Рішення

від 30.03.2017 по справі 910/1968/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017Справа №910/1968/17

За позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Рівне-зерно-продукт"

До Аграрного фонду

Про стягнення 22 185,63 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: Легка М.В. (дов. № 591 від 04.01.2017)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.03.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.03.2017 Товариство з обмеженої відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Аграрного фонду (відповідач) заборгованості в розмірі 922 185,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1968/17, розгляд справи призначено на 09.03.2017.

В судовому засіданні 09.03.207 оголошено перерву до 30.03.2017.

В судове засідання, призначене на 30.03.2017, з'явився представник відповідача з'явився та надав заперечення проти задоволення позову.

В судове засідання, призначене на 30.03.2017, представник позивача не з'явився причин неявки суд не повідомив хоча про час та місце судового розгляду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Аграрним фондом та товариством з обмеженою відповідальністю Рівне- зерно-продукт було укладено Договір складського зберігання від 15.08.2011 року № 311/11 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Аграрний фонд (Поклажодавець) передає на зберігання ТОВ Рівне-зерно-продукт (Зерновому складу) зерно, а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах.

За умовами підпункту 5.4. Договору Поклажодавець відшкодовує витрат зберігання зерна з моменту передачі зерна Поклажодавця на зберігання Зернові складу на підставі актів відшкодування витрат. Строк оплати в Договорі сторонами не встановлений.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново- господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарського-договірними зобов'язаннями.

На підставі статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній форми досягли згоди з усіх істотних умов договору .

Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Для Договору зберігання зерна, що укладений Аграрним фондом з Позивачем, суттєвою умовою для проведення відшкодування витрат зі зберігання є розрахунок обсягів коштів зберігання зерна і акти відшкодування витрат, які складає Зберігач (Зерновий склад).

Саме акт відшкодування витрат, є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію зі зберігання зерна та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як зазначає відповідач, акти відшкодування витрат за жовтень 2013 року до Аграрного фонду не надходили.

Позивачем не було надано доказів надання актів відшкодування витрат за жовтень 2013 року

Між тим, відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженої відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" до Аграрного фонду - відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.04.2017

Суддя М.О. Лиськов