Постанова

від 19.06.2017 по справі 910/1968/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р. Справа№ 910/1968/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Давидюк М.В.

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - зерно-продукт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р.

у справі № 910/1968/17 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - зерно-продукт"

до Аграрного фонду

про стягнення 22 185, 63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р у справі №910/1968/17 в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивачем на підтвердження ним зберігання зерна за договором складського зберігання, не надано доказів надання актів відшкодування витрат за жовтень 2013р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2017р. та прийняти нове рішення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, судом не взято до уваги копію вимоги позивача до відповідача про погашення заборгованості, а також опис-вкладення до цінного листа із чеком, в якому зазначено, що окрім вимоги про погашення заборгованості відповідачу надсилались акти наданих послуг за вересень та жовтень 2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 29.05.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники сторін, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.06.2017р.

19.06.2017р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник відповідача.

Враховуючи те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали від 29.05.2017р. про відкладення розгляду апеляційної скарги, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, явка сторін у судове засідання не визнана обов'язковою, з урахуванням думки представника позивача судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Між Аграрним фондом та товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-зерно-продукт" 15.08.2011 року укладено договір складського зберігання від № 311/11, відповідно до умов якого Аграрний фонд, як поклажодавець передає на зберігання ТОВ "Рівне-зерно-продукт", зерновому складу зерно, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах.

За умовами підпункту 5.4. договору поклажодавець відшкодовує витрат зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів відшкодування витрат. Строк оплати в договорі сторонами не встановлений.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново- господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарського-договірними зобов'язаннями.

На підставі статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній форми досягли згоди з усіх істотних умов договору .

Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п.5.4 договору поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця за зберігання зерновому складу на підставі актів відшкодування витрат.

Саме акт відшкодування витрат, є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію зі зберігання зерна та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду позивачем надано до матеріалів справи завірені належним чином акти виконаних робіт №11 від 31.10.13 на суму 711,29 грн. та акт №12 від 31.10.13 виконаних робіт на суму 20739,30 грн., всього, як вбачається з актів, надано послуг на загальну суму 21450,59 грн. Зазначені акти підписані зерновим складом (позивачем).

В клопотанні про прийняття до матеріалів справи зазначених актів позивач зазначає про те, що не подав копії вказаних актів до матеріалів справи, оскільки на час прийнятті рішення судом, не мав підписаних відповідачем актів і очікував на їх отримання від відповідача. У зв'язку з цим судова колегія вважає обґрунтованим зазначене клопотання позивача та враховує зазначені акти при вирішенні даного спору.

Отже, з наведених вище фактичних обставин у справі, судова колегія дійшла висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21450,59 грн. заборгованості за надані послуги складського зберігання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2017р. підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - зерно-продукт" задовольнити частково. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м.Київ, вул. Грінченка, 1 ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - зерно-продукт" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Кірова, 53; ЄДРПОУ 00687474) 21450 (двадцять одну тисячу чотириста п'ятдесят) грн. 59 коп. та 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору .

2.Стягнути з Аграрного фонду (01001, м.Київ, вул. Грінченка, 1 ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне - зерно-продукт" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Кірова, 53; ЄДРПОУ 00687474) 1689 (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять) грн.60 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/1968/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець