Ухвала

від 04.04.2017 по справі 372/896/17

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/896/17

Провадження 1-кс-191/17

ухвала

Іменем України

04 квітня 2017 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторони кримінального провадження прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12017110230000535 від 24.03.2017 року, внесеному в ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ст. 246 КК України. На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 3223110100:01:097:0058, 3223110100:01:097:0059, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Трипільська, у період з 23.03.2017 по 24.03.2017 року здійснено вирубку дерев. Відповідно до відомості зрізаних пнів, яка складена ст. майстром Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство» та долучена до протоколу огляду місця події від 24.03.2017 року, невстановленими особами було зрізано 79 дерев (76 з яких - дуби). Досудовим розслідуванням встановлено, що власником земельних ділянок є ОСОБА_4 .. Згідно постанови прокурора від 31.03.2017 року земельні ділянки з кадастровими номерами 3223110100:01:097:0058, 3223110100:01:097:0059, що розташовані за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Трипільська, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Отже, у органу досудового розслідування зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення. На земельних ділянках на даний час розташовано 79 пнів, що підтверджують вікові та якісні характеристики зрізаних дерев, отже зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення.

Суд, заслухавши доводи прокурора, який просив задовольнити клопотання, приходить до наступного.

Частитною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

З аналізу встановлених обставин та відповідно до вимог ст.170, 173 КПК України, суд вважає, що клопотання суперечить положенням означених статей, оскільки прокурор не довів необхідність такого арешту та наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 170 КПК України, а тому воно є не обґрунтованим, крім того предметом злочину ст. 246 КК України є дерева і чагарники, що ростуть у лісі, захисних та інших лісових насадженнях у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, а також в інших особливо охоронюваних лісах є сироростущими і не відділеними від коріння, а не земельна ділянка яка на праві власності належить особі на яку просить накласти арешт прокурор, а тому є всі підстави для відмовити в задоволені клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 170-173, 175, КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про арешт майна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1