаної технічної документації є третя особа - Український інститут експертизи сортів рослин на підставі договору №01.02.16 від 08.02.2016р.(а.с. 26, стор. 2).

Згідно з ст.26 Закону України Про землеустрій замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор, зокрема, перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства.

Як визначено ч. 5 ст. 24 Закону № 3613-VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;

за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Як вже встановлено судом Український інститут експертизи сортів рослин не є землевласником або землекористувачем, а тому відповідно до ст.26 Закону України Про землеустрій не міг бути замовником документації із землеустрою, на підставі якої відділом Держгекадастру у Горохівському районі Волинської області здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону № 3613-VI (в редакції, чинній на момент реєстрації) підставою державної реєстрації земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Всупереч наведеному, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0702706322017 від 24.01.2017р. (а.с. 31-34), підставою для державної реєстрації відділом Держгекадастру у Горохівському районі Волинської області спірної земельної ділянки була технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки (а.с. 26-30), а не технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Пунктом 60 Порядку № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Слід зазначити, що пунктом 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 передбачено, що скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: - в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; - у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Частиною другою ст. 24 Закону № 3613-VI передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Звертаючись з позовом до суду з вимогою про зобов'язання скасувати запис у Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру запису про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 226,0 га, розташованої у Волинській області, Горохівський район, Звиняченська сільська рада, під кадастровим номером 0720882000:00:001:0096, зареєстрованої Відділом Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області 12.05.16р., позивач у позовній заяві визначив відповідачем-2 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0702706322017 від 24.01.2017р. (а.с. 31-34) в графі Орган, який зареєстрував земельну ділянку вказано відділ Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області.

Як вже зазначалось, в судовому засіданні 03.04.2017р. судом з'ясовувалось питання щодо можливості заміни відповідача-2 - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на відділ Держгеокадастру у Горохівському районі Волинській області, однак представник позивача позов до відповідача-2 підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як роз'яснено в п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність згоди представників позивача щодо заміни неналежного відповідача, з врахуванням обставин справи, в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання скасувати запис у Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру запису про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 226,0 га, розташованої у Волинській області, Горохівський район, Звиняченська сільська рада, під кадастровим номером 0720882000:00:001:0096, зареєстрованої Відділом Держгеокадастру у Горохівському районі Волинської області 12.05.16р. слід відмовити, позов подано до неналежного відповідача.

Суд також зазначає, що згідно з п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року за №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III-V ЗК України:

- пов'язані із захистом права на земельні ділянки (в тому числі відновлення порушеного права третьої особи, яка на підставі рішень державних органів або органів місцевого самоврядування претендує на спірну земельну ділянку);

- що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок;

- інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Даний спір пов'язаний із захистом права постійного користування спірною земельною ділянкою, а тому є спором про право.

Крім того, згідно з п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З врахуванням положень ст.49 ГПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір в розмірі 3200 грн. покладаються на відповідача-1, в розмірі 1600 грн. - на позивача.

З огляду на встановлені обставини, судом не приймаються до уваги доводи викладені у відзивах відповідача-1 та третьої особи, як на підстави для відмови в задоволенні позову, оскільки не знайшли свого підтвердження і не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29648740 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720882000:00:001:0096, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 924431107208.

Скасувати запис державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації ОСОБА_7 про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14555052 від 13.05.2016р. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0720882000:00:001:0096, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 924431107208.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Луцької районної державної адміністрації Волинської області (43001, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Ковельська, будинок 53, ідентифікаційний код 04051425) на користь державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (04112, м.Київ, вул. Олени Теліги , будинок 8, ідентифікаційний код 37884028) 3200 грн. витрат, пов'язаних із оплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

05.04.2017р.

Суддя І. О. Гарбар