Постанова

від 30.03.2017 по справі 914/2310/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Справа № 914/2310/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

ОСОБА_1

суддів Зварич О.В.

розглянувши апеляційну скаргу житлово - будівельного кооперативу «Форест Хілл» м.Львів (вх..№ЛАГС 01-05/262/17 від 17.01.2017 р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016р.

у справі № 914/2310/16

за позовом: приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» с. Солонка Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: житлово - будівельного кооперативу «Форест Хілл» м.Львів

про стягнення 196 930,95 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №01/01/17 від 01.01.2017 р.;

відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю б/н від 23.03.2017 р.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.11.2016 р. (суддя Блавацька - Калінська О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з житлово-будівельного кооперативу «Форест-Хілл» на користь приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» 130 106,04 грн. основного боргу, 22 110,92 грн. пені, 2228,86 грн. 3% річних та 2316,69 грн. судового збору.

Рішення суду в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних мотивоване тим, що відповідачем не виконано зобов'язання в повному обсязі щодо оплати за договором підряду. В частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів за користування чужими коштами, рішення суду обґрунтоване тим, що такий вид відповідальності умовами договору не передбачений.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що позивачем не надано доказів досудового врегулювання спору.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, викладених у рішенні суду. Крім цього, позивач зазначає, що ним було надіслано в адресу відповідача претензії про здійснення оплати за договором, однак, такі залишені без реагування.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню, з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, 16.11.2015 р. між ПП Ренесанс-Стиль (підрядник) та житлово-будівельним кооперативом Форест Хілл (замовник) укладено договір підряду №16/11/15-ФХ, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, у відповідності до умов договору виконати роботи по монтажу зовнішніх інженерних мереж , а саме: водопостачання та водовідведення по об'єкту Будівництво житлового будинку у м.Львові по вул. На Нивах , а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 2.7, 3.1, 4.1, 4.3, 4.3.1, 7.1, 7.4 вказаного договору, приймання-передача робіт здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт та довідкою форми КБ-3. Замовник протягом десяти робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надану мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені договором та додатками до нього до 31.12.2015 р. при умові дотримання замовником п.4.3.1 договору.

Розрахунок з підрядником замовник проводить протягом десяти банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.

Загальна вартість робіт становить 267 800,00 грн., в т.ч. ПДВ. Замовник перераховує підряднику передоплату (аванс) в розмірі 30% від ціни договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним договором.

У випадку порушення замовником строку проведення розрахунків, передбачених даним договором, він сплачує підряднику на його вимогу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як підтверджується матеріалами справи, ПП Ренесанс-Стиль зобов'язання за вказаним договором виконало, 31.03.2016 р. сторонами погоджено та підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 і акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень 2016 р. на суму 260 446,04 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, за виконані роботи відповідачем здійснено часткову оплату, а саме: 17.11.2015 р. проведено оплату в розмірі 80 340,00 грн.(банківська виписка БВ-0000218) та 10.03.2016 р. (банківська виписка БВ-0000043) 50 000,00 грн.

В подальшому, 23.05.2016 р. та 03.08.2016 р. (повторно) позивачем в адресу відповідача скеровано претензії про здійснення остаточного розрахунку зі сплати заборгованості за виконані роботи, однак такі залишені без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення до суду про стягнення 130 106,04 грн., 2 228,86 грн. 3% річних, 24 673,94 грн. пені та 25 483,36 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Згідно висновку Конституційного Суду України в рішенні від 9.07.2002 р. у справі

№ 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів), встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

А відтак, твердження скаржника про порушення порядку досудового врегулювання спору є безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Відповідно до ст. ст. 837, 854 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено місцевим господарським судом, акт приймання виконаних за договором будівельних робіт №1 підписано та скріплено печатками сторін, що свідчить про те, що роботи прийнято без будь-яких зауважень.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 130 106,04 грн. основного боргу з відповідача.

Судова колегія звертає увагу також на таке.

Як встановлено п. 4.3 договору, розрахунок з підрядником замовник проводить протягом десяти банківських днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.

Відтак, враховуючи те, що у акті приймання виконаних робіт відсутня дата його підписання, до застосування підлягає ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки позивач надіслав вимогу про оплату коштів 23.05.2016 р., та згідно повідомлення про вручення відповідач отримав таку вимогу 26.05.2016 р. (а.с.86), строк зобов'язання настав з 03.06.2016 р.

Згідно з ч. 2 ст. 193, 230 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як підтверджується матеріалами справи, сторони обумовили в п. 7.4 договору, у випадку порушення замовником строку проведення розрахунків, передбачених даним договором, він сплачує підряднику на його вимогу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Однак, місцевий господарський суд в порушення вимог ст.530 ЦК України та п.7.4 договору, стягнув з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки за період з 15.04.2016 р. по 09.11.2016 р. замість з 03.06.2016 р. по 09.11.2016 р.- тобто, з настанням 7-денного строку з моменту отримання вимоги позивача про оплату заборгованості.

Здійснивши перерахунок пені з 03.06.2016 р. по 09.11.2016 р. у розмірі облікової ставки НБУ, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача 8 777, 69 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, необхідно зазначити таке.

Згідно ст. ст. 610, 611, 612, 625 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом здійснено нарахування 3% річних за період з 15.04.2016 р. по 09.11.2016 р., замість з 03.06.2016 р. по 09.11.2016 р. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає сума 1700, 29 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на те, що договором між сторонами не передбачено такий вид відповідальності як стягнення процентів (штрафу) за користування чужими грошовими коштами, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про відмову в позові в цій частині.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення 13 333,23 грн. пені та 528, 57 грн. 3 % річних, в цій частині прийняття нового рішення про відмову в позові. В решті рішення необхідно залишити без змін.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає сума у розмірі 130 106,04 грн. основного боргу, 8 777, 69 грн. пені та 1700, 29 грн. 3% річних.

При зміні чи скасуванні рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 2 108, 87 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь позивача; судовий збір у розмірі 691, 35 грн. з позивача на користь відповідача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу житлово - будівельного кооперативу «Форест Хілл» , м. Львів задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 р. у справі №914/2310/16 скасувати в частині стягнення з відповідача 13 333, 23 грн. пені та 528,57 грн. 3 % річних. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у позові та стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Форест-Хілл» (79020, м.Львів, проспект Чорновола, 63, ідентифікаційний код 39756383) на користь приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» (81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул.Івасюка, 30; ідентифікаційний код 34571419) 8 777, 69 грн. пені та 1700, 29 грн. 3% річних.

В решті рішення залишити без змін.

3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Форест-Хілл» (79020, м.Львів, проспект Чорновола, 63, ідентифікаційний код 39756383) на користь приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» (81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул.Івасюка, 30; ідентифікаційний код 34571419) 2 108, 87 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з приватного підприємства «Ренесанс-Стиль» (81131, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Солонка, вул.Івасюка, 30; ідентифікаційний код 34571419) на користь житлово-будівельного кооперативу «Форест-Хілл» (79020, м.Львів, проспект Чорновола, 63, ідентифікаційний код 39756383) 691, 35 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

ОСОБА_4