Ухвала

від 27.03.2017 по справі 911/3905/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2017 р. Справа № 911/3905/15

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУ юстиції у Дніпропетровській області по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА-К , АР Крим, м.Сімферополь

про стягнення 226 341,32 доларів США та 5 401,27 грн.

за участю представників учасників процесу:

позивач (стягувач, скаржник) - ОСОБА_1, предст. за дов. від 29.12.2016 № 010-01/5420;

відповідач (боржник) - не з'явився;

ДВС - не з'явився;

встановив:

24.02.2017 публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк (далі - скаржник, стягувач) звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області незаконною та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії з виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015.

В обґрунтування зазначеної скарги скаржник посилається на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка виявилась у невчиненні необхідних виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015 щодо стягнення на користь стягувача коштів, належних боржнику, в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2017 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.03.2017.

В судове засідання 27.03.2017 представники боржника та відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не з'явились, заперечень чи пояснень по суті скарги не надали.

Представник скаржника в судовому засіданні 27.03.2017 доводи скарги підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.10.2015 позовні вимоги публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк до товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА-К про стягнення 226 341,32 доларів США та 5 401,27 грн. задоволено повністю.

16.11.2015 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

15.04.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 50828348 з виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015 по справі № 911/3905/15.

Згідно даних, які містяться у витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, судом встановлено, що 31.05.2016 головним державним виконавцем, на підставі викладеного у заяві публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк від 15.01.2016 № 176-04/55 про відкриття виконавчого провадження клопотання, винесено постанову про арешт коштів боржника, розміщених на рахунку № 26007054914457, відкритому у ПАТ КБ Приватбанк , та оголошено заборону на його відчуження в межах суми стягнення.

Як вбачається з матеріалів скарги, стягувач звертався до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з листами: від 26.05.2016 № 176-04/464, від 16.08.2016 № 176-04/767, від 19.09.2016 № 176-04/884, від 06.12.2016 № 176-04/1150 та від 19.01.2017 № 176-04/55 з вимогами повідомити про хід виконавчого провадження та направити платіжні вимоги до ПАТ КБ Приватбанк на примусове списання коштів боржника в рахунок погашення заборгованості за наказом господарського суду Київської області від 16.11.2015, проте, зазначені листи залишені відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області без відповіді та виконання, що не спростовано останнім.

Разом з тим, як зазначає скаржник та підтверджено інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не вчинялось будь-яких виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50828348 з 18.08.2016, у зв'язку з чим, публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк було змушене звернутись до суду зі скаргою про визнання бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області незаконною.

Дослідивши матеріали скарги та заслухавши усні пояснення присутнього в судовому засіданні представника скаржника, суд дійшов висновку, що доводи скаржника є обґрунтовані, а скарга є такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно п.п. 6,7 Розділу 13 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 за № 1404-VIII, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Враховуючи те, що виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015 було відкрито 15.04.2016, а предметом скарги є визнання незаконною бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, при розгляді даної скарги, слід керуватись положеннями Закону України Про виконавче провадження , котрі діяли до 05.10.2016.

Згідно приписів частини першої статті 6 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 30 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Положеннями статті 45 Закону визначено, що грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Згідно частини п'ятої статті 6 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , зокрема, державний виконавець, вирішує питання щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку, та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення інформує банк про прийняте рішення.

Відповідно до п. п. 10.1., 10.3., 10.4., 10.9., 10.11. постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті , виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до статті 6 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , на підставі постанови державного виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком державного виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до п. 10.6 цієї глави. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Як стверджує скаржник та не спростовано відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в матеріалах скарги відсутні докази звернення останнім до банку з платіжною вимогою про перерахування грошових коштів з рахунку боржника за наказом господарського суду Київської області від 15.11.2016.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи скаржника про визнання бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області незаконною є обґрунтованими.

Що стосується вимоги скаржника про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015, то вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Аналогічна правова позиція викладена в п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015 по справі № 911/3905/15 незаконною.

3. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити дії з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 16.11.2015 по справі № 911/3905/15.

4. Копії ухвали надіслати учасникам провадження.

Суддя О.В. Щоткін