Рішення

від 10.03.2017 по справі 911/1103/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2017 р. Справа № 911/1103/16

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гатне

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» , Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

про стягнення 957103,84 грн. та зобов'язання повернути майно

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: ОСОБА_3 (дов. б/н від 05.01.2017 р.);

від відповідача 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» (далі - позивач) звернулось в господарський суд Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» (далі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» (далі - відповідач 2) про стягнення у солідарному порядку 724527,60 грн. заборгованості, 219102,17 грн. пені, 13474,07 грн. 3 % річних та зобов'язання ТОВ «Кома-Рент» передати ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» міні-екскаватор на гусеничному ходу Caterpillar 305Е, серійний № CAT0305EVXFA00879 та планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів та щодо повернення предмета лізингу згідно з договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» та ТОВ «Кома-Рент» , та невиконанням відповідачем-2 своїх обов'язків щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно з договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» та ТОВ «Кома-Рент» і договором поруки №UA06L-12-10S від 27.11.2012 р., укладеного між ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» та ТОВ «Землогістика» .

30.05.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву від 30.05.2016 р., в якому відповідач 2 зазначав про те, що порука, яка виникла на підставі договору поруки №UA06L-12-10S від 27.11.2012 р., є припиненою з 23.12.2013 р.

31.05.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому відповідач 1 заперечував правомірність вимог щодо сплати лізингових платежів, які вказані у наданих позивачем рахунках-фактурах, оскільки відомості не підтверджуються у встановленому порядку, а поданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зроблений без врахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, а також без врахування строків позовної давності, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 258 ГПК України.

31.05.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 2 надійшли письмові пояснення.

31.05.2016 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення щодо розрахунку лізингових платежів від 31.05.2016 р.

09.06.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач 1 зазначає, що не погоджується з правильністю проведеного позивачем розрахунку пені та 3 % річних та надає у спростування зустрічний розрахунок.

13.06.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач 1 зазначає, що не погоджується з правильністю проведеного позивачем розрахунку за умовами укладеного договору та надає у спростування зустрічний розрахунок по кожному рахунку-фактурі.

14.06.2016 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли пояснення.

18.07.2016 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 2 надійшло клопотання від 18.07.2016 р. про зупинення розгляду справи до вирішення по суті господарської справи № 910/12093/16 за позовом ТОВ «Землогістика» до ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» та ТОВ «Кома-Рент» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2016 р. зупинено провадження у справі 911/1103/16 до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 910/12093/16.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. ухвалу господарського суду Київської області від 02.08.2016 р. у справі № 911/1103/16 про зупинення провадження у справі скасовано та повернуто матеріали справи № 911/1103/16 до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 р. у справі № 911/1103/16 залишено без змін.

20.02.2017 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача 2 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач 2 зазначає, що 08.12.2016 р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/12093/16 поруку ТОВ «Землогістика» за договором поруки № UA06L-12-10S від 27.11.2012 р. було визнано припиненою, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Катерпіллар Файнешнл Україна» до ТОВ «Землогістика» не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 23.02.2017 р. судом було оголошено перерву до 10.03.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2017 р. позовні вимоги підтримав, а у судове засідання 10.03.2017 р. не з'явився, хоча про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника позивача на бланку від 23.02.2017 р. про оголошення перерви у судовому засіданні.

Представник відповідача 1 у судових засіданнях 23.02.2017 р. та 10.03.2017 р. проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив застосувати строки позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 23.02.2017 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, а у судове засідання 10.03.2017 р. не з'явився, хоча про час та місце судового засідання відповідач 2 був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача 2 на бланку від 23.02.2017 р. про оголошення перерви у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № UA06L-12-10 (далі - договір фінансового лізингу), відповідно до умов п. 2.1. якого лізингодавець зобов'язується придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до договору і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння і користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на умовах, зазначених у цьому договорі та загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами.

Відповідно до п. 3.1. договору фінансового лізингу предмет лізингу, характеристики й дані, які дозволять визначити предмет лізингу, що передається лізингодавцем у лізинг лізиноодержувачу за цим договором, зазначені в специфікації, що є додатком №1 до цього договору.

Пунктом 3.2.1. договору фінансового лізингу передбачено, що в період з дня укладення цього договору до моменту передачі предмета лізингу вартість предмета лізингу становить гривневий еквівалент 80159,00 доларів США, що за максимальним курсом продажу долара США на міжбанківській валютній біржі (за інформацією, розміщеною на веб-сайті http://www.udinform.com) на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору, становить 654474,19 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 4.1. договору фінансового лізингу загальна сума лізингових платежів за договором складається з: відшкодування вартості предмета лізингу та процентів, збільшених відповідно до п. 4.4. договору.

Лізингоодержувач виплачує лізингодавцю авансовий лізинговий платіж у розмірі 24047,70 доларів США, що станом на дату, яка передує даті укладення договору, становить 196342,26 грн. з ПДВ, та який сплачується в рахунок відшкодування вартості предмету лізингу протягом 10 днів з моменту підписання договору. Оплата авансового лізингового платежу здійснюється у валюті платежу (п. 4.2. договору фінансового лізингу).

Відповідно до п. 4.5. договору фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком № 3 до договору, збільшеному відповідно до п. 4.4. договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів. За 5 банківських днів до кінцевої дати сплати у відповідному періоді нарахування (не включаючи кінцеву дату сплати) лізингодавець надсилає лізингоодержувачу рахунок-фактуру на вказану у цьому договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. Рахунок-фактура, виставлений лізингодавцем, повинен зазначити окремо суму відшкодування вартості предмета лізингу та суму процентів, що підлягають сплаті за відповідний період нарахування, збільшену/зменшену відповідно до п. 4.4. цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору фінансового лізингу строк лізингу для цілей цього договору становить 36 місяців.

Додатком № 1 «Специфікація» до договору фінансового лізингу, який підписаний позивачем та відповідачем 1, визначено предмет лізингу, що передається лізингодавцем у лізинг лізиноодержувачу, а саме: міні-екскаватор Caterpillar, на гусеничному ходу, модель 305Е у кількості 1 шт.; планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е у кількості 1 шт.

Відповідно до додатку № 2 до договору фінансового лізингу «Графік авансових лізингових платежів та комісійної винагороди» авансовий платіж - 24047,70 доларів США, що станом на дату, яка передує даті укладення цього договору становить 196342,26 грн. з ПДВ.

Додатком № 3 до договору фінансового лізингу сторонами погоджено загальний графік лізингових платежів.

В подальшому, позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди № 1 від 18.03.2013 р., № 2 від 23.12.2013 р., № 3 від 30.04.2014 р. та № 4 від 15.08.2014 р. до договору фінансового лізингу, якими сторони встановлювали уточнений загальний графік лізингових платежів.

Також, між позивачем та відповідачем були підписані загальні умови до договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р.

Також, судом встановлено, що 27.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Землогістика» (поручитель) було укладено договір поруки № UA06L-12-10S (далі - договір поруки), відповідно до умов п. 2.1 якого цей договір є забезпеченням поручителем виконання зобов'язань боржником (ТОВ «Кома-Рент» ) за договором лізингу (№ UA06L-12-10 від 27.11.2012 р.) зі сплати на користь кредитора лізингових платежів на загальну суму, що складає еквівалент 65085,12 доларів США, що за максимальним курсом продажу долару США на міжбанківській валютній біржі (за інформацією, розміщеною на веб-сайті http://www.udinform.com) на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті укладення цього договору, становить 531400,48 грн., а також штрафних санкцій за порушення зобов'язань боржником, передбачених умовами договору фінансового лізингу.

Поручитель у безумовному і безвідкличному порядку зобов'язується, розглядаючи це зобов'язання як окреме, додаткове і безперервне зобов'язання, відшкодувати кредиторові на його вимогу всі збитки, грошові зобов'язання, вимоги відшкодування, витрати і видатки будь-якого характеру, що виникли через будь-яку несплату або несвоєчасну сплату поручителем сум, що підлягають сплаті за цим договором поруки, протягом 3 робочих днів з моменту, коли кредитор пред'явив поручителеві вимогу про виплату відповідних сум, що підлягають сплаті на його користь та документальних підтверджень таких збитків. Зобов'язання про відшкодування збитків залишається в силі, навіть якщо порука, з будь-якої причини втрачає чинність або можливість примусового виконання стосовно поручителя (п. 2.2 договору поруки).

На виконання умов договору фінансового лізингу позивачем та відповідачем 1 було підписано акт № 21 від 18.03.2013 р. прийому-передачі обладнання, відповідно до якого позивач передав, а відповідач 1 прийняв обладнання, а саме: міні-екскаватор Caterpillar на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е.

Обладнання належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом серії ЕА № 026085 про реєстрацію машини.

Таким чином, позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе згідно з умовами договору фінансового лізингу зобов'язання, придбавши предмет лізингу та передавши його у користування відповідача 1.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг» з моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором. Предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.5. договору фінансового лізингу позивачем на електронну адресу відповідача 1 були надіслані рахунки-фактури на оплату лізингових платежів за листопад 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015р. - січень 2016 р. № ЛП-3778 від 24.11.2014 р. на суму 41653,76 грн., № ЛП-4080 від 24.12.2014 р. на суму 41912,77 грн., № ЛП-80 від 26.01.2015 р. на суму 5303,37 грн., № ЛП-362 від 23.02.2015 р. на суму 106277,36 грн., № ЛП-923 від 24.04.2015 р. на суму 44118,94 грн., № ЛП-1167 від 25.05.2015 р. на суму 37465,47 грн., № ЛП-1395 від 23.06.2015 р. на суму 60151,11 грн., № ЛП-1615 від 27.07.2015 р. на суму 57427,89 грн., № ЛП-1830 від 25.08.2015 р. на суму 52390,96 грн., № ЛП-2049 від 24.09.2015 р. на суму 38631,56 грн., № ЛП-2265 від 26.10.2015 р. на суму 83759,11 грн., № ЛП-2479 від 24.11.2015 р. на суму 78640,24 грн., № ЛП-2726 від 24.12.2015 р. на суму 28573,14 грн., № ЛП-96 від 25.01.2016 р. на суму 48221,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів, направлених позивачем на електронну адресу відповідача 1.

Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, відповідач 1 зобов'язання зі сплати лізингових платежів відповідно до загального графіку платежів за жовтень 2014 р. виконав несвоєчасно, а за листопад 2014 р. - січень 2016 р. взагалі не виконав.

У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 зобов'язань за договором фінансового лізингу позивач 05.02.2016 р. на адресу відповідача 1 направив повідомлення № 50/02 від 04.02.2016 р. про порушення договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 05.02.2016 р. та фіскальним чеком № 0563 від 05.02.2016 р., в якому позивач повідомив, що станом на 04.02.2016 р. заборгованість відповідача становить 724527,60 грн.

Проте, вказане повідомлення залишене відповідачем 1 без відповіді.

26.02.2016 р. позивач на адресу відповідача 1 направив вимогу № 71/02 від 23.02.2016 р. про виплату пені за договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 26.02.2016 р. та фіскальним чеком № 2510 від 26.02.2016 р., в якій позивач зазначив, що загальна сума нарахованої пені за договором № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. становить 219102,17 грн., та просив після отримання цієї вимоги негайно сплатити пеню у сумі 219102,17 грн.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 17.2 загальних умов передбачено, що лізингодавець вправі відмовитись від виконання будь-якого договору і розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, у кожному з наступних випадків, які перелічені в підпунктах 17.2.1, 17.2.2, 17.2.3, 17.2.4, 17.2.5, 17.2.6, 17.2.7, 17.2.8, 17.2.9.

Відповідно до пп. 17.2.1. загальних умов лізингодавець вправі відмовитись від виконання у випадку якщо лізингоодержувач не здійснив у строк, установлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Відповідно до п. 17.2.10. загальних умов у разі настання підстав, передбачених пунктами 17.2.1., 17.2.4. та/або 17.2.8. загальних умов право лізингодавця на відмову від виконання договору виникає тільки після того, як лізингодавець повідомив лізингоодержувача про вчинене правопорушення і зажадав його усунення, а лізингоодержувач не усунув вчинене правопорушення протягом 5 робочих днів з дати одержання лізингоодержувачем такого повідомлення.

Оскільки, як вже зазначалось, позивач повідомив відповідача 1 про порушення договору фінансового лізингу листом № 50/02 від 04.02.2016 р., то у позивача виникло право на відмову від договору фінансового лізингу, передбачене п. 17.2. загальних умов.

23.03.2016 р. позивач направив на адресу відповідача 1 повідомлення № 86/03 від 22.02.2016 р. про відмову від договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.03.2016 р. та фіскальним чеком № 4803 від 23.03.2016 р., в якій позивач зазначив, що починаючи з листопада 2014 р. ТОВ «Кома-Рент» припинило сплачувати лізингові платежі, порушивши умови договору фінансового лізингу та повідомив, що сума заборгованості відповідача 1 зі сплати лізингових платежів станом на 22.02.2016 р. становить 724527,60 грн. У зв'язку з вищевикладеним, позивач повідомив відповідача 1 про те, що на підставі ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 17.2. загальних умов він відмовляється від договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. та вимагав від відповідача повернути предмет лізингу - міні-екскаватор Caterpillar на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та сплатити суму несплачених лізингових платежів, починаючи з лізингового платежу за листопад по дату повернення предмету лізингу. Вказане повідомлення залишене відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист від 23.03.2016 р. та фіскального чеку № 4803 від 23.03.2016 р., повідомлення позивача № 86/03 від 22.02.2016 р. про відмову від договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. було направлено листом з оголошеною цінністю, отже відповідач мав отримати вказане повідомлення після спливу строків пересилання письмової кореспонденції, тобто після спливу трьох днів.

Враховуючи нормативні строки пересилання кореспонденції операторами поштового зв'язку, відповідач 1 міг отримати повідомлення позивача № 86/03 від 22.02.2016 р. про відмову від договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. після спливу трьох днів.

Таким чином, договір фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. є розірваним з 27.03.2016 р.

Позивач, посилаючись на відмову лізингодавця від договору та на те, що станом на день подання позову до суду відповідач не повернув предмет лізингу, просить суд зобов'язати відповідача 1 повернути предмет лізингу міні-ескавтор Caterpillar, на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та планувальний ківш для міні-ескаватора Caterpillar 305Е.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з пунктом 17.3. загальних умов у випадку відмови лізингодавця від виконання Договору згідно з пунктом 17.2. загальних умов, лізингодавець повідомляє про це лізингоодержувача у письмовій формі. У зазначеному повідомленні лізингодавець зазначає відповідну підставу розірвання такого договору з переліку, наведеного в пункті 17.2. загальних умов, а також зажадає повернення предмета лізингу із вказівкою дати, місця й способу повернення предмета лізингу, передбаченого таким договором.

Відповідно до пункту 18.2 Загальних умов предмет лізингу, про повернення якого лізингодавець висунув вимогу згідно з пунктом 17.3. загальних умов, підлягає поверненню лізингодавцеві лізингоодержувачем в строк, зазначений у такій вимозі лізингодавця. При цьому лізингоодержувач зобов'язаний також дотримуватись способу і місця повернення, зазаначених у такій вимозі лізингодавця.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідачем 1 не було повернуто предмет лізингу за договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., а саме: міні-екскаватор Caterpillar на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е, який був переданий відповідачу 1 за актом № 21 від 18.03.2013 р. прийому-передачі обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 під час розгляду справи повернув позивачу предмет лізингу за договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., а саме: міні-екскаватор Caterpillar на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е, що підтверджується актом від 21.11.2016 р. приймання-передачі (повернення) обладнання, що було предметом лізингу по договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р.

Таким чином, враховуючи те, що предмет лізингу за договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р., а саме: міні-екскаватор Caterpillar на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е був повернений відповідачем 1 позивачу на підставі акта від 21.11.2016 р. приймання-передачі (повернення) обладнання, що було предметом лізингу за договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. після порушення провадження у справі, то позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Кома-Рент» передати позивачу міні-екскаватор Caterpillar на гусеничному ходу, модель 305Е, серійний номер: САТ0305ЕVXFA00879 та планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

26.02.2016 р. позивачем на адресу відповідача 2 була направлена вимога (повідомлення) № 64/02 від 23.02.2016 р. про виплату заборгованості по лізинговим платежам, пені та 3 % річних за договором фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. та за договором поруки № UA06L-12-10S від 27.11.2012 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 26.02.2016 р. та фіскальним чеком № 2516 від 26.02.2016 р., в якій позивач повідомив відповідача 2 про порушення умов договору фінансового лізингу лізингоодержувачем та просив негайно після отримання вимоги сплатити на користь позивача 724527,60 грн. лізингових платежів, 219102,17 грн. пені та 13474,07 грн. 3% річних.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем 2 без відповіді та задоволення.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем 1 зобов'язань за договором фінансового лізингу та на договір поруки № UA06L-12-10S від 27.11.2012 р., на підставі ст. 554 ЦК України просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача 957103,84 грн., з яких 724527,60 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 219102,17 грн. пені та 13474,07 грн. 3% річних.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р. у справі № 910/12093/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» до товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» та товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» про визнання поруки припиненою рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2016 р. у справі № 910/12093/16 скасовано повністю та прийнято нове, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» задоволено повністю; визнано припиненою поруку товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» за договором поруки № UA06L-12-10S від 27.11.2012 р., який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» та товариством з обмеженою відповідальністю «Землогістика» .

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 р. у справі № 910/12093/16 в касаційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили, отже порука відповідача 2 за договором поруки № UA06L-12-10S від 27.11.2012 р., який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» та товариством з обмеженою відповідальністю «Землогістика» , на який позивач посилався як на підставу своїх позовних вимог, є припиненою.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 957103,84 грн., з яких 724527,60 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 219102,17 грн. пені та 13474,07 грн. 3% річних, заявлені до товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» , не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами у сумі 724527,60 грн. з відповідача 1 на користь позивача, то суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до стягнення 724527,60 грн. заборгованості за лізинговими платежами, які складаються з відшкодування вартості предмету лізингу та процентів, збільшених відповідно до п. 4.4. договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з п. 4.1. договору фінансового лізингу загальна сума лізингових платежів за договором складається з: відшкодування вартості предмету лізингу та процентів, збільшених відповідно до п. 4.4. договору.

Враховуючи умови договору фінансового лізингу, строк оплати лізингових платежів за листопад 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р. є таким, що настав.

Відповідно до додаткової угоди № 4 до договору фінансового лізину, відповідач 1 повинен був сплатити лізингові платежі:

- до 02.12.2014 р. за листопад 2014 р. у сумі 41653,76 грн., з яких 16470,16 грн. вартості об'єкта лізингу та 25183,60 грн. відсотків;

- до 02.01.2015 р. за грудень 2014 р. у сумі 41912,77 грн., з яких 16619,74 грн. вартості об'єкта лізингу та 25293,03 грн. відсотків;

- до 02.02.2015 р. за січень 2015 р. у сумі 5303,37 грн. (відсотки);

- до 02.03.2015 р. за лютий 2015 р. у сумі 106277,36 грн. (відсотки);

- до 02.05.2015 р. за квітень 2015 р. у сумі 44118,94 грн., з яких 16995,88 грн. вартості об'єкта лізингу та 27123,06 грн. відсотків;

- до 02.06.2015 р. за травень 2015р. у сумі 37465,47 грн., з яких 17136,07 грн. вартості об'єкта лізингу та 20329,40 грн. відсотків;

- до 02.07.2015 р. за червень 2015 р. у сумі 60151,11 грн., з яких 17277,48 грн. вартості об'єкта лізингу та 42873,63 грн. відсотків;

- до 02.08.2015 р. за липень 2015 р. у сумі 57427,89 грн., з яких 17419,95 грн. вартості об'єкта лізингу та 40007,94 грн. відсотків;

- до 02.09.2015 р. за серпень 2015 р. у сумі 52390,96 грн., з яких 17563,74 грн. вартості об'єкта лізингу та 34827,22 грн. відсотків;

- до 02.10.2015 р. за вересень 2015 р. у сумі 38631,56 грн., з яких 17708,58 грн., вартості об'єкта лізингу та 20922,98 грн. відсотків;

- до 02.11.2015 р. за жовтень 2015 р. у сумі 83759,11 грн., з яких 17854,73 грн. вартості об'єкта лізингу та 65904,38 грн. відсотків;

- до 02.12.2015 р. за листопад 2015 р. у сумі 78640,24 грн., з яких 18002,02 грн. вартості об'єкта лізингу та 60638,22 грн. відсотків;

- до 02.01.2016 р. за грудень 2015 р. у сумі 28573,14 грн., з яких 18150,54 грн. вартості об'єкта лізингу та 10422,60 грн. відсотків.

- до 02.02.2016 р. за січень 2016 р. у сумі 48221,92 грн. (відсотки).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини між сторонами за договором фінансового лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині вартості предмета лізингу за надання предмета лізингу в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, обов'язок сплатити за товар певну грошову суму виникає у покупця лише у разі переходу до нього права власності на товар.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Як встановлено судом, відповідач 1 зобов'язання за договором фінансового лізингу з оплати лізингових платежів за листопад 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р. не виконав, у зв'язку з чим у відповідача 1 перед позивачем утворилась заборгованість за договором фінансового лізингу у сумі 724527,60 грн.

Також, судом встановлено, що договір фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р. припинив свою дію з 27.03.2016 р., а предмет лізингу повернуто відповідачем 1 позивачу на підставі акта від 21.11.2016 р. приймання-передачі обладнання, що було предметом лізингу по договору фінансового лізингу № UA06L-12-10 від 27.11.2012 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною 4 статті 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.5. загальних умов передбачено, що по закінченню строку лізингу за відповідним договором передбачений таким договором предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача з підписанням договору купівлі-продажу та акта приймання-передачі, але в кожному разі за умови, що до такого переходу права власності на зазначений предмет лізингу лізингоодержувач виплатив лізингодавцю всю відповідну суму договору в повному обсязі (включаючи, крім іншого, відповідні лізингові платежі, викупну ціну), а також у повному обсязі виконав інші зобов'язання, передбачені цими загальними умовами, відповідним договором та договором купівлі-продажу. Право власності на предмет лізингу не переходить до лізингоодержувача в тих випадках, коли цими загальними умовами та/або відповідним договором передбачено повернення відповідного предмета лізингу лізингодавцеві.

Таким чином, наслідком розірвання договору фінансового лізингу є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідачу 1 і відповідно відсутність права вимагати його оплати.

Оскільки право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача 1 не перейшло, то позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості предмета лізингу, який залишився у власності позивача, є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене та те, що право власності на предмет лізингу позивача до відповідача 1 не перейшло, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 на користь позивача 191198,89 грн. заборгованості в частині вартості предмета лізингу не підлягає задоволенню.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.10.2013 р. у справі № 3-31гс13.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 4.1. договору фінансового лізингу загальна сума лізингових платежів за договором складається з: відшкодування вартості предмету лізингу та процентів, збільшених відповідно до п. 4.4. договору.

Відповідно до п. 4.4. договору фінансового лізингу проценти, що підлягають сплаті у складі поточного лізингового платежу, збільшуються на суму складових, зазначених у даному пункті договору.

Таким чином, оскільки лізингові платежі за листопад 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р. включають не тільки вартість предмета лізингу, а й проценти у загальній сумі 533328,71 грн., збільшені відповідно до п. 4.4. договору, які не оплачені відповідачем 1 до припинення дії договору фінансового лізингу, то суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 1 на користь позивача 533328,71 грн. заборгованості за лізинговими платежами в частині процентів, збільшених відповідно до п. 4.4. договору фінансового лізингу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 219102,17 грн. пені, нарахованої за загальний період з 02.11.2014 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість за лізинговими платежами за жовтень 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р., з урахуванням дат її виникнення.

Відповідно до п. 14.10 загальних умов у випадку прострочення сплати будь-якого платежу, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором і по дату фактичної сплати лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі. Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення лізингодавцем лізингоодежувачеві письмової вимоги про виплату такої пені.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшов відзив, в якому відповідач 1 зазначив, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки зроблений позивачем без врахування строків скороченої позовної давності, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України , а в судому засіданні 10.03.2017 р. відповідач 1 просив застосувати строки позовної давності до позовної вимоги про стягнення пені.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій міститься вимога про стягнення пені за прострочення оплати лізингових платежів, 31.03.2016 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Враховуючи вищевикладене позивачем пропущено строк позовної давності в частині вимоги про стягнення пені, яка нарахована з 02.11.2014 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість відповідача за лізинговими платежами за жовтень 2014 р., з 02.12.2014 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за листопад 2014 р., з 02.01.2015 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за грудень 2014 р., з 02.02.2015 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за січень 2015 р., з 02.03.2015 р. по 31.03.2015 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за лютий 2015 р., що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Позовна вимога про стягнення пені, нарахованої за загальний період з 01.04.2015 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за листопад 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - грудень 2015 р., заявлена в межах строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦК України.

Також, відповідач 1 у відзиві, посилаючись на ч. 6 ст. 232 ГК України та на п. 14.10. загальних умов зазначає, що сторонами визначений порядок нарахування пені тільки при наявності факту пред'явлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмової вимоги про виплату такої пені.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем вірно визначено початок періодів нарахування пені.

Проте, позивачем неправомірно нараховано пеню з 02.06.2015 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість за лізинговими платежами за листопад 2014 р., з 02.07.2015 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість за лізинговими платежами за грудень 2014 р., з 02.08.2015 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість за лізинговими платежами за січень 2015 р. та з 02.09.2015 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість за лізинговими платежами за лютий 2015 р., оскільки не враховано ч. 6 ст. 232 ГК України щодо тривалості нарахування пені.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахованої за загальний період з 01.04.2015 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за жовтень 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р., з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, становить 130828,60 грн. та підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 13474,07 грн. 3 % річних, нарахованих за загальний період з 02.11.2014 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за жовтень 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично невірним.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3 %, нарахованих за загальний період з 02.11.2014 р. по 22.02.2016 р. на заборгованість відповідача 1 за лізинговими платежами за жовтень 2014 р. - лютий 2015 р. та за квітень 2015 р. - січень 2016 р., становить 13465,80 грн. та підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Землогістика» відмовити.

2. Позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» (08160, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гатне, вул. Березнева, буд. 16, код 36964526) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код 35431993) 533328,71 грн. (п'ятсот тридцять три тисячі триста двадцять вісім грн. 71 коп.) заборгованості, 130828,60 грн. (сто тридцять тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 60 коп.) пені, 13465,80 грн . (тринадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять грн. 80 коп.) 3 % річних та 10164,35 грн. (десять тисяч сто шістдесят п'ять грн. 35 коп.) судового збору.

3. В частині позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» передати товариству з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файнешнл Україна» міні-екскаватор на гусеничному ходу Caterpillar, модель 305Е; планувальний ківш для міні-екскаватора Caterpillar 305Е провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 06.04.2017 р.

Головуючий О.О. Рябцева

Суддя В.М. Бацуца

Суддя П.В. Горбасенко