Рішення

від 27.03.2017 по справі 910/15041/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017Справа №910/15041/16

За позовомБучанської міської ради до Київської обласної ради треті особи : 1. Комунальне підприємство "Бучанське управління житлово-комунального господарства Бучанської міської ради", 2. Українське Державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО "Укрдержліспроект", 3. Кабінет Міністрів України 4. Комунальне підприємство Київської обласної ради "Обласний лісгосп" за участі: Генеральної прокуратури України провизнання правочину укладеним Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Угрінчук О.Е. - представник за довіреністю;

від відповідача: Рижук Д.Ю. - представник за довіреністю;

від третьої особи-1: Борисова І.В. - представник за довіреністю;

від третьої особи-2: Махнівський М.О. - представник за довіреністю;

від третьої особи-3: Бевх І.І. - представник за довіреністю;

від третьої особи-4: не з'явився;

від прокуратури: Біньковська А.В. (посвідчення №041525).

СУТЬ СПОРУ:

Бучанська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної ради (далі - відповідач); треті особи: Комунальне підприємство "Бучанське управління житлово-комунального господарства Бучанської міської ради" (далі - третя особа-1), Українське Державне проектне лісовпорядне виробниче об'єднання ВО "Укрдержліспроект" (далі - третя особа-2), Кабінет Міністрів України (далі - третя особа-3) про визнання правочину між Київською обласною радою та Бучанською міською радою в частині передачі повноважень з обслуговування зелених насаджень, які обслуговувало Комунальне підприємство Київської обласної ради Обласний лісгосп в адміністративних межах Бучанської міської ради, правонаступнику цього підприємства - Комунальному підприємству "Бучанське управління житлово-комунального господарства Бучанської міської ради", укладеним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 припинено провадження у справі №910/15041/16, повернуто з Державного бюджету України на користь Бучанської міської ради 1378 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 апеляційну скаргу Бучанської міської ради задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 у справі №910/15041/16 скасовано, справу №910/15041/16 передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу №910/15041/16 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 справа №910/15041/16 прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 06.02.2017.

06.02.2017 представники сторін подали письмові пояснення та додаткові документи до матеріалів справи.

06.02.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник третьої особи-1 подав пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 відкладено розгляд справи до 27.02.2017.

27.02.2017 від третьої особи-2 через відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства Київської обласної ради Обласний лісгосп .

Представник третьої особи-3 в судовому засіданні 27.02.2017 подав письмові пояснення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 відкладено розгляд справи до 13.03.2017.

13.03.2017 позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення та додаткові докази до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Київської обласної ради "Обласний лісгосп"; розгляд справи відкладено до 27.03.2017.

24.03.2017 до відділу діловодства суду від Генеральної прокуратури України надійшла заява про вступ прокурора у справу.

У судовому засіданні 27.03.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У свою чергу, представник відповідача в засіданні суду надав усні та письмові пояснення, вирішення спору залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представники третіх осіб-2, 3 проти позову заперечили.

Третя особа-4 в судове засідання не з'явилася, втім 27.03.2017 через відділ діловодства суду подала клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні надав усні та письмові пояснення, в яких проти позову заперечив.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання третьої особи-4 про відкладення розгляду справи, суд вирішив відмовити в його задоволенні, у зв'язку з необґрунтованістю.

Так, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Як роз'яснено у пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Вказані обставини подання суду необґрунтованих належним чином клопотань в сукупності з тривалим ненаданням письмових пояснень у справі та заперечень проти заявлених позовних вимог, а також витребуваних судом документів, можуть свідчити про зловживання відповідачем процесуальними правами.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі №01-08/140 від 15.03.2010 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві роз'яснив, що матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України процесуальні строки розгляду спору, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.03.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської обласної ради п'ятого скликання Про деякі питання діяльності Комунального підприємства Київської обласної ради Обласний лісгосп від 02 жовтня 2007 року №187-13-V, Київська обласна рада вирішила: доручити голові Київської обласної ради звернутися до голів Ірпінської, Бучанської міських рад, Боярської міської ради Києво-Святошинського району, Ворзельської селищної ради, Немішаєвської, Клавдієво-Тарасівської селищних рад Бородянського району з клопотанням щодо передачі по акту Комунальному підприємству Київської обласної ради Обласний лісгосп (Бучанська лісогосподарська установа) деревну рослинність, віднесену до категорії зелених насаджень у межах перелічених населених пунктів, які обслуговує Комунальне підприємство Київської обласної ради Обласний лісгосп , для обслуговування та проведення природоохоронних і санітарно-оздоровчих заходів, надання інших послуг та охорони, збереження або часткового знесення зелених насаджень.

Однак, як зазначає Бучанська міська рада у позовній заяві, акт приймання-передачі не здійснювався та жодних документів Бучанська міська рада не підписувала.

Рішенням Київської обласної ради від 30.06.2011 №126-07-VІ Про передачу Комунального підприємства Київської обласної ради Обласний лісгосп із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до комунальної власності територіальної громади міста Буча КП КОР Обласний лісгосп передано до комунальної власності територіальної громади міста Буча.

Рішенням сесії Бучанської міської ради шостого скликання від 28.08.2011 №311-13-VІ Комунальне підприємство Київської обласної ради Обласний лісгосп прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Буча.

Рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання Бучанської міської ради від 09.07.2012 №757-28-VІ міська рада вирішила реорганізувати КП КОР Обласний лісгосп шляхом припинення юридичної особи з переданням всього майна, прав та обов'язків Комунальному підприємству "Бучанське управління житлово-комунального господарства Бучанської міської ради" (приєднання).

За твердженням позивача, для упорядкування відносин та більш якісного обслуговування зелених насаджень в межах міста Буча, повної інвентаризації зелених насаджень, необхідним є визначення балансоутримувача зелених насаджень, які фактично обслуговує правонаступник КП КОР Обласний лісгосп - КП Бучанське УЖКГ .

У зв'язку з цим, Бучанська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання правочину в частині передачі повноважень з обслуговування зелених насаджень правонаступнику КП КОР Обласний лісгосп - КП Бучанське УЖКГ укладеним.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 3, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений статтею 181 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 187 цього ж Кодексу спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Беручи до уваги наведені приписи чинного законодавства, обов'язковою умовою щодо спонукання в судовому порядку укласти господарський договір є, зокрема, обов'язковість для сторін укладення договору. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. Тобто, спонукання до укладення договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, на підставі державного замовлення. У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про спонукання до укладення договору може бути предметом розгляду у суді у разі взаємної згоди сторін, або якщо сторони зобов'язались укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, Бучанська міська рада не надала суду жодного доказу та не навела жодного нормативного акту, які б свідчили про обов'язковість для сторін у даній справі укладення договору.

Рішення Про деякі питання діяльності Комунального підприємства Київської обласної ради Обласний лісгосп від 02 жовтня 2007 року №187-13-V, на яке посилається позивач, містить лише доручення голові Київської обласної ради звернутися до голови Бучанської міської ради з клопотанням щодо передачі деревної рослинності по акту Комунальному підприємству Київської обласної ради Обласний лісгосп (Бучанська лісогосподарська установа) та не містить жодної вказівки щодо необхідності укладення саме договору.

Окрім того суд зазначає, що за приписами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Як роз'яснено в пп. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині.

Згідно з позовними вимогами позивач просить суд визнати укладеним правочин між Київською обласною радою та Бучанською міською радою в частині передачі повноважень з обслуговування зелених насаджень, які обслуговувало Комунальне підприємство Київської обласної ради Обласний лісгосп в адміністративних межах Бучанської міської ради, правонаступнику цього підприємства - Комунальному підприємству "Бучанське управління житлово-комунального господарства Бучанської міської ради", однак проект даного правочину позивач не надав.

Таким чином позовні вимоги не узгоджуються також і з положеннями ст. 84 ГПК України, оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачем проект.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 03.04.2017.

Суддя Грєхова О.А.