Рішення

від 29.03.2017 по справі 147/1565/16-ц

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1565/16-ц

Провадження № 2/147/26/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина І.А.,

за участі секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 селищної ради Вінницької області, ОСОБА_4, ПП Капітан , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна архітектурно-будівельна інспекція у Вінницькій області, про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Предстравник позивачів ОСОБА_5, що діє на підставі договору про надання правової допомоги, звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Вінницької області, ОСОБА_4, ПП Капітан , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна архітектурно-будівельна інспекція у Вінницькій області, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме визнати за кожним з позивачів по 1/2 частині комплексу будівель та споруд торговельного призначення по вул.Б.Хмельницького, 1, смт.Тростянець, Вінницької області.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 08.07.2015 року у позивачів виникло право користування земельною ділянкою площею 0,2712га, кадастровий номер 0524155100:02:002:0054, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою смт Тростянець, Вінницька обл, вул.Б.Хмельницького 1, що підтверджується договором оренди землі.

25.03.2010 року позивачі стали власниками приміщень за вказаною адресою та згодом зробили реконструкцію даних приміщень.

Закінчивши будівництво, позивачі звернулись до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, однак листами від 18.11.2016, їм було відмовлено у прийнятті в експлуатацію збудованих будівель та споруд, з посиланням на Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та рекомендовано звернутись із позовом до суду.

Згідно із висновками звіту № 26.1116-ТЗ від 07.11.2016, проведеного ОСОБА_6Пукас, про проведення технічного обстеження об'єкту комплексу будівель та споруд торгівельного призначення по вул.Б.Хмельницького №1, смт Тростянець, Тростянецького району, Вінницької області, встановлено відповідність об'єкта вимогам державних будівельних норм та їх готовність до експлуатації. При цьому порушень вимог будівельних норм та правил не виявлено. Згідно звіту про оцінку майна вартість даного об'єкта 2777813 грн.

Суміжними користувачами земельних ділянок є ОСОБА_4, ПП Капітан, ОСОБА_3 селищна рада Вінницької області.

Згідно норм чинного законодавства України, ст. ст. 375, 376 ЦК України, та фактичних обставин, вказане будівництво є самочинним. Разом з тим, це будівництво виконано без порушення чинних будівельних норм і правил, на земельній ділянці, відведеній під об'єкти торгівлі. Як користувач, позивач має право на забудову на своїй земельній ділянці за умови додержання встановлених архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Тому просив визнати за позивачами право власності на вказане майно.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явились. Представник позивача адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак надав на адресу суду заяву, в якій він заявлені позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та просить справу заслухати у відсутності позивачів та його, як представника позивачів.

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради в судове засідання не з'явились, надавши заяву, в якій не заперечували про задоволення позовних вимог за умови відповідності зазначеного майна вимогам нормативно-правових актів. Просили розглянути справу в їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій просив справу заслухати в їх відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти визнання права власності за позивачами.

Представник відповідача ПП Капітан в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву, в якій просив справу заслухати в їх відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти визнання права власності за позивачами.

Представник третьої особи Державна архітектурно-будівельна інспекція у Вінницькій області в судове засідання не з'явились.

Визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України, враховуючи, що останні скористались своїми процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, визначив, дослідив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:

Відповідно до ст. 3 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 02.12.2010 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули права власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ними та ПП Капітан на нерухоме майно в рівних частках кожному: будівлю швейного цеху площею 152,5кв.м., склад центральний площею 468,0кв.м., загальною площею 620,5кв.м., що становить 38/100 часток комплексу будівель та споруд. (а.с.5-7).

Технічним паспортом, виготовленим станом на 01.10.2011 року підтверджено наявність даних будівель та розмір даного майна(а.с.36-39).

Згідно договору оренди землі від 08.07.2015 року у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло право користування земельною ділянкою площею 0,2712га, кадастровий номер 0524155100:02:002:0054, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою смт Тростянець, Вінницька область, вул.Б.Хмельницького,1.(а.с.34,35).

25.03.2010 року позивачі стали власниками приміщень за вказаною адресою та згодом зробили реконструкцію даних приміщень.

Закінчивши будівництво, позивачі звернулись до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, однак листами від 18.11.2016, їм було відмовлено у прийнятті в експлуатацію збудованих будівель та споруд, з посиланням на Закон України Про регулювання містобудівної діяльності та рекомендовано звернутись із позовом до суду(а.с.12,13).

Відповідно до технічного паспорту виготовленого станом на 19.09.2016 року комплекс будівель та споруд торговельного призначення, розташований по вул.Б.Хмельницького, 1, смт.Тростянець, Вінницької області має наступні технічні характеристики: будівля магазину №1 літера А,( прибудова а 1 , прибудова а 2 , прибудова а 3 , навіс а 4 , прибудова а 5 , прибудова а 6 , прибудова а 7 , прибудова а 8 , прибудова а 9 ),. будівля магазину №2 літера Б (прибудова Б 1 , вх.майданчик б навіс б 1 , вхідний майданчик з пандусом б 2 ), площа забудови 1578,4м 2 , будівельний об'єм 6070 м 3 (14-20).

Згідно із висновками звіту № 26.1116-ТЗ від 07.11.2016, проведеного ОСОБА_6Пукас, кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004185 від 24.04.2016, про проведення технічного обстеження об'єкту комплексу будівель та споруд торгівельного призначення по вул.Б.Хмельницького №1, смт Тростянець, Тростянецького району, Вінницької області, встановлено відповідність об'єкта вимогам державних будівельних норм та їх готовність до експлуатації. При цьому порушень вимог будівельних норм та правил не виявлено.(а.с.20-28).

Звітом про незалежну оцінку комплексу будівель та споруд торговельного призначення, а саме будівлі магазину №1(літ.А) загальною площею 753,6 м 2 , будівлі магазину №2(літ.Б), загальною площею 621,8 м 2 , розташованого по вул.Б.Хмельницького, 1, смт.Тростянець, Вінницької області встановлено вартість майна 2777813грн.(а.с.29,30).

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України. Цивільним, Земельним кодексами України, законами України Про регулювання містобудівної діяльності . ;Про основи містобудування . ;Про архітектурну діяльність . ;Про землеустрій , іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ). Відповідно до ч.Зст.10 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , поняття будівництво включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва.

Відповідно до ст. 41 ч.2 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.

Відповідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону. її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовних та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов'язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

В свою чергу ст. 376 ЦК України, врегульовані питання щодо самочинного будівництва.

Так, відповідно до змісту ч. 1ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети, або без відповідно документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За приписами частини п'ятої цієї ж статті, визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Вказана правова норма поширюється на осіб, які є власниками або ж користувачами земельних ділянок, за умови, що це не порушує права інших осіб, і створений об'єкт нерухомості є самочинним будівництвом.

Вирішуючи питання щодо належності створеного майна (будівель) до категорії самочинного, судом враховано, що будівництво проведено без отримання відповідних документів, перелік яких визначено в ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та затвердженого проекту, тому, за правилами ч.І ст. 376 ЦК України є самочинним.

Крім цього, відповідно до п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 № 461. передбачено, що у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

З огляду на вище зазначені обставини, приписи цивільного законодавства, суд встановив, що збудовані позивачами об'єкти нерухомості відносяться до категорії самовільного будівництва, на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні позивачів без порушення прав інших осіб, що узгоджується із позицією викладеною в п. п. 4, 12 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 30.03.2012 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) .

Абз. 3 п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) № 6 від 30.03.2012 року передбачено, що вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

За приписами ст. 174 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийняті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Тому, даючи оцінку поясненням представника відповідача, відповідача щодо визнання позову, судом встановлено, що дана позиція не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема тим правовим нормам, які вказані судом вище.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що позивачі звертались до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, від якого отримали відмову у такому прийнятті,дані будівлі збудовано без порушень будівельних норм та правил, не порушують права інших осіб, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивачів є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ,ст.ст. 4, 8, 10, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину комплексу будівель та споруд торгівельного призначення по вул. Б.Хмельницького 1, смт Тростянець Вінницька області, до складу якого входять: Будівля магазину №1 А , прибудова а 1 , прибудова а 2 , прибудова а 3 , навіс а 4 , прибудова а 5 , прибудова а 6 , прибудова а 7 , прибудова а 8 , прибудова а 9 , Будівля магазину №2 Б , прибудова Б 1 , вх.майданчик б навіс б 1 , вхідний майданчик з пандусом б 2 .

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину комплексу будівель та споруд торгівельного призначення по вул. Б.Хмельницького 1, смт Тростянець Вінницька області, до складу якого входять: Будівля магазину №1 А , прибудова а 1 , прибудова а 2 , прибудова а 3 , навіс а 4 , прибудова а 5 , прибудова а 6 , прибудова а 7 , прибудова а 8 , прибудова а 9 , Будівля магазину №2 Б , прибудова Б 1 , вх.майданчик б навіс б 1 , вхідний майданчик з пандусом б 2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя