Ухвала

від 15.03.2017 по справі 802/4228/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року м. Київ К/800/7991/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. ,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (ОДПІ)

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2013

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014

у справі № 802/4228/13-а Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) Ямпільський приладобудівний завод

до 1. Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

2. Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Крижопільської МДПІ Вінницької області від 24.04.2013 № 0000031502, від 29.05.2013 № 000041502, податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 23.09.2013 № 000061502.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки від 11.04.2013 за № 504/1500/14309729, від 17.05.2013 № 774/1500/14309729, від 07.06.2013 № 882/1500/14309729. За висновками цих актів позивачем порушені норми пункту 102.5 ст. 102, пунктів 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК): включено до значення рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) податкових декларацій із ПДВ за січень, лютий, березень 2013 року від'ємного значення суми ПДВ, термін виникнення якого становить 1095 днів (за січень, лютий, березень 2010 року відповідно), у результаті чого у податкових деклараціях із ПДВ за січень, лютий, березень 2013 року не підтверджено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 30248,00 грн., 27023,00 грн., 11533,00 грн. відповідно.

За наслідками вказаних перевірок та процедури адміністративного оскарження контролюючими органами стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.04.2013 № 0000031502 - про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2013 року на 30248,00 грн.; від 29.05.2013 № 000041502 - про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2013 року на 27023,00 грн., від 23.09.2013 № 000061502 - про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за березень 2013 року на 5942,00 грн.

Правомірність формування позивачем від'ємного значення суми ПДВ за січень, лютий, березень 2010 року у судовому процесі ОДПІ не оспорює; спір стосується права позивача відображати від'ємне значення суми ПДВ у податковому обліку після збігу 1095 календарних днів. За висновком податкового органу це суперечить нормам пункту 102.5 ст. 102, пунктів 200.3, 200.4 ст. 200 ПК.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї статті)

Згідно з пунктом 200.5, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 102.5 ст. 102 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що норма пункту 102.5 ст. 102 ПК, якою встановлено присічний строк на звернення платника податків щодо повернення надміру сплачених сум податків або їх відшкодування, не поширюється на порядок декларування від'ємного значення суми ПДВ, яке виникло після бюджетного відшкодування і згідно з підпунктом б пункту 200.1 ст. 200 ПК включається до податкового кредиту в податковій декларації за наступний податковий звітний період. Такий висновок суду відповідає буквальному тлумаченню норм пункту 102.5 ст. 102 та підпункту б пункту 200.5 ст. 200 ПК, яке ґрунтується на правилі, згідно з яким правова норма застосовується відповідно до її буквального змісту. Інші способи тлумачення застосовуються в разі, якщо буквальне (текстове) тлумачення не дає можливості встановити дійсний зміст норми.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,

якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписВ.П. Юрченко