Постанова

від 05.04.2017 по справі 816/1694/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/1694/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шевченко О.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" (надалі також - ТОВ "Копі Груп", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - Кременчуціка ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 грудня 2015 року № 0020751501/754 та № 0020761501/753, від 06 квітня 2016 року № 0002351201/172 та № 0002341201/171, податкової вимоги від 04 квітня 2016 року № 765-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на незгоду з рішеннями відповідача щодо нарахування ТОВ "Копі Груп" штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за січень-вересень 2015 року, оскільки своєчасно та у повному обсязі платіжні доручення сформовані та передані до банківських установ. Вказував, що підприємство позивача виконало свій обов’язок шляхом своєчасного подання платіжного доручення до банку, однак несвоєчасне надходження коштів на рахунок Кременчуцької ОДПІ відбулось не з вини підприємства, а тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне надходження платежів до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, просив розгляд справи проводити у їх відсутності. У письмових запереченнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, при цьому обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов’язкового платежу). Пояснював, що платником податку такого обов’язку виконано не було, а саме не ініційовано переказ коштів з інших банківських установ в рахунок сплати зобов’язання за січень та лютий 2015 року. Крім того, зазначав, що самостійно задекларована сума зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2015 року з граничним терміном сплати 01.03.2015 у розмірі 12814 грн. фактично платником сплачена 03.03.2015, тобто з порушенням термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, а тому відповідачем правомірно нараховану штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Ухвалою від 30 листопада 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_2.

Третя особа в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечила, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

ТОВ "Копі Груп" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39446207), перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Судом встановлено, що 26.11.2015 Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ "Копі Груп" за січень-серпень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.11.2015 № 659/16-03-15-01/39446207.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 16.12.2015 винесено податкові повідомлення-рішення:

№0020761501/753, яким до ТОВ "Копі Груп" застосовано штраф за затримку сплати суми 9947,84 грн у розмірі 20 % на суму 1989,57 грн /а.с. 11 т.1/;

№0020751501/754, яким до ТОВ "Копі Груп" застосовано штраф за затримку сплати суми 43327,72 грн у розмірі 10 % на суму 4332,72 грн /а.с. 12 т.1/.

21.03.2016 Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ "Копі Груп" зха серпень-вересень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.03.2016 № 302/16-03-12-01/39446207 /а.с. 81 т. 1/.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 06.04.2016 винесено податкові повідомлення-рішення:

№0002341201/171, яким до ТОВ "Копі Груп" застосовано штраф за затримку на 29 календарних днів сплати суми 7372,67 грн у розмірі 10 % на суму 737,27 грн /а.с. 19 т.1/;

№0002351201/172, яким до ТОВ "Копі Груп" застосовано штраф за затримку на 56 календарних днів сплати суми 3421 грн у розмірі 20 % на суму 684,34 грн /а.с. 20 т.1/.

04 квітня 2016 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу №765-17 на суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 6152,23 грн.

Згідно наданих пояснень представника позивача судом встановлено таке.

19.02.2015 року ТОВ "Копі Груп" було подано до Кременгчуцької ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року з задекларованою сумою до сплати у розмірі 12814 грн /а.с. 35-41 т. 1/.

На виконання вимог податкового законодавства зі сплати ПДВ за січень 2015 року, позивачем було надано АТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжне доручення від 02.03.2015 року №46 про перерахування коштів в сумі 5700 грн. /а.с. 42/ та у ПАТ «ЮСБ Банк» платіжні доручення від 27.02.2015 року №1 про перерахування коштів в сумі 6814 грн., від 03.03.2015 № 1 про перерахування коштів в сумі 300 грн. /а.с. 43,46 т. 1/.

19 березня 2015 року позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в рядку 23 якої позивачем самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 18204 грн. /а.с. 12-16 т. 2/.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем вищевказану задекларовану суму ПДВ частково сплачено через АТ "Банк "Фінанси і Кредит", про що 30.03.2015 ТОВ "Копі Груп" подано до АТ "Банк "Фінанси і Кредит" платіжне доручення № 47 про сплату податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 4100 грн.

АТ "Банк "Фінанси і Кредит" прийняло вищевказані платіжні доручення на виконання, що підтверджується штампами банку.

Однак, сплачені через АТ «Банк «Фінанси та Кредит» кошти з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 5700 грн. та за лютий 2015 року в сумі 4100 грн. на відповідний казначейський рахунок так і не надійшли.

Таким чином, в інтегрованій картці платника виникла заборгованість зі сплати податку на додану вартість за січень 2015 року в розмірі 5700 грн. та за лютий 2015 року в розмірі 4100 грн.

Листами від 17.03.2015, від 08.04.2015, 08.06.2015, 03.07.2015, 03.08.2015, 20.10.2015 позивач повідомив Кременчуцьку ОДПІ про часткову сплату ПДВ за січень 2015 року платіжним дорученням №46 від 02.03.2015 з розрахункового рахунку, відкритого в АТ "Банк "Фінанси і Кредит" на сум 5700 грн. та часткову сплату ПДВ за лютий 2015 року платіжним дорученням №47 від 30.03.2015 з розрахункового рахунку, відкритого в АТ "Банк "Фінанси і Кредит" на сум 4100 грн., на підтвердження чого надав оригінами платіжних доручень №46, № 47 /а.с. 50-55 т.1/.

Також позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду та сплачується до державного бюджету: за березень 2015 року - у розмірі 12223 грн.; квітень 2015 року - у розмірі 24191 грн.; травень 2015 року - у розмірі 34790 грн.; червень 2015 року - у розмірі 22944 грн.; липень 2015 року - у розмірі 9998 грн.; серпень 2015 року - у розмірі 617 грн.; серпень 2015 року - у розмірі 9408 грн.; вересень 2015 року - у розмірі 4475 грн. /а.с. 17-50 т.2/.

На протязі 2015 року відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-вересень 2015 року позивачем сплачені зобов'язання з ПДВ, які відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України зараховані в порядку черговості в рахунок погашення боргу.

Позивач вважав, що своєчасно та в повному обсязі сплатив податок на додану вартітсь за січень 2015 року у розмірі 5700,00 грн згідно платіжного доручення від 02.03.2016 № 46 та за лютий 2015 року у розмірі 4100,00 грн згідно платіжного доручення від 30.03.2016 № 47, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ "Копі Груп" суд виходить з такого.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

          Як встановлено в ході судового розгляду, та підтверджено відповідачем в письмових поясненнях, ТОВ "Копі Груп" подано до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації з ПДВ за січень 2015 року № НОМЕР_1 від 19.02.2015, згідно якої задекларовано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 12814 грн., за лютий 2015 року №9043267938 від 19.03.2015, згідно якої задекларовано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 18204 грн.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, граничним терміном сплати податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року є 02.03.2015 та 30.03.2015 відповідно.

Згідно письмових заперечень відповідача, позивачем фактично самостійно задекларована сума зобов'язання з ПДВ за січень 2015 року сплачена 30.03.2015, за лютий 2015 року сплачена 30.04.2015 року, тобто з порушенням термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань.

          Матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано 02.03.2015 до банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» платіжне доручення № 46, з призначенням платежу: ПДВ за січень 2015 року на суму 5700 грн, яке прийнято банком згідно відміток від 02.03.2015 та 30.03.2015 подано до АТ "Банк "Фінанси і Кредит" платіжне доручення № 47 про сплату податку на додану вартість за лютий 2015 року в розмірі 4100 грн., яке прийнято банком згідно відміток від 31.03.2015 /а.с. 42, 44 т.1/.

Проаналізувавши платіжні доручення, надані на виконання банку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", судом встановлено, що на них відсутня відмітка "проведено банком".

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за такими розрахунковим документом як платіжне доручення.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 вищевказаного Закону).

Пунктом 8.1 статті 8 цього ж Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

У пункті 22.4 статті 22 означеного Закону вказано, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже, для ТОВ "Копі Груп" ініціювання переказу коштів в рахунок сплати податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року є завершеним з дати подання платіжних доручень на виконання до банку, а тому останнім виконано покладений на нього обов’язок щодо своєчасної сплати податку на додану вартість за вказаний період в повному обсязі.

Відповідно до норм п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

          Таким чином, оскільки несвоєчасна сплата податку на додану вартість за січень, лютий 2015 року відбулася не з вини ТОВ "Копі Груп", останній в силу закону звільнений від відповідальності за несвоєчасне перерахування такого податку, включаючи нараховані штрафні санкції.

Як встановлено вище, вказана заборгованість виникла через те, що банком ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не зараховано та не проведено платіжні доручення ТОВ "Копі Груп" від 02.03.2015 № 46, від 30.03.2015 № 47. Як наслідок контролюючим органом на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до ТОВ "Копі Груп" нараховано штрафні санкції.

З урахуванням норм чинного законодавства та встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем відображено в інтегрованій обліковій картці платника податку на додану вартість суми заборгованості в розмірі 5700 грн. за січень 2015 року та у розмірі 4100 грн. за лютий 2015 року, на які було нарахована контролюючим органом штрафні санкції, фактично у зв'язку з бездіяльністю банку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", а не ТОВ "Копі Груп", тобто неправомірно.

Разом з тим, судом встановлено, що узгоджену суму податку на додану вартість за січень 2015 року, з граничним терміном сплати 02.03.2015, в розмірі 300,00 грн. ПАТ «ЮСБ Банк» прийнято та проведено на виконання платіжного доручення № 1 від 03.03.2015 на суму 300,00 грн з призначенням платежу: ПДВ за січень 2015 року /а.с. 46 т. 1/.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання, що дійсно позивачем платіжним дорученням від 03.03.2015 на оплату (остаточну суму) ПДВ за січень 2015 року в сумі 300 грн. було сплачено із затримкою на 1 день, а тому погодився із застосуванням 10% штрафних санкцій у розмірі 30 грн. та ним самостійно сплачено вказану суму штрафних санкцій згідно платіжного доручення №584 від 21.12.2016 /а.с. 105-106 т.1/.

Аналізуючи вищевказане, суд погоджується з доводами податкового органу щодо наявності порушення з боку підприємства своєчасної сплати узгодженого грошового зобов’язання на 01 календарний день за січень 2015 року в розмірі 300 грн.

Оскільки дане порушення знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи, суд погоджується із застосуванням до позивача за порушення податкового законодавства штрафу в розмірі 30 грн. (300 грн. х 10%).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Копі Груп" в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 16.12.2015 №0020751501/754 в розмірі 30 грн. не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Оцінюючи обґрунтованість застосування до ТОВ "Копі Груп" штрафу на суму 737,27 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.04.2016 №0002341201/171, штрафу на суму 684,34 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 06.04.2016 №0002351201/172 та винесення податкової вимоги №765-17 від 04.04.2016, судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті за підсумками поточного звітного періоду та сплачується до державного бюджету: № НОМЕР_2 від 17.04.2015 за березень 2015 року - у розмірі 12223 грн.; №9101000174 від 20.05.2015 за квітень 2015 року - у розмірі 24191 грн.; №9128774787 від 19.06.2015 за травень 2015 року - у розмірі 34790 грн.; №9153354656 від 20.07.2015 за червень 2015 року - у розмірі 22944 грн.; №9172891493 від 17.08.2015 за липень 2015 року - у розмірі 9998 грн.; №9190781620 від 15.09.2015 за серпень 2015 року - у розмірі 617 грн.; №9190781620 від 15.09.2015 за серпень 2015 року - у розмірі 9408 грн.; №9213379985 від 16.10.2015 за вересень 2015 року - у розмірі 4475 грн. /а.с. 17-50 т.2/.

В свою чергу, у зв’язку з наявністю в інтегрованій картці платника податку сум заборгованості в розмірі 5700 грн. за січень 2015 року та у розмірі 4100 грн. за лютий 2015 року, своєчасно сплачені позивачем зобов'язання з ПДВ за березень-вересень 2015 року відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України контролюючим органом зараховано в порядку черговості в рахунок погашення боргу.

Суд вважає за необхідне зазначити на те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Як встановлено судом вище, оскільки платіжні доручення позивача від 02.03.2015 №46 та від 30.03.2015 №47 одержано банком 02.03.2015 та 31.03.2015 відповідно та прийнято до виконання, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

За приписами пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу /14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України/.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Узагальнюючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що право виставляти податкову вимогу та нараховувати штрафні санкції виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання.

Разом з тим, як встановлено у ході судового розгляду вини платника у порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговується платник.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про здійснення позивачем у встановлені податковим законодавством строки сплатити грошового зобов'язання, в зв'язку із чим у контролюючого органу відсутні правові підстави для направлення позивачу податкової вимоги №765-17 від 04.04.2016 та прийняття податкових повідомлень-рішень від 06.04.2016 №0002341201/171, №0002351201/172 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

          Вказана позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкової вимоги №765-17 від 04.04.2016, податкових повідомлень-рішень від 06.04.2016 №0002341201/171, №0002351201/172 та податкового повідомлення –рішення від 16.12.2015 №0020761501/753 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1579,57 грн., податкового повідомлення –рішення від 16.12.2015 №0020751501/754 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4302,72 грн., відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Отже, адміністративний позов ТОВ "Копі Груп" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2015 року №0020751501/754 у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4302,72 грн. (чотири тисячі триста дві гривні сімдесят дві копійки).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2015 року №0020761501/753, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" застосовано штраф у сумі 1989,57 грн. (одна тисяча дев"ятсот вісімдесят дев"ять гривень п’ятдесят сім копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №0002341201/171, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" застосовано штраф у розмірі 737,27 грн (сімсот тридцять сім гривень двадцять сім копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 квітня 2016 року №0002351201/172, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" застосовано штраф у розмірі 684,34 грн (шістсот вісімдеcят чотири гривні тридцять чотири копійки).

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 04 квітня 2016 року №765-17.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Копі Груп" за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 375,03 грн (одна тисяча триста сімдесят п"ять гривень три копійки).          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

          Повний текст постанови складено 06 квітня 2017 року.

          Суддя                                                                                 Л.О. Єресько